Рішення

від 27.10.2014 по справі 910/19215/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/19215/14 27.10.14

Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О., розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Штанц-Сервіс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "МЕЛ КОМ" про стягнення 84 463,56 грн., за участю представників позивача - ОСОБА_1., довіреність №б/н від 26.08.2014 року, відповідача - не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2014 року до господарського суду м. Києва звернувся позивач з позовом до відповідача про стягнення 68 213,00 грн. основного боргу, 1 202,22 грн. 3% річних, 7 228,38 грн. інфляційних втрат, 5 419,96 грн. пені та 2 400,00 грн. витрат на адвокатську допомогу у зв'язку з неналежним виконанням останнім взятих на себе зобов'язань з оплати вартості виготовленого та поставленного за замовленням товару.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 11.09.2014 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 14.10.2014 року.

В судовому засіданні від 13.10.2014 року представником позивача подана заява про збільшення розміру позовних вимог на 1 000,00 грн. в частині стягнення витрат на адвокатську допомогу.

В судовому засіданні від 27.10.2014 року представником позивача подані заява про відкликання заяви про збільшення розміру позовних вимог від 13.10.2014 року а також заява про збільшення розміру позовних вимог, в якій позивач просив додатково збільшити розмір витрат на адвокатську допомогу до 2 000,00 грн.

Представник відповідача в судове засідання 27.10.2014 року не з'явився, про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Враховуючи те, що нез'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов за відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що в період з 22.11.2013 року по 22.05.2013 року Товариством з обмеженою відповідальністю "Штанц-Сервіс" було поставлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "МЕЛ КОМ" продукцію на загальну суму 66 390,00 грн.

Поясненнями представника позивача, видатковими накладними №ПН-№ПН-0002139 від 29.11.2013 року на суму 3 768,00 грн., №ПН-0002149 від 02.12.2013 року на суму 1 890,00 грн., №ПН-0002204 від 06.12.2013 року на суму 2 808,00 грн., №ПН-0002215 від 09.12.2013 року на суму 4 038,00 грн., №ПН-0002235 від 11.12.2013 року на суму 2454,00 грн., №ПН-0002249 від 12.12.2013 року на суму 3 348,00 грн., №ПН-0002269 від 16.12.2013 року на суму 264,00 грн, №ПН-0002289 від 17.12.2013 року на суму 630,00 грн., №ПН-0002338 від 20.12.2013 року на суму 252,00 грн., №ПН-0002353 від 24.12.2013 року на суму 1 800,00 грн., №ПН-0002370 від 26.12.2013 року на суму 828,00 грн., №ПН-0002379 від 27.12.2013 року на суму 2 244,00 грн., №ПН-0002378 від 27.12.2013 року на суму 2 616,00 грн., №ПН-0000054 від 17.01.2014 року на суму 2 463,00 грн., №ПН-0000077 від 22.01.2014 року на суму 678,00 грн., №ПН-0000102 від 27.01.2014 року на суму 996,00 грн., №ПН-0000116 від 28.01.2014 року на суму 1 212,00 грн., №ПН-0000123 від 30.01.2014 року на суму 3 336,00 грн., №ПН-0000130 від 31.01.2014 року на суму 396,00 грн., №ПН-0000136 від 04.02.2014 року на суму 1 176,00 грн., №ПН-0000155 від 05.02.2014 року на суму 2 106,00 грн., №ПН-0000165 від 06.02.2014 року на суму 180,00 грн., №ПН-0000179 від 07.02.2014 року на суму 366,00 грн., №ПН-0000186 від 12.02.2014 року на суму 300,00 грн., №ПН-0000223 від 17.02.2014 року на суму 2 754,00 грн., №ПН-0000243 від 19.02.2014 року на суму 1 536,00 грн., №ПН-0000272 від 25.02.2014 року на суму 2 682,00 грн., №ПН-0000287 від 16.02.2014 року на суму 2 268,00 грн, №ПН-0000317 від 04.03.2014 року на суму 1524,00 грн., №ПН-0000347 від 11.03.2014 року на суму 3999,00 грн., №ПН-0000390 від 18.03.2014 року на суму 180,00 грн.,№ПН-0000407 від 20.03.2014 року на суму 2 340,00 грн., №ПН-0000426 від 24.03.2014 року на суму 1 572,00 грн., №ПН-0000451 від 26.03.2014 року на суму 504,00 грн., №ПН-0000455 від 26.03.2014 року на суму 2 340,00 грн., №ПН-0000709 від 22.05.2014 року на суму 4 542,00 грн., які містяться в матеріалах справи, стверджується факт поставки позивачем відповідачу товару на загальну суму 66 390,00 грн.

Отже, позивач виконав взяті на себе зобов'язання за договором з поставки товару відповідачу, а відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання з оплати отриманого товару та має перед позивачем заборгованість у сумі 66 390,00 грн., що також підтверджується актами звірки взаємних розрахунків за період з 01.01.2013 року по 31.12.2013 року та за період з 01.01.2014 року по 31.03.2014 року, які підписані уповноваженими представниками обох сторін та містяться в матеріалах справи.

20.06.2014 року позивачем на адресу відповідача була направлена претензія з вимогою про сплату боргу у сумі 98 127,85 грн., яку відповідач отримав 27.06.2014 року.

Доказів сплати вказаної заборгованості відповідачем суду не надано.

Ст.ст. 525, 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню на суму 66 390,00 грн.

В іншій частині позову про стягнення основної заборгованості судом відмовлено.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з частини 4 статті 231 Господарського кодексу України у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовані Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», положеннями якого встановлено, що за прострочення платежу, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін (ст. 1 Закону). Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 2.1. роз'яснень Вищого арбітражного суду України № 02-5/293 від 29.04.1994 р., якщо сторони у відповідному договорі не встановили конкретного розміру відповідальності, пеня стягненню не підлягає, за винятком випадків, коли розмір пені встановлений чинними актами законодавства.

Таким чином, в силу наведених положень законодавства, пеня може бути стягнута у передбачених в письмовому договорі випадках (встановлено за згодою сторін).

Оскільки факту погодження нарахування пені за прострочення відповідачем поставки товару позивачем не доведено, вимоги позивача про стягнення пені в сумі 5 419, 96 грн. задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У зв'язку з цим, позов в частині стягнення 3 % річних та інфляційних втрат обґрунтований, проте підлягає задоволенню частково а саме: 3% річних у розмірі 1 119,81 грн. та інфляційних втрат у розмірі 5 843,97 грн. за розрахунком суду, який здійснено у відповідності до вимог закону.

В іншій частині позову про стягнення 3% річних та інфляційних втрат судом відмовлено.

Позивач просить суд стягнути з відповідача 4 400,00 грн. витрат на послуги адвоката, на підтвердження понесення яких надав суду належні докази, а саме: договір № 48-12 про надання правової допомоги від 26.08.2014 року, укладений між адвокатом ОСОБА_1 та позивачем, надані послуги за яким оплачені платіжним дорученням № 378 від 27.08.2014 року на суму 2400,00 грн., а також додаткові угоди №1 та №2 до договору 48-12 від 26.08.2014 року, надані послуги за якими оплачені платіжним дорученням №434 від 02.10.2014 року на суму 1000,00 грн. та платіжним дорученням №470 від 24.10.2014 року на суму 1000,00 грн. відповідно.

Згідно статті 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Судові витрати з врахуванням 4 400,00 грн. витрат на послуги адвоката, відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача пропорційно до задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "МЕЛ КОМ" (04074, м. Київ, вул. Шахтарська, буд. 5; код 38323370) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Штанц-Сервіс" (02099, м. Київ, вул. Бориспільська, буд. 9; код 33882713) 66 390 (шістдесят шість тисяч триста дев'яносто) грн. 00 коп. боргу, 1 119 (одна тисяча сто дев'ятнадцять) грн. 81 коп. 3% річних, 5 843 (п'ять тисяч вісімсот сорок три) грн. 97 коп. інфляційних втрат, 4400 (чотири тисячі чотириста) грн. 00 коп. витрат на послуги адвоката та 1 630 (одна тисяча шістсот тридцять) грн. 23 коп. судового збору.

В іншій частині позову відмовити.

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 10.11.2014р.

Суддя С.О. Чебикіна