Рішення

від 06.11.2014 по справі 910/17379/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/17379/14 06.11.14

За позовом КП "Чоколівське" Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації

до ТОВ "Приватно юридична бібліотека "ЕКС ЛІБРИС"

про стягнення 55965,35 грн.

Суддя Головатюк Л.Д.

Представники сторін:

Від позивача Опанасенко О.С. (за дов.)

Від відповідача Шевченко Є.В.(дов. від 26.09.2014)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Позивач звернувся до господарського суду м. Києва з позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 55 965,35 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 22.08.2014 порушено провадження у справі №910/17379/14 та призначено до розгляду на 11.09.2014.

Представник позивача з'явився в судове засідання 11.09.2014, надав пояснення по суті справи та подав додаткові докази по справі.

Представник відповідача в судове засідання 11.09.2014 не з'явився, причин не явки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи, був належним чином повідомлений. Розгляд справи відкладено на 30.09.2014.

Представник позивача з'явився в судове засідання 30.09.2014, надав пояснення по суті справи та подав додаткові докази по справі.

Представник відповідача в судове засідання 30.09.2014 не з'явився, причин не явки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи, був належним чином повідомлений.

Розгляд справи відкладено на 21.10.2014.

Представники позивача та відповідача з'явилися в судове засідання 21.10.2014, надали пояснення по суті справи та подали додаткові докази по справі.

Представник відповідача подав відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечував та просив відмовити в його задоволенні.

Представники позивача та відповідача подали спільне клопотання про продовження строку розгляду справи. Суд задовольнив дане клопотання.

Відповідно до ст. 69 ГПК України у виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.

Суд прийшов до висновку про витребування доказів.

Розгляд справи відкладено на 06.11.2014.

В судове засідання 06.11.2014 прибув представник позивача, дав пояснення по справі, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача також з'явився в судове засідання проти позову заперечував та просив відмовл ти в його задоволенні.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між Комунальним підприємством "Чоколівське" Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації (надалі по тексту - Позивач), та Товариством з обмеженою відповідальністю «Приватна юридична бібліотека «Екс Лібріс» (надалі по тексту - Відповідач) 01 квітня 2008 року було укладено Договір № 3526 про надання послуг з водо-, теплопостачання, водовідведення та участь в витратах по утриманню будинку та прибудинкової території (надалі по тексту - Договір), місце виконання договору - приміщення площею 306,20 м2 за адресою: м. Київ, вул. Соціалістична, 21/10.

Пунктом 2.1 Договору передбачено, що орендар (власник) щомісячно сплачує виконавцю вартість фактично отриманих комунальних послуг згідно виставлених постачальниками табуляграм.

Відповідно до п. 4.1. Договору встановлено, що орендар (власник) повинен сплачувати всі платежі, які передбачені цим Договором незалежно від результатів господарської діяльності щомісячно, до 1 числа місяця, наступного за звітним.

Позивач у свої позовній заяві стверджує, що свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, в свою чергу відповідач порушив вищезазначені положення Договору в частині сплати за послуги, надані позивачем.

На підтвердження розміру заборгованості в розмірі 18 8367,01 грн. відповідача позивачем надані рахунки-фактури, виставлені постачальниками табуляграми, відповідно до яких відповідач мав сплатити за фактично отримані комунальні послуги.

Судом встановлено, що за щомісячні періоди надання послуг позивачем безперебійно нараховувались та виставлялись відповідачу рахунки на сплату фактично отриманих послуг, згідно Договору.

В свою чергу виставлені позивачем рахунки були оплачені відповідачем несвоєчасно та не в повному обсязі, таким чином відповідачем порушено п. 4.1 Договору, що призвело до виникнення заборгованості у відповідача за належним чином надані та спожиті послуги.

Відповідно до Договору Позивач надає комунальні послуги своєчасно та належної якості, а Відповідач зобов'язаний оплатити послуги в установлений Договором строк. Згідно Договору Відповідач повинен сплачувати всі платежі, які передбачені цим договором незалежно від результатів господарської діяльності щомісячно, до 1-го числа наступного місяця за розрахунковим.

Відповідачу щомісячно нараховується плата, що включає плату за холодне водопостачання - на підставі наданих постачальником табуляграм (ПАТ "АК "Київводоканал"); гаряче водопостачання - на підставі наданих постачальником табуляграм (ПАТ "Київенерго"); опалення - на підставі наданих постачальником табуляграм (ПАТ "Київенерго"); відшкодування витрат за технологічне обслуговування внутрішньобудинкових теплових та інженерних мереж - на підставі п.2.7. Договора; утримання будинку та прибудинкової території (експлуатаційні витрати) - на підставі п. 2.6. Договора.

За щомісячні періоди надання послуг з 01 січня 2012 року по 31 березня 2014 року (включно) Позивачем щомісячно нараховувались та виставлялись Відповідачу рахунки на сплату за Договором. Виставлені Позивачем рахунки за щомісячні періоди з 01 січня 2012 року по 31 березня 2013 року (включно) були оплачені Відповідачем несвоєчасно та не в повному обсязі, що є порушенням п. 4.1 Договору, відповідно до якого Відповідач повинен сплачувати всі платежі, які передбачені цим Договором незалежно від результатів господарської діяльності щомісячно, до 1-ого числа місяця наступного за звітним.

Таким чином, Відповідач порушив господарське зобов'язання шляхом неналежного його виконання.

Договір є договором надання комунальних послуг, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання в т.ч. Глави 63 Цивільного кодексу України та Закону України "Про житлово-комунальні послуги".

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За змістом ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством.

Частиною 1 ст. 16 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" встановлено, що порядок надання житлово-комунальних послуг, їх якісні та кількісні показники мають відповідати умовам договору та вимогам законодавства.

У відповідності до ч. 1 ст. 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Згідно з ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Матеріалами справи (Договором, платіжними вимогами-дорученнями) підтверджується надання позивачем протягом періоду з 01.02.2012 по 31.03.2014 комунальних послуг та існування заборгованості відповідача за період з 01.02.2012 по 31.03.2014 у розмірі 41 032,03 грн.

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до п.п. 5) п. 3 ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Згідно із частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України, враховуючи приписи пунктів 2.2. договору грошове зобов'язання відповідача по оплаті наданих позивачем за договором послуг мало бути виконане щомісяця до 10-го числа місяця, наступних за місяцями надання таких послуг у загальний період з 01.12.2011 по 01.01.2012.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача простроченого грошового зобов'язання по сплаті на користь позивача 41032,03 грн. за надані згідно Договору послуги. Відповідачем вказана заборгованість не спростована, доказів її погашення не надано.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідачем обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.

За таких обставин, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 41032,03 грн. є правомірними та обґрунтованими, а тому задовольняються судом.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних в сумі 1653,15 грн. та інфляційні збитки в сумі 1318,82 грн.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Таким чином, частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.

Отже, відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобов'язання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобов'язання.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Згідно розрахунку позивача, 3% річних становлять 1653,15 грн., інфляційні 1318,82 грн. В цій частині суд задовольняє позовні вимоги.

Оскільки факт невиконання та прострочення грошового зобов'язання відповідачем є доведеним, у позивача є всі правові підстави вимагати стягнення з відповідача передбаченої договором пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочки платежу в у відповідності з п. 8.6 договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно із ст. 599 Цивільного Кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст. 230 ГК України).

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч.4 ст. 549 ЦК України).

Статтею 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" встановлено, що розмір пені не може перевищувати подвійну облікову ставку Національного Банку, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Оскільки відповідач не погасив заборгованість, яка у нього утворилась перед позивачем за поставлений товар, останній нарахував відповідачеві пеню на підставі пункту 8.6. договору, яка складає 11961,35 грн.

Отже, згідно з розрахунком позивача підлягає стягненню з відповідача на користь позивача пеня в сумі 11961,35 грн. З цією сумою суд погоджується, так як позивачем вона розрахована арифметично вірно.

Щодо доводів відповідача щодо того, що позивач вже стягував з нього суму зазначену в позові, про що свідчить рішення господарського суду м. Києва від 30.05.2012 по справі № 5011-71/3306-2012, то суд зазначає, що в судовому рішенні від 30.05.2012 по справі № 5011-71/3306-2012 період за який позивач стягує з відповідача заборгованість - з 08.04.2008 по 31.12.2011, предметом розгляду по справі №910/17379/14 є стягнення збаоргованості за період з 01.01.2012 по 31.03.2014, тобто вказані періоди різні, а тому доводи відповідача є безпідставними.

Відповідно до ст. ст. 43, 33, 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 33, 34, 49, 82-85, 116-118 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Комунального підприємства "Чоколівське"Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Приватна юридична бібліотека "Екс Лібріс"(03150, м. Київ, вул. Горького, 95, ідентифікаційний код: 34568741) на користь Комунального підприємства "Чоколівське"Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації (03087, м. Київ, вул. Волинська, 4-А, ідентифікаційний код: 35756971) заборгованість за спожиті комунальні послуги та витрати по утриманню будинку та прибудинкової території в розмірі 41032 (сорок одна тисяча тридцять дві) грн. 03 коп., пеню в розмірі 11961 (одинадцять тисяч дев'ятсот шістдесят одна) грн. 35 коп., 3 % річних в розмірі 1653 (одна тисяча шістсот п'ятдесят три) грн. 15 коп., інфляційні втрати в розмірі 1318 (одна тисяча триста вісімнадцять) грн. 82 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп.

3. Видати наказ.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене в порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

5. Копію рішення розіслати сторонам.

Суддя Головатюк Л.Д.

Дата підписання повного тексту рішення - 12.11.2014