Рішення

від 09.10.2014 по справі 910/10004/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/10004/14 09.10.14

За позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Обєднання Дніпроенергобудпром" в особі Заводу конструкцій швидко монтованих будівель

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські газові ресурси"

про стягнення заборгованості

Суддя Полякова К.В.

Представники сторін:

Від позивача: Грєшнікова А.Ю. (дов. №18/08 від 18.08.2014),

Від відповідача: не з'явився,

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з додатковою відповідальністю "Обєднання Дніпроенергобудпром" в особі Заводу конструкцій швидко монтованих будівель звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські газові ресурси" про стягнення заборгованості.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.05.2014 порушено провадження у справі № 910/10004/14 та призначено її до розгляду на 17.06.2014 року.

Враховуючи, що суддя Дупляк О.М. перебуває на тривалому лікарняному, відповідно до п. 3.1.11 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, розпорядженням керівника апарату Господарського суду міста Києва № 04-23/379 від 13.06.2014 призначено повторний автоматичний розподіл справи № 910/10004/14, за результатами якого зазначена справа передана для розгляду головуючій судді Поляковій К.В.

17.06.2014 через відділ діловодства та документообігу Господарського суду м. Києва від позивача надійшли додаткові документи до матеріалів справи та клопотання про розгляд справи 17.06.2014 без участі представника позивача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.06.2014 прийнято та призначено справу № 910/10004/14 до розгляду суддею Поляковою К.В. на 07.08.2014 року.

Представники сторін у судове засідання 07.08.2014 не з'явились, проте про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином.

19.08.2014 через відділ діловодства та документообігу Господарського суду м. Києва від позивача надійшли додаткові документи для долучення до матеріалів справи.

У зв'язку із перебуванням судді Полякової К.В. на лікарняному, з метою дотримання процесуальних строків, розпорядженням в.о. Голови Господарського суду міста Києва від 19.08.2014 справу №910/10004/14 передано для вчинення процесуальних дій судді Літвіновій М.Є.

Відповідною ухвалою суду від 19.08.2014 вищезазначена справа прийнята до провадження та призначена суддею Літвіновою М.Є. до розгляду на 02.10.2014 року.

Розпорядженням в.о. Голови Господарського суду міста Києва від 26.08.2014, у зв'язку із виходом судді Полякової К.В. з лікарняного, справу №910/10004/14 передано їй для розгляду.

Разом з тим, відповідно до пункту 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6 "Про судове рішення", рішення може прийматися тільки тим суддею (суддями), який брав участь у розгляді справи з його початку. В разі необхідності заміни судді в процесі розгляду справи або додаткового введення судді (суддів) до складу суду розгляд справи, з огляду на встановлений п. 3 ч. 4 ст. 47 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" принцип незмінності судді, слід починати спочатку. При цьому заново розпочинається й перебіг передбачених статтею 69 Господарського процесуального кодексу України строків вирішення спору, а його подальше продовження новим (зміненим) складом суду здійснюється у випадках і в порядку, передбачених частиною третьою цієї статті.

26.08.2014 судом постановлено ухвалу, якою прийнято справу №910/10004/14 до свого провадження суддею Поляковою К.В. та призначено вказану справу до судового розгляду у відкритому судовому засіданні на 09.10.2014 року.

Під час судового засідання представник позивача просив задовльнити позовні вимоги у повному обсязі, посилаючись на обставини та факти, викладені у позовній заяві.

До судового засідання 09.10.2014 відповідач не направив свого представника, поважність причин неявки суду не повідомив, про дату, час та місце проведеня судового засідання повідомлений належним чином.

Приписи статті 22 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) зобов'язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Нормами ст. 77 ГПК України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст. 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихсь обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Згідно із п. 3.9.2 постанови N 18 від 26.12.2011 Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

За таких обставин, незважаючи на те, що відповідач не з'явився на виклик суду, за висновками суду, наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, а неявка вказаних учасників судового спору не перешкоджає вирішенню справи по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

31.08.2012 між ТОВ "Українські газові ресурси" (постачальник за договором) та Товариством з додатковою відповідальністю «Об'єднання Дніпроенергобудпром» «ЗКШМБ» (покупець за договором) укладений договір на постачання природного газу №12-105, за умовами якого постачальник зобов'язується передати у власність покупцеві природний газ, а покупець - прийняти і оплатити природний газ на умов цього Договору.

Відповідно до п.5.1 Договору, сторони домовились, що вартість газу за 1000,0 куб.м. - 3 509,00 грн.

Загальна вартість природного газу, що постачається за даним Договором, визначається на підставі щомісячних актів приймання-передачі (п. 5.5).

Розрахунок за поставку природного газу здійснюється покупцем шляхом перерахування грошових коштів в гривнях на поточний рахунок постачальника на умовах 100% вартості заявленого місячного обсягу природного газу - попередня оплата до 26 числа місяця, що передує місяцю поставки газу, згідно п. 6.1 Договору.

У випадку перевищення фактичного споживання газу - оплата проводиться не пізніше 05 числа місяця наступного за місяцем поставки (п. 6.1).

Договір вступає в силу з моменту його підписання предстаниками сторін та діє в частині поставки природного газу до 31.12.2013 з можливою пролонгацією, а в частині взаєморозрахунків - до їх повного виконання (п. 10.1).

Крім того, на забезпечення постачання природного газу 31.08.2012 між сторонами був укладений договір №П/12-105 про надання послуг, за умовами якого виконавець (відповідач) надає замовнику (позивачу) в період 2012-2013 років послуги по забезпеченню постачання природного газу у відповідності до умов передбачених даним договором, а також договором на постачання природного газу за №12-105 від 31.08.2012 включаючи додатки до нього, а замовник - приймає та оплачує послуги на умовах даного Договору.

Ціна послуг по забезпеченю постачання 1 000 куб.м. природного газу становить 47,90 грн. з урахуванням ПДВ (п. 3.1).

Замовник здійснює оплату за послуги по забезпеченню постачання природного газу виконавцю шляхом перерахування грошових коштів на умовах 100% вартості наданих послуг не пізніше 23 числа місяця, що передує місяцю постачання газу, в розмірі, що відповідає заявленому обсягу природного газу в Договорі на постачання природного газу №12-105 від 31.08.2012 (п. 3.4).

Відповідно до п. 7. Договору, він вступає в силу з моменту його підписання та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

Як позивач зазначає та підтверджується матеріалами справи, що на виконання умов договору постачання природного газу в 05.10.2012 платіжними дорученнями № 458 та № 459 позивач перерахувало на розрахунковий рахунок ТОВ "Україніські газові ресурси" передоплату у розмірі 29 944,79 грн.

Отже, позивач виконав свої зобов'язання належним чином, однак, як свідчать матеріали справи, відповідач не поставив природний газ. Таким чином, у зв'язку із непоставкою позивачу газу, відповідач порушив умови Договору №12-105 від 31.08.2012 року.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до статті 173 Господарського кодексу України (далі- ГК України), господарським визначається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених ГК України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботи, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматись від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором поставки.

Статтею 712 ЦК України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

У частині 2 статті 712 ЦК України зазначено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України визначається, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як передбачено ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується із положеннями ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, якими передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Отже, враховуючи вищенаведене та п.7.8 Договору постачання, яким передбачено, що у разі відсутності факту постачання газу в строки, передбачені в додатку № 1, сума попередньої оплати підлягає поверненню покупцю протягом десяти робочих днів, суд дійшов висновку про правомірність вимоги позивача про повернення суми попередньої оплати за газ.

Згідно вимог ч. 2 ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Доказів належного повернення відповідачем попередньої оплати суду не надано.

Згідно з ч. 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Частиною 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

За приписами ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до п. 4 ст. 129 Конституції України, ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, а за загальним правилом тягар доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

Нормами статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, суд дійшов висновку, що позовні вимоги у частині стягнення попередньої оплати у розмірі 29 944,79 грн. нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 32-34, 43, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з додатковою відповідальністю "Обєднання Дніпроенергобудпром" в особі Заводу конструкцій швидко монтованих будівель до Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські газові ресурси" про стягнення заборгованості - задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські газові ресурси» (01004, місто Київ, вулиця Басейна, 9, к. 3; ідентифікаційний код 37101703) на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Обєднання Дніпроенергобудпром» в особі Заводу конструкцій швидко монтованих будівель (27552, Кіровоградська область, місто Світловодськ, смт. Власівка, вулиця Молодіжна, 63; ідентифікаційний код 14276579) попередньої оплати у розмірі 29 944 (двадцять дев'ять дев'ятсот сорок чотири) гривень 79 копійок та 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) гривень 00 копійок судового збору.

Рішення постановлено у нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частину у судовому засіданні 09.10.2014 року.

Повний текст рішення буде складено протягом п'яти днів з дня проголошення вступної та резолютивної частини рішення.

Наказ видати відповідно до статті 116 Господарського процесуального кодексу України, після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення

складено та підписано 14.10.2014 року.

Суддя К.В. Полякова