Рішення

від 04.11.2014 по справі 918/1223/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013, м. Рівне, вул. Набережна, 26А

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" листопада 2014 р. Справа № 918/1223/14

Суддя Гудзенко Я.О., розглянувши позов Заступника Рівненського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Рівненській області до Державного підприємства "Львівський військовий лісокомбінат" в особі Костопільського лісгоспу, треті особи на стороні позивача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Головне управління Державної казначейської служби в Рівненській області, Рівненська обласна рада, Шубківська сільська рада Рівненського району Рівненської області про стягнення шкоди, спричиненої навколишньому природному середовищу

За участю :

від позивача: Дячук І.В. (дов. від 07.03.2014 р. № 1)

від відповідача: не з'явився

від третьої особи: не з'явився

від третьої особи: не з'явився

від третьої особи: не з'явився

від органу прокуратури: Чоп Ю.В., посв. № 011892 від 29.10.2012 року

Статті 20, 22, 91, 93 ГПК України сторонам роз'яснені.

Відводи з підстав, передбачених ст. 20 ГПК України, відсутні.

Протокол судового засідання складено відповідно до ст. 81-1 ГПК України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У серпні 2014 року Заступник Рівненського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Рівненській області (надалі - позивач) звернувся до Господарського суду Рівненської області з позовом до Державного підприємства "Львівський військовий лісокомбінат" в особі Костопільського лісгоспу (надалі-відповідач) про стягнення шкоди в розмірі 492 350, 48 грн., спричиненої навколишньому природному середовищу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що під час проведення перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства про охорону, захист, використання та відтворення лісів Костопільським військовим лісгоспом ДП "Львівський військовий лісокомбінат" Державною екологічною інспекцією в Рівненській області зафіксовано факти порушення лісового законодавства, зокрема порубку 235 дерев в кварталі 52 виділах 8-15 Козлинського лісництва на площі 2,0 га під назвою "Розчистка доріг під ремонт", що не відповідає матеріалам лісовпорядкування. Зазначене викладене в акті перевірки від 11.04.2014 року.

Позивачем на підставі положень Постанови Кабінету Міністрів України від "Про затвердження такс, для обчислення розміру шкоди заподіяної лісу" від 23.07.2008 року № 665 проведено розрахунок шкоди, розмір якої склав 492 350, 48 грн.

В матеріально - правове обґрунтування позовних вимог позивач посилається на ст. 1172 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), ст.ст. 17, 19, 63, 86, 89, 105, 107 Лісового кодексу України (далі - ЛК України), ст.ст. 16, 20, 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища".

Ухвалою суду від 26.08.2014 року порушено провадження у справі № 918/1223/14, розгляд справи призначено на 30.09.2014 року. Ухвалами від 30.09.2014 року, 14.10.2014 року розгляд справи відкладався.

Ухвалою від 14.10.2014 року в якості третіхї осіб на стороні позивача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, залучено Головне управління Державної казначейської служби в Рівненській області, Шубківську сільську раду Рівненського району, Рівненську обласну раду.

Оцінивши правильність визначення прокурором органу, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретних функцій у правовідносинах, пов'язаних із захистом інтересів держави, дослідивши матеріали справи, перевіривши копії документів на їх відповідність оригіналам, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Частиною 3 ст. 19 Господарського кодексу України (далі - ГК України) передбачено, що держава здійснює контроль і нагляд за господарською діяльністю суб'єктів господарювання у сфері відносин лісового господарства за використанням та охороною лісів, відтворенням лісів.

Згідно з ст. 15 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" (далі - Закон) забезпечення реалізації екологічної політики України, контроль за додержанням законодавства про охорону навколишнього природного середовища належить до повноважень місцевих рад.

Відповідно до ст. 16 Закону державне управління в галузі охорони навколишнього природного середовища здійснюють Кабінет Міністрів України, Рада міністрів Автономної Республіки Крим місцеві ради та виконавчі органи сільських, селищних, міських рад, державні органи по охороні навколишнього природного середовища і використанню природних ресурсів та інші державні органи відповідно до законодавства України.

Державними органами управління в галузі охорони навколишнього природного середовища і використання природних ресурсів є центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації, а на території Автономної Республіки Крим - орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища та інші державні органи, до компетенції яких законами України віднесено здійснення зазначених функцій.

Згідно з ч. 1 ст. 20-2 Закону до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища належить, зокрема, організація і здійснення у межах компетенції державного нагляду (контролю) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства.

Згідно п. 1 Положення "Про Державну екологічну інспекцію України", затвердженого Указом Президента України від 13 квітня 2011 року № 454/2011, держекоінспекція України входить до системи органів виконавчої влади та утворюється для забезпечення реалізації державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Як встановлено судом з матеріалів справи, з 27.03.2014 року по 11.04.2014 року Державною екологічною інспекцією в Рівненській області (далі-позивачем) проведено позапланову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства Костопільським військовим лісгоспом ДП "Львівський військовий лісокомбінат" (а.с. 11-14).

Вказана перевірка здійснювалася на підставі наказу Державної екологічної інспекції в Рівненській області "Про проведення перевірки" від 24.03.2014 року № 183 та на виконання покладених на Державну екологічну інспекцію завдань щодо здійснення державного контролю за додержанням законодавства про охорону, захист, використання та відтворення лісів.

За результатами проведеної позапланової перевірки позивачем складено акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства про охорону, захист, використання та відтворення лісів від 11.04.2014 року.

Згідно з актом перевірки встановлено, що, зокрема, в кварталі 52 виділах 8-15 Козлинського лісництва на площі 2,0 га проведена рубка під назвою "Розчистка доріг під ремонт". На проведення вирубки відповідачем видано спеціальний дозвіл - лісорубний квиток серії 02 ЛКБ № 403877 від 02.09.2013 року та вказано систему рубок "рубки формування та оздоровлення лісів". Як підставу для проведення рубки у лісорубному квитку зазначено: "План рубок на 2013 рік". У свою чергу, матеріалами лісовпорядкування рубку під назвою "Розчистка доріг під ремонт" в кварталі № 52 виділах 8-15 не визначено. Отже, проведення такої рубки суперечить вимогам ч. 2 ст. 19 ЛК України, п.п. 2, 4 Правил поліпшення якісного складу лісів, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2007 року № 724.

Судом встановлено, що постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 04.06.2014 року визнано протиправними дії директора щодо видачі лісорубного квитка, а квиток нечинним (а.с. 24-25).

Згідно з п.п. 1.3, 1.4 Порядку організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища від 10.09.2008 року № 464, вказаний нормативно-правовий акт поширюється, зокрема, на державних інспекторів з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції, суб'єктів господарювання (юридичних та фізичних осіб).

Акт перевірки - це документ, який фіксує факт проведення планових, позапланових перевірок суб'єктів господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища та його дотримання.

Отже, зазначений акт слід розцінювати як належний доказ, в якому зафіксовано факт вчинення правопорушення природоохоронного законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, один примірник акту перевірки отримав в.о. директора ДП "Костопільського військового лісгоспу" Шумило А.І., заперечень та зауважень щодо складеного акта, чи його оскарження у встановленому законом порядку зі сторони відповідача не було (а.с. 14).

Відповідач у справі є постійним землекористувачем, що підтверджується державним актом на право користування землею № 13 (а.с. 21).

Згідно п.п. 3.1., 3.2. Положення про Костопільський військовий лісгосп Державного підприємства "Львівський військовий лісокомбінат" лісгосп, відокремлений підрозділ, є складовою частиною Державного підприємства "Львівський військовий лісокомбінат" на правах цеху без права юридичної особи, є правонаступником Костопільського військового лісгоспу Державного підприємства Міністерства оборони України "Львівський лісокомбінат". Лісгосп у своєму складі має Козлинське та Грушівське військові лісництва без права юридичної особи (а.с. 16).

Лісгосп створений з метою керування закріпленим лісовим фондом, одержання прибутку, виконання державного замовлення Міністерства оборони України з лісопереробки та іншої продукції, замовлень сторонніх організацій, юридичних і фізичних осіб України та інших держав з лісопереробки та іншої продукції (робіт, послуг) для потреб національної економіки; іншої діяльності, яка не суперечить законодавству України (п. 2.1. Положення).

Пунктом 2.3. Положення передбачено, що види діяльності, які згідно із законодавством України потребують спеціальних дозволів (ліцензій), здійснюються після їх отримання від підприємства.

Перевіркою встановлено, що в кварталі 52 виділах 8-15 Козлинського лісництва на площі 2, 0 га проведена рубка під назвою "Розчистка доріг під ремонт".

Як вже було вказано вище, на проведення вирубки відповідачем видано спеціальний дозвіл - лісорубний квиток. Як встановлено постановою Рівненського оркужного адміністративного суду від 04.06.2014 року у справі № 817/1513/14, у квитку визначено систему рубок "рубки формування та оздоровлення лісів". Як підставу для проведення рубки у лісорубному квитку вказано "План рубок на 2013 рік" (а.с. 24 зворот).

Статтею 67 ЛК України визначено перелік основних видів спеціального використання лісових ресурсів, до яких зокрема відноситься заготівля деревини.

В силу приписів ч.ч. 1, 3, 4, 5, 6 ст. 69 ЛК України спеціальне використання лісових ресурсів на виділеній лісовій ділянці проводиться за спеціальним дозволом - лісорубний квиток або лісовий квиток, що видається безоплатно. Спеціальний дозвіл на інші види спеціального використання лісових ресурсів видається власниками лісів або постійними лісокористувачами. На виділених лісових ділянках можуть використовуватися лише ті лісові ресурси і лише для цілей, що передбачені виданим спеціальним дозволом. Спеціальний дозвіл видається власниками лісів або постійними лісокористувачами у встановленому порядку також на проведення інших рубок та робіт, пов'язаних і не пов'язаних із веденням лісового господарства. Форми спеціальних дозволів і порядок їх видачі затверджуються Кабінетом Міністрів України.

За п. 132 Додатку до Закону України "Про перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності" спеціальний дозвіл на спеціальне використання лісових ресурсів (лісорубний квиток, ордер, лісовий квиток) віднесений до дозвільного документа.

Згідно з п.п. 2, 4 Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Правил поліпшення якісного складу лісів" від 12.05.2007 року № 724 під час проведення рубок формування і оздоровлення лісів застосовуються такі рубки: догляду, санітарні, лісовідновні, переформування, пов'язані з реконструкцією, ландшафтні. Підставою для рубок формування і оздоровлення лісів є матеріали лісовпорядкування та обстежень, які проводяться власниками лісів і постійними лісокористувачами. У разі проведення зазначених рубок у деревостанах, не запроектованих лісовпорядкуванням, власники лісів і постійні лісокористувачі повідомляють про це орган виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим, обласну, Київську та Севастопольську міські держадміністрації.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 19 ЛК України постійні лісокористувачі зобов'язані вести лісове господарство на основі матеріалів лісовпорядкування, здійснювати використання лісових ресурсів способами, які забезпечують збереження оздоровчих і захисних властивостей лісів, а також створюють сприятливі умови для їх охорони, захисту та відтворення.

Всупереч наведеному матеріалами лісовпорядкування рубку під назвою "Розчистка доріг під ремонт" в кварталі 52 не визначено, отже проведення такої рубки суперечить вимогам чинного законодавства.

При цьому суд зазначає, що обставини, пов'язані із визнанням дій директора Костопільського лісгоспу Державного підприємства "Львівський військовий лісокомбінат" щодо видачі лісорубного квитка та визнання вказаного квитка нечинним, встановлені у вказаній вище постанові Рівненського окружного адміністративного суду за позовом Заступника Рівненського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Рівненській області до Костопільського лісгоспу Державного підприємства "Львівський військовий лісокомбінат" про визнання дій неправомірними та визнання нечинним лісорубного квитка.

За приписами ч. 3 ст. 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 19 ЛК України постійні лісокористувачі зобов'язані, зокрема, забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень, посилення їх корисних властивостей, підвищення родючості ґрунтів, вживати інших заходів відповідно до законодавства на основі принципів сталого розвитку.

Згідно з п. 5 ст. 64 (Основні вимоги щодо ведення лісового господарства) ЛК України підприємства, установи, організації і громадяни здійснюють ведення лісового господарства з урахуванням господарського призначення лісів, природних умов і зобов'язані здійснювати охорону лісів від пожеж, захист від шкідників і хвороб, незаконних рубок та інших пошкоджень.

За приписами ст. ст. 86, 89, 90 ЛК України організація і забезпечення охорони і захисту лісів, яка передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження лісів, зокрема, від незаконних порубок, покладається на постійних лісокористувачів відповідно до Кодексу.

В свою чергу, згідно з п. 5 ч. 2 ст. 105 ЛК України відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні у порушенні строків лісовідновлення та інших вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених законодавством у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів.

Статтею 107 цього Кодексу передбачено, що підприємства, установи, організації і громадяни зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.

Таким чином, виходячи з системного аналізу змісту положень п. 1 ч. 2 ст. 19, п. 5 ст. 64, ч.ч. 1,5 ст. 86, п. 5 ч. 2 ст. 105 та ст. 107 ЛК України відповідач, як постійний лісокористувач, має нести відповідальність за порушення вимог щодо ведення лісового господарства, зокрема, за незабезпечення охорони та захисту лісів від незаконних рубок на підвідомчій відповідачу території.

Отже, при вирішенні спорів щодо відшкодування шкоди, заподіяної порушенням вимог лісового законодавства у випадках встановлення контролюючими органами при проведенні перевірок дотримання природоохоронного законодавства на підвідомчій лісовому господарству території факту правопорушення, вчиненого як встановленими, так і невстановленими особами, необхідно виходити з того, що відповідно до ст. 19 Лісового кодексу України обов'язки зі забезпечення охорони, захисту, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень покладено саме на постійних лісокористувачів.

Судом встановлено, що розмір шкоди, нанесеної лісовому господарству, розрахований позивачем на підставі додатків № 1, 2 Порядку проведення індексації такс, затверджених постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу" від 23.07.2008 року № 665 та становить 492 350, 48 грн. (а.с. 23)

З наявних матеріалів справи встановлено, що позивач звернувся до відповідача з претензією від 30.07.2014 року № 2238/05-07/14 та запропонував сплати суму шкоди, завданої навколишньому природному середовищу, однак ні відповіді на вказану претензію, ні сплати коштів не отримав (а.с. 22).

Так само доказів відшкодування відповідачем шкоди станом на час розгляду справи в суді в матеріалах справи немає.

Відповідно до вимог ст. 66 Конституції України, ст. ст. 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" кожен, хто заподіяв шкоду навколишньому природному середовищу, повинен відшкодувати шкоду у повному обсязі.

За приписами ч. 5 ст. 68 вказаного Закону передбачено, що застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів.

Відповідно до ч. 1 ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

З наведеного вбачається, що при вирішенні спору щодо відшкодування шкоди, заподіяної порушенням вимог лісового законодавства у випадку встановлення контролюючим органом, а саме Державною екологічною інспекцією, при проведенні перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства на підвідомчій лісовому господарству території факту правопорушення, слід виходити з того що, обов'язки із забезпечення охорони, захисту, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень, дотримання правил і норм використання лісових ресурсів; ведення лісового господарства на основі матеріалів лісовпорядкування, здійснення використання лісових ресурсів способами, які забезпечують збереження оздоровчих і захисних властивостей лісів, а також створюють сприятливі умови для їх охорони, захисту та відтворення покладено на постійних лісокористувачів, тобто на відповідача.

Отже, судом встановлено, що відповідач, як постійний лісокористувач, в порушення вимог чинного законодавства не забезпечив охорону і збереження лісів, допустивши їх незаконну рубку на підвідомчій йому території, у зв'язку з чим вказана діяльність відповідача згідно зі ст. ст. 20, 47 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", ст. ст. 105, 107 ЛК України є підставою для стягнення з нього шкоди, завданої незаконною порубкою дерев.

За приписами ст. 2 Бюджетного кодексу України (далі - БК України) бюджет - план формування та використання фінансових ресурсів для забезпечення завдань і функцій, які здійснюються відповідно органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування протягом бюджетного періоду; бюджетні кошти (кошти бюджету) - належні відповідно до законодавства надходження бюджету та витрати бюджету; закон про Державний бюджет України - закон, який затверджує Державний бюджет України та містить положення щодо забезпечення його виконання протягом бюджетного періоду.

Частиною 1 ст. 3 БК України встановлено, що бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему України, становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року. Неприйняття Верховною Радою України закону про Державний бюджет України до 1 січня відповідного року не є підставою для встановлення іншого бюджетного періоду.

В силу вимог п. 7 ч. 3 ст. 29 БК України передбачено, що джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України в частині доходів є 30 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності;

Пунктом 7 ч. 2 ст. 69 БК України встановлено, що до надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів належать 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, в тому числі: до сільських, селищних, міських бюджетів - 50 відсотків, обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим 20 відсотків, бюджетів міст Києва та Севастополя - 70 відсотків.

Судом встановлено, що шкода заподіяна на території Шубківської сільської ради Рівненського району Рівненської області, отже відповідач зобов'язаний відшкодувати її в доход спеціальних фондів відповідної сільської ради, обласної ради та Державного бюджету.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За приписами ст. 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

За вказаних обставин, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги обґрунтовані поданими доказами, а загальна сума збитків, яка підтверджена матеріалами справи, підлягає стягненню в сумі 492 350, 48 грн.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір у разі задоволення позову покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, 81-1, 82-85 ГПК України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Державного підприємства "Львівський військовий лісокомбінат" (вул. Луганська, 3, м. Львів, 79034, код ЄДРПОУ 07361304) в особі Костопільського лісгоспу (вул. Рівненська,70, м. Костопіль, Рівненська область, 35000, код ЄДРПОУ 38957772) шкоду, нанесену навколишньому природному середовищу, в розмірі 492 350, 48 грн. наступним чином: 147 705, 14 грн. (30%) в доход спеціального фонду Державного бюджету України, 98 470, 09 грн. (20%) в доход спеціального фонду Рівненської обласної ради (майдан Просвіти,1, м. Рівне, 33028, код ЄДРПОУ 21085816), 246 175, 24 грн. (50%) в доход спеціального фонду Шубківської сільської ради Рівненського району Рівненської області (вул. Незалежності, 1а, с. Шубків, Рівненський район, Рівненська область, 35325, код ЄДРПОУ 04387326).

3. Стягнути з Державного підприємства "Львівський військовий лісокомбінат"(вул. Луганська,3, м. Львів, 79034, код ЄДРПОУ 00992875) в особі Костопільського лісгоспу (вул. Рівненська,70, м. Костопіль, Рівненська область, 35000, код ЄДРПОУ 38957772) в доход Державного бюджету України судовий збір у розмірі 9 847 грн.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 ГПК України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 ГПК України.

Повне рішення складено 10.11.2014 року.

Суддя Гудзенко Я.О.