Постанова

від 12.11.2014 по справі 904/5692/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.11.2014 року Справа № 904/5692/14

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Березкіної О.В. ( доповідач)

Суддів: Дарміна М.О., Чус О.В.

При секретарі Назаренко С.Г.

За участю представників сторін:

від позивача: Домальчук С.В. представник, довіреність б/н від 08.01.14;

від відповідача: Перевощикова Т.М. представник, довіреність № 104 від 11.08.14;

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Комунального підприємства культури «ЦЕНТРАЛЬНИЙ МІСЬКИЙ ПАРК ім. Л.ГЛОБИ» на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 9 жовтня 2014 року у справі № 904/5692/14

за позовом Комунального підприємства «МІСЬКСВІТЛО» Дніпропетровської міської ради

до Комунального підприємства культури «ЦЕНТРАЛЬНИЙ МІСЬКИЙ ПАРК ім.. Л.ГЛОБИ»

про стягнення заборгованості за договором про надання послуг в розмірі 52 633,83 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 9 жовтня 2014 року (суддя Новікова Р.Г.) позовні вимоги Комунального підприємства «МІСЬКСВІТЛО» Дніпропетровської міської ради - задоволені частково.

Суд стягнув з Комунального підприємства культури «ЦЕНТРАЛЬНИЙ МІСЬКИЙ ПАРК ім. Л.ГЛОБИ» на користь Комунального підприємства «МІСЬКСВІТЛО» пеню в розмірі 1085,41 грн., 3% річних в розмірі 694,99 грн.

В решті частини позовних вимог - відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду, відповідач - Комунальне підприємство культури «ЦЕНТРАЛЬНИЙ МІСЬКИЙ ПАРК ім. Л.ГЛОБИ» звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив рішення суду скасувати, та відмовити у позові повністю.

В обґрунтування своєї скарги відповідач посилається на те, що суд порушив норми матеріального права та ухвалив рішення за неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи.

Зокрема, суд не врахував, що несплата суми боргу за укладеним договором відбулась не з вини відповідача, який вжив усіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов'язання., а внаслідок дій Державної казначейської служби, яка не провела оплату за Договором без пояснення причин.

Оскільки вина відповідача не вбачається, для застосування відповідальності у вигляді пені та 3% річних немає підстав.

Всі ці обставини, на думку відповідача, є підставою для скасування рішення суду та відмові у позові.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 30 жовтня 2014 року апеляційна скарга була прийнята до розгляду, розгляд справи було призначено у судовому засіданні на 12 листопада 2014 року.

У судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, просив рішення суду скасувати та відмовити у позові, а представник позивача просив рішення суду залишити без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши відповідність оскаржуваного рішення нормам діючого законодавства, Дніпропетровський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Звертаючись із позовом до Комунального підприємства культури «ЦЕНТРАЛЬНИЙ МІСЬКИЙ ПАРК ім. Л.ГЛОБИ» про стягнення пені в розмірі 2170 грн.82 коп. та 3% річних в розмірі 723 грн.61 коп., позивач - Комунального підприємства «МІСЬКСВІТЛО» посилався на невиконання відповідачем своїх зобов'язань за договором про надання послуг в частині своєчасної оплати наданих послуг.

Задовольняючи позовні вимоги частково в сумі 1085,41 грн. пені та 3% річних в розмірі 694,99 грн., господарський суд першої інстанції виходив з того, що Комунальне підприємство культури "Центральний міський дитячий парк Лазаря Глоби" своєчасно своїх зобов'язань з оплати наданих згідно з договором №19/12 від 19.12.2013р. послуг не виконало, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість перед позивачем в розмірі 49739грн. 40коп., яка була повністю погашена лише 26.08.2014р. Означене є підставою для стягнення пені та 3% річних за період з 13.01.2014р. по 01.07.2014р., а не за період з 06.01.2014р. по 01.07.2014р., як просив позивач, оскільки пунктом 2.1 договору передбачена оплата послуг протягом 10 банківських днів з моменту їх виконання, в той час як позивач використовував при визначені строку оплати за надані згідно з договором №19/12 від 19.12.2013р. послуги, календарні дні замість банківських.

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного господарського суду погоджується з такими висновками суду першої інстанції.

Як вбачається з матеріалів справи, 19.12.2013р. між Комунальним підприємством "Міськсвітло" Дніпропетровської міської ради (далі - виконавець) та Комунальним підприємством культури "Центральний міський дитячий парк Лазаря Глоби" (далі - замовник) підписаний договір №19/12 (далі - договір), предметом якого є надання послуг з монтажу світлового забезпечення в рамках проведення заходу "Ялинка - 2014". За умовами означеного договору, Виконавець здійснює надання послуг, а замовник здійснює оплату за отримані послуги в межах очікуваних кошторисних призначень.

Відповідно до пункту 2.1 договору загальна вартість послуг за цим договором складає 49739 грн.40коп., у тому числі ПДВ 20% - 8289грн.90коп.

Згідно з положеннями пункту 2.3 договору розрахунок у розмірі 100% загальної вартості послуг замовник здійснює шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця згідно з виставленим рахунком та актом приймання-передачі виконаних послуг, підписаним сторонами, протягом 10 банківських днів з моменту виконання цих послуг. У разі затримки бюджетного фінансування розрахунок за надані послуги здійснюється протягом 5 банківських днів з дати отримання замовником бюджетного призначення на фінансування відповідної закупівлі на свій реєстраційний рахунок.

З акту приймання виконаних будівельних робіт №169 від 25.12.2013р. на суму 49739грн.40коп., який підписаний та скріплений печатками сторін без зауважень та заперечень до нього, вбачається, що Комунальне підприємство "Міськсвітло" Дніпропетровської міської ради належним чином виконало свої зобов'язання за договором №19/12 від 19.12.2013р.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України та статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Проте, судом встановлено, що відповідач виконав свої зобов'язання за договором в частині оплати наданих послуг лише 26.08.2014р.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором, зокрема, сплата неустойки.

Згідно частини другої статті 625 ЦК України та статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" правовими наслідками порушення грошового зобов'язання, тобто зобов'язання сплатити гроші, є обов'язок сплатити не лише суму основного боргу, а й неустойку, інфляційні нарахування, та проценти річних від простроченої суми основного боргу.

Оскільки відповідач порушив грошове зобов'язання, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про стягнення пені за період часу з 13.01.2014р. по 01.07.2014р., розмір якої суд водночас вмотивовано зменшив до 1085грн.41коп., а також 3% річних за означений же період.

При цьому, колегія суддів вважає безпідставним посилання відповідача на відсутність своєї вини у порушенні грошового зобов'язання в частині оплати наданих послуг, оскільки наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді трьох процентів річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у отриманні компенсації від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника.

Господарський суд першої інстанції обґрунтовано виходив з принципу неприпустимості безпідставного збереження грошових коштів однією стороною зобов'язання за рахунок іншої. Матеріальне становище учасників цивільного обороту схильне до змін, тому не виключено, що боржник, який не може виконати грошове зобов'язання зараз, зможе виконати його пізніше. Оскільки грошові кошти є родовими речами, неможливість виконання такого зобов'язання (наприклад, внаслідок відсутності у боржника грошей та інших підстав), не звільняє його від відповідальності.

Відповідно до ст. 617 ЦК України не вважається випадком, який би звільняв від відповідальності за порушення грошового зобов'язання, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, тому не можуть бути підставою для відмови у позові доводи апелянта про безпричинне неперерахування Державним казначейством коштів, які надійшли на рахунок відповідача на користь позивача.

Таким чином, розглядаючи справу, господарський суд першої інстанції всебічно, повно і об'єктивно встановив всі обставини справи, дав їм належну правову оцінку, правильно застосував норми матеріального та процесуального права, що у відповідності до ст. 103 ГПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства культури «ЦЕНТРАЛЬНИЙ МІСЬКИЙ ПАРК ім. Л.ГЛОБИ» - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 9 жовтня 2014 року у справі № 904/5692/14 - залишити без змін .

Постанова набирає чинності з дня її оголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дати її прийняття.

Повний текст виготовлено 13.11.2014 року.

Головуючий суддя О.В. Березкіна

Суддя М.О.Дармін

Суддя О.В.Чус