Постанова

від 12.11.2014 по справі 810/5733/14

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 листопада 2014 року 810/5733/14

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Спиридонової В.О., секретаря судового засідання Тятькова І.А., представника позивача Карпіленко Н.В., представника відповідача Шабанової І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Василькові та Васильківському районі Київської області до публічного акціонерного товариства «Промислово-будівельна група «Антарес» про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій,

ВСТАНОВИВ:

06.10.2014 до Київського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Управління Пенсійного фонду України в м. Василькові та Васильківському районі Київської області (далі - позивач, Управління) до публічного акціонерного товариства «Промислово-будівельна група «Антарес» (далі - відповідач, Товариство) про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за липень-вересень 2014 року в загальній сумі 41399,14 грн., у тому числі за Списком №1 - 1235,28 грн. та за Списком №2 - 40163,86 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач має перед Управлінням заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій в зазначеній сумі, у зв'язку з чим позивач на підставі п. 2 Перехідних положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», та п. 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування просить стягнути з відповідача суму боргу в повному обсязі.

Відповідач адміністративний позов визнав в частині наявності заборгованості в загальній сумі 3941,76 грн., у решті позовних вимог просив відмовити у задоволенні позову. Обґрунтовуючи заперечення проти позову, позивач зазначив, що заперечує наявність заборгованості у решті суми, оскільки 9 осіб, які перебувають на обліку в Управлінні, мають право на отримання пенсії згідно зі статтею 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення», а не статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», оскільки вони набули повний стаж на роботах зі шкідливими і важкими умовами праці, необхідний для пільгової пенсії до 01.01.1992, і тому відповідач не повинен їх відшкодовувати.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи принципи рівності сторін, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що ПАТ «Промислово-будівельна група «Антарес», код за ЄДРПОУ 14314274, зареєстроване як суб'єкт господарювання 31.03.1997, перебуває на обліку в УПФУ в м. Василькові та Васильківському районі Київської області, та є страхувальником у розумінні положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Управлінням на адресу Товариства виставлялися розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком №1 та Списком №2.

На момент звернення до суду за відповідачем утворилась заборгованість з відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за липень-вересень 2014 року в загальній сумі 41399,14 грн., у тому числі за Списком №1 - 1235,28 грн. (щодо гр. ОСОБА_3.) та за Списком №2 - 40163,86 грн. (щодо гр-н ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 та ОСОБА_15).

Таким чином, позивачем та іншими органами Пенсійного фонду України на підставі розрахунків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «а», «б - з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (Список №1 та Список №2) та частини другої Прикінцевих положень Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», визначено розмір витрат, які підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача у зв'язку з виплатою та доставкою пенсій.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування визначаються Законом України від 09.07.2003 №1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон України від 09.07.2003 №1058-ІV), зокрема: принципи та структура системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню; платники страхових внесків, їх права та обов'язки; порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, стягнення заборгованості за цими внесками тощо.

Відповідно до частини третьої статті 18 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом. Страхові внески, згідно зі статтею першою вказаного Закону - це кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону.

Пунктом 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України від 09.07.2003 №1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

Коло осіб, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах, незалежно від місця останньої роботи за списком №1 і за списком №2, визначено, зокрема підпунктами «а» і «б» - «з» частини першої статті 13 Закону України від 05.11.1991 №1788-XII «Про пенсійне забезпечення».

Проте, до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди підпунктом 1 пункту 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України від 09.07.2003 №1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що вказаним особам пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України від 05.11.1991 №1788-XII «Про пенсійне забезпечення». У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

У свою чергу, статті 27, 28 Закону України від 09.07.2003 №1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» регламентують розмір та порядок визначення пенсії за віком, а також мінімальний розмір пенсії за віком.

Порядок відшкодування страхувальниками витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених на пільгових умовах, визначено Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного Фонду України, затвердженою постановою Пенсійного фонду України від 19.12.2003 №21-1.

Відповідно до приписів пункту 6.4 вказаної Інструкції Пенсійний фонд щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, які надсилає підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених пенсій, визначає розмір сум до відшкодування на поточний рік.

Підприємства відповідно до вимог пункту 6.8 Інструкції щомісяця до 25-го числа повинні вносити до Пенсійного фонду України зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

З огляду на викладене, витрати на виплату і доставку пільгових пенсій, які відповідач відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» зобов'язаний відшкодовувати Пенсійному фонду, у розумінні цього Закону вважаються внесками на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Аналіз вищезазначених правових норм дає підстави прийти до висновку, що саме на відповідача покладається обов'язок відшкодування управлінню Пенсійного фонду фактичних витрат по виплаті і доставці пільгових пенсій підприємства до набуття права на пенсію за віком відповідно Закону, призначених на підставі пунктів «а», «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 28.04.2011 (провадження №К-25361/10).

Статтями 14, 15 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зокрема, роботодавці - підприємства, установи та організації, створені відповідно до законодавства України.

Виходячи з приписів частини 2 статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», частини 6 статті 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», страхувальники зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Доказів часткової або повної сплати заявленої до стягнення заборгованості відповідачем не надано.

Щодо визнання позову в частині стягнення заборгованості у розмірі 3941,76 грн. суд зазначає, що відповідно до частини першої статті 136 КАС України, позивач може відмовитись від адміністративного позову, а відповідач - визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи.

Цією ж статтею встановлено, що судове рішення у зв'язку з відмовою від адміністративного позову, визнанням адміністративного позову чи примиренням сторін ухвалюється за правилами, встановленими статтями 112, 113 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 112 КАС України, позивач може відмовитися від адміністративного позову повністю або частково, а відповідач - визнати адміністративний позов повністю або частково.

Судом встановлено, що часткове визнання представником відповідача адміністративного позову не суперечить закону та не порушує права, свободи або інтереси інших осіб, а тому приймається судом.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність між сторонами спору щодо стягнення з відповідача суми заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в сумі 3941,76 грн. (за Списком №1 431,85 грн. та за Списком №2 3509,91 грн.) за вказаний вище період. Враховуючи, що відповідач самостійно наполягав на задоволенні позову виключно в цій частині, такі позовні вимоги підлягають задоволенню.

Щодо решти позовних вимог суд, беручи до уваги викладені вище норми законодавства та обставини справи, вважає такі вимоги правомірними та обґрунтованими, а адміністративний позов у відповідній частині таким, що також підлягає задоволенню.

Судом враховано, що постановами Київського окружного адміністративного суду від 30.08.2012 у справі №2а-3885/12/1070, від 12.04.2010 у справі №2а-132/10/1070, від 06.07.2010 у справі №2а-5009/12/1070, від 04.10.2010 у справі №2а-958/10/1070, від 15.10.2012 у справі №2а-3165/12/1070, від 27.11.2012 у справі №2а-5190/12/1070, від 11.04.2013 у справі №810/1186/13-а, від 05.08.2013 у справі №810/3450/13-а, від 12.11.2013 у справі №810/5622/13-а, які набрали законної сили, аналогічні позовні вимоги між тими ж сторонами про стягнення заборгованості з тих же підстав, але за інший період, з відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, задоволено.

Відповідно до частини другої статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. Позивач не надав суду доказів понесення ним судових витрат, тому підстави для присудження на його користь судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 11, 14, 70-72, 86, 94, 128, 159-163, 254 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з публічного акціонерного товариства «Промислово-будівельна група «Антарес» (код за ЄДРПОУ 14314274) на користь Управління Пенсійного фонду України в місті Василькові та Васильківському районі Київської області заборгованість з відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за липень-вересень 2014 року в загальній сумі 41399 (сорок одна тисяча триста дев'яносто дев'ять) грн. 14 коп., у тому числі за Списком №1 - 1235,28 грн. та за Списком №2 - 40163,86 грн.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 КАС України.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядку, встановленому статтями 185-187 КАС України, шляхом подання апеляційної скарги через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Спиридонова В.О.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 12 листопада 2014 р.