Постанова

від 04.11.2014 по справі 804/16171/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2014 р. Справа № 804/16171/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Голобутовського Р.З. розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Брама ВК" до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ :

02.10.2014р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Брама ВК» звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить:

- визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, по проведенню, на підставі наказу ДПІ в Бабушкінському районі м. Дніпропетровська № 876 від 12.06.2014р., документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Брама ВК» щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ «Найсвін» в період за січень 2014 року;

- визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000562203 від 22.07.2014р., яке винесено на підставі Акту перевірки №1724/04-62-22-3/35203810 від 25.06.2014р. за результатами документальної позапланової невиїзної перевірки фінансово-господарської діяльності з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість за січень 2014 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за результатами перевірки податковою зроблено висновок про нереальність здійснення господарських відносин ТОВ «Брама ВК» з ТОВ «Найсвін» за період січень 2014 року, що призвело до порушення п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14, п.198.3. п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, ТОВ «Брама ВК» неправомірно занижено податок на додану вартість у січні 2014 року всього у сумі 535090,00 грн. Позивач вважає, що висновки даного акта перевірки не відповідають дійсності та нормам чинного законодавства, є неправомірними та необґрунтованими, у зв'язку з чим податкове повідомлення-рішення № 0000562203 від 22.07.2014р., яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 802635,00 грн., прийняте на підставі нього, є незаконним, протиправним та підлягає скасуванню. Також позивач зазначає, що дана перевірка проведена з порушенням порядку, встановленого для такої перевірки.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги та доводи підтримав.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, письмових заперечень проти позову до суду не надав.

Згідно ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

За таких обставин, суд вирішив розглянути справу у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного висновку.

Матеріали справи свідчать, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Брама ВК» зареєстроване як юридична особа 25.06.2007р. Виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради та з 26.06.2007р. та перебуває на обліку у Державній податковій інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області.

Судом встановлено, що 12.06.2014р. на підставі наказу від 12.06.2014р. за №876 з повідомленням про здійснення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Брама ВК», згідно з підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 та відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового Кодексу України, Воронцовим Миколаєм Миколайовичем - старшим державним ревізором інспектором відділу перевірок з окремих питань управління податкового аудиту, проведено документальну позапланову невиїзну перевірку фінансово - господарської діяльності з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість ТОВ «Брама ВК» під час здійснення взаємовідносин з ТОВ «Найсвін» за січень 2014 року, за результатами якої складено Акт № 1724/04-62-22-3/35203810 від 25.06.2014р.

Перевіркою встановлено порушення п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14, п.198.3. п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, а саме: ТОВ «Брама ВК» неправомірно занижено податок на додану вартість у січні 2014 року всього у сумі 535090,00 грн.

На підставі Акта перевірки № 1724/04-62-22-3/35203810 від 25.06.2014р. Державною податковою інспекцією у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області прийнято податкове повідомлення-рішення №0000562203 від 22.07.2014р., яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Брама ВК» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість всього на суму 802635,00 грн., з яких за основним платежем - 535090,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 267545,00 грн.

Щодо позовних вимог про визнання протиправними дій Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області по проведенню, на підставі наказу ДПІ в Бабушкінському районі м. Дніпропетровська № 876 від 12.06.2014р., документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Брама ВК» щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ «Найсвін» в період за січень 2014 року, то суд зазначає наступне.

Відповідно до п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20 Податкового Кодексу України (далі - ПК України) органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим кодексом України.

Відповідно до п. 75.1, п. 75.1.2 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Відповідно до п. 78.1.1 п. 78.1. ст. 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється, зокрема, за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються можливі порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Відповідно до п. 78.4. ст. 78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

У ході судового розгляду судом встановлено, що копію наказу від 12.06.2014р. за №876 про проведення документальної позапланової перевірки податковою надіслано за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків, а саме: м. Дніпропетровськ, 49044, вул. Чкалова, буд. 12, кв. 201 рекомендованим листом з повідомленням про вручення, однак поштовий конверт повернувся у зв'язку з відсутністю фірми за даною адресою.

Відповідно до п.42.1., 42.2., 42.3. ст. 42 ПК України податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу.

Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.

Якщо платник податків у порядку та у строки, визначені статтею 66 цього Кодексу, повідомив контролюючий орган про зміну податкової адреси, він на період з дня державної реєстрації зміни податкової адреси до дня внесення змін до облікових даних такого платника податків звільняється від виконання вимог документів, надісланих йому контролюючим органом за попередньою податковою адресою та в подальшому повернених як таких, що не знайшли адресата.

Приймаючи до уваги, що податковою копія наказу від 12.06.2014р. за №876 про проведення документальної позапланової перевірки була надіслана позивачу за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення, то згідно п.42.2. ПК України, зазначений документ вважається належним чином врученим.

Судом встановлено, що 19.03.2014р. відповідачем направлено запит позивачу № 6455/10/151-245-01 про надання пояснень та їх документального підтвердження стосовно взаємовідносин з ТОВ «Найсвін» в період за січень 2014 року, в якому зазначено, що несвоєчасне або неповне надання пояснень та їх документального підтвердження буде вважатись підставою для проведення позапланової виїзної перевірки позивача.

28.03.2014р. позивачем надано відповідь на запит від 19.03.2014р. № 6455/10/151-245-01.

Як вбачається з наданої відповіді позивача від 28.03.2014р., позивачем на запит від 19.03.2014р. № 6455/10/151-245-01 неповно надані пояснення та їх документальне підтвердження, а саме: не відображено наступні питання: якщо ТОВ «Брама ВК» не є виробником/кінцевим споживачем зазначених товарів (робіт/послуг), необхідно повідомити від кого/кому та відповідно яких документів були отримані/реалізовано зазначені товари (роботи, послуги), та як проводилися розрахунки між контрагентами; підтвердити наявність дебіторської/кредиторської заборгованості (картка рахунку 361, 631); інформацію стосовно наказу про призначення на посаду керівника та головного бухгалтера підприємства, оренди офісного та складського приміщення підприємства, установчих документів. А також додатково не було надано інформацію щодо розрахункових рахунків відкритих в банківських установах, наказів згідно яких посадові особи призначені на посаду, договорів на оренду офісу та складських приміщень, наявності ліцензій, спеціальних дозволів, патентів.

Враховуючи викладені обставини та керуючись зазначеними нормами, суд прийшов до висновку, що дії Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області по проведенню, на підставі наказу ДПІ в Бабушкінському районі м. Дніпропетровська № 876 від 12.06.2014р., документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Брама ВК» щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ «Найсвін» в період за січень 2014 року є правомірними, оскільки позивач в порушення п. 78.1.1. п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України не надав у повному обсязі відповідачу у встановлений строк пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу.

Досліджуючи взаємовідносини ТОВ «Брама ВК» з ТОВ «Найсвін» за період січень 2014 року, суд встановив наступне.

Між ТОВ «Брама ВК» (Замовник) та ТОВ «Найсвін» (Виконавець) укладено договір надання комплексу логістичних послуг №02/01/14-10 від 02.01.2014р., згідно умов якого Виконавець зобов'язується надати послуги по складській обробці Товару (кондитерські вироби, безалкогольні напої, кондитерська сировина) Замовника, а саме: сортування товару; передпродажна підготовка; розміщення товару на складі; упаковка.

На виконання умов договору складені податкові накладні та акти надання послуг всього на суму 3210539,00 грн., у т.ч. ПДВ - 535089,80 грн.

Суми податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними включено до податкового кредиту відповідного періоду, відображених у реєстрі виданих податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість та даним декларації з ПДВ за січень 2014 року.

Згідно ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Стаття 68 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України, законів України.

Згідно п.п.14.1.27 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Відповідно до п. 85.2 ст. 85 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам органів державної податкової служби у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.

В силу п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України у цьому розділі об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Відповідно до пп.135.4.1 п.135.4 ст.135 ПК України дохід від операційної діяльності визнається в розмірі договірної (контрактної) вартості, але не менше ніж сума компенсації, отримана в будь-якій формі, в тому числі при зменшенні зобов'язань, та включає дохід від реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послуг, у тому числі винагороди комісіонера (повіреного, агента тощо); особливості визначення доходів від реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послуг для окремих категорій платників податків або доходів від окремих операцій встановлюються положеннями цього розділу.

Згідно з п. 138.2 ст.138 ПК України - витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податків витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п. 138.6 ст. 138 ПК України собівартість придбаних та реалізованих товарів формується відповідно до ціни їх придбання з урахуванням ввізного мита і витрат на доставку та доведення до стану, придатного для продажу.

Згідно пп.168.1.1, 168.1.2 п.168.1 ст.168 ПК України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.

Відповідно до абз. «а» п.176.2 ст.176 ПК України особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок.

Згідно п.198.2 ст.198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.198.3 ст.198 ПК податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою встановленою пунктом 193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з п. 198.6 ст.198 ПК не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченим пунктом 201.11 ст.201 цього кодексу.

Відповідно до статті 3 Господарського кодексу України, під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями.

Згідно ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Пунктом 2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до п.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», факти здійснення господарських операцій фіксують первинні документи, які повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо - безпосередньо після її закінчення. Відповідно до п.2 ст.9 даного закону первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: «назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції».

Додаткові вимоги до первинних документів встановлені п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. № 168/704), відповідно до якого первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа, дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції, посада і прізвища осіб відповідальних за здійснення господарської операції і правильність оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно абз.1 п.п.2.1 глави 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Відповідно до п.п.2.2, п.п.2.7 п.2 вказаного Положення, первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі первинні документи).

Первинні документи складаються на бланках типових і спеціалізованих форм, затверджених відповідним органом державної влади. Документування господарських операцій може здійснюватись із використанням виготовлених самостійно бланків, які повинні містити обов'язкові реквізити чи реквізити типових або спеціалізованих форм.

Згідно п.3 укладеного між ТОВ «Брама ВК» (Замовник) та ТОВ «Найсвін» (Виконавець) договору надання комплексу логістичних послуг №02/01/14-10 від 02.01.2014р., Замовник оплачує Виконавцю винагороду у гривнях шляхом перерахунку грошових коштів у безготівковому порядку на розрахунковий рахунок Виконавця, впродовж 70 діб з моменту підписання акту прийому-передачі наданих послуг.

Матеріали справи свідчать, що в наданих до перевірки актах наданих послуг відсутня інформація щодо формування вартості наданих послуг, а саме:

- вартість одиниці виміру господарської операції (наданої послуги) для розрахунку вартості всього обсягу наданих послуг;

- обсяг наданих послуг для розрахунку вартості всіх послуг;

- посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її

оформлення;

- прізвища відповідальних осіб або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Суд звертає увагу, що серед суттєвих умов віднесення до валових витрат, пов'язаних з виконанням робіт (послуг), та, відповідно, формування податкового кредиту, є можливість за наявними первинними документами встановити об'єм виконаних послуг, їх калькуляцію та якісні показники виконаних послуг для необхідності їх ідентифікації та визначення факту (способу) їх використання у господарській діяльності підприємства.

Однак, надані позивачем до перевірки акти прийому-передачі наданих послуг не можуть вважатися первинними документами, що підтверджують факти виконання послуг, оскільки не містять інформації про конкретні об'єми та направлення, по яким надавалися відповідні послуги, тому суд неодноразово викликав директора ТОВ "Брама ВК" та працівника товариства які б під присягою підтвердили про фактичне перевезення товару з зазначених позивачем складських приміщень до місць реалізації товару.

Проте на неодноразові вимоги суду жодного свідка в судове засідання товариством не направлено.

Крім того з матеріалів справи також слідує, що відносно ТОВ «Найсвін» ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві складено акт №942/2203 від 02.04.2014р. про результати перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства по взаємовідносинах за період січень 2014р., згідно якого зазначено, що від оперативного управління ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві отримано службову записку від 27.03.2014р. №972/ДПІ/26-59-07-02 та Висновок про результати відпрацювання ризикового платника податків оперативним підрозділом ГУ Міністерства доходів і зборів України, згідно якого встановлено, що місцезнаходження платника податків за податковою адресою: 01135 м. Київ, вул. Павлівська, 22 не встановлено. Директор Павлов Р.Б. відмовився від надання пояснень. Також встановлено, що ТОВ «Найсвін» у січні 2014р. сформувало незаконний податковий кредит за рахунок підприємства ТОВ «Авист», директор якого повідомила про непричетність до створення та ведення фінансово-господарської діяльності, що свідчить про нереальність проведених фінансово-господарських операцій ТОВ «Найсвін» у січні 2014р.

Таким чином, встановлені факти підтверджують відсутність можливості контрагента позивача ТОВ «Найсвін» зі свого боку виконувати умови укладеного договору.

Враховуючи викладене, суд вважає, що господарські операції між ТОВ «Брама ВК» та ТОВ «Найсвін» не відбувалися. Договори укладені з метою отримання податкової вигоди.

Суд звертає увагу, що за відсутності факту придбання послуг або в разі якщо придбані послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку, відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту з податку на додану вартість, навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

За таких обставин, висновок Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області про порушення ТОВ «Брама ВК» п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14, п.198.3. п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість у січні 2014 року всього у сумі 535090,00 грн., знайшов своє підтвердження в ході судового розгляду, у зв'язку з чим було правомірно нараховано ТОВ «Брама ВК» зобов'язання з податку на додану вартість.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги за заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

З урахуванням викладеного, суд вважає позовні вимоги не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню у повному обсязі.

Також, відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» розмір ставки судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру становить 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати.

Згідно ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

З огляду на те, що позовні вимоги в даному випадку є майновими, отже позивач повинен сплатити за подання до адміністративного суду адміністративного позову судовий збір у розмірі 4872,00 грн., що становить 4 розміри мінімальної заробітної плати, а сплатив лише 487,20 грн., тому суд стягує з позивача 4384,80 грн. (4872,00 грн. - 487,20 грн.).

Керуючись ст. ст. 11, 14, 69, 70, 71, 86, 128, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Брама ВК» до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Брама ВК» (ЄДРПОУ 35203810) решту суми судового збору у розмірі 4384,80 грн. (отримувач: УДКСУ у Красногвардійськомрайоні м. Дніпропетровська Дніпропетровської області, код ЄДРПОУ (отримувача) 37989253, рахунок: 31210206784008, банк: ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, МФО: 805012, код бюджетної класифікації доходів 22030001, призначення платежу - судовий збір за позовом).

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Р.З. Голобутовський