Рішення

від 06.11.2014 по справі 905/4307/13-908/3821/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

 номер провадження справи  18/114/14       ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ   06.11.2014                                                         Справа №  905/4307/13-908/3821/14        за позовом приватного акціонерного товариства «Горлівськтепломережа» (84601, Донецька область м. Горлівка, вул. Академіка Павлова, 13) до відповідача комунального підприємства «Кіровський» (84600, Донецька область, місто Горлівка, вул. Кірова, буд. 12-в) про стягнення 245550,20 грн. Суддя Носівець В.В. Представники: від позивача: не з'явився; від відповідача: не з'явився; СУТНІСТЬ СПОРУ: Відповідно до ст. 1 Закону України “Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції” та розпорядження Вищого господарського суду України від 02.09.2014 р. № 28-р справу господарського суду Донецької області № 905/4307/13 надіслано до господарського суду Запорізької області. Протоколом автоматичного розподілу справи між суддями, враховуючи повернення Вищим господарським судом України касаційної скарги скаржнику (КП “Кіровський” на ухвалу господарського суду Донецької області від 26.06.2013 р. та ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 26.05.2014 р.) без розгляду, справу № 905/4307/13 передано на розгляд судді Носівець В.В. Згідно з п. 3 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.09.2014 № 01-06/1290/14 “Про Закон України “Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції” справи, розгляд яких не закінчено і які перебувають у провадженні місцевих, апеляційних судів, розташованих в районі АТО. В разі неможливості здійснювати правосуддя передаються судам відповідно до встановленої згідно із Законом підсудності протягом десяти робочих днів з дня прийняття відповідного розпорядження головою відповідного вищого спеціалізованого суду (абзац перший частини третьої статті 1 Закону). Зазначена передача здійснюється шляхом винесення відповідних ухвал на підставі наведеної норми Закону та частини першої статті 17 ГПК України. Розгляд переданих справ починається спочатку (шляхом винесення ухвали про прийняття справи до провадження). Ухвалою господарського суду Запорізької області від 06.10.2014 р., враховуючи положення ст.ст. 64, 65, 86 ГПК України, справу № 905/4307/13-908/3821/14 прийнято суддею Носівець В.В. до провадження, справі присвоєно номер провадження 18/114/14, судове засідання призначено на 06.11.2014 р. Розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу, за наявними у справі документальними доказами, в порядку ст. 75 ГПК України, та закінчений в судовому засіданні 06.11.2014 р., судом прийнято рішення. Позивач вимоги суду, що викладені в ухвалі від 06.10.2014 р. не виконав, про поважність причин невиконання суд не повідомив. Представник позивача в судове засідання не заявився, клопотань або заяв щодо неможливість прийняти участь в судовому засіданні до суду не надходило. Підставою для звернення позивача з позовом до суду зазначено неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором на постачання теплової енергії № 2702 від 03.09.2012 р., внаслідок чого утворилась заборгованість за надані позивачем послуги за період з березня 2012 р. по квітень 2013 р. включно в розмірі 127736,22 грн. За порушення строків виконання відповідачем грошового зобов'язання, позивачем, враховуючи умови договору та положення діючого законодавства нараховані 116821,34 грн. пені та 992,64 грн. 3% річних. Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, повноважного представника не направив. Про час і місце судового засідання відповідач попереджений належним чином, в порядку ст. 64 ГПК України. Правом надати письмові пояснення та відзив не скористався. Вивчивши матеріали справи, суд ВСТАНОВИВ: Рішенням господарського суду Донецької області у справі № 5006/35/175пд/2012 від 18.12.2012 р. та додатковим рішенням у справі № 5006/35/175пд/2012 від 17.09.2013 р. (суддя Мальцев М.Ю.) між ПАТ «Горлівськтепломережа» (постачальник, позивач у справі) та комунальним підприємством «Кіровський» (виконавець, відповідач у справі) укладено договір на постачання теплової енергії № 2702 від 03.09.2012 р. з Додатками № 1 (Перелік об'єктів КП «Кіровський) та № 2 (Акт технічного огляду системи теплопостачання вбудованого нежитлового приміщення, КП «Кіровський», розташованого на 1-му поверсі ж.б. № 34 по вул. Свердлова) до договору № 2702 від 03 вересня 2012 р. (надалі – договір). За рішенням суду договір вважається укладеним з 29.03.2012 р. Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 02.04.2013 р. рішення суду першої інстанції залишено без змін. Ухвалою Вищого господарського суду України від 17.05.2013 р. касаційну скаргу КП «Кіровський» на постанову Донецького апеляційного господарського суду від     02.04.2013 р. повернуто скаржнику без розгляду. Пунктом 1.1 договору встановлено, що постачальник зобов'язується надавати виконавцю теплову енергію, а виконавець зобов'язується отримувати і оплатити теплову енергію за встановленими тарифами у строки, передбачені цим договором. Теплова енергія надається виконавцю для теплопостачання вбудованого нежитлового приміщення (вільних від орендних відносин), загальною площею 562,30 кв.м. з максимальним навантаженням на опалення 0,041 Гкал/год., згідно Додатку № 1, 2 (п. 1.2 договору.). Система опалення нежитлових приміщень виконавця, вказаних у п. 1.2 договору є єдиною з системою опалення житлового будинку, в який вбудоване дане нежитлове приміщення (Додаток 2) (п. 1.5 договору). Виконання постачальником зобов'язань за договором підтверджується актами включення опалення житлових будинків, у які вбудовані нежитлові приміщення виконавця, підписаними постачальником та виконавцем, рішеннями органів місцевого самоврядування про закінчення опалюваного сезону (п.1.6 договору). Згідно з п. 3.1.1 договору виконавець зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі оплачувати відпущену теплову енергію і здійснювати інші платежі відповідно до умов цього договору. Відповідно до п. 5.1 договору розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюються шляхом попередньої оплати виконавцем відпущеної теплової енергії згідно платіжній вимозі-дорученню від постачальника, протягом 10-ти днів після її отримання. Виконавець оплачує відпущену теплову енергію в грошовій формі по об'єктах, які не обладнані приладами комерційного обліку теплової енергії: на опалення загальної площі 562,30 кв.м., виходячи із розрахунку вартості теплової енергії 1 кв.м. опалювальної площі у сумі 28,63 грн. за 1 кв.м., сума оплати в місяць опалювального періоду 16098,65 грн. окрім того ПДВ 20% в сумі 3219,73 грн. Разом – 19318,38 грн. (п. 5.2 договору). Пунктом 5.5 договору сторони узгодили, що розрахунковим періодом є календарний місяць. Згідно з п. 5.6 договору платіжна вимога-доручення постачальника вважається пред'явленою виконавцю з моменту її вручення виконавцю, керівнику, відповідальному представнику, бухгалтеру (казначею), відповідальному за діловодство виконавця. У разі неможливості вручення особисто – з моменту відправки поштою рекомендованим листом за юридичною адресою, вказаною в договорі, з урахуванням строку поштового пробігу. Строк дії договору з 29 березня 2012 р. по 14 жовтня 2013 р., а в частині розрахунків – до їх повного проведення (п. 9.1 договору). Після закінчення строку дії договору, договір автоматично продовжується на кожен наступний такий саме період (п. 9.2 договору). На виконання умов договору позивач у період з березня 2012 р. по квітень 2013 р. включно відпустив відповідачу теплову енергію до приміщення, яке розташоване за адресою: Донецька область, місто Горлівка, вул. Свердлова, 34 на загальну суму 127736,22 грн., про що свідчать рішення виконкому Горлівської міської ради від 04.04.2012 р. № 313, від 03.04.2013 р. № 307 (Т.1, ар.с. 17, 18), акти на включення опалення від 15.10.2011 р., від 15.10.2012 р. (Т. 1, ар.с. 15-16), платіжні вимоги-доручення (Т.1, ар.с. 24-27). У відповідності до п. 5.6 договору позивачем платіжні вимоги-доручення за надані послуги з теплопостачання за період з березня 2012 р. по січень 2013 р. (на суму 80077,79 грн.) та за лютий 2013 р. (на суму 19318,38 грн.) отримані секретарем КП «Кіровський 04.02.2013 р., про що свідчить підпис у реєстрі (Т.1 ар.с. 19). Внаслідок відмови відповідача отримати платіжні вимоги-доручення за надані послуги у період з березня 2013 р. (на суму 19318,38 грн.) по квітень 2013 р. включно (на суму 9659,18 грн.), позивач враховуючи положення п. 5.6 договору, направив 06.03.2013 р. та 10.04.2013 р. відповідно, зазначені документи разом із супровідними листами №№ 08/2698 від 06.03.2013 р. та 08/4414 від 10.04.2013 р. відповідно, рекомендованою кореспонденцією, про що свідчать реєстри направлення замовленої кореспонденції з поштовою відміткою (Т.1 ар.с. 20-23). Споживач оплату наданих послуг в установлені договором строки не здійснив, чим порушив умови договору. Неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором на постачання теплової енергії стало підставою для звернення позивача з позовом до суду. Оцінивши надані докази, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 127736,22 грн. підлягає задоволенню, з наступних підстав. Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини. Відповідно до ст. 193 ГК України господарські зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України. Аналогічний припис містить ст. 526 ЦК України. За договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами. (ст. 714 ЦК України). Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України). Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Факт наявності заборгованості у розмірі 127736,22 грн. підтверджується матеріалами справи. На день розгляду спору відповідач оплату боргу не довів, будь-яких претензій щодо надання послуг з постачання теплової енергії позивачу не пред'явив, тому вимогу позивача про стягнення заборгованості у сумі 127736,22 грн. суд визнає документально підтвердженою, нормативно обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню. За порушення виконання відповідачем грошового зобов'язання позивач просив у відповідності до п. 7.4 договору стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 992,64 грн. за період з 15.02.2013 р. по 29.05.2013 р. При простроченні оплати теплової енергії виконавець на вимогу постачальника зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми (п.7.4 договору). Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо іншій розмір процентів не встановлений договором або законом. Інфляційні витрати пов'язані з інфляційними процесами в державі та за своєю природою є компенсацією за понесені збитки, завдані знеціненням грошових коштів, а три відсотки річних – є платою за користування коштами, які не були своєчасно сплачені боржником. Вказана правова позиція викладена в інформаційному листі Верховного Суду України № 3.2-2005 від 15.07.2005 року. Наданий позивачем розрахунок 3% річних суд визнав виконаними не вірно, оскільки позивачем не вірно визначений період прострочення виконання зобов'язання щодо внесення платежів за надані послуги, виходячи з наступного: Як зазначалося вище, у п. 5.6 договору узгоджено, що платіжна вимога-доручення постачальника вважається пред'явленою виконавцю з моменту її вручення виконавцю, керівнику, відповідальному представнику, бухгалтеру (казначею), відповідальному за діловодство виконавця. У разі неможливості вручення особисто – з моменту відправки поштою рекомендованим листом за юридичною адресою, вказаною в договорі, з урахуванням строку поштового пробігу. Згідно зі підпунктами 4.1, 4.2 пункту 4 Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень та поштових переказів, затверджених Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України 12.12.2007 р. № 1149, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 19.12.2007 р. за № 1383/14650, які діяли до 18.02.2014 р. тобто в період виникнення заборгованості, нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв'язку (без урахування вихідних днів об'єктів поштового зв'язку): місцевої - Д+2, пріоритетної - Д+1; у межах області та між обласними центрами України (у тому числі для міст Києва, Сімферополя, Севастополя) - Д+3, пріоритетної - Д+1; між районними центрами різних областей України (у тому числі для міст обласного підпорядкування) - Д+4, пріоритетної - Д+2; між іншими населеними пунктами різних областей України - Д+5, пріоритетної - Д+4, де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об'єкті поштового зв'язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання; 1, 2, 3, 4, 5 - кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення. При пересиланні рекомендованої письмової кореспонденції зазначені в пункті 4.1 нормативні строки пересилання збільшуються на один день. Як свідчать матеріали справи, відповідач платіжні вимоги-доручення за березень      2012 р. – січень 2013 р., лютий 2013 р. отримав - 04.02.2013 р., таким чином, беручи до уваги положення пунктів 5.1. та 5.6. договору, відповідач повинен здійснити оплату наданих послуг протягом 10 днів, тобто по 14 лютого 2013 р. включно, прострочення виконання зобов'язань настає з 15 лютого 2013 р. Платіжні вимоги-доручення за березень 2013 р. та квітень 2013 р., надіслані відповідачу поштою рекомендованим листом 06.03.2013 р. та 10.04.2013 р. відповідно, таким чином враховуючи нормативні строки пересилання місцевої рекомендованої письмової кореспонденції Д+2+1=Д+3, беручи до уваги положення пунктів 5.1. та 5.6. договору, відповідач повинен здійснити оплату наданих послуг по 19 березня 2013 р. включно та по 23 квітня 2013 р. включно. Отже, прострочення виконання зобов'язання за надані послуги у березні 2013 р. та квітні 2013 р. настало з 20 березня 2013 р. та з 24 квітня 2013 р. відповідно, в той час як позивачем при здійсненні розрахунку 3% річних не були враховані зазначені строки пересилки, а відтак не вірно визначена дата порушення зобов'язання. Відповідно до розрахунку зробленого судом до стягнення підлягають 3% річних у сумі 985,49 грн. за період з 15.02.2013 р. включно по 29.05.2015 р. включно, в решті вимог про стягнення 7,15 грн. 3 % річних суд відмовляє у задоволенні позову. За порушення відповідачем строків оплати наданих послуг з теплопостачання, позивач, враховуючи положення п. 7.3 договору, просив стягнути 116821,34 грн. пені за період прострочення з 15.02.2013 р. по 29.05.2014 р. Приписами ст. 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки. Пунктом 7.3 договору сторонами узгоджено, що за весь період несвоєчасної оплати теплової енергії, споживач оплачує постачальнику пеню у розмірі 1% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, але не більше 100% загальної суми боргу. Згідно з положеннями ст. 1 Закону України “Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій” суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують нежилі будинки і приміщення, належні їм на праві власності або орендовані ними на підставі договору, для провадження цієї діяльності: сплачують комунальні послуги за тарифами, які у встановленому законодавством порядку відшкодовують повну вартість їх надання та пропорційну частку витрат на утримання прибудинкової території; за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги сплачують пеню в розмірі одного відсотка від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, якщо інший розмір пені не встановлено угодою сторін, але не більше 100 відсотків загальної суми боргу. Обов'язковою умовою договорів про надання комунальних послуг та утримання прибудинкових територій є забезпечення виконання зобов'язань відповідно до чинного законодавства України. Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Згідно з п. 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором. Приписами п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Наданий позивачем розрахунок суми пені є невірним, оскільки помилково визначена дата порушення зобов'язання з оплати наданих послуг за березень 2013 р. та квітень 2013 р., що докладно обґрунтовано вище при перерахунку судом 3% річних. Перерахувавши заявлену до стягнення суму пені, суд дійшов висновку, що вимога про стягнення з відповідача пені у сумі 116821,34 грн. за період з 15.02.2013 р. включно до 29.05.2013 р. включно підлягає частковому задоволенню – в розмірі 115952,01 грн., в іншій частині позову щодо стягнення 869,33 грн. пені суд відмовляє в задоволенні позову. Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Доказів оплати наявної заборгованості, пені та 3% річних відповідач суду не надав, викладені в позові обставини не спростував. Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог. Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, відповідно до статті 49 ГПК України. Керуючись ст.ст. 22, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, ВИРІШИВ: 1.          Позов задовольнити частково. 2.          Стягнути з комунального підприємства «Кіровський» (84600, Донецька область, місто Горлівка, вул. Кірова, буд. 12в, код ЄДРПОУ 31685415) на користь приватного акціонерного товариства «Горлівськтепломережа» (84601 Донецька область, місто Горлівка, вул. Академіка Павлова, 13, код ЄДРПОУ 03337007) 127736,22 грн. (сто двадцять сім тисяч сімсот тридцять шість грн. 22 коп.) основного боргу, 985,49 грн. (дев'ятсот вісімдесят п'ять грн. 49 коп.) 3% річних, 115952,01 грн. (сто п'ятнадцять тисяч дев'ятсот п'ятдесят дві грн. 01 коп.) пені, 4893,47 грн. (чотири тисячі вісімсот дев'яносто три грн. 47 коп.) судового збору. Видати наказ. 3.          В іншій частині позову – відмовити. Суддя                                                                                                                            В.В. Носівець Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом. Рішення оформлено і підписано, згідно із вимогами ст. 84 ГПК України, 10 листопада 2014 р.