Рішення

від 11.11.2014 по справі 918/1286/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013, м. Рівне, вул. Набережна, 26 А

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" листопада 2014 р. Справа № 918/1286/14

Господарський суд Рівненської області у складі головуючого - судді Торчинюка В.Г. розглянувши матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Дівай Вест"

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Каско"

про стягнення в сумі 32 072 грн. 36 коп.

В засіданні приймали участь:

від позивача: Шевчук Г.Є. за довіреністю № 1 від 16 квітня 2014 року;

від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Дівай Вест" звернулося до господарського суду Рівненської області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Каско" заборгованості в сумі 32 072 грн. 36 коп., з яких: 24 800 грн. 30 коп. основного боргу, 2 138 грн. 32 коп. пені, 1 984 грн. 10 коп. 3 % річних та 3 149 грн. 64 коп. інфляційних втрат.

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 8 вересня 2014 року порушено провадження у справі № 918/1286/14 та призначено її до розгляду на 7 жовтня 2014 року.

7 жовтня 2014 року через відділ канцелярії та документального забезпечення суду уповноважений представник ТОВ "Дівай Вест" подав клопотання, в додатках до якого надав частину документів, які витребовувалися ухвалами суду від 8 вересня 2014 року.

Ухвалою суду від 7 жовтня 2014 року відкладено розгляд справи на 21 жовтня 2014 року.

Ухвалю суду від 14 жовтня 2014 року виправлено описку, допущену в ухвалі суду від 7 жовтня 2014 року та розгляд даної справи відкладено на 28 жовтня 2014 року.

18 жовтня 2014 року через відділ канцелярії та документального забезпечення суду уповноважений представник позивача подав клопотання в додатках до якого долучив докази, які на думку останнього підтверджують викладені факти у позовній заяві.

28 жовтня 2014 року через відділ канцелярії та документального забезпечення суду представник позивача подав клопотання про продовження строку розгляду даної справи.

Ухвалою суду від 28 жовтня 2014 року відкладено розгляд справи на 11 листопада 2014 року.

Ухвалою суду від 28 жовтня 2014 року продовжено строк розгляду спору у справі № 918/1286/14 на п'ятнадцять днів.

Представник позивача в судовому засіданні 11 листопада 2014 року підтримав вимоги, викладені у позовній заяві, та наполягав на їх задоволенні.

У призначені судові засідання 7 жовтня 2014 року, 28 жовтня 2014 року та 11 листопада 2014 року відповідач не забезпечив явку свого повноважного представника, витребуваних судом документів не надав, будь-яких обґрунтованих заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи не направив, хоча про дату, місце та час судового засідання належним чином повідомлений, про що свідчать повідомлення про вручення поштових відправлень, які містяться в матеріалах даної справи.

Нез'явлення відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду справи по суті, відповідач не скористався своїм процесуальним правом на надання відзиву та направлення представника для участі в судове засідання. Відтак суд вважає, що наявні у справі матеріали є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, у зв'язку з чим вбачає за можливе розглянути позов за відсутності представника відповідача, згідно з вимогами статті 75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення повноважного представника позивача всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, господарський суд Рівненської області, -

ВСТАНОВИВ:

16 травня 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Дівай Вест" (надалі - Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Каско" був укладений договір поставки № 11 (надалі - Договір, а.с. 12), за умовами якого Продавець зобов'язується поставити Покупцю, а Покупець зобов'язується прийняти і оплатити нафтопродукти в асортименті (надалі - товар), а саме: Дизпаливо, Бензин А76(80) (пункт 1.1. Договору).

Даний договір підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками цих суб'єктів господарювання.

Пунктом 2.1 спірного договору передбачено, що поставка здійснюється Покупцю по частково на умовах самовивозу з нафтобази міста Рівне. Товар може вивозитися з нафтобази як спеціалізованим транспортом, так і безпосередньо в бак автомобіля покупця, за забірними відносинами.

Згідно з пунктом 2.2 даної угоди кількість товару визначається по накладним і являється кінцевим і обов'язковим для обох сторін.

Відповідно до пункту 2.3 цього договору право власності на товар переходить від Продавця до Покупця по нафтобазі в місті Рівне. Датою передачі нафтопродуктів є дата виписки накладної, або відмітки в забірній відомості за підписом представника Покупця (пункт 2.4. Договору).

Пунктом 3.1. Договору встановлено, що ціна за поставлений товар являється договірною і вказується в рахунках та накладних на кожну партію товару. Розрахунки між сторонами здійснюються в гривнях. Вид розрахунків - безготівковий, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Продавця (пункт 4.1. Договору).

Згідно з пунктом 4.3. Договору, у випадку відвантаження товару без попередньої оплати, Покупець зобов'язаний оплатити нафтопродукти на протязі 3 (трьох) календарних днів з моменту отримання нафтопродуктів, згідно пунктів 3.1.,3.2. на розрахунковий рахунок Продавця, за його реквізитами.

Судом встановлено, що на виконання умов Договору за накладною від 13 вересня 2012 року № 39 Позивачем було поставлено та передано уповноваженому представнику ТОВ "Каско" , згідно довіреності від 3 вересня 2012 року № 54 дизпаливо в об'ємі 2381 літрів, на суму 22 619 грн. 50 коп., та за накладною від 28 вересня 2012 року № 101, згідно довіреності від 3 вересня 2012 року № 54 дизпаливо в об'ємі 1345 літрів на загальну суму 13 046 грн. 50 коп.

Зазначені товаророзпорядчі документи були підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками даних юридичних осіб.

Проте, в порушення умов Договору Відповідачем зазначені вище поставки не були оплачені у строки передбачені в Договорі, а саме: 16 вересня 2012 року та 1 жовтня 2012 року.

31 березня 2014 року на адресу ТОВ "Дівай Вест" від ТОВ "Каско" надійшов гарантійний лист № 19, в якому Відповідач гарантував сплату боргу в сумі 37 500 грн. 00 коп. (заборгованість, яка існувала за вказаними в позові накладними та попередньою поставкою) за поставлене дизельне пальне, в повному обсязі. Однак взяті на себе в гарантійному листі зобов'язання Відповідач не виконав, заборгованість в зазначений ним строк не погасив.

Таким чином, у вересні 2012 року Позивачем було поставлено та передано Відповідачу дизпаливо на загальну суму 35 666 грн. 00 коп., з якого Відповідачем було оплачено лише 10 865 грн. 70 коп., що підтверджується банківськими виписками, які містяться в матеріалах даної справи.

13 серпня 2014 року Позивачем на адресу Відповідача була направлена Претензія-вимога № 138, про оплату поставленої продукції. Дана Претензія-вимога залишена Відповідачем без відповіді та задоволення.

Відтак станом на 1 вересня 2014 року заборгованість ТОВ "Каско" перед ТОВ "Дівай - Вест" становить 24 800 грн. 30 коп.

Судом встановлено, що поставка товару, здійснена на підставі видаткових накладних від 13 вересня 2012 року № 39 на суму 22 619 грн. 50 коп., та від 28 вересня 2012 року № 101 на суму 13 046 грн. 50 коп., була проведена в рамках укладеного між сторонами договору поставки від 16 травня 2012 року № 11.

Про належне виконання позивачем своїх зобов'язань за договором поставки від 16 травня 2012 року № 11 також свідчить відсутність з боку Відповідача претензій та повідомлень про порушення Продавцем умов даної угоди.

Частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до частини 1 статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Враховуючи те, що сума основного боргу відповідача за договором поставки від 16 травня 2012 року № 11 у розмірі 24 800 грн. 30 коп. підтверджена належними доказами, наявними у матеріалах справи, і останній на момент прийняття рішення не надав документи, які свідчать про погашення вказаної заборгованості перед Позивачем, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимог ТОВ "Дівай Вест" до ТОВ "Каско" в частині стягнення з Відповідача вищезазначеної суми основного боргу, у зв'язку з чим даний позов у цій частині підлягає задоволенню.

У зв'язку з неналежним виконанням Відповідачем своїх зобов'язань за Договором в частині повної та своєчасної оплати вартості поставленого йому товару, Позивач просив суд стягнути з ТОВ "Каско" 2 138 грн. 32 коп. пені, з яких: 475 грн. 07 коп. - пеня, нарахована на суму основного боргу в розмірі 35666 грн. 00 коп. у період з 2 березня 2014 року по 9 квітня 2014 року; 73 грн. 14 коп. - пеня, нарахована на суму основного боргу в розмірі 34 500 грн. 30 коп. у період з 10 квітня 2014 року по 14 квітня 2014 року; 493 грн. 70 коп. - пеня, нарахована на суму основного боргу в розмірі 34 500 грн. 30 коп. у період з 15 квітня 2014 року по 12 травня 2014 року; 230 грн. 82 коп. - пеня, нарахована на суму основного боргу в розмірі 33 500 грн. 30 коп. у період з 13 травня 2014 року по 26 травня 2014 року; 86 грн. 13 коп. - пеня, нарахована на суму основного боргу в розмірі 32 500 грн. 30 коп. у період з 27 травня 2014 року по 2 червня 2014 року; 295 грн. 05 коп. - пеня, нарахована на суму основного боргу в розмірі 29 300 грн. 30 коп. у період з 3 червня 2014 року по 22 червня 2014 року; 202 грн. 57 коп. - пеня, нарахована на суму основного боргу в розмірі 27 300 грн. 3 коп. у період з 23 червня 2014 року по 7 липня 2014 року; 107 грн. 27 коп. - пеня, нарахована на суму основного боргу в розмірі 25 300 грн. 3 коп. у період з 8 липня 2014 року по 16 липня 2014 року; 174 грн. 57 коп. - пеня, нарахована на суму основного боргу в розмірі 25 300 грн. 30 коп. у період з 17 липня 2014 року по 27 липня 2014 року; 581 грн. 82 коп. - пеня, нарахована на суму основного боргу в розмірі 24 800 грн. 30 коп. у період з 28 липня 2014 року по 2 вересня 2014 року;

Відповідно до частини 1 статті 546 ЦК України виконання зобов'язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

За змістом частини 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно з частиною 3 вищезазначеної статті пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання (частина 1 статті 550 ЦК України).

Частиною 1 статті 552 ЦК України встановлено, що сплата (передання) неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов'язку в натурі.

Приписами статті 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з частиною 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Преамбулою Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що цей Закон регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань. Суб'єктами зазначених правовідносин є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності.

Згідно статей 1, 3 цього Закону платники грошових коштів за прострочення платежу сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за погодженням сторін. Зазначений розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Пунктом 6.2. Договору встановлено, що за несвоєчасне виконання зобов'язань по оплаті Товару на умовах даного Договору за поставлений товар, Покупець оплачує Продавцю відсотки за кожний день протермінування, в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочення. Відсотки підлягають сплаті за весь період прострочення Покупцем.

Оскільки розмір вказаної штрафної санкції, нарахованої Позивачем, відповідає вищезазначеним приписам законодавства та положенням договору, а також є арифметично вірним, позовна вимога про стягнення з ТОВ "Каско" 2 138 грн. 32 коп. пені підлягає задоволенню.

Крім того, на підставі статті 625 ЦК України ТОВ "Дівай Вест" просило суд стягнути з Відповідача 3 149 грн. 64 коп. інфляційних втрат, нарахованих на відповідні суми основного боргу з жовтня 2012 року по липень 2014 року, а також три проценти річних в сумі 1 984 грн. 10 коп., з яких: 1 055 грн. 11 коп. - три проценти річних, нараховані на суму основного боргу в розмірі 22 619 грн. 50 коп. у період з 17 вересня 2012 року по 9 квітня 2014 року; 747 грн. 17 коп. - три проценти річних, нараховані на суму основного боргу в розмірі 13 046 грн. 17 коп. у період з 2 жовтня 2012 року по 9 вересня 2014 року; 56 грн. 98 коп. - три проценти річних, нараховані на суму основного боргу в розмірі 21 453 грн. 80 коп. у період з 10 квітня 2014 року по 12 травня 2014 року; 22 грн. 07 коп. - три проценти річних, нараховані на суму основного боргу в розмірі 20 453 грн. 80 коп. у період з 13 травня 2014 року по 26 травня 2014 року; 8 грн. 07 коп. - три проценти річних, нараховані на суму основного боргу в розмірі 19 453 грн. 80 коп. у період з 27 травня 2014 року по 2 червня 2014 року; 25 грн. 63 коп. - три проценти річних, нараховані на суму основного боргу в розмірі 25 грн. 63 коп. у період з 3 червня 2014 року по 22 червня 2014 року; 16 грн. 56 коп. - три проценти річних, нараховані на суму основного боргу в розмірі 14 253 грн. 80 коп. у період з 23 червня 2014 року по 7 липня 2014 року; 19 грн. 32 коп. - три проценти річних, нараховані на суму основного боргу в розмірі 12 253 грн. 80 коп. у період з 8 липня 2014 року по 27 липня 2014 року; 33 грн. 17 коп. - три проценти річних, нараховані на суму основного боргу в розмірі 11 753 грн. коп. у період з 28 липня 2014 року по 2 вересня 2014 року;

Розрахунок вищезазначених сум, заявлених Позивачем до стягнення з Товариства, наявний у матеріалах даної справи (а.с. 18).

За умовами частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки заявлений Позивачем до стягнення розмір трьох процентів річних та інфляційних втрат є арифметично вірним, відповідає вимогам чинного законодавства та не суперечить положенням договору, позовні вимоги про стягнення з Відповідача вказаних сум підлягають задоволенню в повному обсязі.

За частиною 1 статті 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору у спорах, що виникають при виконанні договорів, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32-34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Каско" (35331, Рівненська область, Рівненський район, село Городок, вулиця Барона Штейнгеля, будинок 4 А, ідентифікаційний код: 31163667) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дівай Вест" (35705, Рівненська область, Здолбунівський район, місто Здолбунів, вулиця Шевченка, будинок 1, ідентифікаційний код: 37992952) 24 800 (двадцять чотири тисячі вісімсот) грн. 30 коп. основного боргу, 2 138 дві тисячі сто тридцять вісім) грн. 32 коп. пені, три проценти річних у розмірі 1 984 (одна тисяча одна тисяча дев'ятсот вісімдесят чотири) грн. 10 коп., 3 149 (три тисячі сто сорок дев'ять) грн. 64 коп. інфляційних втрат, а також 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено "12" листопада 2014 року.

Суддя В.Г. Торчинюк