Рішення

від 10.11.2014 по справі 911/4217/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. С. Петлюри (Комінтерну), 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" листопада 2014 р. Справа № 911/4217/14

Господарський суд Київської області у складі судді Лутак Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегаполіс-Текстиль» до 1) Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 2) Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення 8 350, 62 грн. за участю представників:

від позивача: Сивець Я.В.

від відповідача 1: не з'явилися

від відповідача 2 : не з'явилися

суть спору:

Позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з відповідачів 8 350, 62 грн. заборгованості за договором поставки № 10/01/14-14ДН від 10.01.2014, з урахуванням договору поруки № 23/07/14-01Ю від 23.07.2014, з яких: 6 680, 49 грн. - основного боргу та 1 670, 13 грн. - штрафу.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на неналежне виконання відповідачем 2 своїх договірних зобов'язань щодо сплати вартості поставленого товару, а відповідачем 1 - взятих на себе зобов'язань за договором поруки № 23/07/14-01Ю від 23.07.2014.

Ухвалою господарського суду Київської області від 01.10.2014 порушено провадження у даній справі та призначено її розгляд у судовому засіданні на 16.10.2014.

До господарського суду Київської області від позивача надійшло клопотання б/н від 14.10.2014 (вх. № 22344/14 від 16.10.2014) про долучення до матеріалів справи доданих документів.

16.10.2014 через канцелярію господарського суду Київської області від відповідача 1 надійшло клопотання б/н від 15.10.2014 (вх. № 22339/14 від 16.10.2014), у якому останній визнає заборгованість перед позивачем у розмірі 500, 00 грн., яка виникла на підставі договору поруки № 23/07/14-01Ю від 23.07.2014, зобов'язується її сплатити у розумні строки та просить суд розглядати справу без його участі.

Ухвалою господарського суду Київської області від 16.10.2014, за клопотанням представника позивача, продовжено строк розгляду спору у справі № 911/4217/14 на п'ятнадцять днів та відкладено розгляд справи на 10.11.2014, у зв'язку з нез'явленням у судове засідання представників відповідачів та неналежним виконання сторонами вимог суду.

До господарського суду Київської області від позивача надійшли клопотання б/н від 05.11.2014 та б/н від 06.11.2014 (вх. № 24650/14 від 06.11.2014 та вх. № 24921/14 від 10.11.2014) про долучення до матеріалів справи витребуваних судом документів.

Присутній у судовому засіданні представник позивача повністю підтримав заявлені позовні вимоги та просив суд їх задовольнити з підстав викладених у позові.

Представники відповідачів, належним чином повідомлені про час, дату і місце розгляду справи, у судове засідання не з'явилися, причин неявки суду не повідомили, відповідач 2 відзиву на позов не надіслав.

Враховуючи, що неявка відповідачів у судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті та зважаючи на обмежені ст. 69 Господарського процесуального кодексу України строки вирішення спору, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за відсутності представників відповідачів за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 10.11.2014, відповідно до ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, присутнього у судовому засіданні, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

10.01.2014 між позивачем та відповідачем 2 укладено договір поставки № 10/01/14-14ДН, за умовами якого позивач зобов'язався поставити та передати відповідачу 2 текстильну продукцію (надалі - товар), а відповідач 2 зобов'язався прийняти товар і оплатити його вартість на умовах, визначених у цьому договорі.

Відповідно до п. 3.1 договору ціна, загальна кількість, асортимент та розгорнута номенклатура товару, що поставляється за цим договором, визначається у відповідних накладних та/або в рахунках-фактурах та/або специфікаціях позивача, які є невід'ємними частинами даного договору. Загальна вартість отриманого товару за договором визначається на підставі підписаних відповідних накладних та/або рахунків-фактур.

Згідно з п. 3.2 договору розрахунки за даним договором здійснюються на умовах відстрочення платежу, який складає 30 (тридцять) календарних днів з дати підписання відповідної накладної та/або виставлення рахунку-фактури.

Пунктом 3.3 договору передбачено, що датою здійснення платежу вважається дата надходження грошових коштів на поточний рахунок позивача.

Відповідно до п. 3.4 договору усі розрахунки за цим договором здійснюються в безготівковій формі в національній валюті України.

Згідно з п. 4.1 договору прийом-передача товару здійснюється відповідно до Міжнародних правил тлумачення термінів «Інкотермс» у редакції 2010 року з врахуванням особливостей, встановлених договором.

Пунктом 4.2 договору передбачено, що моментом (часом) прийому-передачі товару за договором вважається підписання відповідної видаткової накладної представниками сторін.

Відповідно до п. 6.3 договору у випадку порушення відповідачем 2 пункту 3.2 та/або пункту 8.1 договору, відповідач 2 сплачує позивачу штраф у розмірі 25 (двадцяти п'яти) відсотків від загальної суми заборгованості, а також пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від несвоєчасно сплаченої суми, за кожний день прострочення.

Згідно з п. 10.1 договору даний договір набирає сили з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2014.

На виконання умов договору позивач по видаткових накладних № ДН-1402-001 від 14.02.2014 на суму 7 873, 88 грн. та № ДН-0705-001 від 07.05.2014 на суму 9 680, 62 грн. поставив відповідачу 2 товар на загальну суму 17 554, 50 грн., а відповідач 2 даний товар отримав, що підтверджується наявністю печатки та підписів сторін на зазначених видаткових накладних, копії яких долучені до матеріалів справи, оригінали у судовому засіданні оглянуті.

Проте, в порушення своїх договірних зобов'язань, відповідач 2 за поставлений позивачем товар відповідно до вищевказаних видаткових накладних розрахувався частково, а саме у розмірі 10 874, 00 грн., що підтверджується банківськими виписками та довідкою ПАТ «ВТБ Банк» вих. № 2964/100-2 від 31.10.2014, у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість перед позивачем на суму 6 680, 50 грн.

23.07.2014 між позивачем та відповідачем 1 укладено договір поруки № 23/07/14-01Ю, за умовами якого відповідач 1 зобов'язався відповідати перед позивачем за своєчасне виконання всіх зобов'язань відповідачем 2 за договором поставки № 10/01/14-14ДН від 10.01.2014 (надалі - основний договір), укладеного між позивачем та відповідачем 2 в розмірі, передбаченому п. 3.2 договору.

Відповідно до п. 3.2 договору поруки відповідач 1 відповідає перед позивачем за невиконання відповідачем 2 зобов'язання за основним договором згідно з ч. 2 ст. 554 Цивільного кодексу України в визначеній сторонами сумі 500 (п'ятсот) грн.

Згідно з п. 5.1 договору поруки у разі невиконання відповідачем 2 своїх зобов'язань позивач має право в будь який час звернутися до відповідача 1 з вимогою про відшкодування заподіяних збитків, але тільки в розмірі передбаченому п. 3.1 даного договору.

Пунктом 6.4 договору поруки передбачено, що позивач може в рівній степені пред'явити позов про виконання зобов'язань (стягнення заборгованості) на його вибір, як до відповідача 1 за місцем його знаходження, так і до відповідача 2 за місцем його знаходження та одночасно до відповідача 1 і відповідача 2 за місцем знаходження однієї із сторін (мається на увазі відповідача 1 чи відповідача 2).

Відповідно до п. 8.2 договору поруки цей договір набуває чинності з моменту його підписання та скріплення печатками сторін і діє до моменту припинення поруки на підставах, визначених ст. 559 Цивільного кодексу України.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звертався до відповідача 1 з вимогою вих. № 14/08/14-01 від 14.08.2014 про сплату заборгованості в розмірі 500, 00 грн. за договором поруки № 23/07/14-01Ю від 23.07.2014, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем 2 свого зобов'язання за договором поставки № 10/01/14-14ДН від 10.01.2014.

Враховуючи те, що відповідач 2 у повному обсязі не виконав свого зобов'язання щодо здійснення оплати вартості отриманого товару за договором поставки № 10/01/14-14ДН від 10.01.2014, а відповідач 1 відповіді на вищевказану вимогу не надав і своїх зобов'язань за договором поруки № 23/07/14-01Ю від 23.07.2014 не виконав, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До відносин поставки, не врегульованих Господарським кодексом України, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу (ч. 6 ст. 265 Господарського кодексу України).

Відповідно до п. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистими, сімейними, домашніми або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 ст. 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, яка також передбачає, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Частиною 1 ст. 553 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Статтею 554 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно з ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідачі заявлених до них вимог щодо стягнення заборгованості згідно договору поставки № 10/01/14-14ДН від 10.01.2014, з урахуванням договору поруки № 23/07/14-01Ю від 23.07.2014, не спростували, в судове засідання своїх представників не направили, належних та допустимих доказів, які підтверджують виконання ними зобов'язань за зазначеними договорами суду не надали.

З огляду на вищевикладене та враховуючи, що позивач передав товар на виконання умов договору поставки № 10/01/14-14ДН від 10.01.2014, строк оплати відповідно до договору настав, доказів повної оплати товару відповідачами не надано, борг перед позивачем на час прийняття рішення не погашений, його розмір підтверджується наявними матеріалами справи, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 2 суми заборгованості за поставлений товар у розмірі 6 680, 49 грн. є доведеними, обґрунтованими, підтверджені належними доказами і підлягають задоволенню.

Крім того, позивач, на підставі п. 6.3 договору поставки № 10/01/14-14ДН від 10.01.2014, просить суд стягнути з відповідачів штраф у розмірі 25 % від загальної суми заборгованості у наступному порядку: з відповідача 1 у розмірі 500, 00 грн. відповідно до п. 3.2 договору поруки № 23/07/14-01Ю від 23.07.2014 та ст. 554 Цивільного кодексу України, а з відповідача 2 - 1 170, 13 грн. За розрахунком позивача загальна сума штрафу становить 1 670, 13 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно з ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Судом перевірено розрахунок штрафу, зроблений позивачем, та встановлено, що він є арифметично вірним, відповідає вимогам законодавства та обставинам справи, а тому вимоги в цій частині позову підлягають задоволенню.

Враховуючи вищезазначене, зважаючи на положення ч. 2 ст. 554 Цивільного кодексу України та умови договору поруки № 23/07/14-01Ю від 23.07.2014, вимоги позивача про стягнення з відповідача 1 суми штрафу у розмірі 500, 00 грн. та стягнення з відповідача 2 суми основного боргу у розмірі 6 680, 49 грн. і суми штрафу у розмірі 1 170, 13 грн., що разом становить 8 350, 62 грн. заборгованості за договором поставки № 10/01/14-14ДН від 10.01.2014, з урахуванням договору поруки № 23/07/14-01Ю від 23.07.2014, є доведеними, обґрунтованими, підтверджені доказами, і підлягають задоволенню.

Судовий збір, відповідно приписів ст. 49 Господарського процесуального кодексу України та вимоги позивача, покладається судом на відповідача 2.

Керуючись статтями 33, 34, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегаполіс-Текстиль» задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (07400, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегаполіс-Текстиль» (04071, місто Київ, вулиця Набережно-Лугова, будинок 8, ідентифікаційний код - 37826977) 500 (п'ятсот) грн. 00 коп. - штрафу.

3. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (84634, АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер - НОМЕР_2) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегаполіс-Текстиль» (04071, місто Київ, вулиця Набережно-Лугова, будинок 8, ідентифікаційний код - 37826977) 6 680 (шість тисяч шістсот вісімдесят) грн. 49 коп. - основного боргу, 1 170 (одна тисяча сто сімдесят) грн. 13 коп. - штрафу та 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. - судового збору.

4. Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Повне рішення складено: 12.11.2014.

Суддя Т.В. Лутак