Постанова

від 29.10.2014 по справі 808/6242/14

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2014 року , о 14-45 годині,Справа № 808/6242/14 ДО/808/175/14 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі:головуючого - судді Матяш О.В., за участю секретаря Передерій А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя справу за адміністративним позовом Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області до товариства з обмеженою відповідальністю «Меганом транс» про зупинення видаткових операцій, заборону відчуження майна, зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

позивач звернувся до суду із вказаним позовом, зазначивши в заяві, що за відповідачем обліковується податковий борг з авансового внеску по податку на прибуток у розмірі 51747,27 гривень, який виник внаслідок прийняття податкового повідомлення-рішення. З метою опису майна у податкову заставу посадовими особами позивача було здійснено вихід за юридичною адресою ТОВ «Меганом транс», проте останній не допустив податкового керуючого на територію підприємства, про що було складено відповідний акт. Позивач просить надати Костянтинівській ОДПІ дозвіл на зупинення видаткових операцій ТОВ «Меганом транс», заборонити відчуження майна та зобов'язати відповідача допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу.

У судове засідання представник ОДПІ не з'явився, надав клопотання про розгляд справи без його участі, позов підтримує в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з'явився, з невідомої суду причини. Судову повістку було направлено на адресу відповідача, що вказана у витязі з ЄДРПОУ, проте кореспонденція повернулася до суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання». Згідно з ч.11 ст.35 КАС України, у разі якщо повістка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином. Відповідно до ч.1 ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши наявні у справі докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з огляду на таке: судом встановлено, що ОДПІ було проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ «Меганом транс» з питань дотримання вимог податкового валютного та іншого законодавства за період з 12.10.2004 по 31.12.2012, за результатами якої складено акт №104/05-14-15-01-11-33135278 від 03.03.2014. На підставі зазначеного акту ДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Р» №0000211502/1004 від 18.03.2014, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на прибуток на 44308,5 гривень, в т.ч. за основним платежем - на 37015 гривень, за штрафними санкціями - на 7293,5 гривні, яке було отримано уповноваженою особою відповідача 19.04.2014.

Відповідно до абз.1 п.57.3 ст.57 Податкового кодексу України, «у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу».

Згідно з пп. 14.1.175. п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, «податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання».

Таким чином, сума податкового зобов'язання ТОВ «Меганом транс» з податку на прибуток, визначена податковим повідомленням-рішенням та не сплачена ним у строк, передбачений Податковим кодексом України, з урахуванням пені в розмірі 7740,45 гривень та сплати 301,68 гривень, є податковим боргом й складає 51747,27 гривень.

Згідно з п.п. 41.1, 41.2 ст. 41 Податкового кодексу України, «контролюючими органами є органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування єдиної державної податкової, державної митної політики в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів та реалізує державну податкову, державну митну політику, забезпечує формування та реалізацію державної політики з адміністрування єдиного внеску, забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями при застосуванні податкового та митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску (далі - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику), його територіальні органи. Органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску за виконавчими написами нотаріусів не дозволяється».

Відповідно до п.87.2 ст. 87 Податкового кодексу України, «джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами».

Згідно з п.88.1 ст. 88 Податкового кодексу України, «з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу».

Відповідно до пп.пп. 89.1.1, 89.1.2 п. 89.1 ст. 89 Податкового кодексу України, «право податкової застави виникає у разі:

- несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку;

- несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу».

Судом встановлено, що ДПІ було вжито заходів щодо стягнення податкового боргу у встановленому законом порядку: 16.05.2014 підприємству була направлена податкова вимога форми «Ю» № 84-25 від 16.05.2014 на суму 51747,27 гривень, яка була повернута до ОДПІ з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Згідно з п.58.3 ст.58 Податкового кодексу України, «податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її законному представникові або надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого її місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.

У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення».

Відповідно до п.п. 95.1, 95.2 ст. 95 Податкового кодексу України, «контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги».

Згідно з п.п. 91.3 91.4 ст.91 Податкового кодексу України, «податковий керуючий описує майно платника податків, що має податковий борг, в податкову заставу, здійснює перевірку стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі, проводить опис майна, на яке поширюється право податкової застави, для його продажу у випадках, передбачених цим Кодексом, одержує від боржника інформацію про операції із заставленим майном, а в разі його відчуження без згоди контролюючого органу (за умови, коли наявність такої згоди має бути обов'язковою згідно з вимогами цього Кодексу) вимагає пояснення від платника податків або його службових (посадових) осіб. У разі продажу в рахунок погашення податкового боргу майна платника податків, на яке поширюється право податкової застави, податковий керуючий має право отримувати від такого платника податків документи, що засвідчують право власності на зазначене майно.

У разі якщо платник податків, що має податковий борг, перешкоджає виконанню податковим керуючим повноважень, визначених цим Кодексом, такий податковий керуючий складає акт про перешкоджання платником податків виконанню таких повноважень у порядку та за формою, що встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Контролюючий орган звертається до суду щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків та зобов'язання такого платника податків виконати законні вимоги податкового керуючого, передбачені цим Кодексом. Строк, на який можуть бути зупинені видаткові операції, визначається судом, але не більше двох місяців.

Зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків може бути достроково скасовано за рішенням податкового керуючого або суду».

Відповідно до пп. 2.1, 2.2 розділу 2 Порядку призначення та звільнення, а також функції та повноваження податкового керуючого, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України N 578 від 10.10.2013, «податковий керуючий призначається наказом керівника (виконуючого обов'язки керівника) органу доходів і зборів за місцем обліку платника податків.

Посадова (службова) особа органу доходів і зборів наділяється повноваженнями податкового керуючого з дати видання наказу керівника (виконуючого обов'язки керівника) органу доходів і зборів про призначення цієї особи податковим керуючим».

Згідно з пп. 3.3 розділу 3 зазначеного Порядку, основними функціями та повноваженнями податкового керуючого щодо податкової застави є: здійснення опису майна, на яке поширюється право податкової застави, та складання акта опису такого майна.

Судом встановлено, що ОДПІ було прийнято рішення про опис майна у податкову заставу №11/05-14-25 від 27.05.2014. На виконання зазначеного рішення, посадовими особами ОДПІ було здійснено вихід за юридичною адресою ТОВ «Меганом транс», проте відповідач не допустив податкового керуючого на територію підприємства для здійснення опису майна у податкову заставу.

Податковим керуючим Рижовою О.М. було складено акт відмови платника податків ТОВ «Меганом транс» від опису майна у податкову заставу № 11/05 від 27.05.2014.

Відповідно до п. 89.4 ст. 89 Податкового кодексу України «у разі якщо платник податків не допускає податкового керуючого для здійснення опису майна такого платника податків у податкову заставу та/або не подає документів, необхідних для такого опису, податковий керуючий складає акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу.

Контролюючий орган звертається до суду щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків, заборону відчуження таким платником податків майна та зобов'язання такого платника податків допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу.

Зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків та заборона відчуження таким платником податків майна діють до дня складення акта опису майна платника податків у податкову заставу податковим керуючим або акта про відсутність майна, що може бути описано у податкову заставу, або погашення податкового боргу в повному обсязі. Податковий керуючий не пізніше робочого дня, що настає за днем складення цих актів, зобов'язаний надіслати банкам, іншим фінансовим установам, а також платнику податків рішення про складення актів, яке є підставою для поновлення видаткових операцій та скасування заборони на відчуження майна».

Згідно з пп. 20.1.32 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право: «звертатися до суду, якщо платник податків перешкоджає виконанню податковим керуючим повноважень, визначених цим Кодексом, щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків шляхом накладення арешту на цінні папери та/або кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку (крім операцій з видачі заробітної плати та сплати податків, зборів, єдиного внеску, а також визначених контролюючим органом грошових зобов'язань платника податків, погашення податкового боргу), та зобов'язання такого платника податків виконати законні вимоги податкового керуючого, передбачені цим Кодексом».

Наведені вище норми чинного законодавства дають суду можливість зробити висновок про наявність правових підстав та визначеного законодавством порядку (механізму) для задоволення вимог позивача щодо надання дозволу на зупинення видаткових операцій, заборону відчуження майна, допуск податкового керуючого для опису майна у податкову заставу.

Суд дійшов висновку, що за таких обставин позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 17, 158-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

позов задовольнити.

Надати Костянтинівській об'єднаній державній податковій інспекції ГУ Міндоходів у Донецькій області дозвіл на зупинення видаткових операцій товариства з обмеженою відповідальністю «Меганом транс» (код ЄДРПОУ 33135278, м. Костянтинівка Донецької області, вул. Безнощенко, буд. 8, кв. 25) строком на 2 (два) місяці.

Заборонити товариству з обмеженою відповідальністю «Меганом транс» відчуження майна.

Зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю «Меганом транс» допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу.

Постанова може бути оскаржена у Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд через Запорізький окружний адміністративний суд у десятиденний строк з дня отримання постанови шляхом подання апеляційної скарги. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, що її подає, до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя О.В. Матяш