Рішення

від 06.11.2014 по справі 915/1483/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2014 року Справа № 915/1483/14

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області, у складі судді Семенчук Н.О.,

за участю представника позивача - Пономаренка А.П. дов. б/н від 11.01.2014р.

за участю представників відповідача - Чепари В.Ф. дов. № 01/10-2 від 01.10.2014р.,

Гайдай Ю.І. дов. № 20/10-14 від 20.10.2014р.

за участю представника 3-ї особи - Пономаренко А.П. дов. № 1/09 від 01.09.2012р.

розглянувши у судовому засіданні матеріали справи,

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "НІКО - ТАЄРС", юридична адреса: 54034, м. Миколаїв, вул. Скороходова, буд. 194 А

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "С.В. - ЄВРОТРАНС", 57280, Миколаївська область, с. Прибузьке, вул. Толстого, будинок № 1А

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ТОВ "Шина - Юг" , 54030, м. Миколаїв, вул. Потьомкінська, буд41/3

про: стягнення 8002,41 грн.

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "НІКО - ТАЄРС" звернулось до господарського суду з позовними вимогами про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "С.В. - ЄВРОТРАНС" заборгованості в розмірі 8002,41 грн. з яких; 6840,00 грн. - основна заборгованість, 883,00 грн. - інфляційні втрати, 245,49 грн. - 5% річних, 33,92 грн. - пені.

Відповідач до суду надав заперечення по справі в яких зазначає, що керівництвом підприємства ТОВ "С.В. - ЄВРОТРАНС" було вирішено придбати нові шини для автомобіля тягач ДАФ ВЕ 40-59ВА. Вказані шини після моніторингу ринку було придбано у ТОВ "Шина - ЮГ", оскільки при купівлі 4-х і більше вантажних шин, шиномонтаж виконується безкоштовно. Після зняття шин підприємство усно домовилось з представником ТОВ "Шина - ЮГ" про те, що старі шини вони заберуть після повернення автомобіля з рейсу. Однак, коли підприємство звернулось до ТОВ "Шина - ЮГ", у 20-х числах грудня 2013 року їм повідомили, що старі шини вони викинули. Тому щоб хоч якось вплинути на повернення старих шин, підприємство припинило проводити плату за придбані нові шини.

06.11.2014 року 3-тя особа надала до суду відзив на заперечення відповідача в якому зазначило, що 20.07.2012 року між ТОВ «Шина - Юг» та ТОВ «С.В. - ЄВРОТРАНС» був укладений договір поставки № 730, у відповідності до умов якого ТОВ «Шина - Юг» зобов'язувалось в порядку та на умовах, визначених цим Договором, поставити автошини, автозапчастини, обладнання, мастильні матеріали, авто хімію та авто аксесуари та інше, а відповідач зобов'язувався в порядку та на умовах, визначених цим Договором, прийняти та оплатити товар. ТОВ «Шина - Юг» свої договірні зобов'язання перед відповідачем виконало в повному обсязі. У наданому відзиві вказує, що твердження відповідача щодо безкоштовного здійснення монтажу шин є безпідставним, оскільки ТОВ «Шина - Юг» займається оптовою та роздрібною торгівлею автомобільних шин, та не надає послуг з шиномантажу, так як у підприємства відсутні матеріальні засоби для виконання цієї послуги, послуги з шиномантажу між господарськими товариствами можуть здійснюватись на підставі договору про надання послуг. Також, вказує, що посилання відповідача на те, що старі колеса після здійснення шиномантажу залишились у ТОВ «Шина - Юг» є безпідставними, оскільки такі правовідносини можуть мати місце після укладання договору про відповідальне зберігання, такого договору у ТОВ «Шина - Юг» немає.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача та представника 3-ї особи, суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог з огляду на наступне:

20.07.2012 року між ТОВ «Шина - Юг» та ТОВ «С.В. - ЄВРОТРАНС» був укладений договір поставки № 730 (далі -Договір), у відповідності до умов якого постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим Договором, поставити автошини, автозапчастини, обладнання, мастильні матеріали, автохімію та автоаксесуари та інше, а покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим Договором, прийняти та оплатити товар. (п. 1.1 Договору).

Згідно з п. 1.4 Договору, асортимент, кількість та ціна товарів, що поставляються, вказуються у накладних, по яким товари передаються від постачальника до покупця. При цьому кожна така накладна одночасно вважатиметься специфікацією до дійсного Договору. Отримання покупцем партії товарів в асортименті, кількості та по цінам, вказаним у накладних, є згодою покупця на придбання цієї партії товарів за зазначеними в накладній цінами та на сплату цієї партії товарів у строки, визначені відповідно до даного Договору, а також є доказом досягнення згоди між сторонами відносно асортименту, кількості та ціни товарів, що поставляються постачальником покупцю у відповідній партії.

У відповідності до п. 6.3 Договору, поставка товару здійснюється партіями. Кількість, асортимент та строки поставки товару відповідної партії визначається за погодженням сторін в порядку передбаченому цим Договором. Разом з поставкою товару постачальник зобов'язується, за вимогою надати покупцю наступні документи на товар: товарна накладна, податкова накладна, документ, що посвідчує якість товару (п.6.4 Договору).

Пунктом 6.6 Договору, сторони погодили, що у разі якщо покупець на направить постачальнику підписаний і скріплений своєю печаткою примірник видаткової накладної або свої мотивовані та обґрунтовані заперечення проти підписання видаткової накладної, така накладна (підписана тільки постачальником і скріплена його печаткою) вважається погодженою (підписаною) сторонами та є достатнім і допустимим доказом, що підтверджує факт передачі покупцю партії товару за цим Договором.

Відповідно до п. 9.1 Договору, оплата товарів здійснюється шляхом сплати покупцем вартості товарів постачальнику протягом чотирнадцяти календарних днів з моменту поставки відповідної партії.

Так, на виконання договірних зобов'язань, ТОВ «Шина - Юг» поставило відповідачеві шини на загальну суму 16 880,00 грн., що підтверджується видатковою накладною № 616 від 13.12.2013 (а.с.15), довіреністю № 26 від 13.12.2013р. (а.с.16), товарно - транспортною накладною № Р616 від 13.12.2013р. (а.с.17). Вказаний товар був отриманий відповідачем, що підтверджується підписом уповноваженої особи на видатковій накладній згідно довіреності № 26 від 13.12.2013р.

Відповідач вимоги Договору в повному обсязі не виконав, оплату поставленого по накладній № 616 від 13.12.2013 товару в строк встановлений у Договорі здійснив частково перерахувавши на розрахунковий рахунок ТОВ «Шина - Юг» 10 380,00 грн., що підтверджується виписками з особистого рахунку ТОВ «Шина - Юг» (а.с. 19 - 28).

Таким чином розмір заборгованості відповідача перед ТОВ «Шина - Юг» за поставлений по Договору товар становить 6 500,00 грн. (16 880,00 грн. - 10 380,00 грн.).

13.05.2014 року між ТОВ «Шина - Юг» (первісний кредитор) та ТОВ "НІКО - ТАЄРС" (новий кредитор) було укладеного договір про уступку права вимоги (далі - Договір 2), у відповідності до умов якого первісний кредитор уступає, а новий кредитор набуває права вимоги, яке належало первісному кредитору згідно Договору поставки від 20.07.2012 № 730, укладеного між первісним кредитором та ТОВ "С.В. - ЄВРОТРАНС" (п. 1.1 Договору 2).

Згідно п. 1.3 Договору 2, новий кредитор набуває права замість первісного кредитора вимагати від боржника належного виконання зобов'язання з оплати поставленого товару відповідно до умов первісного договору.

Пунктом 2.1 Договору 2, передбачено, що право вимоги, яке відступається справжнім Основним договором, розраховується з вартості поставленого товару з урахуванням часткової оплати за первісним договором і оцінено сторонами в сумі шість тисяч п'ятсот гривень, що підтверджується наступними документами:

- договір поставки № 730 від 20.07.2012р.;

- видаткова - накладна № 616 від 13.12.2013р.;

- довіреність № 26 від 13.12.2013р.;

- акт звірки взаєморозрахунків між ТОВ «Шина - Юг» та ТОВ "С.В. -

ЄВРОТРАНС" станом на 01.04.2014 року;

- товарно - транспортною накладною № 616 від 13.12.2013р.;

- банківськими виписками.

У відповідності до п. 3.1 Договору 2, первісний кредитор зобов'язаний: - в десятиденний строк з моменту підписання справжнього Основного договору повідомити боржника про здійснену уступку права вимоги шляхом вручення йому під підпис чи поштовим відправленням з повідомленням про вручення відповідного письмового повідомлення; - в десятиденний строк з моменту підписання справжнього Основного договору передати новому кредитору в об'ємі та порядку передбаченому розділом 3 справжнього Основного договору, документацію, яка посвідчує передавальні права та інформацію, важливу для їх здійснення.

Так, відповідач 13.05.2014 року отримав повідомлення про те, що між ТОВ «Шина - Юг» та ТОВ "С.В. - ЄВРОТРАНС" був укладений договір уступки права вимоги, що підтверджується підписом головного бухгалтера на вказаному повідомленні та скріплено печаткою підприємства (а. 40).

В подальшому відповідач перерахував на розрахунковий рахунок ТОВ НІКО - ТАЄРС" 2 000,00 грн., що підтверджується виписками з особистого рахунку ТОВ НІКО - ТАЄРС" (а.с. 29 - 31).

Таким чином розмір заборгованості відповідача перед позивачем становить

4 500,00 грн. (6 500,00грн. - 2 000,00 грн.).

З метою отримання грошових коштів позивач направив на адресу відповідача претензію № 31 від 24.06.2013 з вимогою погасити заборгованість, яка отримана відповідачем 03.07.2014 року, що підтверджується підписом посадової особи відповідача скріпленого печаткою підприємства.

Відповідач відповіді на вказану претензію не надав.

07.07.2014 року сторони здійснили звіряння взаємних розрахунків за період з 01.01.2014 року по 07.07.2014 року про що складено акт звіряння (а.с.32), згідно якого борг відповідача складає 4 500,00 грн. Суму боргу в розмірі 4 500,00 грн. відповідач визнає в судовому засіданні.

Позивач просить суд стягнути з відповідача 6 840,00 грн. основної заборгованості, обґрунтовуючи вимоги п. 9.3 Договору.

Згідно п. 9.3 Договору, у разі якщо протягом строку проведення розрахунків (п.9.1), офіційний курс НБУ долара США та/або Євро по відношенню до української гривні збільшиться більш ніж на 2% по відношенню до курсу НБУ в доларах США та/або Євро, який існував в момент поставки відповідної партії товару, покупець зобов'язаний негайно, але не пізніше 2 календарних днів оплатити вартість поставленого, але не оплаченого товару або ж повернути його постачальнику.

Тобто, сторони Договору погодили, що у разі збільшення ніж на 2 % офіційного курсу НБУ долара США та/або Євро по відношенню до гривні наступає обов'язок покупця щодо негайної оплати вартості поставленого, але не оплачено товару або повернення його постачальнику, а не погодили право позивача щодо збільшення ціни товару.

У відповідності до вимог ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Приписами ст. 530 Цивільного кодексу України обумовлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, задоволенню інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача основної заборгованості підлягають частковому задоволенню в сумі 4 500,00 грн., оскільки п. 9.3 Договору не дає право позивачу збільшувати вартість товару, а визначає обов'язок покупця негайно, але не пізніше 2 календарних днів оплатити вартість поставленого, але не оплаченого товару, або повернути його постачальнику.

Отже, позивач безпідставно збільшив розмір заборгованості на суму 2340,00 грн., тому позовні вимоги щодо стягнення з відповідача основної заборгованості в сумі 2340,00 грн. (6840,00 грн. - 4500,00 грн.) задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушеннями умов, зазначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Пунктом 11.2 Договору встановлено, що за прострочення платежу покупець сплачує постачальнику, крім суми заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції та 5 % річних за весь час прострочення, пеню в розмірі 1 % від суми заборгованості, за кожний день прострочення платежу.

Позивач в позовній заяві № 45 від 17.09.2014 року нарахував та просить суд стягнути з відповідача інфляційні в розмірі 883,00 грн. за період з січня по серпень 2014 року нараховану на заборгованість в сумі 6840,00 грн.

Дослідивши розрахунок інфляційних в розмірі 883,00 грн. суд приходить до висновку, що вказані вимоги підлягають частковому задоволенню, оскільки згідно абз.2 п.2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-06/928/2012 від 17.07.2012 "Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права" сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція).

Аналогічна позиція викладена і у постанові Вищого господарського суду України №23/466 від 05.04.2011 та листі Верховного Суду України "Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ" №62-97р. від 03.04.1997, у яких зазначено, що індекс інфляції є змінною величиною, позивач, який бажає стягнути збитки з урахуванням цього індексу, повинен у кожному конкретному випадку подати господарському суду обґрунтований розрахунок відповідної суми. При здійсненні розрахунку індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс інфляції розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць. Індекс інфляції (індекс споживчих цін) - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, який визначається виключно Держкомстатом і його найменший період визначення становить місяць, а тому прострочка платежу за менший період не тягне за собою нарахування інфляційних втрат , а розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що мала місце на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Держкомстатом, за період прострочки. Розрахунки індексу інфляції за квартал, період з початку року і т. п. проводяться "ланцюговим" методом, тобто шляхом множення місячних (квартальних і т.д.) індексів (наказ Держкомстату № 265 від 27.07.2007 "Про затвердження Методики розрахунку базового індексу споживчих цін").

Згідно розрахунку позовних вимог, позивачем збитки від інфляції ним нараховані на суму боргу 6840,00 грн. за період січня 2014 року по серпень 2014 року.

Однак, як зазначалось вище розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що мала місце на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Держкомстатом, за період прострочки.

Так, заборгованість відповідача:

- з січня 2014 року по травень 2014 року склала - 6500,00 грн., отже

інфляційні повинні нараховуватись на вказану суму (6500,00 Х 100,2 Х 100.6 Х 102.2 Х 103.3 Х 103.8)

- в червні 2014 року - 5000,00 грн., отже інфляційні повинні

нараховуватись на вказану суму (5000,00х 101,0);

- з липня 2014 року по серпень 2014 року склала 4500,00 грн., отже

інфляційні повинні нараховуватись на вказану суму (4500,00 Х 100,4 Х 100,8).

Так, за підрахунком суду здійсненого за допомогою програми «Законодавство» розмір інфляційних які підлягають задоволенню становить 784,19грн.( 680,05 грн. + 50,00 грн. + 54,14 грн.) за період з січня 2014 року по серпень 2014 року.

Позовні вимоги щодо стягнення з відповідача інфляційних в розмірі 98,81 грн. (883,00 грн. - 784,19 грн.) задоволенню не підлягають.

Позивач згідно наданого до суду розрахунку нарахував та просить суд стягнути з відповідача 5% річних нарахованих за період з 27.12.2013 року по 15.09.2014 року на суму боргу 6840, 00 грн. в розмірі 245,49 грн., розмір яких підлягає частковому задоволенню виходячи з вірного визначення суми заборгованості ( з урахуванням часткових сплат) на яку здійснюються нарахування 5% річних, а саме:

- з 28.12.2013 року по 04.06.2014 року на суму боргу 6 500,00 грн.

(6500,00 грн. Х 5% = 140,68 грн. );

- з 05.06.2014 року по 12.06.2014 року на суму боргу 5500,00 грн.

(5500,грн. Х 5% = 5,27 грн. );

- з 13.06.2014 року по 19.06.2014 року на суму боргу 5000,00 грн.

(5000,00 грн. Х 5% = 4,11 грн.);

- з 20.06.2014 року по 15.09.2014 року на суму боргу 4500,00 грн.

(4500,00 грн. Х 5% = 53,63 грн. )

Так, за підрахунком суду здійсненого за допомогою програми «Законодавство» розмір 5% річних які підлягають задоволенню становить 203,69 грн. ( 140,68 грн. + 5,27 грн. + 4,11 грн. + 53,63 грн.) за період з 28.12.2013 року по 15.09.2014 року.

Позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 5% річних в розмірі 41,80 грн. (245,49 грн. - 203,69 грн.) задоволенню не підлягають.

Позивач за неналежне виконання відповідачем зобов'язання щодо оплати вартості отриманого товару нарахував та просить суд стягнути з відповідача пеню в розмірі 33,92 за період з 27.12.2013 року по 26.06.2014 року грн.

Судом з дотриманням вимог ч.6 ст.232 ЦК України та у відповідності до Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» №543/96-ВР від 22.11.1996 (із змінами та доповненнями), за допомогою програми «Законодавство» перевірений розрахунок пені з вірним визначенням суми заборгованості та періоду нарахування, а саме за період з 28.12.2013 року по 15.09.2014 року та визначено що розмір пені яка підлягає стягненню з відповідача становить 704,84 грн., але враховуючи принцип диспозитивності стягненню підлягає пеня у розмірі 33,92 грн. який заявлений позивачем в позовній заяві

Частиною 5 ст. 49 ГПК України визначено, що - суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги задоволені частково, то судові витрати підлягають покладенню на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 44, 49, 82, 82-1, 84, 85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "С.В. - ЄВРОТРАНС" (57280, Миколаївська область, с. Прибузьке, вул. Толстого, будинок № 1А, р/р 26000377054 в ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 380805, код ЄДРПОУ 36896341) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НІКО - ТАЄРС" (юридична адреса: 54034, м. Миколаїв, вул. Скороходова, буд. 194 А, р/р 26005481353400 в ПАТ «УкрСиббанк», МФО 351005, код ЄДРПОУ 39006366) основної заборгованості в сумі 4500,00 грн., пені в розмірі 33,92 грн. 5% річних в розмірі 203,69 грн., інфляційних втрат в розмірі 784,19 грн. та 1260,66 грн. судового збору.

3. В решті позовних вимог відмовити.

Повний текст рішення складено 11.11.2014 року

Суддя Н.О. Семенчук