Постанова

від 10.11.2014 по справі 817/3227/14

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 817/3227/14

10 листопада 2014 року 09год. 50хв. м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Щербакова В. В. за участю секретаря судового засідання Таргоній А.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник не з'явився

відповідача: представник не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Управління Пенсійного фонду України в Млинівському районі Рівненської області доПриватне сільськогосподарське підприємство "Рідна Земля" про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ :

Управління Пенсійного фонду України в Млинівському районі (далі - позивач) звернулося до суду з позовом до Приватного сільськогосподарського підприємства "Рідна Земля" про стягнення витрат на виплату та доставку пенсій.

Представник позивача в судове засідання не прибув, подав клопотання, в якому просив розгляд справи здійснювати без його участі, позовні вимоги просив задовольнити в повному обсязі.

Відповідач заперечень на адміністративний позов не подав, в судове засідання не прибув, причини неприбуття суду не повідомив. Клопотань про розгляд справи без його участі не подавав. Про дату, час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить відправлений конверт, який повернувся на адресу суду з відміткою "за зазначеною адресою не проживає".

Згідно із частини 11 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Відповідно до ч.4 ст.128 КАС України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Судом не визнавалася обов'язковою участь сторін в судовому засіданні. За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу без участі представників сторін на підставі наявних доказів.

Враховуючи неявку в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до положень ч.6 ст.12, ч.1 ст.41 КАС України, повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши у відкритому судовому засіданні подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення.

В силу вимог пп. 1 п. 8 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-ІV від 09.07.2003 року, страхові внески, що перераховуються до солідарної системи, сплачуються страхувальниками та застрахованими особами на умовах і в порядку, визначених цим Законом, та в розмірах, передбачених Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" №400/97-ВР від 26.06.1997 року для відповідних платників збору.

А відповідно до п. 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-ІV від 09.07.2003 року, пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 36 від 16.01. 2003 року, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди, вказаним особам, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення" № 1788-XII від 05.11.1991 року. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-ІV від 09.07.2003 року, набрав чинності з 01.01.2004 року. До цього, діяв порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, передбачений нормами Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" № 400/97-ВР від 26.06.1997 року.

Так, згідно з абз. 4 п. 1 ст. 2 даного Закону, фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" № 1788-XII від 05.11.1991 року до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення" № 1788-XII від 05.11.1991 року, визначені в якості об'єкта оподаткування для усіх суб'єктів, які використовують працю найманих працівників. А згідно з абз. 3 п. 1 ст. 4 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" № 400/97-ВР від 26.06.1997 року, ставка збору на обов'язкове державне пенсійне страхування встановлена на рівні 100 відсотків від об'єкта оподаткування.

Передбачений п. 2 "Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-ІV від 09.07. 2003 року порядок відшкодування витрат Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно, конкретизований в Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, що затверджена постановою правління Пенсійного фонду України № 21-1 від 19.12.2003 року.

Так, згідно з п. 6.1 Інструкції, з роботодавців (крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку), у яких працювали або працюють пенсіонери на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 36 від 16.01.2003 року, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, відшкодуванню підлягають 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абз. 1 п. 2 "Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІV від 09.07. 2003 року. А для роботодавців, де працівники були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 36 від 16.01. 2003 року, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 202 від 31.03.1994 року, розміри відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій встановлені диференційовано, в залежності від того, в якому календарному році призначено та/або виплачено пенсію.

Відшкодування роботодавцями витрат на виплату пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 202 від 31.03.1994 року, та особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів "в"-"е" та "ж" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" №1788-XII від 05.11.1991 року, в силу положень абз. 4 п. 2 "Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІV від 09.07.2003 року, не здійснюється.

Відповідно до п. 6.2 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, що затверджена постановою правління Пенсійного фонду України № 21-1 від 19.12. 2003 року, витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи. При цьому стаж роботи на останньому підприємстві враховується у повному розмірі, а з попередніх місць роботи осіб він додається до стажу, необхідного для призначення пенсій на пільгових умовах.

Розмір сум до відшкодування, відповідно до п.6.4 Інструкції, визначається на поточний рік відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до ч. 2 "Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІV від 09.07.2003 року, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій. А згідно з п. 6.8. даної Інструкції, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Судом встановлено, що у відповідача на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, що віднесені до списку № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 36 від 16.01.2003 року, працювали фізичні особи, що вийшли на пенсію на пільгових умовах.

Відповідно до вимог п.6.4 Інструкції позивачем було направлено для відповідача розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, згідно яких визначено місячний розмір фактичних витрат на виплату та доставку пенсій вказаним особам на рівні 100% та з урахуванням, встановленого п. 6.2. Інструкції, принципу пропорційності стажу роботи.

В строки, визначені п. 6.8. Інструкції, відповідач витрати позивачу не відшкодовував. Згідно з поданих документів, судом встановлено, що за відповідачем рахується заборгованість в сумі 5837,16 грн.

Наявність заборгованості підтверджується дослідженими у судовому засіданні доказами:

- розрахунком відшкодування понесених фактичних витрат Фондом по ОСОБА_1 за вересень - жовтень 2014 року (а.с.4);

- розрахунком відшкодування понесених фактичних витрат Фондом по ОСОБА_2 за вересень - жовтень 2014 року (а.с.5);

- копією розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до п.п. "б"-"з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", з січня 2014 року (а.с.6);

- розрахунком відшкодування витрат на виплату пенсій ОСОБА_3 за червень-серпень 2014 року (а.с.13);

- копією розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до п.п. "б"-"з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", з березня 2014 року (а.с.14).

В матеріалах справи наявні докази того, що відповідачу були надіслані та вручені 06.03. 2014 року, 13.03. 2014 року, вищезазначені розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, що підтверджується копіями рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення (зворотній бік а.с.6, 14).

До матеріалів справи також долучені довідки від 26.01. 2011 року № 32, 01.10. 2014 року № 33, від 05.11. 2014 року № 8 (а.с.8, 9, 19), а також копії трудових книжок, про те, що пенсіонери дійсно працювали на ПСП "Рідна Земля" (а.с.9-10, 17). Крім того, наявні копії протоколів від 18.02. 2011 року (а.с.12), 07.02. 2011 року (а.с.11), від 16.02. 2014 року (а.с.18) про призначення пенсій пенсіонерам. А також містяться докази перерахування пенсій ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 (а.с.7, 15).

За наведених обставин, позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами. Натомість відповідач доказів сплати заборгованості по фактичних витратах Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, в сумі 5837,16 грн. не надав. Відтак позов є обґрунтований та підлягає до задоволення.

В силу ч.4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного сільськогосподарського підприємства "Рідна Земля" (35161, с. Хорупань, Млинівський район, Рівненська область) на користь управління Пенсійного фонду України в Млинівському районі (35100, вул. Ватутіна, 34, смт. Млинів, Млинівський район, Рівненська область, на р/рахунок 256033014374, в ВАТ "Державний ощадний банк" МФО 333368, код ЄДРПОУ 22554035) заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за вересень - жовтень 2014 року, в сумі 5837,16 грн. (п'ять тисяч вісімсот тридцять сім грн. 16 коп.).

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Щербаков В. В.