Ухвала

від 09.10.2014 по справі 872/13851/13

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У  Х  В  А  Л  А і м е н е м  У к р а ї н и 09 жовтня 2014 рокусправа № 808/5840/13-а Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді:                    Кругового О.О.                     суддів:                     Богданенка І.Ю.  Дадим Ю.М. за участю секретаря судового засідання:          Спірічева Я.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 08.08.2013 року по справі № 808/5840/13-а за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Спецвогнезахист» до Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області  про скасування податкового повідомлення рішення, - ВСТАНОВИВ: Товариство з обмеженою відповідальністю «Спецвогнезахист»  (далі – Позивач)  звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області  (далі-Відповідач) про  визнання нечинним та скасування податкового-повідомлення рішення №0000112214/354 від 17.06.2013 року. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що висновки акту перевірки, на підставі яких було винесено оскаржуване податкове-повідомлення рішення не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, оскільки правочини між Позивачем та його контрагентом відповідають вимогам чинного законодавства, при їх укладенні сторонами було досягнуто згоди з усіх суттєвих умов, умови договору сторонами було виконано та оплачено належним чином. Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 08.08.2013 року адміністративний позов  задоволено, визнано протиправними та скасовано податкове повідомлення рішення №0000112214/354 від 17.06.2013 року. Державна податкова інспекція у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області, не погодившись з рішенням адміністративного суду першої інстанції, звернулася з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 08.08.2013 року скасувати та прийняти нове судове рішення, яким в задоволенні позову відмовити. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що податкове повідомлення-рішення було прийняте в межах повноважень, на підставі та у спосіб, що визначені Конституцією України та Законами України, а відтак підстави для його скасування відсутні. Сторони, які були належним чином повідомлені про час та місце проведення розгляду справи, в судове засідання не з'явились, у зв'язку з чим відповідно до ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового процесу не здійснювалось.                      Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, суд  вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що посадовими особами ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Спецвогнезахист» (код за ЄДРПОУ 31676678) з питань документального підтвердження господарських відносин з платником податків ТОВ «Виробнича фірма «Стронг» (код за ЄДРПОУ 33412240) за період січень, березень, квітень 2012 року, їх реальності та повноти відображення в обліку, на підставі якої було складно Акт №150/22-1421/31676678 від 24.05.2013 року. В Акті перевірки Відповідачем було зроблено наступні висновки: - порушення п.14.1.36, п.14.1.181, ст.14, п.44.1, п.44.3, п.44.6, ст.44, п.198.3 ст.198 , п.200.1, ст.200, ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (зі змінами та доповненнями). Наказу Державної податкової адміністрації України №1492 від 02.02.2012 року «Про затвердження форм та порядку заповнення і подання податкової звітності на додану вартість», підприємством ТОВ «Спецвогнезахист» завищено податковий кредит на загальну суму 34100.00 грн. за період січень, березень, квітень 2012 року, який сформований від контрагента ТОВ «Виробнича фірма «Стронг», що призвело до: - заниження позитивного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ на загальну суму 34100.00 грн., в т.ч. по періодам: січень 2012 року у сумі 10934.00 грн.; березень 2012 року у сумі 4833.00 грн.; квітень 2012 року у сумі 18333.00 грн.; - заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду на загальну суму 34100.00 грн., в т.ч. по періодам: січень 2012 року у сумі 10934.00 грн.; березень 2012 року у сумі 4833.00 грн.; квітень 2012 року у сумі 18333.00 грн.; - п.п.14.1.36, п.44.1 ст.44 п.138.2 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139, п.187.1 ст.187, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 розділу V Податкового кодексу України від 02.12.2010 року за №2755-VI, та Наказу Державної податкової адміністрації України від 25.01.2011 року «Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її  заповнення та подання», в частині не підтвердження реальності здійснення господарських відносин ТОВ «Спецвогнезахист» з ТОВ «Виробнича фірма «Стронг» внаслідок чого завищено податковий кредит за період березень 2012 року на загальну суму 2880.00 грн.; На підставі зазначеного Акту, Відповідачем було винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0000112214/354 від 17.06.2013 року, яким Позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 51150.00 грн., в тому числі за основним платежем – 34100.00 грн., штрафними санкціями у розмірі – 17050.00 грн. Не погодившись з законністю винесення зазначеного податкового повідомлення рішення, Позивач оскаржив його в судовому порядку. Правомірність винесення податкового повідомлення рішення №0000112214/354 від 17.06.2013 року є предметом спору, передане на вирішення суду. Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції зазначив, що доводи Відповідача про не підтвердження Позивачем права на податковий кредит є необґрунтованими та помилковими, оскільки видані Позивачу податкові накладні належним чином оформлені контрагентом, який знаходиться в Єдиному державному реєстрі та був зареєстрований плтаником податку на додану вартість. Суд апеляційної інстанції погоджується з зазначеними висновками суду першої інстанції з огляду на наступне. Як вбачається з матеріалів перевірки, підставою для визначення грошового зобов'язання за основним платежем з податку на додану вартість, стали висновки акту ДПІ у у Московському районі м. Харкова Харківської області про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Виробнича фірма «Стронг», яким було встановлено, що у зазначеного підприємства відсутній об'єкт оподаткування податком на додану вартість. У зв'язку з зазначеним, податковий орган дійшов висновку, що господарські операції Позивача з зазначеним підприємством не містять у своїй суті розумних економічних або інших причин (ділової мети) систематичного (протягом місяця) придбання та продажу товарів, а тому не спричиняються реального настання правових наслідків. Однак, суд апеляційної інстанції не погоджується з висновками податкового органу з огляду на наступне. Згідно із п. 198.1. ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) в необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного фінансового лізингу. Відповідно до п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: - придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; - придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. Згідно з п.198.2 ст.198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: - дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; - дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. У відповідності з п.198.6 ст.198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. Із системного аналізу зазначених матеріально-правових норм вбачається, що до підстав формування платником податків податкового кредиту віднесено: наявність господарської операції, сплата податку на додану вартість у вартості товарів (робіт, послуг), факт сплати податку на додану вартість має підтверджуватися відповідними податковими накладними, використання придбаних товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Встановлені обставини справи свідчать про те, що TOB «Спецвогнезахист», без укладання правочину в письмовій формі, придбавало у TOB «ВФ «СТРОНГ» ворота протипожежні у кількості 6 штук та двері металеві у кількості 14 штук на загальну суму 221880,00грн., а саме по періодам: 06.01.2012 - ворота протипожежні - 4шт. - 50 660,00грн., 24.01.2012 - двері протипожежні - 4шт. - 14 942,00грн., 28.03.2012 - двері металеві - 5шт. - 13 429,00грн., 09.04.2012 - двері металеві - 4шт. - 17 721,00грн., 09.04.2012 - ворота протипожежні - 1шт. - 15 128,00грн., 27.04.2012 - ворота протипожежні - 1шт. - 110 000,00грн. Вказані обставини підтверджуються: видатковими накладними №РН-0000002 від 06.01.2012, №РН-0000007 від 24.01.2012, №РН-00038/1 від 28.03.2012, №РН-0000047 від 09.04.2012, №РН-000046 від 09.04.2012, №РН- 0000055 від 27.04.2012.,  та рахунками-фактурами №СФ-0000503 від 26.12.2011, №СФ-0000008 від 17.01.2012, №СФ-0000016 від 24.01.2012, №СФ-0000027 ВІД 07.02.2012, №СФ-0000049 ВІД 06.03.2012, №СФ-0000070 від 06.04.2012 та довіреностями на отримання товару. Також позивачу ТОВ «ВФ «Стронг» виписало податкові накладні: №3 від 05.01.2012 на суму 50 660,00грн., в т.ч. ПДВ 20% 8 443,33грн., №47 від 12.03.2012 на суму 13 429,00грн., в т.ч. ПДВ 20% 2 238,17грн., №51 від 16.03.2012 на суму 17 721,00 грн., в т.ч. ПДВ 20% 2 953,50грн., №50 від 15.03.2012 на суму 15 128,00грн., в т.ч. ПДВ 20% 2 521,33грн., №73 від 06.04.2012 на суму 10 000,00грн., в т.ч. ПДВ 20% 1 666,67грн., №77 від 17.04.2012 на суму 50 000,00грн., в т.ч. ПДВ 20% 8 333,33грн., №78 від 17.04.2012 на суму 50 000,00грн., в т.ч. ПДВ 20% 8 333,33грн., які зареєстровані в Реєстрі виданих та отриманих податкових накладних за відповідний період. Транспортування товару здійснювалося автотранспортом, який належить позивачу відповідно до наказів №3 від 04.01.2012, №13 від 22.01.2012, №41 від 26.03.2012, №51 від 05.04.2012, №56 від 25.04.2012   та подорожніх листів №4/13 від 06.01.2012, №15/13 від 24.01.2012, №55/13 від 28.03.2012, №62/13 від 09.04.2012, №16/13 від 26.01.2012, №18/13 від 27.01.2012, №64/13 від 11.04.2012, №76/13 від 27.04.2012. За отриманий товар позивач провів розрахунки, що підтверджується платіжними дорученнями №3 від 05.01.2012, №№42 від 17.01.2012, №272 від 12.03.2012, №304 від 16.03.2012, №296 від 15.03.2012, №376 від 06.04.2012, №402 від 17.04.2012 та виписками з банківського рахунку позивача. В подальшому, протипожежні ворота були змонтовані позивачем на об'єкті ТОВ «Аврора Девелопмент» на виконання умов договору №44/2011 від 05.09.2011, що також підтверджується Актом приймання виконаних підрядних робіт, підсумкової відомості ресурсів, розрахунку загальновиробничих витрат, копії яких наявні в матеріалах справи. Придбані позивачем протипожежні двері та протипожежні ворота були змонтовані на об'єкті ПрАТ «Завод напівпровідників» на виконання договору №136 від 29.04.2009 та договору №497 від 29.09.2011, також підтверджується Актом приймання виконаних підрядних робіт, підсумкової відомості ресурсів, розрахунку загальновиробничих витрат, копії яких наявні в матеріалах справи. Придбані протипожежні ворота також були перепродані ЗАТ «Запорізький залізорудний комбінат», про що свідчить Акт №428 від 11.04.2012. Згідно з ч.1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.                                 У відповідності до ч.2 ст.9 означеного Закону первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань платників здійснюється на підставі первинних документів, у яких міститься інформація саме про господарські операції (результати їх здійснення). Надані позивачем для підтвердження реальності здійснення господарських операцій,  первинні документи відображають зміст та обсяг укладених договорів, містять всі необхідні реквізити, та обов'язкові посвідчення, що вказує на безпідставність висновків податкового органу  про неправомірне відображення позивачем сум податку на додану вартість та податку на прибуток  у податковій звітності за вказаними господарськими операціями. Відповідачем, на якого відповідно до ч.2 ст.71 КАС України покладено обов'язок щодо доказування правомірності прийнятого рішення, не доведено того, що сторонами укладено угоди не з метою реального настання правових наслідків, а з метою порушення публічного порядку.           Отже, встановлені обставини справи свідчать про реальність господарських операцій між Позивачем та ТОВ «ВФ «Стронг», а тому податкове повідомлення рішення №0000112214/354 від 17.06.2013 року є протиправним та таким, що підлягає скасуванню. Також, суд апеляційної інстанції зазначає, що формування підприємством податкового кредиту не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами. Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, або припустився інших порушень при здійсненні господарської діяльності, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо включення сум податку, сплачених ним в ціні придбаних товарів (робіт, послуг), до складу податкового кредиту та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту. Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо того, що Відповідач безпідставно дійшов висновку про заниження позивачем у періоді, що перевірявся, податку на додану вартість, а тому оскаржуване податкове повідомлення – рішення підлягає скасуванню. З огляду на викладене, суд  дійшов висновку, що оскаржувана постанова Запорізького окружного адміністративного суду від 08.08.2013 року є обґрунтованою та законною, а підстави для її скасування відсутні. На підставі наведеного, керуючись, ст. 196, ст. 198, ст. 200, ст. 205, ст. 206 КАС України, суд, - УХВАЛИВ: Апеляційну скаргу  Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області  - залишити без задоволення. Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 08.08.2013 року по справі № 808/5840/13-а - залишити без змін.                      Ухвала набирає чинності з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів шляхом подання касаційної скарги. Головуючий:                                                            О.О. Круговий           Суддя:                                                            І.Ю. Богданенко           Суддя:                                                            Ю.М. Дадим