Рішення

від 10.11.2014 по справі 924/1404/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"10" листопада 2014 р.Справа № 924/1404/14

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Гладюка Ю. В., розглянувши матеріали справи

за позовом заступника прокурора м. Хмельницького в інтересах держави в особі Державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг", м. Київ

орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Кабінет Міністрів України

до приватного підприємства "Агро-Від", с. Буйволівці Ярмолинецького району

про стягнення 57 571, 24 грн. заборгованості

за участю представників сторін:

від позивача - Кордас Ж. А. за довіреністю

Присяжний О.І. за довіреністю

від відповідача - не з'явився

від прокуратури - Ткачук Н.С. - прокурор прокуратури м. Хмельницького

встановив:

Позивач, після остаточного уточнення позовних вимог (в тому числі клопотання від 10 листопада 2014 року, в силу якого позивач просить стягнути інфляційні у розмірі 2 082, 12 грн., оскільки сума у 2 083, 08 заявлена з арифметичною помилкою) просить стягнути з відповідача 57 571, 24 грн., з яких: 51 253, 95 грн. основного боргу, 3 733, 21 грн. пені, 2 117, 01 грн. інфляційних, 467, 07 грн. 3% річних.

Обгрунтовуючи позов, позивач вказує на порушення відповідачем умов договору щодо строків здійснення платежів. Стягнення пені обумовлено наявністю відповідної умови договору щодо її застосування. Нарахування інфляційних і річних здійснено з посиланням на ст. 625 ЦК України.

Представники позивача та прокуратури в судовому засіданні позов підтримали, наполягали на його задоволенні.

Відповідач свого представника в судове засідання не направив, письмового відзиву на позов не подав. Повідомляючи відповідача про час та місце судового розгляду справи, йому направлено ухвали про порушення провадження у справі та про відкладення розгляду справи за адресою, вказаною у позові. Проте, вказана кореспонденція повернута поштою, з відмівткою - "За закінченням терміну зберігання". Однак, суд виходить з того, що відповідач належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду справи, оскільки вказана у позові адреса відповідача є його реєстраційною адресою, що підтверджується спеціальним витягом з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, зробленим судом у відповідності до ст. ст. 17, 22 - 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців". Повідомлення ж зареєстраційною адресою є належним повідомленням відповідача про судовий розгляд справи.

Належність повідомлення в такий спосіб підтверджується правовою позицією ВГС України, викладеною у п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18, де вказано, що в разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною , а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою зазначеною в ЄДРПОУ ) і не повернуто підприємством зв'язку, або повернуто з посиланням на відсутність адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи.

За таких обставин, суд, в порядку ст. 75 ГПК України розглядає справу за наявними матеріалами.

З матеріалів справи вбачається.

1 вересня 2014 року ДПАТ „НАК „Украгролізинг" звернулось до прокуратури Хмельницької області (лист від 1 вересня 2014 року наявний у справі) з пропозицією подання позову до ПП „Агро - Від" у зв'язку з порушенням останнім господарських зобов'язань, що пов'язані з використанням бюджетних грошей.

5 червня 2013 року між ДПАТ „НАК „Украгролізинг" та ПП „Агро - Від" укладено договір прямого лізингу № 22 - 13 - 28 свпл / 287, яким встановлено, що лізингодавець (позивач) передає лізингоодержувачу (відповідачу) у користування на визначений договором строк предмет лізингу, який є власністю лізингодавця та визначений у додатку до договору „Найменування, кількість, ціна і вартість предмета лізингу", що є специфікацією предмета лізингу, а останній сплачує за це лізингові платежі на умовах договору.

Згідно п. 2.1 договору лізингодавець за договором передає лізингоодержувачу предмет лізингу, який було придбано за рахунок коштів Державного бюджету України згідно з порядком використання коштів державного бюджету, що спрямовуються на придбання вітчизняної техніки і обладнання для агропромислового комплексу на умовах фінансового лізингу та заходи за операціями фінансового лізингу, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 10 грудня 2003 року № 1904, що знаходиться в користуванні у ПП ОСОБА_4 на умовах договору прямого фінансового лізингу № 15 - 03 - 11 спл-фл/2 від 15 березня 2011 року і його було повернуто лізингодавцю.

Строк лізингу відраховується з дати підписання акту прийому - передачі між сторонами, що укладається у 4 автентичних примірниках (п. 2.2.). Перелік, кількість, ціна, вартість, строк лізингу, строк передачі і адреси місця передачі предмета лізингу встановлюються додатками до договору „Найменування, кількість, ціна і вартість предмета лізингу" (п. 2.3.).

Відповідно п. 3.4.3. лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати лізингові платежі відповідно до умов договору.

Відповідно розділу 4 за користування предметом лізингу лізингоодержувач сплачує лізингодавцю лізингові платежі, що включають:

- попередній лізинговий платіж в частині відшкодування вартості предмета лізингу в розмірі 10 відсотків його вартості, на який не нараховується лізинговий платіж в частині комісії за організацію поставки предмета лізингу;

- комісію за організацію поставки предмета лізингу в розмірі 7 відсотків від невідшкодованої попереднім лізинговим платежем вартості предмета лізингу, відповідно до законодавства України щодо оподаткування ПДВ;

- відшкодування вартості предмета лізингу рівними частинами за весь термін лізингу від суми невідшкодованої попереднім платежем вартості предмета лізингу;

- комісію за супроводження договору в розмірі 7 відсотків річних від невідшкодованої попереднім лізинговим платежем та черговими платежами вартості предмета лізингу, відповідно до законодавства України щодо оподаткування ПДВ.

З моменту підписання акту лізингоодержувач за користування предметом лізингу сплачує лізингодавцю чергові лізингові платежі, що включають: відшкодування вартості предмета лізингу рівними частками за весь термін лізингу від суми невідшкодованої попереднім платежем вартості предмета лізингу; комісію за супроводження договору в розмірі, визначеному п. 4.1. договору; комісію за організацію поставки предмета лізингу у розмірі, визначеному п. 4.1. даного договору, яка сплачується разом зі сплатою чергових лізингових платежів згідно з додатком до договору „Графік сплати лізингових платежів" наступним чином: рівними частками у терміни сплати чергових лізингових платежів. Черговість сплати лізингових платежів в частині відшкодування вартості предмета лізингу та сплати комісії за супроводження договору кратна шести місяцям. Термін сплати кожного лізингового платежу встановлюється числом дати підписання акту. Перший лізинговий платіж сплачується через шість місяців з дати підписання акту, подальші платежі - через кожні шість місяців. (п. 4.3.). Розмір лізингових платежів, їх складових частин встановлюються додатком до договору „Графік сплати лізингових платежів" (п. 4.4.).

Відповідно до пунктів 7.1., 7.7. за порушення строків сплати лізингових платежів лізингоодержувач за кожний календарний день прострочення від несплаченої суми сплачує лізингодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який нараховується пеня. Нарахування штрафних санкцій за невиконання грошових зобов'язань здійснюється на всю несплачену суму і припиняється тільки в разі виконання зобов'язань в повному обсязі.

Договір набуває чинності від дати надходження платежу, визначеного та сплаченого згідно п. 4.2. договору і діє до закінчення строку лізингу, зазначеного в додатку до договору „Найменування, кількість, ціна і вартість предмету лізингу", та виконання сторонами всіх зобов'язань за договором (п. 8.1.).

Додатком № 1 до договору сторони визначили найменування, кількість, ціну та вартість предмета лізингу, а саме: зернозбиральний комбайн КЗС 9 - 1 „Славутич" зі строком лізингу 5 років у кількості 1 шт, вартістю 201 828, 85 грн. та зернозбиральний комбайн КЗС 9 - 1 „Славутич" зі строком лізингу 5 років у кількості 1 шт, вартістю 201 828, 85 грн.

Додатками № 2, 4 сторони встановили графіки сплати лізингових платежів (по кожному об'єкту лізингу окремо).

Основний договір та додатки підписані обома сторонами та скріплені їх печатками.

27 червня 2013 року сторонни підписали (а також скріпили печатками) акт прийому - передачі, в силу якого позивач передав, а відповідач прийняв у користування на умовах договору лізингу № 22 - 13 - 28 свпл від 5 червня 2013 року предмет лізингу, який відповідає зазначеному у додатку № 1.

Крім того, до справи додано:

- копію претензії позивача від 1 квітня 2014 року, адресованої відповідачу з вимогою сплати заборгованості щодо лізингових платежів;

- копію вимоги позивача № 299 від 26 серпня 2014 року щодо погашення боргу;

- копію листа № 214 від 20 червня 2014 року з нагадуванням відповідачу про наявність боргу;

- рахунки позивача, виставлені відповідачу щодо сплати лізингових платежів, одноразової комісії за поставку техніки та комісії за супроводження договору: № 4729 від 1 червня 2014 року, № 4841 від 1 червня 2014 року, № 4730 від 1 червня 2014 року, № 10122 від 1 грудня 2013 року, № 10123 від 1 грудня 2013 року, № 10617 від 27 грудня 2013 року, №1430 від 11 лютого 2014 року, № 1428 від 11 лютого 2014 року, № 1429 від 11 лютого 2014 року.

Заслухавши пояснення представників позивача та прокурора, дослідивши надані докази та давши їм оцінку в сукупності, судом враховується таке.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Правовідносини, які виникли між сторонами за своїм характером являються господарськими, виходячи зі змісту ст.ст. 173, 174 ГК України, як такі, що виникли з господарського договору, і відповідно до ст. 1 Господарського кодексу України є предметом його регулювання.

Відповідно до ч.2 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші , надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач та відповідач уклали договір фінансового лізингу, визначивши умови, права та обов'язки сторін, які є обов'язковими для них.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України „Про фінансовий лізинг" відносини, що виникають у зв'язку з договором фінансового лізингу, регулюються положеннями Цивільного кодексу України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, поставку з урахуванням особливостей, що встановлюються цим Законом.

Частиною 2 ст. 1 Закону України „Про фінансовий лізинг" передбачено, що за договором фінансового лізингу (далі - договір лізингу) лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

За ст. 806 ЦК України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковий для виконання сторонами.

З позовних матеріалів вбачається, що позивач на виконання умов договору передав відповідачу, згідно акту прийому - передачі від 27 червня 2014 року зернозбиральний комбайн КЗС 9 - 1 „Славутич" зі строком лізингу 5 років у кількості 1 шт, вартістю 201 828, 85 грн. та зернозбиральний комбайн КЗС 9 - 1 „Славутич" зі строком лізингу 5 років у кількості 1 шт, вартістю 201 828, 85 грн. Прийняття даного об'єкта лізингу відповідачем підтверджується його підписом та печатаою на акті.

Обов'язок оплати першого лізингового платежу, згідно п. 4.3. договору (та графіків сплати платежів) виникає у відповідача через шість місяців з дати підписання акту прийому - передачі, тобто 27 грудня 2014 року (з урахуванням дати підписання акту). Подальші платежі через кожні шість місяців. Розмір платежів встановлюється графіками платежів, які є додатками до договору.

Як вбачається з матеріалів справи черговий лізинговий платіж, який мав бути здійснений (за графіками) 27 червня 2014 року в розмірах 25 157, 97 грн. та 25 157, 97 грн. (по двох об'єктах лізингу - два зернозбиральних комбайни) відповідачем не сплачено - докази оплати відсутні.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Статтею 525 Цивільного кодексу України обумовлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено законом або договором.

За таких обставин, настання строку оплати чергових лізингових платежів та відсутність доказів такої оплати свідчить про наявність основного боргу у розмірі 50 315, 94 грн. (25 157, 97 грн. черговий лізинговий платіж за першим об'єктом лізингу та плюс така ж сума за іншим). Також до складу основного боргу включається борг за сім днів користування технікою, яка була вилучена у відповідача 4 липня 2014 року, оскільки сам факт користування зазначеною технікою дає підстави для нарахування лізингового платежу. При цьому, оскільки користування технікою здійснювалось після 27 червня 2014 року (момент сплати спірного платежу) по 4 липня 2014 року (вилучення об'єкту лізингу) нарахування лізингового платежу за даний період (7 днів) має бути здійснено, виходячи з суми наступного лізингового платежу за графіком (24 522, 21 грн.) з урахуванням вартісного показника одного дня користування, що дорівнює 938, 01 грн. за сім днів.

Таким чином, сума основного боргу складає 50 315, 94 грн. плюс 938, 01 грн. = 51 253, 95 грн., в зв'язку з чим позов, в частині стягнення основного боргу підлягає задоволенню.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, враховуючи існування заборгованості вимоги позивача, в частині стягнення річних та інфляційних відповідають чинному законодавству, та підлягають задоволенню в заявленому розмірі, який підтверджується розрахунком, проведеним з урахуванням 7 днів користування технікою, вилученою 4 липня 2014 року.

Згідно ст. ст. 1, 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін; розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Згідно ч. 2 ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства

Враховуючи вказані законодавчі положення, пеня є договірними способом забезпечення зобов'язання, а тому наявність у договорі п.п 7.1., 7.7, що передбачають застосування пені, є підставою для задоволення позову, в частині стягнення останньої. Розмір підтверджується наданим розрахунком, проведеним за період з 28 червня 2014 року по 16 жовтня 2014 року, включаючи період з 5 липня 2014 року по 16 жовтня 2014 року на суму боргу 938, 01 грн. за користування технікою з моменту останнього платежу до моменту часткового вилучення техніки.

Судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з приватного підприємства „Агро - Від" (с. Буйволівці, Ярмолинецького району, Хмельницької області, ЄДРПОУ 32034748, р/р 2600322072 в Хмельницькому ЦРВ ПАТ „Мегабанк") на користь державного публічного акціонерного товариства „Національна акціонерна компанія „Украгролізинг" (ЄДРПОУ 30401456, м. Київ, вул.. Мечникова, 16 - а) 51 253, 95 грн. основного боргу, 3 733, 21 грн. пені, 2 117, 01 грн. інфляційних, 467, 07 грн. 3% річних.

Стягнути з приватного підприємства „Агро - Від" (с. Буйволівці, Ярмолинецького району, Хмельницької області, ЄДРПОУ 32034748, р/р 2600322072 в Хмельницькому ЦРВ ПАТ „Мегабанк") в дохід Державного бюджету України (отримувач коштів УДКСУ у м. Хмельницькому, код отримувача 38045529, банк отримувача ГУ ДКСУ у Хмельницькій області, код банку отримувача (МФО) 815013, рахунок отримувача 31218206783002, код класифікації доходів бюджету 22030001) - 1 827, грн. судового збору

Суддя Ю.В. Гладюк

Віддрук. 5 прим. : 1 - до справи,2,3 - позивачу 4 - відповідачу ( 32114, Хмельницька обл., Ярмолинецький р-н, с. Буйволівці) 5 - прокуратурі міста.