Рішення

від 06.11.2014 по справі 910/19807/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/19807/14 06.11.14

За позовом Публічного акціонерного товариства «Банк Форум»

До Товариства з обмеженою відповідальністю «Сенсієнт Флейфорс Юкрейн»

Про стягнення 600,00 грн.

Суддя Ващенко Т.М.

Представники сторін:

Від позивача: Головко О.С. представник за довіреністю № б/н від 03.07.14.

Від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сенсієнт Флейфорс Юкрейн» (далі - відповідач) про стягнення 600,00 грн.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач вказує на те, що відповідачем не виконано свої зобов'язання за Договором банківського рахунку від 24.02.11., що зумовило звернення з даним позовом до суду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.09.14. порушено провадження у справі № 910/19807/14 та призначено її до розгляду на 09.10.14.

В судовому засіданні 09.10.14. на підставі ч. 3 ст. 77 ГПК України було оголошено перерву до 06.11.14., про що сторони були повідомлені під розписку.

В судовому засіданні 06.11.14. представником позивача підтримано свої позовні вимоги.

Представник відповідача в судове засідання 06.11.14. не з'явився, вимоги попередніх ухвал суду не виконав, письмового відзиву на позов та контррозрахунку ціни позову не надав, заяв чи клопотань не подав і не надіслав, про поважні причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Зважаючи на те, що неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, враховуючи предмет спору, а також доказове наповнення матеріалів справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

При цьому, оскільки суд відкладав розгляд справи, надаючи можливість учасникам судового процесу реалізувати свої процесуальні права на представництво інтересів у суді та подання доказів в обґрунтування своїх вимог та заперечень, суд, враховуючи процесуальні строки розгляду спору, встановлені ст. 69 ГПК України, не знаходить підстав для повторного відкладення розгляду справи.

За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд у нарадчій кімнаті, у відповідності до ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ухвалив рішення у справі № 910/19807/14.

В судовому засіданні 06.11.14. судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

24.02.11. між позивачем (далі - Банк) та відповідачем (далі - Клієнт) було укладено Договір банківського рахунку (далі - Договір), відповідно до умов якого (п. 1.1) Банк відкриває Клієнту поточний/і рахунок/-ки у національній та/або іноземній валюті відповідно до чинного законодавства України та здійснює розрахунково-касове обслуговування та отримує плату за обслуговування Клієнта.

Договір є укладеним на невизначений строк і набуває чинності з дня його підписання сторонами (п. 7.1 Договору).

Відповідно до п. 1.2 Договору Банк зобов'язався приймати і зараховувати на рахунок відкритий Клієнту, грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження Клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій з рахунком.

Згідно з п. 1.4 Договору, у разі потреби Клієнта та за умови підписання ним додаткових угод до Договору Банк надає Клієнту послугу здійснення платежів з рахунку у Банку, а також інші послуги за допомогою АРМ «Клієнт-Банк» або його Інтернет-версії.

24.02.14. між Банком та Клієнтом було укладено Додаткову угоду на розрахункове обслуговування за допомогою електронних платежів «APM IFOBS Клієнт-Банк» до Договору, з метою надання послуг відповідачу з використанням програмно-технічного комплексу «Клієнт-Банк».

Положенням п. 3.4.10 Договору відповідач зобов'язався своєчасно здійснювати оплату послуг Банку згідно з Тарифами: за послуги по обслуговуванню рахунку Клієнта із наданням документів, за послуги з переказу коштів з рахунку в інші банки, розрахункове обслуговування з використанням програмно-технічного комплексу «Клієнт-Банк», системи «Телебанк» та з обслуговування кредиту від нерезидента (при наявності руху по кредиту) 26 числа поточного місяця (якщо 26 число припадає на вихідний день, не пізніше наступного робочого дня) з періодом нарахування з 26 числа попереднього місяця по 25 число поточного місяця; за інші послуги - не пізніше дня надання послуги.

Як вбачається з п. 3.4 тарифів Банку, відповідач зобов'язаний щомісячно сплачувати комісію за розрахункове обслуговування рахунку (ів) з використанням системи дистанційного банківського обслуговування «IFOBS Клієнт-Банк» в розмірі 300,00 грн.

Відповідно до п. 3.1.5 Договору, Банк має право отримувати від Клієнта плату за надані йому послуги відповідно до діючих тарифів Банку у порядку та на умовах передбачених Договором.

Спір у справі виник в зв'язку з невиконанням відповідачем умов Договору, а саме несплатою щомісячної комісії за обслуговування рахунку з використанням системи дистанційного банківського обслуговування «IFOBS Клієнт-Банк» за періоди: з 26.02.14. по 25.03.14, з 26.03.14. по 25.04.14.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 р. "Про судове рішення" рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно зі ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Суд відзначає, що відповідач своїм правом на подачу письмового відзиву не скористався, жодних доказів на обґрунтування своє правової позиції у справі не надав.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків. Цивільні права і обов'язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Приписами ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України встановлено, що в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до п. 1 ст. 1066 Цивільного кодексу України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Згідно з п. 1 ст. 1067 Цивільного кодексу України договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами.

Частиною першою статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Наявність руху коштів по рахунку відповідача за період з 09.01.14. по 11.04.14. підтверджуються наявною в матеріалах справи випискою по особовому рахунку відповідача, що відкритий у позивача.

Пунктом 4 ст. 1068 Цивільного кодексу України передбачено, що клієнт зобов'язаний сплатити плату за виконання банком операцій за рахунком клієнта, якщо це встановлено договором.

Матеріали справи свідчать, що за відповідачем існує заборгованість по сплаті щомісячної комісії за обслуговування рахунку за період з 26.02.14. по 25.04.14., яка становить за розрахунками позивача, що не оспорені відповідачем, 600,00 грн.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною другою статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 14 від 14.03.2014 "Про виведення з ринку та здійснення тимчасової адміністрації" у Публічного акціонерного товариства "Банк Форум" запроваджено тимчасову адміністрацію строком на три місяці з 14 березня 2014 року по 13 червня 2014 року.

Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 49 від 16.06.2014 "Про початок ліквідації ПАТ "Банк Форум" та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію" на підставі постанови Правління Національного банку України № 355 від 13.06.2014 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію публічного акціонерного товариства "Банк "Форум" вирішено розпочати ліквідацію публічного акціонерного товариства "Банк Форум" відповідно до плану врегулювання з 16 червня 2014 року.

Пунктом 16 статті 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" встановлено, що тимчасова адміністрація - процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом, а відповідно до пункту 6 статті 2 Закону ліквідація банку - це процедура припинення банку як юридичної особи відповідно до законодавства.

Згідно з ч. 5 п. 1 ст. 48 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" уповноважена особа Фонду з дня свого призначення у встановленому законодавством порядку вживає заходів до повернення дебіторської заборгованості банку, заборгованості позичальників перед банком та повернення (витребування) майна банку, що перебуває у третіх осіб.

Відповідно до п. 2 ст. 1071 Цивільного кодексу України грошові кошти можуть бути списані з рахунка клієнта без його розпорядження на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених законом чи договором між банком і клієнтом.

З огляду на викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 600,00 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю.

Судом враховано, що відповідно до п. 2.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи.

Відповідно до положень ст. 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача та стягуються в доход Державного бюджету України.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сенсієнт Флейфорс Юкрейн» (02121, м. Київ, вул. Харківське шосе, б. 201-203, літера 2А; ідентифікаційний код 37552357) на користь Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» (02100, м. Київ, бульвар Верховної Ради, б. 7, ідентифікаційний код 21574573) 600 (шістсот) грн. 00 коп. основного боргу.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сенсієнт Флейфорс Юкрейн» (02121, м. Київ, вул. Харківське шосе, б. 201-203, літера 2А; ідентифікаційний код 37552357) в доход Державного бюджету України (за реквізитами отримувач: ГУ ДКСУ у м. Києві, код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача: ГУ ДКСУ у м. Києві, МФО 820019, рахунок 31215206783001, код платежу: 22030001, символ звітності банку: 206) 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. втрат по сплаті судового збору.

4. Після вступу рішення в законну силу видати накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 11.11.14.

Суддя Т.М. Ващенко