Рішення

від 06.11.2014 по справі 910/21075/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/21075/14 06.11.14

За позовомТовариство з обмеженою відповідальністю "Октагон-Аутдор" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рекламна агенція "Мега імідж" простягнення 27 879,02 грн. Суддя Головатюк Л.Д.

за участю представників:

Від позивачаОсіпчук Р.О. (довіреність від 24.12.2013 р.) Від відповідачане з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості за неналежне виконання умов договору № 167-13 від 01.06.2013 р. на проведення рекламної кампанії та договору № 319-13 від 31.12.2013 р. у розмірі 27 879,02 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.10.2014 р. порушено провадження у справі № 910/20175/14 та призначено до розгляду на 21.10.2014 р.

21.10.2014 р. розгляд справи було відкладено на 06.11.2014 р. з огляду на неявку в засідання суду уповноваженого представника відповідача.

06.11.2014 р. в судове засідання з'явився представник позивача, який надав для долучення до матеріалів справи копію акта здачі-приймання робіт, обґрунтував підстави позовних вимог щодо стягнення заборгованості за договорами про надання послуг з проведення рекламної(их) кампанії(й) та просив суд задовольнити їх у повному обсязі.

Відповідач в судове засідання в черговий раз уповноваженого представника не направив, відзив на позов та інші документи на підтвердження своєї правової позиції не подав, обставини прострочення у господарських відносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю "Октагон-Аутдор" не спростував. Про дату, час та місце судових засідань у справі відповідач повідомлявся належним чином, що підтверджується відміткою на звороті судових ухвал та повідомленням про вручення поштового відправлення, наявним у матеріалах справи.

Відповідно до абзацу 3 п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Оскільки відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для всебічного, повного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

У судовому засіданні складено протокол згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Як слідує з матеріалів справи, 01.06.2013 р. та 31.12.2013 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Рекламна агенція "Мега імідж" (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Октагон-Аутдор" (виконавець) було укладено договори про надання послуг з проведення рекламної(их) кампанії(й) № 167-13 (далі договір-1) та 319-13 (далі договір-2) відповідно.

Згідно з п. 2.1. вказаних договорів виконавець зобов'язується протягом строку дії договору професійно і якісно надавати послуги з проведення рекламної(их) кампанії(й) для замовника або клієнтів замовника на території України на узгоджених згідно акту резервування поверхнях, а замовник зобов'язується прийняти та вчасно й у повному обсязі оплатити роботи та послуги виконавця у строки та на умовах, визначених даним договором.

Відповідно до п. 2.2 договорів всі необхідні умови проведення кожної рекламної кампанії визначаються сторонами в акті резервування. Акт резервування є невід'ємною частиною договору після підписання їх сторонами.

Так, на виконання вказаних договірних умов сторонами було укладено акт резервування № 130626.0371 від 26.06.2013 р. до договору-1 загальною вартістю рекламної кампанії 26 640,00 грн. та строком оплати 26.06.2013 р., та акт резервування № 140127,0051 від 27.01.2014 р. до договору-2 загальною вартістю рекламної кампанії 3 108,00 грн. та строком оплати 28.02.2014 р.

Щомісячно під час проведення рекламної кампанії, зазначеній в акті резервування, сторони підписують акт здачі-прийняття робіт (надання послуг), а у випадку, якщо строк рекламної кампанії один місяць або менше - то акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) підписується на дату закінчення такої реклами (п. 5.6 договорів).

Як свідчать матеріали справи, позивач виконав взяті на себе зобов'язання з надання рекламних послуг відповідно до умов укладених договорів, що підтверджується актом № 3156.001 від 31.07.2013 р. здачі-приймання робіт (надання послуг) на суму 26 640,00 грн. за договором-1 та актом № 144.002 від 28.02.2014 р. здачі-приймання робіт (надання послуг) на суму 3 108,00 грн. за договором-2.

З матеріалів справи вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Октагон-Аутдор" виставляло Товариству з обмеженою відповідальністю "Рекламна агенція "Мега імідж" рахунок на оплату № 3156 від 12.07.2013 р. на суму 26 640,00 грн. за договором-1 та рахунок № 144 від 01.02.2014 р. на суму 3 108,00 грн. за договором-2.

У грудні 2013 року та січні 2014 року відповідачем було оплачено частково лише рахунок на оплату № 3156 від 12.07.2013 р. у розмірі 12 640,00 грн., решта заборгованості на суму 14 000,00 грн. за договором-1 та 3 108,00 грн. за договором-2 залишилась не погашеною, у зв'язку з чим з метою досудового врегулювання спору позивач звертався до свого контрагента з відповідними претензіями з вимогами про сплату заборгованості, які задоволені не були.

Вказані обставини прострочення виконання зобов'язань у повному обсязі перед позивачем в межах справи № 910/21075/14 відповідачем спростовані не були, докази існування протилежного також надані не були.

Статтями 11, 509 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору.

Згідно з приписами статей 526 Цивільного кодексу України та 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, що передбачено ст. 525 Цивільного кодексу України. Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Згідно зі статтею 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приймаючи до уваги те, що факт наявності боргу у відповідача перед позивачем у розмірі 17 108,00 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем в порядку статей 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України не спростований, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Октагон-Аутдор" про стягнення з Товариство з обмеженою відповідальністю "Рекламна агенція "Мега імідж" 17 108,00 грн. заборгованості за договорами про надання послуг з проведення рекламної(их) кампанії(й) підлягають задоволенню.

Поряд з сумою основної заборгованості за прострочення оплати наданих послуг позивач просить суд стягнути з відповідача також неустойку, що за договором-1 в період з 18.02.2014 р. по 19.09.2014 р. з урахуванням періодів часткової оплати становить 1 580,27 грн., а за договором-2 в період з 01.03.2014 р. по 19.09.2014 р. становить 338,64 грн., а також штраф, що договором-1 дорівнює 7 000,00 грн., а за договором-2 дорівнює 1 554,00 грн.

Відповідно до п.7.1.2 договорів-1,2 у випадку несвоєчасної оплати вартості робіт та послуг замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення, від суми боргу за кожен день порушення строку оплати. Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

В разі, якщо прострочення оплати наданих виконавцем послуг триває більше 20 (двадцяти) банківських днів, замовник на вимогу виконавця виплачує останньому штраф у розмірі 50 (п'ятдесяти) від вартості розміщення реклами, по якій оплата прострочена, що не звільняє замовника від зобов'язань щодо оплати рекламної кампанії (п. 7.1.4 договорів-1,2).

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно із ст. 599 Цивільного Кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст. 230 ГК України).

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч. 4 ст. 549 ЦК України).

Частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Статтею 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" встановлено, що розмір пені не може перевищувати подвійну облікову ставку Національного Банку, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Перевіривши надані позивачем розрахунки штрафних санкцій, суд констатує, що позивачем вірно визначено періоди прострочення відповідача, а також правомірно нараховано пеню (неустойку) в загальному розмірі 1 918,91 грн. та штраф в загальній сумі 8 554,00 грн., а тому суд задовольняє позовні вимоги в цій частині.

Поряд з викладеним, позивач також заявив вимоги про стягнення з відповідача 3% річних за прострочення сплати грошових коштів, а саме: за договором-1 у період з 18.02.2014 р. по 19.09.2014 р. в розмірі 246,25 грн., за договором-2 у період з 01.03.2013 р. по 19.09.2014 р. в розмірі 51,86 грн.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Приймаючи до уваги наведені вище приписи Цивільного кодексу України щодо наявності у позивача права за порушення грошового зобов'язання відповідачем вимагати сплати останнім процентів річних від простроченої суми, перевіривши здійснений позивачем розрахунок, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог щодо стягнення з відповідача 3% річних на загальну суму 298,11 грн.

В порядку передбаченому ст. 43 Господарського процесуального кодексу України Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Отже, з урахуванням всіх обставин справи у їх сукупності, факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і в той же час відповідачем не спростований, відтак, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 27 879,02 грн., який виник внаслідок невиконання останнім зобов'язань з оплати наданих послуг з проведення рекламної кампанії, підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженнями речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з оглядом справи.

Виходячи з приписів ст. 49 Господарського процесуального кодексу України понесені позивачем судові витрати у справі покладаються на відповідача.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рекламна агенція "Мега імідж" (02166, м. Київ, вул. Маршала Жукова, 26, ідентифікаційний код 38403199) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Октагон-Аутдор" (03150, м. Київ, вул. Червоноармійська, 72, 10 пов., ідентифікаційний код 34729203) 17 108 (сімнадцять тисяч сто вісім) грн. заборгованості, 1 918 (одна тисяча дев'ятсот вісімнадцять) грн. 91 коп. пені, 8 554 (вісім тисяч п'ятсот п'ятдесят чотири) грн. штрафу, 298 (двісті дев'яносто вісім) грн. 11 коп. 3% річних та 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. витрат по сплаті судового збору.

3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Копію рішення надіслати відповідачу.

СуддяЛ.Д. Головатюк

Повне рішення складено: 10.11.2014 р.