Рішення

від 05.11.2014 по справі 910/14846/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 910/14846/14 05.11.14

За позовомПублічного акціонерного товариства "Старокиївський банк" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Комплексні рішення" простягнення 2 914 033, 52 грн.

Головуюча суддя Літвінова М.Є.

Судді Босий В.П.

Полякова К.В.

Представники сторін:

від позивача: Мартян О.В. - представник за довір.;

від відповідача: не з'явились.

У судовому засіданні 05.11.2014, на підставі ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство "Старокиївський банк" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплексні рішення" про стягнення 2 914 033,52 грн. за кредитним договором №35-2011 від 18.11.2011, з яких: 1 499 891,03 грн. основного боргу, 711 339,23 грн. відсотків за користування кредитними коштами, 246 269,78 грн. пені за порушення строку повернення кредиту, 71 669,33 грн. пені за порушення строку оплати відсотків за користування кредитними коштами, 74 994, 55 грн. штрафу за несвоєчасне повернення кредиту, 309 869,60 грн. штрафу за несвоєчасну сплату відсотків.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 21.07.2014 порушено провадження у справі №910/14846/14, розгляд справи призначений на 18.08.2014.

Ухвалою від 18.08.2014, відкладено розгляд справи на 10.09.2014.

Ухвалою від 10.09.2014 продовжено строк вирішення спору на 15 днів та розгляд справи відкладено на 01.10.2014.

Ухвалою від 01.10.2014, в порядку ст. 77 ГПК України, розгляд справи відкладено на 22.10.2014.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 01.10.2014, суд з власної ініціативи призначив колегіальний розгляд справи.

Розпорядженням заступника Голови господарського суду міста Києва від 01.10.2013 справу №910/14846/14 передано на розгляд колегії суддів у наступному складі: головуюча суддя Літвінова М.Є., суддя Босий В.П., суддя Полякова К.В.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 01.10.2014 справу №910/14846/14 прийнято до провадження колегією суддів, розгляд справи призначений на 22.10.2014.

Ухвалою від 22.10.2014, відкладено розгляд справи на 05.11.2014.

24.09.2014, відповідач звернувся до суду з клопотанням про зупинення провадження у справі до вирішення справи №910/18540/14 про визнання недійсним кредитного договору від 18.11.2011 №35-2011 укладеного між ПАТ "Старокиївський банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Комплексі рішення", в задоволенні якого суд відмовив, враховуючи, що відповідно інформації з системи "Діловодство господарського суду"07.10.2014 у справі №910/18540/14 прийнято рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. Рішення набрало законної сили та не було оскаржено до суду апеляційної інстанції.

Клопотання відповідача про повернення позовної заяви без розгляду на підставі п.п.2.4 ст. 63 ГПК України, судом визнано необґрунтованим, враховуючи, що провадження у справі порушено, оскільки позовна заява відповідає вимогам ст.ст. 54, 55 , 56, 57 ГПК України.

Відповідач не скористався своїм процесуальним правом та не надав суду письмовий відзив чи заперечення на позов, незважаючи на час який йому надався для цього, за таких обставин, у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 05.11.2014, на підставі ч.2 ст.85 ГПК України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч. 1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

18.11.2011 між ПАТ "Старокиївський банк" (кредитор) та ТОВ "Комплексі рішення" (позичальник) укладено кредитний договір №35-2011 (далі -Договір), за умовами якого кредитор надає кредит на оплату розрахункових документів позичальнику при відсутності грошових коштів на його поточному рахунку, в межах встановленого ліміту кредитування у розмірі 1 500 000,00 грн. на умовах безпечності, повернення, строковості, платності для ведення статутної діяльності, а позичальник зобов'язується використати його у відповідності до цільового призначення та повернути кредитору кредит, відсотки по ньому а також сплатити інші платежі за надані супутні послуги на умовах та в строк, передбачений цим договором.

Відповідно до п. 1.2 Договору, кредит надається позичальнику з кінцевим терміном погашення 25.05.2012 або в інший термін визначений у заяві клієнта про повне дострокове погашення кредиту або у довгостроковій вимозі банку до вимог, визначених цим договором та чинним законодавством.

Плата за користування кредитом встановлюється в розмірі 35% річних, згідно п. 1.3 Договору.

Згідно п. 2.1 Договору, кредитування здійснюється шляхом оплати розрахункових документів позичальника надісланих в банк до 16-30 год. на суму, що перевищує залишок на його поточному рахунку №260013011140 відкритого в ПАТ "Старокиївський банк", в межах встановленого ліміту кредитування.

Порядок розрахунків визначений третім розділом договору, зі змісту якого вбачається, що сторони домовились про наступне:

Кредитор проводить щоденне списання коштів, що надійшли на поточний рахунок позичальника №260013011140 в ПАТ "Старокиївський банк" станом на 17-00 год., в рахунок погашення заборгованості по кредиту та відсотках за користування кредитом.

Кошти, що надходять на поточний рахунок позичальника списуються кредитором в порядку передбаченому п. 3.5 даного Договору.

Відсотки за користування кредитом нараховуються кредитором щоденно по фактичному залишку заборгованості по кредиту. Для обліку нарахованих відсотків відкривається рахунок нарахованих відсотків №206813071140.

Позичальник зобов'язується відсотки, нараховані за користування кредитними ресурсами сплачувати не рідше одного разу на місяць.

Позичальник зобов'язаний повернути основний борг не раніше дати вказаної в п. 1.2 та має право достроково повернути кредит. При цьому відсотки нараховуються виключно за час фактичного користування кредитом.

Відповідно до п. 8.1 Договору, він набирає чинності з моменту його підписання та діє до дати вказаної в п. 1.2, але закінчує строк дії не раніше повного виконання зобов'язань по ньому.

До кредитного договору сторони підписали додаткові угоди, зокрема додаткову угоду від 25.05.2012, в якій погодили, що кредит надається позичальнику з кінцевим терміном погашення 23.11.2012 або в інший термін, визначений у заяві клієнта про повне дострокове погашення кредиту або у достроковій вимозі банку відповідно до вимог, визначених цим договором та чинним законодавством України.

Додатковою угодою від 23.11.2012 сторони домовились, що кінцевим терміном погашення кредиту - 24.05.2013 або в інший термін, визначений у заяві клієнта про повне дострокове погашення кредиту або у достроковій вимозі банку відповідно до вимог, визначених цим договором та чинним законодавством України. Також цією угодою сторони домовились, що плата за користування кредитом встановлюється в розмірі 45 %.

Додатковою угодою від 24.05.2013 сторони погодили, що кінцевим терміном погашення кредиту - 23.05.2014 або в інший термін, визначений у заяві клієнта про повне дострокове погашення кредиту або у достроковій вимозі банку відповідно до вимог, визначених цим договором та чинним законодавством України.

В матеріалах справи наявні докази надання кредиту (виписка з рахунку ТОВ "Комплексні рішення", меморіальні ордери), що свідчить про належне виконання позивачем умов Договору щодо надання кредиту. Факт надання кредиту за Договором відповідачем не заперечувалось.

Відповідно до статті 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

У відповідності до положень ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до виписки з особового рахунку ТОВ "Комплексні рішення" основна заборгованість відповідача по кредиту становить 1 499 891,03 грн.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст. 525, 526 ЦК України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Враховуючи вищезазначене, станом на 11.07.2014 року факт наявності заборгованості за кредитним договором №35-2009 від 18.11.2011 за основним боргом в розмірі 1 499 891,03 грн. та нарахованих та відсотків за користування кредитними коштами в розмірі 711 339,23 грн. відповідача перед позивачем належним чином доведений, документально підтверджений та позичальником не спростований.

У зв'язку з неналежним виконанням грошових зобов'язань за договором про надання кредиту позивач нарахував відповідачу пеню за прострочку сплати кредиту в розмірі 246 269,78 грн. та пеню за прострочку сплати процентів в розмірі 71 669,33 грн.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст. 230 ГК України).

Згідно ч. 1-2 статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частина 6 статті 232 ГК України передбачає, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно статті 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 5.2 кредитного договору, при порушенні строку повернення кредиту нараховується пеня за кожен день прострочки в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє на момент прострочки від суми поверненого кредиту.

Згідно з п.5.3 кредитного договору, при порушенні строку сплати відсотків згідно п. 3.2. цього договору нараховується пеня за кожен день прострочки в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє на момент прострочки, від нарахованої суми заборгованості по відсотках.

Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов'язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції (п. 5.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань").

Дії відповідача є порушенням вимог договорів, тому є підстави для застосування відповідальності за умовами договору, Цивільного кодексу України та Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань.

За перерахунком суду з урахуванням положення ч. 6 ст. 232 ГК України, розмір пені за прострочення сплати кредиту підлягає задоволенню в сумі 102 773,36 грн. та пеня за прострочку сплати процентів в розмірі 71 669,33 грн.

Також, позивач просить стягнути з відповідача штраф за несвоєчасну сплату кредиту в розмірі 74 994,55 грн. та штраф за несвоєчасну сплату відсотків в розмірі 309 869,60 грн.

Відповідно до п.5.4 кредитного договору, при порушенні строків повернення кредиту або сплати відсотків, зазначених в пп. 1.2, 3.2, позичальник зобов'язується сплатити кредитору за кожний несвоєчасний платіж одноразовий штраф у розмірі 5 (п'ять) % від неповерненої суми кредиту та/або несплаченої суми відсотків. Позичальник зобов'язаний сплатити суму штрафу на рахунок кредитора №63978901 в ВАТ АБ "Старокиївський банк", МФО 321477 в десятиденний термін з моменту порушення строку сплати відсотків та/або повернення кредиту.

Таким чином вимоги позивача щодо стягнення з відповідача штрафу за несвоєчасну сплату кредиту в розмірі 74 994,55 грн. та штраф за несвоєчасну сплату відсотків в розмірі 309 869,60 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ч.1 статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Відповідно до п. 22 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" від 08.06.2011 року №3674-VI від сплати судового збору звільняється уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - у справах, пов'язаних із здійсненням тимчасової адміністрації та ліквідації банку.

Постановою Національного банку України від 17.06.2014 р. №365 позивача - Публічне акціонерне товариство "Старокиївський банк" віднесено до категорії неплатоспроможних.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 17.06.2014р. в ПАТ "Старокиївський банк" запроваджено тимчасову адміністрацію строком на три місяці з 18.06.2014 р. по 18.05.2014 р. та призначено уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Пантіну Любов Олександрівну.

Враховуючи, те що Публічне акціонерне товариство "Старокиївський банк" звільнений, від сплати судового збору згідно статті 5 Закону України "Про судовий збір", то у відповідності до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір стягується з відповідача в доход Державного бюджету України.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,-

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплексі рішення" (01030, м. Київ, вул. Івана Франка, 9, кв. 40, код 30723248) на користь Публічного акціонерного товариства "Старокиївський банк" (01033, м. Київ, вул. Микільсько-Ботанічна, 6/8, код 19024948) заборгованість за кредитом - 1 499 891,03 грн. (один мільйон чотириста дев'яносто дев'ять тисяч вісімсот дев'яносто одна гривня 03 коп.), заборгованість за процентами - 711 339,23 грн. (сімсот одинадцять тисяч триста тридцять дев'ять гривень 23 коп.), пеню за прострочення строків оплати кредиту - 102 773,36 грн. (сто дві тисячі сімсот сімдесят три гривні 36 коп.), 71 669,33 грн. (сімдесят одна тисяча шістсот шістдесят дев'ять гривень 33 коп.) пені за порушення строку сплати відсотків за користування кредитом, 74 994,55 грн. (сімдесят чотири тисячі дев'ятсот дев'яносто чотири гривні 55 коп.) штрафу за несвоєчасне повернення кредиту, 309 869,60 грн. (триста дев'ять тисяч вісімсот шістдесят дев'ять гривень 60 коп.) штрафу за несвоєчасну сплату відсотків.

3.В іншій частині позовних вимог відмовити.

4.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплексі рішення" (01030, м. Київ, вул. Івана Франка, 9, кв. 40, код 30723248) в дохід Державного бюджету України 55 410,73 грн. (п'ятдесят п'ять тисяч чотириста десять гривень 73 коп.) судового збору.

5.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

6.Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Дата підписання повного

тексту рішення: 07.11.2014.

Головуючий суддя М.Є. Літвінова

Судді В.П. Босий

К.В. Полякова