Ухвала

від 28.10.2014 по справі 872/17725/13

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

28 жовтня 2014 рокусправа № 811/2769/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Чепурнова Д.В.

суддів: Поплавського В.Ю. Олефіренко Н.А.

за участю секретаря судового засідання: Надточія В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції головного управління Міндоходів у Кіровоградській області

на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2013 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Алькор-Оіл» до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції головного управління Міндоходів у Кіровоградській області про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Алькор-Оіл» звернулось з вищевказаним позовом до суду в якому, просило:

- визнати протиправним та скасувати повністю податкове повідомлення рішення Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції головного управління Міндоходів у Кіровоградській області від 29 липня 2013 року за № 0000292206, яким ТОВ «Алькор-Оіл» зменшено суму від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток підприємств у розмірі 6752635,00 грн.

- визнати протиправним та скасувати повністю податкове повідомлення рішення Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції головного управління Міндоходів у Кіровоградській області від 29 липня 2013 року за № 0000282206, яким ТОВ «Алькор-Оіл» визначено податкове зобов'язання по податку на прибуток підприємств (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) в загальному розмірі 939321,00 грн., в т. ч. за основним платежем 626214,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 313107,00 грн.

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції головного управління Міндоходів у Кіровоградській області від 29 липня 2013 року за № 0000272206, яким ТОВ «Алькор-Оіл» визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) в загальному розмірі 131326080,00 грн., в т. ч. за основним платежем 87550720,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 43775360,00 грн.

- визнати протиправним та скасувати рішення про застосування фінансових санкцій Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції головного управління Міндоходів у Кіровоградській області від 29 липня 2013 року № 0000302206, яким до ТОВ «Алькор-Оіл» застосовано фінансову санкцію у розмірі 40800,00 грн.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2013 року позов задоволено.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Кіровоградська ОДПІ Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просила постанову суду скасувати та прийняти нове рішення яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, зазначає, що висновки суду першої інстанції не відповідають дійсним обставинам справи.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представники Кіровоградської ОДПІ Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області підтримали вимоги апеляційної скарги з викладених у ній підстав, представник ТОВ «Алькор-Оіл» просив відмовити у її задоволенні та залишити без змін постанову суду першої інстанції.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що податковим органом проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Алькор-Оіл» (код ЄДРПОУ 37096809) з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.07.2011 р. по 31.12.2012 р.

За результатами перевірки складено акт № 8/11-23-2206/37096809 від 15.07.2013 року яким встановлено порушення позивачем:

1) п. 150.1 ст.150, п.п. 153.8.1, п.п. 153.8.3 п.153.8 ст.153 та п.141.1 ст.141 та п.п. 153.8.3 п.153.8 ст.153, та розділу ХХ підрозділу 4 Перехідних положень Податкового кодексу України , завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток всього у сумі 6752635 грн., в тому числі за ІІ-IV кв. 2011 року в сумі 3898016 грн., та за 2012 рік в сумі 2854619 грн.

Заниження податку на прибуток за період що перевіряється всього в сумі 626214 грн., в тому числі: 1 півріччя 2012 року в сумі 206722 грн.; 9 місяців 2012 року в сумі 72745 грн.; 2012 рік в сумі 626214 грн.

2). п. 187.1 ст. 187 та п.п. 196.1.1 п. 196.1 ст. 196 Податкового кодексу України , в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 8755020 грн., в тому числі: за лютий 2012 року на загальну суму 57534419,78 грн.; за листопад 2012 р. на загальну суму 30016299,94 грн. ( 150081499,68*20%);

3) п.п. 164.2.2 п. 164.1 ст. 164, п. 177.6 та 177.8 ст. 177 розділу ІV Податкового кодексу України , в результаті чого встановлено порушення вимог податкового законодавства під час перевірки питань щодо правильності утримання податку з доходів фізичних осіб та додатково нараховано 357,00 грн., в тому числі: 2011 рік - 357,00 грн.;

- пп. 168.1.2 п. 168.1 ст. 168, пп. 168.1.5 п. 168.1 ст. 168, пп. 54.2.5 п. 54.3 ст. 54, пп. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 Податкового кодексу України , нараховано пеню в сумі 57,74 грн.

- ст. 51, п. 70.16 ст. 70, пп. «б» п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України , а саме: не відображення доходів виплачених фізичній особі-підприємцю за ознакою « 157» у ІV кварталі 2011 року;

4) п. 11 ст. 15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного, плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» , здійснення роздрібної торгівлі тютюновими виробами у незазначених для цього місцях торгівлі - автозаправочних станціях, розташованих за адресами: м. Кіровоград, вул. Велика Пермська, 72; Новоукраїнський р-н., м. Новоукраїнка, вул. Кірова, 92; Гайворонський р-н, м. Гайворон, вул. Гайворонська, 2б; Добровеличківський р-н., смт. Добровеличківка, вул. Крупської, 2б; Бобринецький р-н., с. Коржеве, вул. Кіровоградське шосе, 1; Ульяновський р-н, с. Станіславове, вул. Наумова, 151.

29 липня 2013 року на підставі акту перевірки Кіровоградською ОДПІ прийняті податкові повідомлення-рішення № 0000292206, яким зменшено суму від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток підприємств у розмірі 6752635,00 грн.; № 0000282206, яким визначено податкове зобов'язання по податку на прибуток підприємств в загальному розмірі 939321,00 грн., в т. ч. за основним платежем 626214,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 313107,00 грн.; № 0000272206, яким визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 131326080,00 грн., в т. ч. за основним платежем 87550720,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 43775360,00 грн. та рішення про застосування фінансових санкцій № 0000302206, у відповідності до якого до товариства застосовано фінансову санкцію у розмірі 40800,00 грн. за здійснення роздрібної торгівлі тютюновими виробами у невизначеному для цього місцях торгівлі

Перевіркою визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість по вказаних операціях встановлено, що ТОВ «Алькор-Оіл» при реалізації акцій нерезиденту ЛАКРІМО ІНВЕСТМЕНТС ЛІМІТЕД (Кіпр) в податкових періодах, зокрема: в лютому 2012 року на загальну суму 287 672 098,87 грн. грн. (або 36004 468 дол. США) та в листопаді 2012 року на загальну суму 150 081 499,68 грн. (або 18776617 дол. США) безпідставно застосувало норми пп. 196.1.1 п. 196.1 ст. 196 Податкового кодексу України , а саме невірно визначено операції з реалізації цінних паперів, що не є об'єктом оподаткування.

Підприємством проведено операції, які не підлягають від звільнення від оподаткування податком на додану вартість, а саме: відповідно до договору купівлі-продажу здійснено продаж акцій в адресу нерезидента; відповідно до договору купівлі-продажу здійснено придбання акцій від нерезидента на аналогічну суму; заборгованість закрита актом проведення зарахування взаємних однорідних вимог.

Як слідує із вищенаведених даних, підприємством не дотримано умови п.п. 196.1.1 п. 196.1 ст. 196 Податкового кодексу України для звільнення від ПДВ операцій з купівлі-продажу цінних паперів, так як: не відбулося грошової оплати при здійсненні операцій з продажу цінних паперів; відсутні договори обміну одних цінних паперів на інші (підприємствами оформлено 2 взаємних договори з купівлі-продажу цінних паперів).

Відповідно до п.185.1 «а» ст. 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 цього Кодексу.

Згідно з пп.14.1.244 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України товар це матеріальні та нематеріальні активи, у тому числі земельні ділянки, земельні частки (паї), а також цінні папери та деривативи, що використовуються у будь яких операціях, крім операцій з їх випуску (емісії) та погашення.

Підпунктом 196.1.1 п. 196 ст. 196 (Розділу V) Податкового Кодексу України , визначено перелік операцій, які не є об'єктом оподаткування з податку на додану вартість до яких відносяться і операції з випуску (емісії), розміщення у будь-які форми управління та продажу (погашення, викупу) за кошти цінних паперів, що випущені в обіг (емітовані) суб'єктами підприємницької діяльності, Національним банком України, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну фінансову політику, органами місцевого самоврядування відповідно до закону, включаючи інвестиційні та іпотечні сертифікати, сертифікати фонду операцій з нерухомістю, деривативи, а також корпоративні права, виражені в інших, ніж цінні папери, формах; обміну зазначених цінних паперів та корпоративних прав, виражених в інших, ніж цінні папери, формах, на інші цінні папери, корпоративні права, виражені в інших, ніж цінні папери, формах; розрахунково-клірингової, реєстраторської та депозитарної діяльності на ринку цінних паперів, а також діяльності з управління активами (у тому числі пенсійними активами, фондами банківського управління), відповідно до закону та інших видів професійної діяльності на фондовому ринку, які підлягають ліцензуванню відповідно до закону.

Виходячи із змісту п.п. 196.1 п. 196 ст. 196 Податкового Кодексу України , не є об'єктом оподаткування податком на додану вартість зокрема операції з продажу (погашення, викупу) за кошти цінних паперів.

За визначенням викладеним у підпункті 14.1.93. пункту 14.1 ст. 14 Податкового Кодексу України , кошти - гривня або іноземна валюта.

Відповідно до ст. 655 Цивільного Кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Одним із способів припинення зобов'язань є зарахування, при якому погашаються зустрічні однорідні вимоги, строк виконання яких настав, або невстановлений, або визначений моментом пред'явлення вимоги (стаття 601 Цивільного Кодексу України ). Таким чином, зарахування зустрічних однорідних вимог є одним із способів припинення зобов'язань.

Податковий Кодекс України виділяючи окрему групу операцій, які не є об'єктом оподаткування з податку на додану вартість не ставить жодного обмеження щодо поширення даної норми до описаних операцій в залежність від способу припинення зобов'язань між сторонами договору (безготівковий розрахунок, взаємозалік однорідних вимог, тощо).

Судом першої інстанції вірно зазначено, що угоди купівлі-продажу цінних паперів, що укладені між позивачем та «ЛАКРІНО ІНВЕСТМЕНТС ЛІМІТЕД» визначають загальну суму операції - яка виражена в коштах. Предметом даних договорів, на підставі яких відбулось зарахування однорідних зустрічних вимог - є цінні папери. В зв'язку з чим прийшов до обґрунтованого висновку що припинення зобов'язань, які виникли на підставі цих договорів відбулось саме за кошти цінних паперів.

В ході проведення перевірки відповідно додатку ЦП до декларації з податку на прибуток за 2012 рік (від 24.05.13 р. №9087659397) було встановлено, що підприємством задекларовано в рядку 1.1 додатку ЦП «дохід звітного періоду від операцій з торгівлі цінними паперами та іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами…» в сумі 956408097 грн., тоді як у рядку 1.2 додатка ЦП «витрати звітного періоду від операцій з торгівлі цінними паперами, корпоративними правами…» становили у сумі 854949998 грн. та у рядку 1.3 додатка ЦП «від'ємний фінансовий результат попереднього звітного (податкового) періоду» у сумі 514552810 грн.

Податковим органом зазначено, що в порушення п.150.1 ст.150, пп.153.8.1 п.153.8 ст. 153 ПК України занижено ряд. 03.20 додатка ЦП та ІД Декларації з податку на прибуток підприємств за 2012 рік внаслідок не включення їх складу доходу від операцій з реалізації акцій.

Відповідно до абз.4 п.153.8 ст. 153 ПК України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), якщо протягом звітного періоду витрати на придбання кожного з окремих видів цінних паперів, та інших, ніж цінні папери, корпоративних прав, понесені (нараховані) платником податку, перевищують доходи, отримані (нараховані) від продажу (відчуження) цінних паперів або інших, ніж цінні папери, корпоративних прав цього ж виду протягом такого звітного періоду, від'ємний фінансовий результат переноситься на зменшення фінансових результатів від операцій з цінними паперами або іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами цього ж виду наступних звітних періодів у порядку, визначеному статтею 150 цього розділу.

Пунктом першим статті 150 ПК України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), передбачено, якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Від'ємне значення як результат розрахунку об'єкта оподаткування, отриманий від ведення діяльності, яка підлягає патентуванню, не враховується для цілей абзацу першого цього пункту та відшкодовується за рахунок доходів, отриманих у майбутніх податкових періодах від такої діяльності.

Тобто, від'ємний фінансовий результат від операцій з цінними паперами переноситься на зменшення фінансових результатів від операцій з цінними паперами або іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами цього ж виду наступних звітних періодів з наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Абз.5 п.153.8 ст. 153 ПК України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), встановлено, що якщо протягом звітного періоду доходи від продажу (обміну, викупу емітентом, погашення або інших способів відчуження) кожного з окремих видів цінних паперів та інших, ніж цінні папери, корпоративних прав отримані (нараховані) платником податку, перевищують витрати, понесені (нараховані) платником податку внаслідок придбання цінних паперів або інших, ніж цінні папери, корпоративних прав цього ж виду протягом такого звітного періоду (з урахуванням від'ємного фінансового результату від операцій з цінними паперами або іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами цього ж виду минулих періодів), прибуток включається до складу доходів такого платника податку за результатами такого звітного періоду.

Враховуючи зазначені положення ПК України судом першої інстанції вірно звернуто увагу на те, що пп.153.8.1 п.153.8 ст. 153 ПК України , набрав чинності з 01 січня 2013 року та на час виникнення спірних правовідносин не діяв. В зв'язку з чим прийшов до вірних висновків про відсутність з боку ТОВ «Алькор-Оіл» заниження ряд. 03.20 додатка ЦП та ІД Декларації з податку на прибуток підприємств за 2012 рік внаслідок не включення їх складу доходу від операцій з реалізації акцій.

За висновками акту позивачем порушено п. 150.1 ст.150, пп. 153.8.1, пп. 153.8.3 п.153.8 ст.153 та п.141.1 ст.141 та пп. 153.8.3 п.153.8 ст.153, та розділу ХХ підрозділу 4 Перехідних положень Податкового кодексу України , завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток всього у сумі 6752635 грн., в тому числі за ІІ-IV кв. 2011 року в сумі 3898016 грн., та за 2012 рік в сумі 2854619 грн., а саме неправомірно включено до складу фінансових витрат відповідно до пп.138.10.5 п.138.10 ст. 138 ПК України витрати на нарахування процентів за користування банківським кредитом.

В акті перевірки зазначено, що з метою фінансування поточної діяльності товариства, ТОВ «Алькор-Оіл» укладено кредитні договори з ПАТ «Приватбанк». Кредитні кошти були використані товариством на купівлю цінних паперів та на купівлю паливно-мастильних матеріалів.

Підпунктом 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 ПК України , визначено, що витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Пунктом 138.1 статті 138 ПК України передбачено, що витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті; інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Відповідно до пп.138.10.5 п.138.10 ст. 138 ПК України , до складу інших витрат включаються фінансові витрати, до яких належать витрати на нарахування процентів (за користування кредитами та позиками, за випущеними облігаціями та фінансовою орендою) та інші витрати підприємства в межах норм, встановлених цим Кодексом, пов'язані із запозиченнями (крім фінансових витрат, які включені до собівартості кваліфікаційних активів відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку.

Статтею 141 ПК України встановлені особливості визначення складу витрат платника податку в разі сплати процентів за борговими зобов'язаннями.

Відповідно до п.141.1 ст. 141 ПК України , до складу витрат включаються будь-які витрати, пов'язані з нарахуванням процентів за борговими зобов'язаннями (в тому числі за будь-якими кредитами, позиками, депозитами, крім фінансових витрат, включених до собівартості кваліфікаційних активів відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку) протягом звітного періоду, якщо такі нарахування здійснюються у зв'язку з провадженням господарської діяльності платника податку.

Господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами (пп.14.1.36 п.14.1 ст. 14 ПК України ).

Витрати, пов'язані з нарахуванням процентів за банківськими кредитами не включені до переліку витрат, визначених ст. 139 ПК України , що не враховуються при визначенні оподатковуваного прибутку.

Враховуючи викладене колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про безпідставність висновків податкового органу щодо неправомірності включення до складу фінансових витрат відповідно до пп.138.10.5 п.138.10 ст. 138 ПК України витрат на нарахування процентів за користування банківським кредитом.

В акті перевірки зроблено висновок про порушення позивачем п.11 ст.15-3 Закону №481, а саме, здійснення роздрібної торгівлі тютюновими виробами у невизначених для цього місцях торгівлі - автозаправочних станціях, при цьому податковим органом зазначено, що фактичним місцем здійснення продажу тютюнових виробів є АЗС №8, при цьому згідно поданих документів для отримання ліцензій на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами регіональним управління ДСАТ ДПС у Кіровоградській області, видано ліцензію на місце здійснення діяльності у кіоску, який знаходиться на АЗС №8 за адресою: м. Кіровоград, вул. Велика Пермська,72, однак документів на розміщення кіоску та підтверджень щодо торгівлі тютюновими виробами у кіоску на вищезазначеній станції ТОВ «Алькор Оіл» не надано.

Зазначає, що п.3 «Правил роздрібної торгівлі тютюновими виробами», затверджених наказом Міністерства економіки з питань європейської інтеграції України від 24.07.2002 р. №218 , зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 20.08.2002 р. за №679/6967 (далі - Порядок №218) автозаправочні станції не відносяться до об'єктів дрібно роздрібної торгівельної мережі, через які може здійснюватись торгівля тютюновими виробами.

Відповідно до п.11 ст.15-3 Закону №481, забороняється продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів у невизначених для цього місцях торгівлі.

Пунктом 3 Порядку №218 передбачено, що роздрібна торгівля тютюновими виробами здійснюється через спеціалізовані підприємства, у тому числі фірмові, відділи (секції) підприємств з універсальним асортиментом продовольчих та непродовольчих товарів, магазини «Товари повсякденного попиту» системи споживчої кооперації, стаціонарні пункти дрібнороздрібної торговельної мережі, підприємства громадського харчування.

Автозаправна станція являє собою комплекс споруд, одним з об'єктів на якій є відокремлене приміщення, обладнане реєстратором розрахункових операцій, яке має просте обладнання та не має торговельного залу для споживачів, з якого і здійснюється продаж тютюнових виробів.

Скасовуючи рішення про застосування фінансових санкцій від 29 липня 2013 року № 0000302206, суд першої інстанції вірно виходив з того, що продаж тютюнових виробів позивачем здійснюється за наявності відповідної ліцензії, у місці торгівлі визначеному даною ліцензією, у позивача наявні дозволи, видані органами місцевого самоврядування на торгівлю виробами саме в цих місцях, і доводи апеляційної інстанції зазначених висновків не спростовують.

Колегія суддів апеляційного суду вважає, що в межах апеляційної скарги порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому апеляційну скаргу слід відхилити, а оскаржуване судове рішення залишити без змін.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 198, ст.ст. 2002, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції головного управління Міндоходів у Кіровоградській області - залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2013 року - залишити без задоволення.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі.

В повному обсязі ухвала складена 31 жовтня 2014 року.

Головуючий: Д.В. Чепурнов

Суддя: В.Ю. Поплавський

Суддя: Н.А. Олефіренко