Постанова

від 08.09.2014 по справі 804/12609/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2014 р. Справа № 804/12609/14

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді -Рищенко А. Ю., розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до Приватного підприємства «Інтерпрайс Інвест» про накладення арешту на кошти на суму податкового боргу у сумі 680,00грн., -

ВСТАНОВИВ :

18.08.2014 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернулась Нікопольська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області з позовом до Приватного підприємства «Інтерпрайс Інвест» про накладення арешту на кошти на суму податкового боргу у сумі 680,00грн.

Свої позовні вимоги податковий орган обґрунтовує тим, що Приватне підприємство «Інтерпрайс Інвест» (далі - ПП «Інтерпрайс Інвест») станом на 04.08.2014 року має податковий борг з податку на прибуток підприємства у розмірі - 680,00грн. Така сума податкового боргу відповідача утворилась за результатами проведення камеральної перевірки, під час проведення якої позивачем були виявлені порушення вимог чинного законодавства України. За винесеним податковим повідомленням-рішенням вказана сума податкового боргу ПП «Інтерпрайс Інвест» у добровільному порядку сплачена не була.

Просить суд:

- накласти арешт на кошти та інші цінності, що знаходяться у банку, Приватного підприємства «Інтерпрайс Інвест» (код ЄДРПОУ - 35662962) на суму податкового боргу з податку на прибуток підприємства у розмірі - 680,00грн. (шістсот вісімдесят гривень) 00 коп.

У судове засідання сторони не з'явились, належним чином були повідомлені про час, дату та місце розгляду справи.

Від представника позивача надійшла письмова заява про розгляд справи без його участі.

З адреси відповідача, вказаної відповідно даних позовної заяви та Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, повернувся конверт із поштовим вкладенням, у такому разі відповідно до ч.8 ст.35 КАС України поштове відправлення вважається врученим належним чином.

У відповідності до положень ч.6 ст.128 КАС України суд ухвалив рішення про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Суд, вивчивши наявні у справі докази та оцінивши їх у сукупності, вважає необхідним задовольнити повністю даний адміністративний позов з наступних підстав.

Згідно до ч. 1 ст.67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

У відповідності до положень ст.41 Податкового кодексу України, контролюючими органами є органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування єдиної державної податкової, державної митної політики в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів та реалізує державну податкову, державну митну політику, забезпечує формування та реалізацію державної політики з адміністрування єдиного внеску, забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями при застосуванні податкового та митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску (далі - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику), його територіальні органи.

У складі контролюючих органів діють підрозділи податкової міліції.

Органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску за виконавчими написами нотаріусів не дозволяється.

За ст.61 Податкового кодексу України податковий контроль - це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Податковий контроль здійснюється органами, зазначеними у статті 41 цього Кодексу, в межах їх повноважень, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст.36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором.

Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

Виконання податкового обов'язку може здійснюватися платником податків самостійно або за допомогою свого представника чи податкового агента.

Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Відповідно до п.46.1 ст.46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Згідно зі ст.49 Податкового кодексу України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

Платники податку на прибуток підприємств, які оподатковуються за ставкою нуль відсотків відповідно до пункту 154.6 статті 154 цього Кодексу, подають контролюючим органам декларації (розрахунки) з податку на прибуток підприємств за спрощеною формою у порядку, встановленому цим Кодексом.

Податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів:

а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;

б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

в) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:

49.18.1. календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;

49.18.2. календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя);

49.18.3. календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року;

49.18.4. календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV цього Кодексу;

49.18.5. календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - підприємців - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

Якщо податкова декларація за квартал, півріччя, три квартали або рік розраховується наростаючим підсумком на підставі показників базових податкових періодів, з яких складаються такі квартал, півріччя, три квартали або рік (без урахування авансових внесків), згідно з відповідним розділом цього Кодексу, зазначена податкова декларація подається у строки, визначені пунктом 49.18 цієї статті для такого базового звітного (податкового) періоду.

Для цілей цього Кодексу під терміном "базовий звітний (податковий) період" слід розуміти перший звітний (податковий) період року, визначений відповідним розділом цього Кодексу.

Якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.

Граничні строки подання податкової декларації можуть бути збільшені за правилами та на підставах, які передбачені цим Кодексом.

Якщо згідно з відповідним розділом цього Кодексу з питань окремого податку, збору звітний (податковий) період не встановлено, податкова декларація подається та податкове зобов'язання сплачується у строки, передбачені цим пунктом для місячного базового звітного (податкового) періоду, крім випадків, коли подання податкової декларації не передбачено таким розділом цього Кодексу.

Згідно п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Податковий агент зобов'язаний сплатити суму податкового зобов'язання (суму нарахованого (утриманого) податку), самостійно визначеного ним з доходу, що виплачується на користь платника податку - фізичної особи та за рахунок такої виплати, у строки, передбачені цим Кодексом.

Згідно п.57.3 ст.57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

За ст.61 Податкового кодексу України податковий контроль - це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Податковий контроль здійснюється органами, зазначеними у статті 41 цього Кодексу, в межах їх повноважень, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пп.14.1.39 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію.

Згідно пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Пунктом 152.1 ст.152 Податкового кодексу України визначено, що податок нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною пунктом 151.1 статті 151 цього Кодексу, від податкової бази, визначеної згідно зі статтею 149 цього Кодексу. Податок, отриманий від діяльності, яка підлягає патентуванню відповідно до розділу XII цього Кодексу, підлягає сплаті до бюджету в сумі, яка визначена відповідно до цього розділу, і зменшена на вартість придбаних торгових патентів на право провадження такого виду діяльності.

Аналіз матеріалів справи показує, що 28.10.2013 року позивачем була проведена камеральна перевірка своєчасності подання податкової декларації з податку на прибуток, за результатами якої було складено акт від 28.10.2013 року №876/153.35662962. За висновками, викладеними в акті перевірки, позивачем були виявлені такі порушення терміну подання податкової звітності: податкової декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2012 року, 1 півріччя 2012 року, 3 квартал 2012 року, 2012 рік; строк подання звітності - не подано, у зв'язку із чим порушено п.49.2, пп.49.18.2 п.49.18 ст.49 Податкового кодексу України.

На підставі вказаного акту перевірки податковим органом було винесено податкове повідомлення-рішення від 09.12.2013 року №0001871503, яким ПП «Інтерпрайс Інвест» були нараховані штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у розмірі - 680,00грн. Дані акт перевірки та податкове повідомлення-рішення були надіслані відповідачу - 28.10.2013 року та 09.12.2013 року відповідно. Однак, конверти із поштовим вкладенням повернулись на адресу позивача. У відповідності до положень ст.58 Податкового кодексу України таке поштове відправлення вважається отриманим належним чином.

ПП «Інтерпрайс Інвест» не оскаржувало ні в адміністративному порядку, ні в судовому порядку вищевказане податкове повідомлення-рішення. Тому, визначена узгоджена сума штрафних (фінансових) санкцій залишається не сплаченою.

Слід зазначити, що податковий борг виник у підприємства у 2010 році, на той момент чинними були норми Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року №2181-ІІІ (чинний на момент виникнення податкового боргу у відповідача). На підставі пп.6.2.2, 6.2.3 п.6.2 ст.6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» відповідачем було сформовано першу та другу податкові вимоги від 06.04.2010 року №1/17215182, від 12.05.2010 року №2/22319943.

Відповідно до норм Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі несплати попередніх податкових вимог щодо новоствореного податкового боргу податкові вимоги не формуються.

Отже, за відповідачем рахується податковий борг зі сплати штрафних (фінансових) санкцій з податку на прибуток підприємства у розмірі - 680,00грн., який на момент судового розгляду справи залишається не сплаченим.

Згідно пп.20.1.33 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право в тому числі звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

За абз.2 пп.94.6.2 п.94.6 ст.94 Податкового кодексу України керівник контролюючого органу (його заступник) за наявності однієї з обставин, визначених у пункті 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків, яке надсилається:

платнику податків з вимогою тимчасово зупинити відчуження його майна;

іншим особам, у володінні, розпорядженні або користуванні яких перебуває майно такого платника податків, з вимогою тимчасово зупинити його відчуження.

Арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду.

Звільнення коштів з-під арешту банк або інша фінансова установа здійснює за рішенням суду.

Згідно п.95.2 ст.95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

За поясненнями позивача, згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна - відомості щодо наявності вказаного майна відсутні. Відповідно до листа Державтоінспекції від 24.07.2014 року №1711 за позивачем автотранспорт не зареєстрований, та згідно листа Держсільгоспінспекції від 29.07.2014 року №07.2/13-26/4273 відсутня інформація про реєстрацію сільськогосподарської техніки за ПП «Інтерпрайс Інвест». На підтвердження цього податковий орган надав суду відповідні докази, які приймаються до уваги.

Таким чином, враховуючи, що податковий борг ПП «Інтерпрайс Інвест» у розмірі - 680,00грн. залишається не сплаченим, є наявними обставини, визначені в пп.20.1.33 п.20.1 ст.20, ст.94 Податкового кодексу України, суд приходить до висновку, що даний адміністративний позов підлягає задоволенню повністю.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10, 12, 60, 86, 160, 161, 163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до Приватного підприємства «Інтерпрайс Інвест» про накладення арешту на кошти на суму податкового боргу у сумі 680,00грн. - задовольнити повністю.

Накласти арешт на кошти та інші цінності, що знаходяться у банку, Приватного підприємства «Інтерпрайс Інвест» (код ЄДРПОУ - 35662962) на суму податкового боргу з податку на прибуток підприємства у розмірі - 680,00грн. (шістсот вісімдесят гривень) 00 коп.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення виготовлення постанови в повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкт владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови.

Суддя А.Ю. Рищенко