Постанова

від 13.11.2013 по справі 804/9468/13-а

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2013 р. Справа № 804/9468/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Тулянцевої І.В.,

при секретарі Шевцовій М.Ю.

за участю:

представника позивача Чуприни Ю.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія ВБА» до Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення форми «Р» № 0001472250 від 03.07.2013 року, -

ВСТАНОВИВ:

11.07.13 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія ВБА» (далі - позивач) звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби (правонаступником якої є - Дніпропетровська міжрайонна державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області) (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0001472250 від 03.07.2013 р. про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 57346,25 грн., в тому числі за основним платежем - 45877,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 11469,25 грн.

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що висновки Акту перевірки від 17.06.2013 р. № 555/226/37542726, з посиланням на який прийнято спірне податкове повідомлення - рішення, не відповідають дійсним обставинам господарських відносин між позивачем і ТОВ «Інтерколірметгруп» та ТОВ «Індустрія ЛТД». Так, висновки відповідача щодо нереальності здійснення господарських операцій з вказаними контрагентами за січень 2013 року, їх вид, обсяг, якість та розрахунки та встановлення відсутності об'єктів оподаткування, що призвело до завищення податкового кредиту на суму 83112,00 грн. по взаємовідносинам з ТОВ «Інтерколірметгруп» та завищення податкових зобов'язань на суму 37235,00 грн. по взаємовідносинам з ТОВ «Індустрія ЛТД», спростовуються наявними у позивача первинними документами, що свідчать про реальний характер господарських відносин між позивачем і його контрагентами та правомірність декларування у податковій звітності відповідних сум податкового кредиту та податкових зобов'язань. В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити з підстав, наведених в позові.

Відповідач - Дніпропетровська ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області, проти задоволення позову заперечував, подав до суду письмові заперечення, які приєднані до матеріалів справи (т. 1 а.с. 156-159). Мотиви незгоди зводяться до того, що спірне рішення прийнято на підставі акту перевірки, яким не підтверджено реальність здійснення господарських відносин з ТОВ «Інтерколірметгруп» за січень 2013 року, відсутність об'єктів оподаткування у позивача по операціях з придбання товарів/послуг у підприємства ТОВ «Інтерколірметгруп» у розумінні ст.ст. 198, 185, 187, 188 Податкового кодексу України, що призвело до заниження ПДВ за січень 2013 року на суму 45877,00 грн. Відповідачем також зазначено, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку, навіть за наявності всіх реквізитів таких документів, що передбачені законодавством. В судовому засіданні представник відповідача просив відмовити в задоволені позову, навівши доводи, аналогічні викладеним в акті перевірки від 17.06.2013 р. № 555/226/37542726.

Вивчивши доводи позову та заперечень, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд при винесені постанови виходить з наступних підстав та мотивів.

Судовим розглядом справи встановлено, що в період з 11.06.2013 р. по 17.06.2013 р. відповідачем на підставі наказу Дніпропетровської МДПІ від 11.06.2013 № 494 та відповідно до п.п. 78.1.1, п.п.78.1.4 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ «Компанія ВБА» (код ЄДРПОУ 37542726) з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово - господарських відносин з платником податків ТОВ «Інтерколірметгруп» (код ЄДРПОУ 37386733) за січень 2013 року. Результати проведеної перевірки оформлені відповідним Актом від 17.06.2013 р. № 555/226/37542726 (т. 1 а.с. 48-67) (далі - Акт перевірки).

За висновками вказаного Акту, проведеною перевіркою не підтверджена реальність здійснення господарських відносин позивача із ТОВ «Інтерколірметгруп» та ТОВ «Індустрія ЛТД», їх вид, обсяг, якість та розрахунки, встановлена дефектність первинних документів, відсутність об'єктів оподаткування та встановлено порушення позивачем приписів пунктів 198.3, 198.6 ст.198, п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188 ПК України, в результаті чого ТОВ «Компанія ВБА» завищено податковий кредит за січень 2013 року по взаємовідносинам з ТОВ «Інтерколірметгруп» на суму 83112,00 грн. та завищено податкові зобов'язання за січень 2013 року по взаємовідносинам з ТОВ «Індустрія ЛТД» за січень 2013 року на суму 37235,00 грн., що призвело до заниження ПДВ за січень 2013 року на суму 45877,00 грн.

За змістом вказаного Акту, підставою для наведених висновків слугували судження посадових осіб відповідача про нереальність здійснення господарських відносин позивача із контрагентами - ТОВ «Інтерколірметгруп» і ТОВ «Індустрія ЛТД» за січень 2013р., їх вид, обсяг, якість та розрахунки та про відсутність об'єктів оподаткування.

Не погодившись із висновками, викладеним в Акті перевірки, позивачем до Дніпропетровської МДПІ Дніпропетровської області ДПС були подані заперечення на Акт перевірки від 17.06.2013 р. № 555/226/37542726, які були розглянуті відповідачем та у задоволенні яких було відмовлено листом за вих. № 11302/10/226 від 03.07.2013 р. (т. 1 а.с. 68-83).

На підставі Акту перевірки відповідачем 03.07.2013 р., з посиланням на пункти 198.3, 198.6 ст.198 ПК України винесено податкове повідомлення - рішення № 0001472250 про донарахування сум грошових зобов'язань з податку на додану вартість в розмірі 57346,25 грн., в тому числі за основним платежем - 45877,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 11469,25 грн. (т. 1 а.с. 84).

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість вказаних висновків відповідача і винесеного на підставі такого висновку спірного акту індивідуальної дії на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, проаналізувавши положення законодавчих актів, якими врегульовані спірні правовідносини, суд зауважує на наступному.

Як встановлено в ході розгляду справи, спірна сума податкового кредиту в розмірі 83112,00 грн. та податкових зобов'язань в сумі 37235,00 грн. за січень 2013 року сформована позивачем по взаємовідносинам з ТОВ «Інтерколірметгруп» та ТОВ «Індустрія ЛТД» на підставі наступних документів: 1) Договір поставки № 0301/П13-2 від 03.01.2013 року за умовами якого ТОВ ТОВ «Інтерколірметгруп» (Постачальник) зобов'язується виготовити та поставити камінь вапняковий технологічний фр.40-80 (Товар) разом у усіма його при належностями та документами, що стосуються товару, а ТОВ «Компанія ВБА» (Покупець) зобов'язується своєчасно та належним чином прийняти та оплатити такий товар (п.1.1). Постачальник зобов'язується поставити товар за вказаною Покупцем адресою та бере на себе виконання супутних послуг, пов'язаних з поставкою товару (п. 1.4). Пунктом поставки продукції за Договором є склад ПрАТ «Індустрія. ЛТД», Запорізька обл., смт. Кушугум, вул. Леваневського б. 2; склад ПАТ «Запорізький комбінат будматеріалів», м. Запоріжжя, вул. Північне шосе б. 69 (п.2.3). Перехід до Покупця права власності на Товар, що поставляється за Договором, відбувається в момент підписання акта виконаних робіт та/або видаткової накладної Покупцем (п. 2.4) (т. 1 а.с. 97-100); специфікація № 1 до Договору № 0301/П13-2 від 03.01.2013, згідно з якою поставка товару та послуг складають 4988672,00 грн. (ПДВ - 83112,00 грн.) в т.ч. - камінь вапняковий технологічний фр.40-80 - на суму 52438,92 грн.; відшкодування транспортних послуг - 190838,84 грн.; зберігання - 242303,6 грн.; вантажні кооперації - 13090,64 грн. (т. 1 а.с. 101); акти здачі - приймання робіт (зберігання, транспортні послуги на території України, вантажні кооперації) (т. 1 а.с. 102-114); видаткові накладні (т. 1 а.с.115-123); податкові накладні № 510 від 26.01.2013 р., № 512 від 28.01.2013 р., № 513 від 29.01.2013 р., № 511 від 27.01.2013 р., № 509 від 25.01.2013 р., № 508 від 24.01.2013 р., № 507 від 23.01.2013 р., № 506 від 22.01.2013 р., № 505 від 21.01.2013 р., № 504 від 20.01.2013 р., № 503 від 19.01.2013 р., № 502 від 18.01.2013 р., № 501 від 16.01.2013 р., № 500 від 15.01.2013 р., № 499 від 14.01.2013 р., № 498 від 12.01.2013 р., № 497 від 11.01.2013 р., № 496 від 09.01.2013 р., № 495 від 06.01.2013 р., № 494 від 05.01.2013 р., № 493 від 04.01.2013 р., № 492 від 03.01.2013 р. (т. 1 а.с. 124-145); сертифікати якості каміння вапнякове технологічне М-5, видані ТОВ «Ульянівські вапняки» (т. 1 а.с. 243-249); 2) Договір поставки № 011012 від 01.10.2012 р. згідно з умовами якого ТОВ «Команія ВБА» (Постачальник) зобов'язується передати у власність ПрАТ «Індустрія» (Покупця) товар (камінь вапняковий технологічний фр.40-80 мм), а Покупець зобов'язується прийняти товар та сплатити його вартість у порядку, обумовленому Договором (п.1.1.). Поставка товару здійснюється автотранспортом Постачальника та за його рахунок, з подальшим відшкодуванням транспортних витрат Покупцем на умовах CTP, Україна, складПрАТ «Індустрія», Запорізька область, смт. Кушугум, вул. Леваневського, 2, або залізничним транспортом на умовах CTP (ІНКОТЕРМС 2000) на станцію Кушугум Придніпровської залізниці (п.2.1). Товар, що поставляється повинен мати документи на підтвердження його якості (п.2.2). Прийомка - здача товару здійснюється згідно товаросупровідних документів, ТТН або залізничних накладних (п.3.2) (т. 2 а.с. 82-83); Додаткову угоду від 20.12.2012 р. до Договору поставки № 011012 від 01.10.2012 р., якою зазначено, що Покупцем по вказаному Договору є ТОВ «Індустрія, ЛТД» як правонаступник ПрАТ «Індустрія» (т. 2 а.с. 84); специфікація № 5 до Договору поставки № 011012 від 01.10.2012 р., згідно з якою постачання товару (камінь вапняковий технологічний фр.40-80 мм) протягом січня 2013 року передбачено на суму 223410,00 грн. разом з ПДВ (т. 2 а.с. 95); акти звірки взаєморозрахунків (т. 2 а.с. 86-87); податкові накладні № 34 від 15.01.2013 р., № 32 від 14.01.2013 р. (т. 2 а.с. 111-112), № 46 від 19.01.2013 р., № 52 від 21.01.2013 р. (т. 2 а.с. 115-116), № 56 від 22.01.2013 р., № 58 від 23.01.2013 р., № 60 від 24.01.2013 р., № 62 від 25.01.2013 р., № 66 від 26.01.2013 р., № 70 від 28.01.2013 р., № 68 від27.01.2013 р., № 77 від 31.01.2013 р., № 75 від 30.01.2013 р., № 73 від 29.01.2013 р. (т. 2 а.с. 118-127); товарно - транспортні накладні та видаткові накладні (т. 3 а.с. 2.с. 11-39, 46-48, 53-54, 58-63, 67-68, 75-77, 86-87, 91-93); банківські виписки (т. 1 а.с. 182-233).

Розв'язуючи спір, суд зазначає, що порядок формування платником податків податкових зобов'язань з ПДВ та податкового кредиту визначений приписами Розділу V Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (далі - ПК України).

Згідно з п. 14.1.36 ст. 14 ПК України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами. За змістом п. 22.1. ст. 22 ПК України, об'єктом оподаткування можуть бути майно, товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші об'єкти, визначені податковим законодавством, з наявністю яких податкове законодавство пов'язує виникнення у платника податкового обов'язку.

Згідно з п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188 ПК України, об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку, окрім іншого, з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України. Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, або дата відвантаження товарів. База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.

За приписами п. 201.1, 201.4, 201.6 ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну. Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця та є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Пунктом 200.1 ст. 200 згаданого Кодексу встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. В свою чергу, право на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно п. 198.1 ст. 198 виникає, окрім іншого, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. При цьому, відповідно до п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за встановленою ставкою, протягом такого звітного періоду, окрім іншого, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 Кодексу).

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996-XIV (далі - Закон № 996-XIV) господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; фінансова звітність - бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період. Згідно зі ст. 3 Закону № 996-XIV метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства. Приписами ст.9 Закону № 996-XIV визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Системний аналіз наведених правових норм дає суду підстави для висновку, що законодавцем безумовно презумується реальність оподатковуваних операцій та витрат платника податку, достовірність документів податкового обліку. Таким чином, право платника податку на включення сум ПДВ до податкового кредиту обумовлено юридичним складом, до якого входять такі юридичні факти, як: придбання платником податку у інших платників цього податку товарів чи послуг, призначених для використання в оподатковуваних операціях, що відповідають цілям господарської діяльності платника податку - отримання доходу, тобто досягнення розумної економічної мети; підтвердження податковою накладною, виписаною постачальником - платником податку.

Суд відмічає, що вставлення факту реального придбання платником податків товарів чи послуг від певного контрагента є визначальним при вирішенні питання щодо права позивача на податковий кредит та відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній, зокрема в постанові від 22.10.10 у справі за позовом Приватного підприємства «Балтімор» до ДПІ у Кіровоградській області, Головного управління Державного казначейства України у Кіровоградській області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення та стягнення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, в постанові від 21.01.11 у справі за позовом ТОВ «СІБ» до ДПІ у Жовтневому районі м. Луганська про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, згідно з якою неналежним чином оформлена (підписана не уповноваженою особою) податкова накладна не може бути підставою для нарахування податкового кредиту за наявності фактів, що ставлять під сумнів реальність наданої послуги. Відповідно до ч.1 ст. 244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Отже, документи, надані платником податків на підтвердження правомірності визначення податкового кредиту, повинні розкривати зміст господарської операції, бути достовірними, тобто відображати те, що мало місце насправді, а сам факт наявності відповідного документа, бездоганне його оформлення за формою, не може вважатись первинним, якщо його зміст не відображає реальних подій господарської діяльності такого платника податків.

Як свідчать матеріали справи, за умовами Договору поставки № 0301/П13-2 від 03.01.2013 р. між ТОВ «Інтерколірметгруп» та ТОВ «Компанія ВБА», постачальник (ТОВ «Інтерколірметгруп») бере на себе виконання супутних послуг пов'язаних з поставкою товару (п.1.4 Договору). Позивачем на підтвердження реальності здійснення господарських операцій з ТОВ «Інтерколірметгруп» до матеріалів справи були залучені в тому числі видаткові накладні та Акти здачі - приймання робіт (наданих послуг) щодо надання послуг: зберігання, транспортних послуг та вантажні кооперації (т. 1 а.с. 102-123) з яких незрозумілим являється який товар та де фактично він зберігався (місцезнаходженням ТОВ «Інтерколірметгруп» є м. Полтава), оскільки договір укладений 03.01.2013 р. і в той же день, наприклад, складено Акт здачі - приймання № 227 про надання послуг зберігання на суму 52303,60 грн. в т.ч. ПДВ - 8717,27 грн. (т. 1 а.с. 102). Аналогічні Акти були складені і 04-09.01.2013 р. (т. 1 а.с. 103-106).

Не конкретизовані в Актах здачі - приймання і транспортні послуги, надані ТОВ «Інтерколірметгруп» (т. 1 а.с. 107-115), оскільки не визначено з якого розрахунку складається сума наданих послуг по конкретному акту, не зазначено «пункт навантаження» не значено адресу, за якою відбувалось завантаження автомобіля, не зазначено адресу, за якою збувалось розвантаження автомобіля, відсутні відомості про вантаж, а саме одиниця виміру, кількість, ціна.

В судовому засіданні представником позивача так і не було надано зрозумілих пояснень з приводу того, що собою представляли послуги «вантажні кооперації», які відображені в Актах здачі - приймання № 285 від 15.01.2013 р., № 288 від 19.01.2013 р. № 290 від 21.01.2013 р. (т. 1 а.с. 110-115) та в видаткових і податкових накладних (т. 1 а.с. 114,116, 117, 119, 128, 131 - 134, 137).

Суд також звертає увагу, що відповідно до товарно - транспортних накладних, залучених позивачем до матеріалів справи (т. 3 а.с. 2.с. 11-39, 46-48, 53-54, 58-63, 67-68, 75-77, 86-87, 91-93) у якості доказів отримання товару від ТОВ «Інтерколірметгруп» вантажоодержувачем являється ТОВ «Індустрія, ЛТД», а не ТОВ «Компанія ВБА».

В ході розгляду справи також було з'ясовано, що з наданих для залучення до матеріалів справи копій банківських виписок (т. 1 а.с. 207, 210, 216, ) за 21.03.2013 р., 18.03.2013 р. та 01.03.2013 р., не вбачається, що вказані розрахунки були зроблені саме за поставлений в січні 2013 року товар.

Суд також зауважує, що з матеріалів справи вбачається, що в період, який підлягав перевірці, позивач отримував від ТОВ «Білогірське кар'єроуправління» та ТОВ «Ульянівські вапняки» на підставі Договору поставки від 02.11.2012 р. № 12 (т. 2 а.с. 60-61) та Договору від 01.10.2012 р. № 29 (т. 2 а.с. 53-54) велику кількість аналогічного товару (камінь вапняковий технологічний).

Вищевказане не дає можливість розуміння здійсненої господарської операції, тобто зміст господарської операції відсутній. Інших документів (звітів, подорожніх листів, довіреностей, тощо), які б свідчили про реальність поставки товару та отриманих послуг від ТОВ «Інтерколірметтруп», позивачем до суду не надано.

Що стосується реальності здійснення господарських операцій позивача з ТОВ «Індустрія, ЛТД» щодо поставки товару на адресу Покупця, суд зазначає, що відповідно до умов Договору № 011012 від 01.10.2012 р. (т. 2 а.с. 82-84), поставка товару Покупцю здійснюється автотранспортом Постачальника, тобто ТОВ «Компанія ВБА» або залізничним транспортом (п. 2.1). В ході розгляду справи було встановлено, що товар, який нібито був доставлений Постачальником (ТОВ «Компанія ВБА») фактично ним не поставлявся, оскільки у той самий час на склад Покупця (ТОВ «Індустрія, ЛТД») за адресою: Запорізька обл., смт. Кушугум, вул. Леванекського, 2 товар (камінь вапняковий технологічний фр. 40-80 мм) був поставлений ТОВ «Інтерколірметгруп», але за Договором Договору поставки № 0301/П13-2 від 03.01.2013 р. для Покупця (ТОВ «Компанія ВБА»).

Між тим, із наданих позивачем копій видаткових та податкових накладних, виписаних на адресу ТОВ «Індустрія, ЛТД», свідчить, що ТОВ «Компанія ВБА» також були надані і транспортні послуги (т. 2 а.с. 111-112, 115-116, 118-127), однак, Акти виконаних робіт з розрахунком сум наданих послуг, ні в ході перевірки ні в ході розгляду справи, позивачем надано не було.

Із залучених до матеріалів справи копій залізничних накладних також не свідчить, що поставка товару (камінь вапняковий технологічний фр. 40-80 мм) здійснювалась ТОВ «Компанія ВБА» для ТОВ «Індустрія, ЛТД».

Враховуючи наведене, суд доходить до висновку, що надані позивачем документи не є достовірними доказами факту поставки товарів (надання послуг) від ТОВ «Інтерколірметгруп» до ТОВ «Компанія ВБА» та поставки товарів (надання послуг) від ТОВ «Компанія ВБА» до ТОВ «Індустрія, ЛТД».

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторонам має довести ті обставини, на яких ґрунтуються її заперечення. Наведене зобов'язує позивача підтвердити належними доказами свої заперечення проти доводів, наведених контролюючим органом - відповідачем в акті перевірки.

З огляду на те, що позивачем не надані належні докази, які б могли достовірно свідчити про фактичне отримання позивачем товарів (робіт/послуг) від його контрагента - ТОВ «Інтерколірметгруп», та від ТОВ «Компанія ВБА» до ТОВ «Індустрія, ЛТД», про їх зміст, обсяг та осіб, який товар поставлявся та які надавались послуги, яким чином здійснювалась доставка товару, а також не надані жодні докази, котрі б доводили наявність розумної економічної мети в отриманні від ТОВ «Інтерколірметгруп» конкретного товару, суд погоджується з висновками відповідача щодо відсутності об'єкту оподаткування за взаємовідносинами позивача з ТОВ «Інтерколірметгруп» та ТОВ «Індустрія, ЛТД» та порушення позивачем положень п.198.6, п.198.3 ст.198, п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 87, ст. 188 ПКУ та заниження податку на додану вартість за січень 2013р. на суму 45877,00 по взаємовідносинам з ТОВ «Інтерколірметгруп» та ТОВ «Індустрія, ЛТД».

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Оскільки судовим розглядом не встановлено факту порушення спірним податковим повідомленням-рішенням прав та охоронюваних законом інтересів Позивача у сфері публічно-правових відносин, то в задоволенні позову щодо його скасування слід відмовити.

Розподіл судових здійснити відповідно до ч. 2 ст. 94 КАС України

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 4, 7-12, 14, 86, 158-163 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія ВБА» до Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення форми «Р» №0001472250 від 03.07.2013 року - відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, передбачені ст.186 КАС України.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.В. Тулянцева