Рішення

від 11.11.2014 по справі 914/3501/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 листопада 2014 р. Справа № 914/3501/14 Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Цюх Г. З., при секретарі судового засідання Ломей Л.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Західвуглеенерго", вул. Шевченка, 3, м. Пустомити, Пустомитівський район, Львівська область, 81100

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Долинабудпостач", вул. 8 Березня, 35, м. Долина, Івано-Франківська область, 77503

про стягнення заборгованості в сумі 20521,38 грн.

за участю представників сторін:

від відповідача: Петрів В.Р. - директор,

від позивача представники не з'явилися.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Західвуглеенерго" звернулося до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Долинабудпостач" про стягнення заборгованості в сумі в сумі 20521,38 грн., в тому числі 13000 грн. основного боргу, 2421,38 грн. пені та 5100 грн. збитків.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 10.10.14 порушено провадження у справі, розгляд справи призначено в судовому засіданні на 23.10.14.

Ухвалою суду від 23.10.14 відкладено розгляд справи на 11.11.14.

Представник позивача в засідання суду не з"явився, в попередньому судовому засіданні 23.10.14 представник позивача просив зменшити розмір основного боргу на 8000 грн., в зв"язку з частковою оплатою вказаної суми відповідачем 07.10.14 (клопотання №10/10/14-001 від 10.10.14). Решту позовних вимог підтримав.

Представник відповідача просив припинити провадження у справі в частині стягнення 13000 грн. основного боргу, з врахуванням оплати 07.10.14 - 8000 грн. (виписка по рахунку від 07.10.14) та 11.11.14 - 5000 грн., в підтвердження чого подав суду квитанцію № ПН618359С1 від 11.11.14, проти решти позовних вимог заперечував, однак будь-яких письмових поясненнь не надав.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника відповідача, дослідивши та оцінивши зібрані докази відповідно до приписів ст.43 ГПК України, з"ясувавши обставини, на яких грунтуються позовні вимоги, судом з"ясовано наступне.

На виконання умов договору поставки товару №11/07/14-01 від 11.06.14 позивач поставив відповідачу товар (кам"яне вугілля) в кількості 34 тонни на загальну суму 30600 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи видатковою накладною №74 від 18.07.14.

Враховуючи, що відповідач частково розрахувався за отриману продукцію в сумі 17600 грн., заборгованість станом на день звернення до суду становила 13000 грн.

Пунктом 5.3. Договору сторони погодили, що розрахунки за товар здійснюються покупцем на умовах відтермінування оплати за товар протягом 7 (семи) календарних днів з дня передачі товару покупцю згідно товарної видаткової накладної.

Відповідно до ст. 15-16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як зазначалось вище, сторони передбачили, що оплата здійснюється протягом 14 календарних днів з дня отримання товару.

В силу приписів ст.599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних випадках ставляться.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору, а при відсутності таких вказівок - відповідно до вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускається.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно пункту 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи, що відповідачем після звернення позивача до суду було сплачено 13000 грн. основного боргу, що підтверджується випискою по рахунку від 07.10.14 та квитанцією № ПН618359С1 від 11.11.14, провадження в частині стягнення основного боргу слід припинити за відсутністю предмету спору відповідно до п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України, з віднесенням на відповідача в цій частині судових витрат, що довів спір до суду.

Частиною 2 статті 218 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Приписами ст.546, ст.549 ЦК України, ст.ст. 230-232 ГК України визначено, що одним із видів забезпечення виконання зобов'язання є неустойка у формі пені, штрафу, яка сплачується боржником у разі порушення зобов'язання. Згідно ч.2 ст. 551 ЦК України, п.4 ст.231 ГК України, якщо предметом неустойки є грошова сума і її розмір законом не визначений, розмір неустойки встановлюється договором.

Відповідно до ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов"язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов"язання мало бути виконано.

Пунктом 6.5. договору передбачено, що у разі несвоєчасної оплати товару або часткової (неповної) оплати товару зазначеного у відповідному рахунку та/або товарній видатковій накладній, що вважається ухиленням від оплати, покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченого товару за кожний день протермінування від дня виникнення обов"язку оплати товару Постачальнику до моменту повної оплати товару покупцем.

Суд самостійно здійснив перерахунок пені в ІПС "Законодавство", з врахуванням часткових проплат відповідачем, обгрунтований розмір якої за період прострочки з 26.07.14 по 02.10.14 становить 921,38 грн. (розрахунки здійсненні судом додаються). В решті стягнення пені належить відмовити.

В частині стягнення 5100 грн. збитків належить відмовити, оскільки вказана вимога є недоведеною та документально не обгрунтованою.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.34 ГПК України).

Згідно із ч.1, 2 ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, на нього відповідно до приписів, встановлених ст.49 ГПК України, слід покласти судові витрати пропорційно задоволеним вимогам, а саме: 1239,41 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст.124,129 Конституції України, ст.ст. 179, 193, 218, 230 ГК України, ст.ст. 509, 526, 530, 546, 549, 610, 612, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст.33, 34, 43, 49, 75, п.1-1 ч.1 ст.80, ст. ст. 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Західвуглеенерго" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Долинабудпостач" про стягнення заборгованості в сумі 20521,38 грн. - задоволити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Долинабудпостач" (вул. 8 Березня, 35, м. Долина, Івано-Франківська область, 77503, код 38609477) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Західвуглеенерго" (вул. Шевченка, 3, м. Пустомити, Пустомитівський район, Львівська область, 81100, код 39143436) - 921 (дев"ятсот двадцять одну) грн. 38 коп. пені та 1239 (одну тисячу двісті тридцять дев"ять) грн. 41 коп. витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Провадження у справі в частині стягнення 13000 грн. основного боргу припинити за відсутністю предмету спору.

В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

повне рішення складено 12.11.14

Суддя Г.З. Цюх

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"