Постанова

від 11.11.2014 по справі 910/11030/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" листопада 2014 р. Справа№ 910/11030/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Баранця О.М.

суддів: Сітайло Л.Г.

Чорної Л.В.

при секретарі Красножон Н.А.

за участю

представників сторін : від позивача - Вислобокова О.О.

від відповідача -Жувель В.В.

розглянувши Товариства з обмеженою відповідальністю

апеляційну скаргу "Комтрейдінг-Сервіс"

на рішення

господарського суду міста Києва

від 15.08.2014 року

у справі № 910/11030/14 (суддя: Підченко Ю.О.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Синержі"

до Товариства з обмеженою відповідальністю

"Комтрейдінг-Сервіс"

про стягнення 4212 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду м. Києва від 15.08.2014 року позовні вимоги задоволено.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Комтрейдінг - Сервіс", 02068, м. Київ, вул. Драгоманова, буд. 19, код ЄДРПОУ 35996363, на користь: Товариства з обмеженою відповідальністю "Синержі", 02068, м. Київ, пр-т. Григоренка, буд. 1Б, кв. 35, код ЄДРПОУ 33693150, збитки у розмірі 4 212 грн. та судовий збір у сумі 1 827 грн., видавши наказ.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду міста Києва від 15.08.2014 року скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволені позовних вимог в повному обсязі.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.09.2014 року апеляційну скаргу прийнято до провадження. Розгляд справи призначено до розгляду.

Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду змінено склад колегії суду.

В судове засідання 21.10.2014 року представник відповідача не з'явився. Розгляд справи було відкладено на 11.11.2014 року.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів даної справи, позов мотивовано тим, що 30.12.2013 Товариство з обмеженою відповідальністю "Синержі" звернулося телефонним зв'язком до інтернет магазину відповідача з метою придбання серверного обладнання - пам'яті до комп'ютера. Працівники Товариства з обмеженою відповідальністю "Комтрейдінг - Сервіс" підібрали позивачу товар та виставили йому рахунок - фактуру від 02.01.2014 № 14 на суму 4 212 грн. Позивач здійснив оплату товару, що підтверджується платіжним дорученням від 03.01.2014 № 897.

09 січня 2014 року серверне обладнання - пам'ять до комп'ютера (DDR2 4096Mb Kingston 800MHz, PC6400, GL6, 18V, ECC, Re) була отримана позивачем по видатковій накладній № 4. Спеціаліст Товариства з обмеженою відповідальністю "Синержі" спробував встановити придбане серверне обладнання, але комп'ютер з ним не працював, про що було складена доповідна записка від 16.01.2014 та акт від 16.01.2014.

Позивач стверджвав, що оскільки придбаний товар пам'ять до комп'ютера (DDR2 4096Mb Kingston 800MHz, PC6400, GL6, 18V, ECC, Re) не сумісна з комп'ютерним обладнання позивача, 17 січня 2014 року останній повернув відповідачу даний товар за квитанцією прийому обладнання, але кошти повернуті не були. За таких обставин позивач просить суд відшкодувати йому завдані збитки у розмірі вартості сплаченої за товар грошової суми 4 212 грн.

Згідно з ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Позивач направив відповідачу вимогу від 22.01.2014 повернути сплачені кошти у розмірі 4 212 грн. та 04.02.2014 направив претензію про повернення сплачених коштів у розмірі 4212 грн., але відповідач не відшкодував позивачу завдані збитки у розмірі вартості сплаченої за товар.

Відповідач прийняв товар (пам'ять до комп'ютера (DDR2 4096Mb Kingston 800MHz, PC6400, GL6, 18V, ECC, Re) за квитанцією прийому обладнання від 17.01.2014, як вбачається зі змісту даної квитанції вона свідчить про, що товар передано в сервісний центр для діагностики, а у випадку виявлення дефекту, для ремонту. Крім того, даною квитанцією передбачено строк виконання замовлення - 14 днів. А у випадку затримки з поставкою запасних частин ремонт може бути виконано в строк понад 14 днів, але не може перевищувати 45 днів з дня прийняття обладнання/виробу в ремонт.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Комтрейдінг - Сервіс" 09 липня 2014 року склав витяг з технічної характеристики товару № 07 та висновок про технічний стан товару № 02 в якому зазначено, що товар знаходиться у відмінному стані та повністю готовий до користування за своїм цільовим призначенням відповідно до вимог, які ставляться до даного виду товару.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 708 ЦК України у разі виявлення покупцем протягом гарантійного або інших строків, встановлених обов'язковими для сторін правилами чи договором, недоліків, не застережених продавцем, або фальсифікації товару покупець має право за своїм вибором:

4) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми.

В матеріалах справи є висновок сервісного центр, яким встановлюється той факт, що товар не має недоліків взагалі.

Норми на які посилається позивач (п.1 ч. 2 ст. 678, п. 4 ч. 1 ст. 708, ч.2 673.) застосовані бути не можуть, оскільки відповідно до зазначених статей, підставою для повернення позивачу (покупцю) грошових коштів с наявність у товарі недоліків.

Норма зазначених статей визначає право позивача на розірвання договору та повернення грошових коштів виключно лише у випадку наявності у товарі недоліків (істотних недоліків)

Проте, позивачем не було доведено факт передачі йому неякісного товару (товару з недоліками). При цьому сам позивач погоджується, що товар був якісний, проте не міг бути використаний за призначення в зв'язку з тим, що нібито його не повідомили про особливості використання товару.

Відповідно до ст. 707 ЦК України покупець має право протягом чотирнадцяти днів не рахуючи дня купівлі непродовольчого товару належної якості, якщо триваліший строк не оголошений продавцем, обміняти його у місці купівлі або інших місцях, оголошених продавцем, на аналогічний товар інших розміру, форми, габариту, фасону, комплектації тощо. У разі виявлення різниці в ціні покупець проводить необхідний перерахунок з продавцем.

Відповідно до ч. 1 ст. 679 ЦК України, продавець відповідає за недоліки товару, якщо покупець доведе, що вони виникли до передання товару покупцеві або з причин, які існували до цього моменту.

Отже, фактично, позивач має право лише на обмін товару належної якості проте таких вимог позивач не висунув у позовній заяві та не звернувся до відповідача у встановлений законом строк (14 днів) якщо він вважав, що придбаний ним товар є неякісним.

Відповідно до п.2. ч.2 ст. 673 ЦК України якщо продавець при укладенні договору купівлі-продажу був повідомлений покупцем про конкретну мету придбання товар), продавець повинен передати покупцеві товар, придатний для використання відповідно до цієї мети.

Під час придбання позивачем даного товару, а саме серверне обладнання пам'ять: Кingston (KVR800D2D4P6/4G) 800 MHz. PS6400, CL6, 1.8V, ECC Re відповідач не був повідомлений позивачем про конкретну кінцеву мету використання даного товару, проте відповідач не зважаючи на даний факт відповідно норм ч. 1 ст. 700 ЦК України надав позивачеві необхідну і достовірну інформацію про товар, що був обраний ним для купівлі. Позивачем в свою чергу, не було доведено факту неповідомлення його про мету використання товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 700 ЦК України продавець зобов'язаний надати покупцеві необхідну і достовірну інформацію про товар, що пропонується до продажу. Інформація має відповідати вимогам закону та правилам роздрібної торгівлі щодо її змісту і способів надання.

На підтвердження факту, що проданий товар позивачу не містить в собі недоліків суду було надано висновок про технічний стан товару в якому було визначено, що товар який було продано позивачу є якісним та не містить в собі будь яких технічних недоліків та повністю готовий до використання за своїм призначенням.

Згідно ст. 224 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміють витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до ст. 225 Господарського кодексу України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені особою, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною.

В силу ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України, під збитками розуміються витрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Згідно ст. 623 Цивільного кодексу України, боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором. При визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.

Стаття 614 Цивільного кодексу України визначає вину як обов'язкову підставу відповідальності за завдані збитки.

Отже, підставою для відшкодування збитків є наявність усіх елементів складу правопорушення, а саме: протиправної поведінки особи, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини особи, яка заподіяла збитки.

Оскільки відшкодування збитків є заходом цивільно-правової відповідальності, його застосування можливе лише за наявності умов відповідальності, передбаченої законом. Кредитор, який вимагає відшкодування збитків, має довести факт порушення зобов'язання контрагентом, наявність і розмір понесених збитків, а також причинний зв'язок між правопорушенням і збитками.

Позивач змінивши прохальну частину позову (а.с. 60) не обґрунтував належним чином можливість стягнення з відповідача збитків в сумі 4212,00 грн.

Отже враховуючи вищевикладене судова колегія дійшла висновку про те, що позивач, позивачем не доведено належним чином наявність протиправної поведінки відповідача та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяними збитками, у зв'язку з чим, відсутні підстави для застосування до відповідача такої міри цивільно-правової відповідальності як відшкодування збитків.

Статтею 4-3 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Згідно із частиною 1 статті 36 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин в їх сукупності.

Приписами статті 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Тож, оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про скасування рішення суду першої інстанції та прийняття нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду м. Києва від 15.08.2014 року у справі №910/11030/14 скасувати та прийняти нове рішення.

В задоволені позову відмовити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Синержі" (02068, м. Київ, пр-т. Григоренка, буд. 1Б, кв. 35, код ЄДРПОУ 33693150) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Комтрейдінг - Сервіс" (02068, м. Київ, вул. Драгоманова, буд. 19, код ЄДРПОУ 35996363) 913,50 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

3. Видачу наказу доручити господарському суду м. Києва.

2. Справу 910/11030/14 повернути до господарського суду м. Києва.

3. Копію постанови направити сторонам.

Головуючий суддя О.М. Баранець

Судді Л.Г. Сітайло

Л.В. Чорна

Повний текст постанови складено 13.11.2014 року.