ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10.11.2014 р. Справа № 914/3661/14
За позовом: Приватного підприємства "ГАЛТЕХСЕРВІС", м. Львів,
до відповідача: Публічного акціонерного товариства "Жидачівський целюлозно - паперовий комбінат", м. Жидачів,
про: стягнення 197 043,98 грн.
Суддя М.Синчук
при секретарі О. Гринчишин
За участю представників:
позивача: Тищук Л. К. - довіреність б/н від 01.07.2014р.
відповідача: Посікіра Р.Р. - довіреність №23-5 від 09.09.2014 р.
Представникам сторін роз'яснено права та обов'язки передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді не подавалось. Клопотань про технічну фіксацію судового процесу не поступало.
На розгляд господарського суду Львівської області подано позов Приватного підприємства "ГАЛТЕХСЕРВІС" до Публічного акціонерного товариства "Жидачівський целюлозно - паперовий комбінат" про стягнення 197 043,98 грн.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідач у порушення вимог договору №15/01-У на поставку вугілля від 15.01.2013 р. не здійснив оплати своєчасно та в повному обсязі за отриманий товар, внаслідок чого виникла заборгованість. Наведене стало підставою для звернення позивача до суду з вимогою про стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 33 353,80 грн. та інфляційних втрат в розмірі 163 690,18 грн.
Ухвалою суду від 16.10.2014 р. провадження у справі порушено, позовну заяву прийнято до розгляду, розгляд справи призначено на 27.10.2014 р. В судовому засіданні 27.10.2014 р. розгляд справи відкладено на 10.11.2014 р.
В судове засідання 10.11.2014 р. представник позивача з'явився, вимоги ухвали суду від 16.10.2014р. виконав, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
В судове засідання 10.11.2014 р. представник відповідача з'явився, позовні вимоги визнав в повному обсязі, про що подав заяву, крім того, просить суд відстрочити виконання рішення суду на три місяці.
В судовому засіданні 10.11.2014 р. представник позивача щодо клопотання відповідача про відстрочення виконання рішення суду на три місяці заперечив.
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Вислухавши представників сторін, проаналізувавши матеріали справи, суд встановив наступне.
15.01.2013 року між Приватним підприємством "Ворк Супорт", (постачальником згідно договору) та Публічним акціонерним товариством "Жидачівський целюлозно - паперовий комбінат" (покупцем згідно договору) було укладено договір № 15/01-У на поставку вугілля, відповідно до п. 3.1 якого постачальник зобов'язується поставити (передати у власність) покупцю вугілля марки Ж(Г, ДГ) згідно ДСТУ 3472-96, фракція 0-100 мм, яке відповідає вимогам наведеним у розділі 7 цього договору та ДСЕУ 4083-2002, у кількості 1300 тн. (20 вагонів), а покупець зобов'язується прийняти поставлене вугілля та оплатити його вартість визначену на умовах викладених у даному договорі згідно виставлених рахунків, видаткових накладних та інших товаросупроводжувальних документів.
На виконання умов договору Приватним підприємством "Ворк Супорт" здійснено поставку товару (вугілля). Факт поставки підтверджується:
- видатковою накладною № 1985 від 31.08.2013 року на суму 597700,00 грн., Актом приймання-передачі від 31.08.2013 року та ж/д накладною від 31.08.2013 року;
- видатковою накладною № 664 від 12.11.2013 року на суму 301000,00 грн., Актом приймання-передачі від 12.11.2013 року та ж/д накладною від 12.11.2013 року;
- видатковою накладною № 1708 від 29.12.2013 року на суму 298420,00 грн., Актом приймання-передачі від 29.12.2013 року та ж/д накладною від 29.12.2013 року.
Загальна вартість поставленого товару складає 1 197 120, 00 грн.
27.02.2014 року Приватне підприємство "Ворк Суппорт" (первісний кредитор згідно договору) та Товариство з обмеженою відповідальністю "Еколайн-СТ" (новий кредитор згідно договору) уклали договір про відступлення права вимоги № 24/02-У, відповідно до п.1.1 якого первісний кредитор передає новому кредиторові, а новий кредитор приймає право вимоги, що належить первісному кредиторові і стає кредитором за договором купівлі-продажу вугілля № 15/01-У від 15.01.2013 року (основний договір), укладеним між первісним кредитором та Відкритим акціонерним товариством "Жидачівський целюлозно - паперовий комбінат".
Загальна сума заборгованості станом на 27.02.2014 року між ПП "Ворк Суппорт" і ВАТ "Жидачівський целюлозно - паперовий комбінат" 1 197 120,00 грн. (п.1.2 договору).
15.07.2014 року Приватне підприємство "Галтехсервіс" (новий кредитор згідно договору, позивач у справі) та Товариство з обмеженою відповідальністю "Еколайн-СТ" (первісний кредитор згідно договору) уклали договір про відступлення права вимоги № 19/2-Л відповідно до п.1.1 якого первісний кредитор передає новому кредиторові, а новий кредитор приймає право вимоги, що належить первісному кредиторові і стає кредитором за договором про відступлення права вимоги № 24/02-У від 27.02.2014 року між ПП "Ворк Суппорт" та ТзОВ "Еколайн-СТ" та договором купівлі-продажу вугілля № 15/01-У від 15.01.2013 року (основний договір), укладеним між ПП "Ворк Суппорт" та Відкритим акціонерним товариством "Жидачівський целюлозно - паперовий комбінат".
Загальна сума заборгованості станом на 27.02.2014 року між ПП "Ворк Суппорт" і ВАТ "Жидачівський целюлозно - паперовий комбінат" 1 197120,00 грн. (п.1.2 договору).
Рішенням господарського суду Львівської області від 07.10.2014 р. у справі №914/3321/14 позовні вимоги Приватного підприємства "Галтехсервіс" задоволено повністю, вирішено стягнути з Публічного акціонерного товариства "Жидачівський целюлозно - паперовий комбінат" на користь Приватного підприємства "Галтехсервіс" 1 197 120, 00 грн. основного боргу.
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 33 353,80 грн. та інфляційних втрат в розмірі 163 690,18 грн. у зв'язку із невиконання умов Договору № 15/01-У на поставку вугілля від 15.01.2013 р.
В судове засідання 10.11.2014 р. представник відповідача з'явився, позовні вимоги визнав в повному обсязі, про що подав заяву, крім того, просить суд відстрочити виконання рішення суду на три місяці.
В судовому засіданні 10.11.2014 р. представник позивача щодо клопотання відповідача про відстрочення виконання рішення суду на три місяці заперечив.
При винесенні рішення суд виходив з наступного.
Згідно ст. 175 Господарського Кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Статтею 174 Господарського Кодексу України визначено, що господарські зобов'язання виникають, зокрема, безпосередньо з господарського договору, інших угод, передбачених законом, але таких, які йому не суперечать, а також внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.
Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ч.1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до п. 6.2 договору оплата за поставлений товар здійснюється покупцем на протязі 5 банківських днів з дати отримання покупцем оригіналів первинної та товаросупроводжуючої документації.
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачені наслідки порушення зобов'язання.
Рішенням господарського суду Львівської області від 07.10.2014 р. у справі №914/3321/14 встановлено факт неналежного виконання відповідачем зобов'язань за Договором №15/01-У на поставку вугілля від 15.01.2013 р. щодо оплати отриманого товару та присуджено до стягнення з Публічного акціонерного товариства "Жидачівський целюлозно - паперовий комбінат" на користь Приватного підприємства "Галтехсервіс" 1 197 120, 00 грн. основного боргу.
Вищевказане рішення суду жодною із сторін не оскаржувалося і набрало законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
За правилами ст. 526 ЦК України, 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У ст. 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, а у відповідності до ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Порушенням зобов'язання, відповідно до ст.610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Правова норма ч. 1 ст. 612 ЦК України визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
В силу ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених кодексом, іншими законами та договором.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Із врахуванням положень вищенаведених правових норм суд прийшов до висновку про підставність нарахування Публічному акціонерному товариству "Жидачівський целюлозно - паперовий комбінат" позивачем інфляційних втрат та 3 % річних.
Суд перевіривши розрахунок проведення позивачем нарахування інфляційних річних вважає його арифметично обґрунтованим та підтвердженим матеріалами справи в сумі 163 687,73 грн. В задоволенні решти вимог в частині нарахування інфляційних втрат слід відмовити.
Вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних в розмірі - 33 353,80 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.
У відповідності до ст. 49 ГПК України судовий збір слід покласти на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі: зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом .
Щодо заявленого відповідачем клопотання про відстрочку виконання рішення суду строком на три місяці суд вирішив наступне.
В пункті 6 статті 83 ГПК України передбачено право суду, постановляючи рішення, відстрочити або розстрочити його виконання. При цьому слід враховувати приписи ст. 121 ГПК України про те, що за наявності обставин, які ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення.
У п. 2 Роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України № 02-5/333 від 12.09.1996 "Про деякі питання практики застосування статті 121 Господарського процесуального кодексу України", зазначено, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, не вимагається, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.
Отже, в основу ухвали про надання розстрочки або відстрочки виконання рішення суду має бути покладений обґрунтований висновок про наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим його виконання.
Як вбачається із заяви відповідача, він не обґрунтовує неможливість виконання судового рішення та не надає докази неможливості виконання такого рішення.
Відповідно до статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
З аналізу наведених обставин, враховуючи заперечення позивача, суд приходить до висновку, що в задоволенні заяви відповідача про відстрочку виконання рішення слід відмовити.
Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 33, 43, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
В И Р І Ш И В :
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Жидачівський целюлозно - паперовий комбінат" (адреса: 81700, Львівська область, Жидачівський район, м. Жидачів, вул. Фабрична, б. 4; ідентифікаційний код 00278801 ) на користь Приватного підприємства "ГАЛТЕХСЕРВІС" (адреса: 80100, Львівська область, м. Червоноград, вул. Паркова, б. 2А, кв.81; ідентифікаційний код 31843866 ) 163 687,73 грн. - інфляційних втрат, 33 353,80 грн. - 3% річних.
3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Жидачівський целюлозно - паперовий комбінат" (адреса: 81700, Львівська область, Жидачівський район, м. Жидачів, вул. Фабрична, б. 4; ідентифікаційний код 00278801 ) на користь Приватного підприємства "ГАЛТЕХСЕРВІС" (адреса: 80100, Львівська область, м. Червоноград, вул. Паркова, б. 2А, кв.81; ідентифікаційний код 31843866 ) 3 940,85 грн. судового збору.
4. Накази видати відповідно до ст. 116 ГПК України.
5. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
6. Повернути позивачу - Приватному підприємству "ГАЛТЕХСЕРВІС" (адреса: 80100, Львівська область, м. Червоноград, вул. Паркова, б. 2А, кв.81; ідентифікаційний код 31843866 ) з державного бюджету України 1,00 грн. зайво сплачену на оплату судового збору.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст. ст. 91- 93 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення виготовлено та підписано 12.11.2014 р.
Суддя Синчук М.М.
Суд | Господарський суд Львівської області |
Дата ухвалення рішення | 10.11.2014 |
Оприлюднено | 17.11.2014 |
Номер документу | 41338848 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Львівської області
Синчук М.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні