Рішення

від 05.11.2014 по справі 908/3437/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 30/83/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.11.2014 Справа № 908/3437/14

за позовом: Фінансового управління Мелітопольської міської ради Запорізької області (72312, м. Мелітополь Запорізької області, вул. Свердлова, 19)

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (72309, АДРЕСА_1)

про розірвання договору № 14 від 03.07.2014 р. та стягнення 2541,00 грн.,

Суддя Кагітіна Л.П.

За участю представників сторін та учасників процесу:

від позивача - Доломан Н.В., посвідчення № 200 від 18.05.2011р., на підставі розпорядження №417-К від 17.05.2011р.;

від відповідача - не з'явився;

До господарського суду Запорізької області звернулося Фінансове управління Мелітопольської міської ради Запорізької області з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про розірвання договору № 14 від 03.07.2014р. та стягнення 2541,00 грн. передплати.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на приписи ст.ст. 526, 530, 662, 663, 712 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України та умови укладеного між сторонами договору. При цьому вказує, що на виконання умов договору позивачем було перераховано на розрахункових рахунок відповідача суму передплати в розмірі 2541,00 грн., проте оплачений товар (багатофункціональний пристрій) відповідачем не поставлено, жодних дій по його доставці не здійснено. Направлена на адресу вимога щодо виконання умов договору залишилася без відповіді та задоволення. За доводами позивача, невиконання відповідачем умов договору є підставою для його розірвання та стягнення суми передоплати.

Ухвалою господарського суду від 16.09.2014 р. порушено провадження у справі №908/3437/14, присвоєно справі номер провадження 30/83/14, розгляд якої призначено на 16.10.2014 р. У сторін витребувані документи, які необхідні для всебічного та об'єктивного розгляду і вирішення справи по суті.

На підставі ст. 77 ГПК України, ухвалою суду від 16.10.2014 р. розгляд справи було відкладено до 05.11.2014 р. у зв'язку з нез'явленням представника відповідача та неподанням витребуваних судом доказів.

За письмовим клопотанням представника позивача фіксація судового процесу технічними засобами не здійснювалася.

В судовому засіданні представник позивача підтвердив вимоги, викладені у позовній заяві, а також надав усні пояснення щодо обставин справи. До матеріалів справи долучені надані на вимогу суду додаткові докази, зокрема, копія направленої на адресу відповідача вимоги про повернення коштів.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 - відповідач у справі - вимоги ухвал суду від 16.09.2014 р. та від 16.10.2014 р. у даній справі щодо надання письмового відзиву та витребуваних судом документів не виконав. Процесуальним правом на участь представника в судовому засіданні не скористався, про причини неявки суду не повідомив. Про час та місце слухання справи відповідач повідомлений належним чином.

Відповідно до підпункту 3.9.1 постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог ч. 1 ст. 64 та ст. 87 ГПК України.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

В даному випадку, ухвала про порушення провадження у справі та ухвала про відкладення розгляду справи на 05.11.2014 р. було направлено судом на адресу відповідача: 72309, АДРЕСА_1, яка співпадає з місцезнаходженням відповідача, визначеним у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. Отже, про розгляд справи господарським судом відповідач повідомлений належним чином.

Відповідно до п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 р. у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Статтею 75 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при неподанні відзиву на позовну заяву і витребуваних господарським судом матеріалів справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Згідно зі ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Відкладення на підставі ст. 77 ГПК України розгляду справи у разі нез'явлення представника сторони за викликом господарського суду є правом, а не обов'язком суду, і використовується ним, якщо неявка представника сторони перешкоджає вирішенню спору в даному судовому засіданні.

Враховуючи обмеженість розгляду справи визначеними законом процесуальними строками та достатність матеріалів справи для розгляду справи, суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності представника відповідача.

В судовому засіданні 05.11.2014 р. справу розглянуто за наявними матеріалами в межах встановленого строку, прийнято і оголошено на підставі ст. 85 ГПК України вступну і резолютивну частини рішення.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

03.07.2014 р. між Фінансовим управлінням Мелітопольської міської ради Запорізької області (Покупцем, позивачем у справі) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Постачальником, відповідачем у справі) укладено договір № 14 (надалі - Договір).

За умовами п. 1.1 Договору Постачальник зобов'язався передати Покупцю товар - Багатофункціональний пристрій, в кількості та якості, передбачених даним договором і зазначених у рахунку-фактурі та в специфікації до договору, а Покупець зобов'язався прийняти та оплатити товар на умовах даного договору.

Відповідно до п. 2.1 Договору сторони домовились, що загальна сума даного договору складає 2541,00 грн., без ПДВ.

Згідно п. 3.1 Договору Покупець здійснює 100% передоплату замоленого товару на підставі виставлених йому рахунків на строк до одного місяця.

Пунктом 4.1 Договору передбачено, що Постачальник зобов'язується здійснити поставку товарів протягом 10 днів після отримання передплати на розрахунковий рахунок. Товаросупровідним документом є накладна.

За визначенням п. 6.1 Договору, за несвоєчасну поставку оплаченого товару Постачальник сплачує Покупцю пеню в розмірі 0,1% від облікової ставки НБУ (на момент подання претензії) за кожний день прострочення до фактичного виконання зобов'язань.

Згідно із п. 9.1 Договору даний договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє до 31 грудня 2014 року.

Договір може бути доповнений, змінений або розірваний за взаємною згодою сторін шляхом оформлення додаткової угоди до договору.

Обставини справи свідчать, що на підставі виставленого відповідачем рахунку № 022 від 03.07.2014 р. позивачем було перераховано авансовий платіж в сумі 2541,00 грн. (100% вартості товару).

По рахунку було перераховано суму 2541,00 грн. платіжним дорученням № 4 від 10.07.2014 р. Зазначені кошти надійшли на розрахунковий рахунок Продавця 18.08.2014 р.

03.09.2014 р. на адресу відповідача позивачем направлено вимогу (вих.№01-18/610) щодо поставки товару.

За доводами позивача, оплачений товар відповідачем на адресу позивача так і не поставлено, у зв'язку з чим 09.09.2014 р. відповідачу було направлено вимогу про повернення коштів.

Позовні вимоги про розірвання договору № 14 від 03.07.2014р., укладеного між Фінансовим управлінням Мелітопольської міської ради Запорізької області та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, та стягнення 2541,00 грн. передплати є предметом судового розгляду у даній справі.

Дослідивши та проаналізувавши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані письмові докази у їх сукупності, вислухавши представника позивача , суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню виходячи з наступного .

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини… Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. Аналогічні положення містить ст. 174 Господарського кодексу України (далі - ГК України), згідно з якою господарські зобов'язання між суб'єктами господарювання виникають, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом.

Обставини справи свідчать, що спірні правовідносини сторін ґрунтуються на Договорі поставки.

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 629 ЦК України закріплено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Матеріали справи свідчать, що між сторонами склалися господарські відносини на підставі укладеного між сторонами договору, які породили взаємні обов'язки: обов'язком позивача стало передання товару відповідачу, а обов'язком відповідача - прийняття товару і оплата його вартості на умовах, визначених Договором.

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч.1 статті 193 Господарського кодексу України).

Згідно ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

За приписами статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Договір поставки є двосторонньозобов'язувальним, оскільки і продавець, і покупець наділені як правами, так і обов'язками. На виконавця покладено обов'язок надати послугу і надано право на одержання відповідної плати або відшкодування фактичних витрат, необхідних для виконання договору. Замовник, в свою чергу, зобов'язаний оплатити послугу і наділений правом вимагати належного надання послуги з боку виконавця.

Як вбачається з долучених до матеріалів справи копії платіжного доручення № 4 від 10.07.2014р. та копії виписки по рахунку від 18.08.2014 р. (арк. справи 16, 17), позивач на виконання своїх договірних зобов'язань перерахував на розрахунковий рахунок відповідача 100% вартості замовленого товару (Багатофункціональний пристрій) в сумі 2541,00 грн.

Як вже зазначалося вище, п. 4.1 Договору сторони узгодили, що Постачальник зобов'язаний здійснити поставку протягом 10 днів з моменту отримання передплати на розрахунковий рахунок.

Десятиденний термін, визначений умовами Договору, закінчився 27.08.2014 р.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідач свої зобов'язання щодо поставки попередньо оплаченого товару, всупереч умов Договору та вимог чинного законодавства України, в повному обсязі та в обумовлений Договором строк не виконав.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно з ч. 3 ст. 612 ЦК України, якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Відповідно до ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Наведена правова норма передбачає можливість пред'явлення до продавця альтернативних вимог - або передати обумовлені договором купівлі-продажу товари, за які вже була здійснена попередня оплата, або вимагати сплаченої за товар суми. Право вибору при цьому належить покупцеві.

Зважаючи на відсутність дій відповідача щодо здійснення поставки 03.09.2014 р. позивачем направлено на адресу відповідача вимогу щодо виконання умов договору, що підтверджується копіями долучених до матеріалів справи фіскального чеку № 1824 від 04.09.2014 р. та описом вкладення у цінний лист від 04.09.2014 р. (арк. справи 18, 19).

Також, 09.09.2014 р. на адресу відповідача було направлено лист-вимогу вих. № 01-18/620/1) щодо повернення коштів.

Статтею 615 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом.

Одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання. У зв'язку з чим зобов'язання, які виникли за цим договором, повинні бути виконанні у повному обсязі.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

У відповідності до ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Із змісту цієї норми слідує, що визначення істотності порушення є оціночним поняттям, яке повинно вирішуватися з урахуванням усіх обставин конкретної справи.

Істотне порушення постачальником (продавцем) такої умови договору оренди, як здійснення поставки попередньо оплаченого товару є достатньою правовою підставою для дострокового розірвання договору поставки в судовому порядку та повернення суми передплати.

За таких обставин, беручи до уваги, що відповідач не надав суду доказів належного виконання зобов'язань за договором стосовно здійснення поставки попередньо оплаченого товару, позовні вимоги в частині розірвання договору № 14 від 03.07.2014 р., підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Таким чином, за закінченням семиденного строку від дня отримання відповідачем направленої йому вимоги про повернення коштів у останнього виникло грошове зобов'язання перед позивачем, пов'язане з поверненням коштів.

Враховуючи вищезазначені обставини, суд вважає правомірними вимоги позивача щодо повернення коштів в сумі 2541,00 грн., сплачених в якості авансу за Договором.

Зазначена сума є обґрунтованою, підтвердженою документально та правомірно заявлена до стягнення.

За визначенням ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов'язки сторін у справі та складаються з фактів, якими позивач обґрунтовує підстави позову, та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову.

Статтями 4 2 , 4 3 ГПК України встановлено, що господарський судовий процес здійснюється на засадах змагальності та рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. При цьому принцип змагальності передбачає покладання тягаря доказування на сторони, покладання на них відповідальності за доведеність їхніх вимог чи заперечень; вимагає від сторін ініціативи та активності в реалізації їхніх процесуальних прав.

Статтею 22 ГПК України встановлено загальний обов'язок сторін добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

В даному випадку, відповідач не скористався наданим йому законом правом відповідно до ст. 33 ГПК України, не надав до суду доказів, які могли б свідчити про належне виконання зобов'язань за договором № 14 від 03.07.2014 р.

Отже, з підстав зазначених вище, суд знаходить позовні вимоги про розірвання договору № 14 від 03.07.2014р., укладеного між Фінансовим управлінням Мелітопольської міської ради Запорізької області та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, та стягнення 2541,00 грн. передплати обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до приписів ст. 49 ГПК витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача оскільки спір виник внаслідок його неправильних дій.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4 5 , 33, 34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Фінансового управління Мелітопольської міської ради Запорізької області (м. Мелітополь Запорізької області) до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (м. Мелітополь Запорізької області) задовольнити повністю.

Розірвати договір № 14 від 03.07.2014р., укладений між Фінансовим управлінням Мелітопольської міської ради Запорізької області та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (72309, АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) на користь Фінансового управління Мелітопольської міської ради Запорізької області (72312, м.Мелітополь Запорізької області, вул. Свердлова, 19, код ЄДРПОУ 02313789, р/р 35423106040694 в ГУ ДКСУ у Запорізькій області, МФО 813051) 2541 (дві тисячі п'ятсот сорок одна) грн. 00 коп. суми передплати та 3045 (три тисячі сорок п'ять) грн. 00 коп. витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Л.П. Кагітіна

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання. Рішення оформлене у повному обсязі та підписане згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 06.11.2014 р.