Ухвала

від 10.11.2014 по справі 916/4455/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

про повернення заяви про порушення справи про банкрутство

"10" листопада 2014 р.№ 916/4455/14

Суддя Зеленов Г.М., розглянувши заяву голови ліквідаційної комісії Приватного підприємства (далі - ПП) „Максималекс" від 06.11.2014 р., яка зареєстрована за № 4578/14 про визнання банкрутом ПП „Максималекс" (65009, м. Одеса, просп. Адміральський, буд. 1, кв. 30 Код ЄДРПОУ 36502614) за спрощеною процедурою банкрутства у порядку ст. 95 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" зі змінами в редакції від 22.12.2011р. №4212-У1 (далі - Закон №2343-ХІІ).

ВСТАНОВИВ: 06.11.2014 р. голова ліквідаційної комісії ПП „Максималекс" звернувся до господарського суду із заявою про визнання банкрутом ПП „Максималекс", здійснюючи провадження з особливостями, застосування процедури банкрутства до боржника, що ліквідується власником відповідно до ст. 95 Закону (№2343-ХІІ) у зв'язку із неможливістю погашення кредиторської заборгованості на суму 974057 грн. 65 коп. в процедурі самостійної ліквідації.

Заява голови ліквідаційної комісії ПП „Максималекс" про визнання банкрутом підлягає поверненню без розгляду з таких підстав:

Відповідно до ст. ст. 2, 9,10 Закону (№2343-ХІІ) та ст.4-1 ГПК України провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

До заяви голови ліквідаційної комісії ПП „Максималекс" не додано документів, перелік яких передбачено п. 3 ст. 11 та ст. 95 Закону (№2343-ХІІ).

Статтею 15 Закону (№2343-ХІІ), передбачено, що суддя повертає заяву про порушення провадження у справі про банкрутство з підстав, передбачених статтею 63 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вимог цього Закону.

Статтею 63 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що підставою для повернення заяви і доданих до неї документів без розгляду є: у заяві не вказано обставин, на яких ґрунтується заява, не надано доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини.

Наряду з цим, відповідно до п. 1 ст. 95 Закону (№2343-ХІІ) зазначено, що обов'язковою умовою звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство є дотримання боржником порядку ліквідації юридичної особи відповідно до ст.ст. 105,110,111 ЦК України, ст. 60 ГК України та ст. 95 Закону (№ 2343-ХІІ).

Відповідно до ч. 1 ст. 95 Закону (№2343-ХІІ), якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом.

Відповідне правило передбачено ч. 3 ст. 110 ЦК України, яка містить загальні положення про ліквідацію юридичної особи.

Спрощена процедура банкрутства, яка передбачена ст. 95 Закону (№2343-ХІІ) (банкрутство боржника, що ліквідується власником), випливає з процедури добровільної ліквідації юридичної особи, тобто ліквідації юридичної особи за рішенням її учасників (власників) або органу, уповноваженого на це установчими документами.

Так, імперативними приписами абз. 2 ч. 1 ст. 95 Закону (№2343-ХІІ) встановлено, що обов'язковою передумовою для звернення до господарського суду із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство є дотримання боржником порядку ліквідації юридичної особи відповідно до законодавства України.

При цьому головою ліквідаційної комісії ПП „Максималекс" не надано доказів здійснення незалежної інвентаризації та оцінки наявного майна боржника (проведення аудиторської перевірки підприємства), не проведено аналізу активів та пасивів боржника.

Крім того, поштові квитанції про направлення до органу державної податкової служби повідомлення про припинення платника податків надані у копіях, що не являється належним доказом повідомлення.

Ліквідатором ПП „Максималекс" не надані докази отримання відповідей від органів доходів і зборів, Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування щодо наявності або відсутності заборгованості із сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та страхових коштів та проведення відповідних перевірок.

Ліквідатором ПП „Максималекс" не надано довідки банківських установ щодо залишку коштів на розрахункових рахунках боржника, відповідно до довідки ДПІ у Київському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області.

Зазначене свідчить про те, що пасив боржника не міг бути повністю сформований, тому не можна вважати про його чіткий розмір.

Наряду з цим, у заяві голова ліквідаційної комісії ПП „Максималекс" зазначає про грошові вимоги кредитора ТОВ „Агро Дельта" у сумі 9784057 грн. 65 коп., які виникли на підставі Договору зберігання від 23.02.2011 р.

Вказаний договір та здійснення господарської операції по ньому не підтверджується документами фінансової, бухгалтерської та податкової звітності боржника, відомостями податкової інспекції, доказами сплати податку на додану вартість.

Крім того, у проміжному ліквідаційному балансі ПП „Максималекс", на початок ліквідаційної процедури зазначено активи підприємства - грошові кошти в національній валюті на суму 40000 грн., які також не підтверджені документами фінансової, бухгалтерської та податкової звітності боржника.

Згідно з п. 12 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 28.03.2013 р. № 01-06/606/2013 „Про Закон України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції Закону України від 22.12.2011 р. № 4212-VІ) у разі відсутності майна, достатнього для покриття судових витрат, господарський суд повинен повернути заяву боржника про порушення провадження у справі про банкрутство у зв'язку з тим, що заява не відповідає вимогам, зазначеним у Законі.

Відсутність у боржника майна, достатнього для покриття судових витрат, виключає можливість здійснення судом провадження у справі про банкрутство в силу приписів ч. ст. 11 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Правова позиція з цього питання викладена також у Постанові Вищого Господарського Суду України від 18.06.2014 р. у справі № 922/4839/13.

Отже, заявником не надані належні докази наявності у Боржника майна, яке достатнє для покриття судових витрат.

Частиною 5 ст. 60 Господарського кодексу України, яка регулює загальний порядок ліквідації суб'єкта господарювання, ліквідаційна комісія оцінює наявне майно суб'єкта господарювання, який ліквідується і розраховується з кредиторами, складає ліквідаційний баланс та подає його власнику або органу, який призначив ліквідаційну комісію. Достовірність та повнота ліквідаційного балансу повинні бути перевірені у встановленому законодавством порядку.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Водночас статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки, документи які саме послуги надані та інше) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Головою ліквідаційної комісії ПП „Максималекс" не додано витяг з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців з внесеним державним реєстратором записом про припинення підприємства за рішенням власника.

Крім того, до заяви про порушення провадження не додано рішення (протокол) про звернення до господарського суду з відповідною заявою.

Разом з цим, додатки до заяви голови ліквідаційної комісії ПП „Максималекс" надані у ксерокопіях, які не завірені належним чином, окремі документи, на які посилається заявник, не підписані.

Головою ліквідаційної комісії ПП „Максималекс" не подано: доказів належного повідомлення ДПІ у Київському районі міста Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про припинення платника податків, не надані докази отримання відповідей від органів доходів і зборів, Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування щодо наявності або відсутності заборгованості із сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та страхових коштів та проведення відповідних перевірок, не надані документами фінансової, бухгалтерської статистичної та податкової звітності боржника, що підтверджують здійснення виконання умов договору, не надано витяг з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Частиною 7 статті 111 ЦК України передбачено, що під час ліквідації юридичної особи ліквідаційна комісія (ліквідатор) забезпечує своєчасне надання органам доходів і зборів та Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування документів юридичної особи (її філій, представництв), у тому числі первинних документів, регістрів бухгалтерського та податкового обліку. До моменту затвердження ліквідаційного балансу ліквідаційна комісія (ліквідатор) складає та подає органам доходів і зборів, Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування звітність за останній звітний період.

Матеріали справи не містять доказів надання ліквідатором ПП „Максималекс" до органів доходів і зборів, Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування звітність за останній звітний період та документів підприємства, у тому числі первинних документів, регістрів бухгалтерського та податкового обліку, для проведення відповідних перевірок та визначення наявності або відсутності заборгованості із сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та страхових коштів.

Аналогічна правова позиція викладена у Постанові Вищого господарського суду від 05.06.2014р. по справі № 916/295/14.

Таким чином, головою ліквідаційної комісії ПП „Максималекс" не надано доказів проведення відповідних дій, як передумови для звернення ліквідатора (голови ліквідаційної комісії) із заявою про порушення справи про банкрутство відповідно до ст.ст. 105,110,111 ЦК України, ст. 60 ГК України та ст. 95 Закону України (№ 2343-ХІІ), а тому заява голови ліквідаційної комісії ПП „Максималекс" підлягає поверненню без розгляду на підставі ст. 15 Закону України (№ 2343-ХІІ) та п. 3 ст. 63 ГПК України.

Керуючись п. 3 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України та ст.ст. 15, 95 Закону України "Про відновлення неплатоспроможності боржника або визнання його банкрутом", суддя, -

У Х В А Л И В:

1. Заяву голови ліквідаційної комісії Приватного підприємства „Максималекс" (65009, м. Одеса, просп. Адміральський, буд. 1, кв. 30 Код ЄДРПОУ 36502614) про визнання банкрутом - повернути без розгляду.

2. Заяву про визнання банкрутом надіслати Заявнику.

3. Додаток: заява про визнання банкрутом на 64 аркушах.

Суддя Г.М. Зеленов