Рішення

від 07.11.2014 по справі 904/6386/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

06.11.14р. Справа № 904/6386/14

За позовом Львівського міського Комунального підприємства "Львівтеплоенерго", м. Львів

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВКП "Екотрейд", м. Нікополь, Дніпропетровська обл.

про розірвання договору та стягнення 3 569 840,45 грн.

Суддя Мельниченко І.Ф.

Представники:

Від позивача: Іващук О.В., дов. № 11 від 26.02.2013 року, начальник юридично- претензійного відділу;

Від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Львівське міське комунальне підприємство "Львівтеплоенерго" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом про розірвання договору № 04/14-171 від 04.04.2014 року та стягнення 3 281 000,00 грн., що складають суму заборгованості за договором № 04/14-171 від 04.04.2014 року, 40 563, 45 грн. - річних, 37 524 грн. - інфляції (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 24.10.14 р.).

06.11.14 р. від позивача надійшла заява № 39-3732 про зміну позовних вимог, відповідно до якої останній просить визнати недійсним договір № 04/14-171 від 04.04.2014 р., укладений між ТОВ „ВКП „Екотрейд" та ЛМКП „Львівтеплоенерго", а вимогу про стягнення заборгованості за спірним договором залишити без змін.

06.11.2014 р. в судовому засіданні представник позивача відкликав зазначену вище заяву та відмовився від позовних вимог щодо розірвання договору № 04/14-171 від 04.04.2014 року, виклавши вказане письмово, в заявах № 39-3744, та №39-3745, які прийняті судом до розгляду.

Відповідач відзив на позовну заяву не надав, його повноважний представник в судове засідання не з`явився.

Останній був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, з огляду на наступне.

Згідно з Інформаційним листом Вищого господарського суду України від 13.08.2008р. № 01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року" відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002р. № 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Водночас до повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи, примірники повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками „адресат вибув", „адресат відсутній", зокрема, "за зазначеною адресою не проживає" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників процесу про вчинення судом певних процесуальних дій.

Крім того, особи, які беруть участь у розгляді справи, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень , який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.(див. Постанову Пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.11р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України).

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 11.09.14р., відповідач знаходиться за адресою, зазначеною у позовній заяві, на яку і були надіслані ухвали суду як про порушення провадження у справі, так і про відкладення.

Як вбачається із матеріалів справи, ухвалу суду про відкладення розгляду справи до 06.11.14 р., відправлено до об'єкту поштового зв'язку Нікополь, про що свідчить копія витягу з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта", інші відомості відсутні (а.с. 90-92).

Таким чином, господарський суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на участь представника у судовому засіданні.

06.11.14 р. в судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення (ст. 85 Господарського процесуального кодексу України ).

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

04.04.2014 р. між Львівським міським комунальним підприємством „Львівтеплоенерго" (Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю „ВКП „Екотрейд" (Відповідач) укладено договір про постачання природного газу № 04/14-171 (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору, Постачальник зобов'язується передати Покупцю в період з 01 квітня 2014 р. по 31 грудня 2014 р. природний газ, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити газ Постачальнику на умовах Договору.

В п. 2.1 Договору сторони досягли згоди щодо обсягів поставки газу в період дії договору, які складають 12510,000 тис.куб. м., а також визначили строки та обсяги поставки газу поквартально та помісячно.

Згідно п. 12.1. Договору, договір набирає чинності і діє в частині поставки газу з 01 квітня 2014 року і діє по 31 грудня 2014 року, а в частині проведення розрахунків за газ - до їх повного виконання.

Відповідно до таблиці щомісячного обсягу природного газу на 2014 р., встановленого сторонами в п.2.1 Договору, відповідач в другому кварталі 2014 р. взяв на себе зобовґязання щодо поставки газу в обсязі 3455 тис. куб.м.

07.04.2014 р. та 09.04.2014 р. позивач звернувся до відповідача з листами, відповідно до яких просив виділити ліміти природного газу для власних потреб на квітень 2014 р. в обсязі 1 500, 000 тис. куб. м. та 950 тис. куб м.

Позивач достроково виконав зобов`язання щодо розрахунків за газ, здійсниши перерахування відповідачеві грошових коштів за платіжними дорученнями № 3530 від 07.04.2014 р. на суму 2 440 000 грн., № 6375 від 19.06.2014 р. на суму 500 000 грн; № 6473 від 20.06.2014 р. на суму 50 000 грн.; № 6472 від 20.06.2014 р. на суму 209 000 грн.; № 6434 від 20.06.2014 р. на суму 82 000 грн. (всього перераховано грошових коштів на суму 3 281 000 грн.).

Згідно п. 3.2. Договору, кількість газу, поставленого Покупцю, підтверджується щомісячними актами приймання-передачі газу , які підписуються Постачальником та Покупцем. Акт приймання-передачі газу оформлюється на підставі технічного акту про витрати газу, який підписується щомісячно представниками газорозподільної організації та Покупця.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту, або інших вимог, що звичайно ставляться.

Доказів поставки газу, відповідно до обсягів, які були передбачені в другому кварталі 2014 р., та за які позивач фактично вніс попередню оплату, відповідач, на момент розгляду спору, не надав.

Позивач звертався до відповідача з вимогою здійснити повернення попередньої оплати, яка була викладена в листі №06-1473 від 14.05.2014 р. , та в претензії № 39-2362 від 22.07.2014 р.

10.06.2014 р. відповідач в листі №04/07-14, адресованому підприємству позивача, підтверджував наявність заборгованості та гарантував її повернення в строк до 14.07.14 р.

Відповідно до ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Доказів, які б свідчили про повернення позивачу грошових коштів в сумі 3 281 000 грн., відповідачем також надано не було.

З огляду на викладене, вимоги позивача, щодо стягнення в примусовому порядку зазначеної вище суми попередньої оплати, слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Господарський вважає помилковими посилання позивача на безпідставне перерахування грошових коштів, оскільки, як встановлено при розгляді даної справи, вказані кошти позивачем були перераховані на виконання умов спірного договору, в якості попередньої оплати, на суму якої, відповідачем не було здійснено поставки газу.

Відповідно до норм діючого законодавства, вказані обставини надають право Покупцю (позивачу), вимагати в тому числі повернення попередньої оплати.

Вимоги позивача щодо стягнення річних в сумі 40 563, 45 та інфляції в сумі 37 524 грн., нарахованих позивачем на суму попередньої оплати, задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Частина 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, встановлює, що боржник , який прострочив виконання грошових зобов'язань на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 відсотка річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зважаючи на те, що в даному випадку, відповідач, відповідно до умов договору, не мав перед позивачем грошових зобов`язань, у позивача відсутні підстави для здійснення таких нарахувань.

Зазначене вище узгоджується з положеннями ч. 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 27.10.2014 р. № 01-06/1666/14, в якому зазначено, що обов'язок щодо повернення грошових коштів, отриманих як передоплата, не можна розцінювати як грошове зобов'язання в розумінні статті 625 ЦК України, оскільки повернення суми попередньої оплати є поверненням суми авансу, а не грошовим зобов'язанням.

06.11.14р. позивач подав заяву, в якій останній відмовляється від позову в частині розірвання спірного договору.

Відмова від позовних вимог, у вказаній вище частині прийнята господарським судом, в зв`язку з чим провадження у справі в цій частині підлягає припиненню.

У судовому засіданні позивачу роз'яснені правові наслідки відмови від позову.

Керуючись статтями 526 , 625, 693Цивільного кодексу України, статтями 44, 49 , п.4 ст.80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України , господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „ВКП „Екотрейд" (53201, Дніпропетровська обл., м. Нікополь, вул. Калініна, буд. 145, р/р 26003340624 в АТ „Райфайзен Банк Аваль", МФО 380805, код ЄДРПОУ 37525559) на користь Львівського міського комунального підприємства „Львівтеплоенерго" (79040, м. Львів, вул. Д. Апостола, 1, р/р 26000130262 у Львівському ЦРВ ПАТ „Мегабанк", МФО 351629, код ЄДРПОУ 05506460) 3 281 000 (три мільйони двісті вісімдесят одна тисяча гривень) основного боргу, 65 620 (шістдесят п'ять тисяч шістсот двадцять гривень) судового збору.

В частині вимог щодо розірвання договору № 04/14-171 від 04.04.2014 р. провадження у справі припинити.

В решті позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено: 11.11.14 р.

Суддя І.Ф. Мельниченко