Постанова

від 29.05.2014 по справі 808/2623/14

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2014 року Справа № 808/2623/14 < Текст > м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Нечипуренка О.М., при секретарі Петрусь Д.К., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Російсько-Українське спільне науково-виробниче підприємство "Агрінол"

до Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 11.01.2014 №0001182205 та від 18.10.2013 №0001242211,-

за участі представників сторін:

від позивача - Пеньков О.Ю. (довіреність б/н від 29.04.2014)

від відповідача - Бурашнікова О.С. (довіреність №597/Б/08-22-10 від 13.01.2014)

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Російсько-Українське спільне науково-виробниче підприємство "Агрінол" (далі - ТОВ "РУ СНВП "Агрінол", позивач) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області (далі - ДПІ, відповідач) в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 11.01.2014 №0001182205, яким підприємству нарахований основний платіж по податку на додану вартість на прибуток у сумі 189559,00 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції на суму 94949,50 грн.

Ухвалою суду від 16.04.2014, відкрито провадження у адміністративній справі №808/2623/14 та призначено до судового розгляду на 24.04.2014. За письмовими клопотаннями сторін розгляд справи неодноразово зупинявся.

Відповідно до ст.160 КАС України, в засіданні 29.05.2014 судом проголошено вступну та резолютивну частини постанови і оголошено про час виготовлення постанови у повному обсязі.

На виконання приписів ст. 41 КАС України, у судовому засіданні здійснювалось повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів, а саме: комплексу "Камертон".

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги і з підстав, викладених у позові, просив задовольнити їх у повному обсязі. Обґрунтовуючи позовні вимоги, зазначав, що висновки податкового органу, викладені в акті перевірки, не відповідають фактичним обставинам справи, та суперечать вимогам чинного законодавства. За результатами проведеної податкової перевірки, відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення від 11.01.2014 №0001182205, яким підприємству було визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток у сумі 284508,50 грн., з них 189559,00 грн. за основним платежем та 94949,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями. Просив задовольнити позов у повному обсязі.

19.05.2014 позивач надав суду заяву про збільшення позовних вимог, зазначивши, що спірне податкове повідомлення-рішення було прийняте за результатами проведення позапланової виїзної документальної перевірки, за наслідками якої був складений акт перевірки №081/08-22-22-05-06/3236544. Разом з тим, висновки, викладені в цьому акті безпосередньо пов'язані із результатами іншої позапланової виїзної перевірки фінансово-господарської діяльності підприємства з питання дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2012 по 31.12.2012 (акт перевірки №055/08-22-22-0506/32365441 від 07.10.2013, за результатами якої було прийнято ще одне податкове повідомлення-рішення №0001242211 від 18.10.2013 про донарахування податку на додану вартість на суму 308088,00 грн. та застосування штрафних фінансових санкцій у розмірі 154044,00 грн. Зазначає, що підстави для прийняття обох податкових повідомлень-рішень однакові, порушення взаємопов'язані і витікають з одних і тих самих господарських відносин, у зв'язку з чим просив прийняти заяву про збільшення позовних вимог на визнати протиправними і скасувати податкові повідомлення-рішення №0001182205 від 11.01.2014 та №0001242211 від 18.10.2013.

Представник відповідача позов не визнав, з підстав, зазначених у запереченнях №6871/10/08-22-10 від 28.05.2014. Проти задоволення судом заяви позивача про збільшення позовних вимог заперечив з підстав, викладених у запереченнях №7499/10/08-22/10 від 28.05.2014. Зокрема, пояснив, що перевірку проведено у відповідності та на виконання приписів чинного законодавства, висновки фахівців податкової інспекції про порушення позивачем чинного законодавства, ґрунтуються на законодавстві, у зв'язку з чим вважає спірні податкові повідомлення-рішення законними та обґрунтованими. Просить у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Відповідно до ч.1. ст.137 КАС України, позивач може протягом всього часу судового розгляду збільшити або зменшити розмір позовних вимог, подавши письмову заяву, яка приєднується до справи.

Розглянувши заяву позивача про збільшення позовних вимог, та заслухавши думки представників сторін з цього питання, суд приймає вважає за можливе задовольнити вказану заяву, та розглядати справу з урахуванням збільшення позовних вимог.

Проаналізувавши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає, позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного:

Відповідно до ст.9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Підставами для визнання незаконними (нечинними) актів в судовому порядку є невідповідність їх вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів фізичної особи, підприємства чи організації - позивача у справі.

Як свідчать матеріали справи, Бердянською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Запорізькій області було проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ "РУ НВП "Агрінол" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2012 по 31.12.2012, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2012 по 31.12.2014, за результатами якої був складений акт №055/08-22-22-05-06/3236544 від 07.10.2013.

За наслідками проведеної перевірки, перевіряючими були зроблені висновки про порушення підприємством вимог:

1. п.п.14.1.257, п.п.14.1.267, п.14.1 ст.14, п.135.1, 135.2, п.135.4, п.135.5.4, п.135.7 ст.135, п.п.1358.1.1 п.138.1, п.138.2, п.138.4, п.138.8, 138.10.2, 138.10.3, п.138.10.4, п.138.10.6, п.138.10 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток на 708101,00 грн., в т.ч. за 3 квартал 2012 року на 155816,00 грн., за 4 квартал 2012 року на 552285,00 грн.;

2. п.46.1 ст.46 та п.103.9 ст.103 Податкового кодексу України, що призвело до ненадання ТОВ "РУ НВП "Агрінол" додатку ПН до податкової декларації з податку на прибуток підприємства;

3. п.п.14.1.36 ст.14, п.185.1 ст.185, п.188.1 ст.188, п.198.5, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 308088,00 грн., в т.ч. за жовтень 2012 року на 201492,00 грн., за листопад 2012 року на 47821,00 грн., грудень 2012 року на 58775,00 грн.;

4. п.160 ст.160, п.103 ст.103 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на доходи нерезидентів в періоді, що перевірявся, на загальну суму 12289,00 грн., в т.ч. у 3 кварталі 2012 року у розмірі 10466,60 грн., у 4 кварталі 2012 року в розмірі 1822,40 грн.;

5. ст.2 Закону України від 23.09.1994 №185/94-ВР "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", а саме: несвоєчасне надходження товару по зовнішньоекономічному імпортному договору;

6. п.176.2 "б" ст..176 Податкового кодексу України та Порядку заповнення й надання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, та сум утриманого з них податку №1020 від 24.12.2010, зареєстрованого в Мінюсті 13.01.2011 за 3 квартал 2012 року.

На підставі Акту перевірки Бердянською ОДПІ ГУ Міндоходів у Запорізькій області винесено податкове повідомлення-рішення №0001242211 від 18.10.2013, яким позивачу було визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 462132,00 грн., з них 308088,00 грн. за основним платежем та 154044,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Не погодившись із прийнятим податковим повідомленням-рішенням, ТОВ "РУ СНВП "Агрінол" оскаржило його в адміністративному порядку шляхом подання скарги до ГУ Міндоходів у Запорізькій області від 11.11.2013, з вимогою про частковий перегляд результатів позапланової перевірки з посиланням на обставини, що не були досліджені під час проведення перевірки та у зв'язку.

У зв'язку з отриманням листа ГУ Міндоходів у Запорізькій області від 06.12.2013 №3567/10/08-10-10-04-20, при розгляді якого було з'ясовано, що матеріали справи потребують додаткового дослідження, відповідно до наказу №1589 від 11.12.2013, Бердянською ОДПІ була проведена 13.12.2013 позапланова виїзна документальна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "Російсько-Українського Спільного науково-виробничого підприємства "Агрінол" з питань повноти визначення та своєчасності сплати до бюджету податку на прибуток з урахуванням питань, що стали предметом оскарження за період з 01.07.2012 по 31.12.2012, за результатами якої був прийнятий акт перевірки №081/08-22-22-05-06/32365441 від 13.12.2013.

За результатами перевірки, ДПІ було встановлено порушення підприємством вимог:

1. п.п.14.1.257, п.п.14.1.267, п.14.1 ст.14, п.135.2, п.135.4 ст.135, п.137.1 ст.137, п.п.138.1.1. п.138.1, п.138.2, п.138.4, п.138.8, п.п.138.10.2, 138.10.3, 138.10.4, 138.10.5, 138.10.6 п.138.10 ст.137 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток на 189559,00 грн., в т.ч. за 3 квартал 2012 року на 155816,00 грн., за 4 квартал 2012 року на 33743,00 грн.

Не погодившись з висновками актів перевірок та спірними податковими повідомленнями - рішеннями позивач звернувся з даним позовом до суду.

Враховуючи викладене, приймаючи до уваги пояснення сторін та фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає висновки актів перевірок, на підставі яких прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення, необґрунтованими, у зв'язку з чим приходить до висновку про протиправність прийнятих повідомлень-рішень виходячи з наступного.

1. Щодо податкового повідомлення-рішення від 18.10.2013 №0001242211

Проведеною перевіркою відображених показників за період з 01.07.2012 по 31.12.2012 відповідно у сумі 22850930 грн. на підставі таких документів: первинних документів, загальних обігово-сальдових відомостей; актів виконаних робіт; банківських виписок; видаткових накладних, угод; даних відомостей по рахунках 31 "Поточні рахунки", 70 "Доходи від реалізації", 704 "Вирахування з доходів", 71 "Інший операційних дохід" та ін.. було встановлено його заниження на суму 144466 грн., в т.ч.: за 3 квартал 2012 року в розмірі 72233 грн. та 302579654 грн., за 4 квартал 2012 року в розмірі 72233 грн., внаслідок наступного:

Перевіряємим підприємством ТОВ "РУ НВП "Агрінол" укладено договори позики з контрагентами:

- ТОВ "Бердянський завод залізобетонних виробів", ЄДРПОУ 37381379 (Позикодавець), платник податку на прибуток на загальних підставах відповідно до положень Податкового кодексу України і ТОВ "РУ НВП "Агрінол" (Позичальник) уклали Договори про надання поворотної фінансової допомоги від 29.01.2011 №01/29-09 та від 28.09.2011 №01/28-10 згідно яких Позикодавець надає Позичальникові грошові кошти у розмірі відповідно 315000 грн. та 906000 грн. Всього 1221000 грн.

Позика передається в безготівковій формі платіжним дорученням шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Позичальника. Строк позики починається з моменту набрання чинності цього договору та діє до 31.12.2014 року. Позика повертається в безготівковій формі шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Позикодавця. Позика вважається повернутою Позикодавцю в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на його поточний рахунок.

Зазначена сума допомоги у розмірі 1221000 грн. була перерахована на рахунок ТОВ "РУ НВП "Агрінол" у періоді, що передував перевірці.

Станом на 30.09.2012 (у 3-му кварталі 2012) та 31.12.2012 (у 4-му кварталі) за даними бухгалтерського обліку сума поворотної фінансової допомоги залишилась неповернутою (сальдо кредитове по бухгалтерському рахунку 6851 "Розрахунки з іншими кредиторами").

ПП "Курорти Приазов'я", код ЄДРПОУ 31508370 (Позикодавець), платник податку на прибуток на загальних підставах відповідно до Положень Податкового кодексу України і ТОВ "РУ НВП "Агрінол" (Позичальник) уклали Договір про поворотну фінансову допомогу від 07.06.2012 №01/07-06, згідно якого Позикодавець надає Позичальникові грошові кошти у розмірі 2900000 грн. Позика надається в безготівковій формі платіжним дорученням шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Позичальника. Строк позики починається з моменту набрання чинності цього Договору та діє до 30.03.2013. Позика повертається в безготівковій формі шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Позикодавця. Позика вважається повернутою Позикодавцю в момент зарахування грошової суми на його поточний рахунок.

Зазначена сума допомоги у розмірі 2900000 грн. перерахована на рахунок ТОВ "РУ НВП "Агрінол" у періоді, що передує перевірці.

Разом з тим, матеріали справи не містять будь-яких "Договорів про фінансову допомогу", які були досліджені перевіряючими під час проведення перевірок. Замість цього, позивачем були надані Договори позики від 29.01.2011 №01/29-09 та від 28.09.2011 №01/28-10, що є типовими цивільно-правовими договорами із визначенням основних умов щодо даного виду договорів, відповідно до вимог Цивільного кодексу України.

Згідно листа Державної податкової адміністрації від 06.05.2011 №12818/15-03-17 "Щодо розгляду листа (щодо оподаткування позики, отриманої від підприємства, витрат, здійснених на користь нерезидентів та понесених на отримання і користування безпроцентною позикою визначено, що відповідно до пункту 1 розділу ХІХ "Прикінцеві положення" Податкового кодексу України (далі - Кодекс) передбачено, що цей Кодекс набирає чинності з 1 січня 2011 року, крім, зокрема, розділу ІІІ цього Кодексу, який набирає чинності з 1 квітня 2011 року.

Пунктом 2 цього розділу встановлено визнати такими, що втратили чинність, зокрема з 1 квітня 2011 року - Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств", крім пункту 1.20 ст.1 цього Закону, який діє до 1 січня 2013 року.

Відповідно до п.п.14.1.267 п.14.1 ст.14 Кодексу, позика - це грошові кошти, що надаються резидентами, які є фінансовими установами, або нерезидентами, крім нерезидентів, які мають офшорний статус, позичальнику на визначений строк із зобов'язанням їх повернення та сплатою процентів за користування сумою позики.

Підпунктом 138.10.5 п.138.10 ст.10 Податкового кодексу України встановлено, що до складу інших витрат включаються фінансові витрати, до яких належать витрати на нарахування процентів (за користування кредитами та позиками, за випущеними облігаціями та фінансовою орендою) та інші витрати підприємства в межах норм, встановлених цим Кодексом, пов'язані із запозиченнями (крім фінансових витрат, які включені до собівартості кваліфікаційних активів відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку).

Статтею 141 Податкового кодексу України встановлені особливості визнання складу витрат платника податку в разі сплати процентів за борговими зобов'язаннями.

Порядок оподаткування операцій з борговими вимогами та зобов'язаннями, встановлений підпунктом 153.4.1 пункту 153.4 статті 154 Кодексу, передбачає, що з урахуванням особливостей, установлених цим розділом, не включаються в дохід і не підлягають оподаткуванню кошти або майно, залучені платником податку у зв'язку з отриманням платником податку основної суми фінансових кредитів, у тому числі субординованого боргу, позик від інших осіб - кредиторів, а також повернення основної суми фінансових кредитів, позик, наданих платником податку іншим особам - дебіторам, отримання частини консолідованого іпотечного боргу власниками іпотечних сертифікатів участі, заміною однієї частки консолідованого боргу на іншу.

Одночасно з підпунктом 153.4.2 цього пункту передбачено, що з урахуванням особливостей, встановлених цим розділом, не включаються до витрат кошти або майно, надані платником податку у зв'язку з поверненням платником податку основної суми кредиту, у тому числі субординованого боргу, частки, частини консолідованого іпотечного боргу при погашенні іпотечного сертифіката участі, але не більше суми, сплаченої за придбання сертифіката іншим особам - кредиторам, процентної позики, а також з надання основної суми кредиту, позики іншим особам - дебіторам, викупу (заміни) однієї частки консолідованого іпотечного боргу на іншу відповідно до закону.

Таким чином, якщо позика відповідає критеріям, встановленим п.п. 14.1.267 п. 14.1 ст.14 Податкового кодексу України, то облік доходів і витрат здійснюється у відповідності до п.п.138.10.4 п.138.10 ст.138, ст..141, п.п.153.4.1. і п.п.153.4.2. п.153.4 ст.153 Податкового кодексу України.

Перевіркою відображених ТОВ "РУ НВП "Агрінол" показників за період з 01.07.2012 по 31.12.2012 у розмірі 381367094 встановлено, що до складу даного показника перевіряємим підприємством віднесено суму витрат в розмірі 381367094 грн. по операціям із формування собівартості вироблених нафтопродуктів та реалізованих товарів.

Проведеною перевіркою відображених показників відповідно в сумі 381367094 грн. на підставі таких документів: загальних обігово-сальдових відомостей; договорів, прибуткових накладних, актів виконаних робіт, банківських виписок та іншої первинної документації, даних відомостей по рахунках 20, 23, 26, 28, 90, 661, 63 та ін.., встановлено завищення на 758193 грн. в т.ч. за 3 квартал 2012 року на 669747 грн., за 4 квартал 2012 року на 88446 грн., заниження на 29919723 грн. за 3 квартал 2012 року.

У бухгалтерському обліку ТОВ "ТУ НВП "Агрінол" для узагальнення інформації про доходи від реалізованих послуг виготовлення продукції призначено рахунок 701 "Дохід від реалізації готової продукції", для узагальнення інформації про собівартість реалізованої готової продукції призначено субрахунок 901 "Собівартість реалізованої готової продукції".

За дебетом субрахунку 901 відображується фактична собівартість реалізованої готової продукції, за кредитом - списання в порядку закриття дебетових оборотів на рахунок 791 "Фінансові результати від операційної діяльності".

Фактична собівартість реалізованої продукції списується з кредиту рахунка 23 "Виробництво" до дебету рахунку 26 "Готова продукція", яка надалі списується на рахунок 901 "Собівартість реалізованої готової продукції".

Як зазначено в акті перевірки, відомості головної книги по дебету бухгалтерського рахунку 23 "Виробництво" на формування собівартості реалізованих послуг протягом періоду, що перевірявся, впливали прямі матеріальні витрати (компоненти мастил, з яких власно і виробляється мастильна продукція), прямі витрати на оплату праці робітників, безпосередньо зайнятих у наданні послуг з виробництва мастильної продукції, загально виробничі витрати, витрати на утримання основних засобів безпосередньо зайнятих у виробництві, паливо та енергія, та інші прямі витрати (відрахування на соціальні заходи тощо).

Перевіркою первинних бухгалтерських документів та регістрів бухгалтерського обліку встановлено, що при виробництві олії марки М-14В2 собівартість перевищує отриманий дохід від реалізації, а саме:

Перевіркою встановлено виробництво олії моторної марки М-14В2 в липні 2012 року 427,853 т, вересні 2012 року 159,279 т, в жовтні 2012 року 132,4410 т. Фактична собівартість всієї виробленої продукції по місцях відповідно склала: 4492564,00 грн. (на 1 тону 10500,25 грн.), 1580897,86 грн. (на 1 тону 9925,34 грн.), 1311029,32 грн. (на 1 тону 9898,97 грн.). Перевищення суми витрат, яка не покривається доходами становить всього 758193,37 грн., в т.ч. 469791,87 грн. за липень 2012 року 199957,68 грн. за вересень 2012 року 88446,82 грн. за жовтень 2012 року.

Таким чином, відповідачем зроблено висновок про те, що в результаті реалізації продукції за цінами, нижчими за собівартість її виготовлення, відбувається зменшення такої складової власного капіталу, як активи, а також те, що проведення такої діяльності приводить не до зросту, а до зменшення власного капіталу на різницю між собівартістю послуг з виготовлення продукції та ціною їх надання. Відтак, перевіряючими зроблено висновок про порушення підприємством п.п.138.1.1 п.138.1., п.138.4., п.138.8. ст.138 Податкового кодексу України, а саме те, що підприємством завищено суму витрат по ряд.05.1 "Собівартість придбання та реалізованих товарів" декларації з податку на прибуток на загальну суму 758193 грн., в т.ч. 669747 за 3 квартал 2012 року, 88446 грн. за 4 квартал 2012 року.

Також перевіркою первинних бухгалтерських документів встановлення включення до собівартості в податковому обліку вартості придбаних олив (оливи компресорної марки К-2-24, оливи індустріальної И-40А та оливи компресорної Лукойл КС-19п, марки А) від постачальника ТОВ ЛЛК "Україна" (ЄДРПОУ 37177437) в листопаді 2012 року кількістю 229,633 т на загальну суму 2469245,85 грн. (без ПДВ).

Згідно банківських виписок, сплата за поставлену продукцію здійснено шляхом безготівкового перерахування з поточного рахунку на рахунок ТОВ ЛЛК "Україна" коштів частками 16.11.2012 1000000 грн., 19.11.2012 1000000 грн., 20.11.2012 919000 грн.

Придбане мастило у листопаді 2012 року списано у виробництво готової продукції та в 4 кварталі 2012 року реалізоване ТОВ ТД "Агрінол" та включено в податковому обліку до складу собівартості випущеної та реалізованої продукції.

З урахуванням додатково наданих до перевірки документів (договору №11/974 від 05.09.2011, видаткової накладної №KV1-000902 від 16.11.2012, залізничних накладних, в яких зазначено доставку оливи вагонами №57180663 (оливи індустріальної И-40А кількістю 63039 кг), №51485563 (оливи компресорної К-2-24 кількістю 59411 кг), №53964185 (оливи компресорної К-2-24 кількістю 59493 кг), №50410463 (оливи компресорної К-2-24 кількістю 59207 кг), акту прийому передачі № KV1-000902 від 16.11.2012, податкових накладних, регістрів бухгалтерського обліку), порушення в частині завищення витрат на загальну суму 2469246 грн. за 4 квартал 2012 року по взаємовідносинах з ТОВ ЛЛК "Україна" відсутнє.

Статтею 42 Господарського кодексу України підприємництво визначено як безпосередня, самостійна, систематична, на власний ризик діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Суд приймає зауваження позивача про те, що при перевірці перевіряючими не було взято до уваги те, що при визначенні ціни товарів, робіт (послуг) під час укладення договорів позивач та його контрагенти виходили із оцінки ситуації на відповідному ринку, в той час, як собівартість знаходилася у зворотній залежності від обсягу виробництва: при зниженні обсягу збільшується собівартість виробництва одиниці через зростання частки постійних витрат.

Перевіряючими не було враховано правил, за якими звичайна ціна визначається на підставі даних про фактичні витрати, застосовуються виключно відносно платника податків, визначених як природні монополісти відповідно до закону і лише у випадку неможливості застосування інших методів.

Для визначення ціни товару (робіт, послуг) використовується інформація про укладені на момент продажу такого товару (роботи, послуги) договори з ідентичними (однорідними) товарами (роботами, послугами) у співставних умовах. Зокрема, враховуються такі умови договорів, як кількість (обсяг) товарів (наприклад, обсяг товарної партії), строки виконання зобов'язань, умови платежів, звичайних для такої операції, а також інші об'єктивні умови, що можуть вплинути на ціну. При цьому, умови договорів на ринку ідентичних (у разі їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) визнаються співставними, якщо відмінність між такими умовами суттєво не впливає на ціну, або може бути економічно обґрунтована. При цьому враховуються звичайні при укладанні угод між непов'язаними особами надбавки чи знижки до ціни.

Зокрема, але не виключно, враховуються знижки, пов'язані з сезонними та іншими коливаннями споживчого попиту на товари (роботи, послуги), втратою товарами якості або інших властивостей: закінченням (наближенням дати закінчення) строку зберігання (придатності, реалізації); збутом неліквідних або низько ліквідних товарів; маркетинговою політикою, у тому числі при просуванні товарів (робіт, послуг) на ринки; наданням дослідних моделей і зразків товарів з метою ознайомлення з ними споживачів.

У свою чергу собівартість включає витрати, безпосередньо пов'язані з виробництвом продукції, зумовлені технологією та організацією виробництва (прямі матеріальні витрати на оплату праці, інші прямі витрати), а також змінні загальновиробничі та постійні розподілені загальновиробничі витрати.

Загальновиробничі витрати включають до собівартості реалізованої продукції після їх розподілу, порядок якого наведено в Додатку 1 до П(С)БО 16. Постійні загальновиробничі витрати розподіляють виходячи з нормальної потужності. При цьому нерозподілені постійні загальновиробничі витрати включають у собівартість реалізованої продукції в періоді їх виникнення. Змінні розподіляють на кожен об'єкт витрат, виходячи з фактичної потужності з використанням обраної бази розподілу (зарплата, обсяг діяльності тощо).

Крім цього, у собівартість реалізації потрапляють наднормативні витрати, не пов'язані з нестачами, порчею, нетехнологічним використанням та порушеннями правил зберігання. Отже, поняття собівартості реалізованої продукції (робіт, послуг) ширший від поняття виробничої собівартості, оскільки включає не лише виробничу собівартість виготовленої та реалізованої продукції (робіт, послуг), а й інші визначені витрати.

Не включаються до складу собівартості реалізованої продукції (робіт, послуг) адміністративні витрати, витрати на збут та інші операційні витрати, які окремо обліковуються по рахунках 92, 93, 94 та списуються на фінансові результати наприкінці звітного періоду.

Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) відображується за дебетом відповідних субрахунків активного рахунку 90 (Собівартість реалізації). За кредитом таку собівартість списують на субрахунок 971 "Результати операційної діяльності"

Також, перевіряючими не було взято до уваги те, що при реалізації товару через свого дилера ТОВ "Торговий дім Агрінол", підприємство повинно враховувати тендерні контракти дилера із третіми особами, укладені на початку року, з фіксованими цінами.

Таким чином, суд приходить до висновку, що під час проведення перевірки перевіряючими вибірково були взяті позиції з номенклатури і період, в якому відбувалася реалізація товару за цінами, нижче собівартості, у той час, як в інші місяці півріччя 2012 року, позивач реалізовував продукцію вище собівартості та отримував дохід.

Податкові органи не мають повноважень втручатися в господарську діяльність суб'єктів господарювання на будь-яким чином впливати на її ведення.

Крім цього, відповідачем було зазначено, що в порушення п.46.1. ст..46 та п.103.9 ст.1063 Податкового кодексу України, з урахуванням порушень, викладених в п.3.4. акту перевірки ТОВ РУ НВП "Агрінол" до Бердянської ОДПІ не було надано додатку ПН до Податкової декларації з податку на прибуток підприємства по ООО "DEIMOS LTD", "Libra Logistic" S.R.L., OOO "MTRANCE"., що призвело до порушення позивачем п.120.1. ст..120 Податкового кодексу України , а саме, несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), що тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Відповідно до п.4 р. І наказу Міністерства фінансів України від 14.03.2013 № 395 "Про затвердження Порядку оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, платниками податків - фізичними особами" (далі - Порядок) результати документальних перевірок оформлюються у формі акта або довідки. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт, а у разі відсутності_порушень_-_довідка.

Акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

За результатами документальної перевірки в акті викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (п.6 р.1 Порядку).

Узагальнюючою податковою консультацією щодо окремих питань організації та проведення перевірок платників податків, затвердженою наказом ДПС України від 06.07.2012 №592, визначено, що відповідно до ст.120 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями (далі - ПКУ) неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори, податкових декларацій (розрахунків) тягне за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Повторним порушенням, за яке передбачено штраф у розмірі 1020 гривень згідно із п.120.1 ст.120 ПКУ, буде несвоєчасне подання податкової декларації (розрахунку) платником податків незалежно від виду податку, за яке до такого платника протягом року вже було застосовано штраф за неподання (несвоєчасне подання) податкової декларації (розрахунку) та у період до одного року (до 365 або 366 днів - для високосного року) винесено податкове повідомлення-рішення.

Тобто якщо платник податку одночасно подає звітність з порушенням термінів її подання за декілька податкових періодів з одного податку (збору) та/або по різних податках (зборах), то працівниками контролюючих органів за результатами проведення документальної перевірки складається один акт та накладається штраф в розмірі 170 гривень за кожну несвоєчасно подану звітність.

В акті перевірки відсутні відомості про те який саме звіт не було подано позивачем, за який час не було подану, із посиланням на порушені норми законодавства. У зв'язку з відсутністю в акті перевірки необхідної доказової інформації, порушення не є встановленим, а штрафні санкції не можуть бути застосовані.

Крім цього, суд вважає за необхідне звернути увагу відповідача на те що, при проведенні повторної перевірки позивача Бердянською ОДПІ було перевищено межі своїх повноважень, а саме:

Як вбачається з матеріалів справи, у період з 10.09.2013 по 03.09.2013 фахівцями Бердянської ОДПІ біло проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ "РУ НВП "Агрінол" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2012 по 31.12.2012, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2012 по 31.12.2012 (Акт перевірки №055/08-22-22-05-06/32365441 від 07.10.2013) фактично об'єктом контролю якої був податковий кредит з ПДВ, а саме за зменшення суми податкового кредиту та збільшення суми податкового зобов'язання з ПДВ, за наслідками якої було прийнято податкове повідомлення-рішення №0001242211 від 18.10.2013. Як вбачається з матеріалів справи Підприємством у ході зазначеної перевірки надавались первинні документи, що підтверджували не тільки факт нарахування та сплати ПДВ. За наслідками вказаної перевірки були перевіряючими були встановлені порушення і по інших податках, зокрема, податку на прибуток, податок на доходи нерезидентів, інші. Разом з тим, податкове повідомлення-рішення було винесене лише по податку на додану вартість.

Як свідчать матеріали справи, в подальшому, під час здійснення позивачем адміністративного оскарження вказаного податкового повідомлення-рішення, Бердянською ОДПІ було виявлено упущення щодо притягнення підприємства до відповідальності за інші встановлені, крім ПДВ, порушення та проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ "РУ НВП "Агрінол" з питань повноти визначення та своєчасності сплати до бюджету податку на прибуток з урахуванням питань, що стали предметом оскарження за період з 01.07.2012 по 31.12.2012 (Акт перевірки №081/08-22-22-05-06/32365441 від 13.12.2013), яка фактично є повторною перевіркою, оскільки перевірявся той самий період, ті самі господарські операції та у висновках зазначені посилання на порушення норм податкового законодавства, що вже були встановлені та зафіксовані в Акті первісної перевірки.

Як зазначено у вступній частині Акту перевірки Бердянської ОДПІ №081/08-22-22-05-06/32365441 від 13.12.2013), перевірка проводиться у зв'язку з поданням скарги ГУ Міндоходів у Запорізькій області від 11.11.2013 на прийняте податкове повідомлення-рішення, у якій вимагається частковий перегляд результатів позапланової перевірки з посиланням на обставини, що не були досліджені під час проведення перевірки та у зв'язку з отриманням листа ГУ Міндоходів у Запорізькій області від 06.12.2013 №3567/10/08-01-10-04-20 (6292/7/08-01-10-04-20) (вх. 10.12.2013) при розгляді якого з'ясовано, що матеріали справи потребують додаткового дослідження відповідно до наказу №1589 від 11.12.2013.

При цьому у назві Акту проведеної перевірки, відповідачем зазначено "з урахуванням питань, що стали предметом оскарження за період з 01.07.2012 по 31.12.2012". Тобто, фактично перевірка є не додатковою, а повторною, що заборонено діючим законодавством.

Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положеннями Податкового кодексу України передбачено проведення повторної перевірки платника податку з тих самих підстав за той самий період лише у випадку, коли органом державної податкової служби вищого рівня в порядку контролю за діями або бездіяльністю посадових осіб органу державної податкової служби нижчого рівня здійснено перевірку документів обов'язкової звітності платника податків або матеріалів документальної перевірки, проведеної контролюючим органом нижчого рівня і виявлено невідповідність висновків акта перевірки вимогам законодавства або неповне з'ясування під час перевірки питань, що повинні бути з'ясовані під час перевірки для винесення об'єктивного висновку щодо дотримання платником вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи податкової служби (п.п.78.1.12 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України).

При цьому рішення про проведення документальної позапланової перевірки в цьому випадку приймається органом державної податкової служби вищого рівня лише у тому разі, коли стосовно посадових осіб органу державної податкової служби нижчого рівня, які проводили документальну перевірку зазначеного платника податків, розпочато службове розслідування або їм повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення.

Аналогічні підстави проведення повторної перевірки визначені п.4 Указу Президента України від 23.07.1998 №817/98 "Про деякі заходи щодо дерегулювання підприємницької діяльності": "вищестоящий контролюючий орган вправі прийняти рішення щодо повторної перевірки суб'єкта підприємницької діяльності лише в тому разі, коли стосовно посадових осіб або службових осіб контролюючого органу, які проводили планову або позапланову перевірку зазначеного суб'єкта, розпочато службове розслідування або порушено кримінальну справу. Державна податкова адміністрація України вправі прийняти рішення про проведення повторної перевірки суб'єкта підприємницької діяльності в разі, коли таке рішення оформляється наказом за підписом її Голови".

У даному випадку щодо підстав позапланової виїзної документальної перевірки позивача за період з 01.07.2012 по 31.12.2012, яку було повторно проведено з 11.12.2013 по 13.12.2013, посилання на службове розслідування або кримінальну справу відсутнє та відсутній наказ Головного управління Міндоходів у Запорізькій області.

Відтак, оскільки діючим законодавством України не передбачається обов'язку податкових органів проводити повторні перевірки за той же самий період, то визначення податкових зобов'язань за результатами такої перевірки є неправомірними, а сама перевірка є такою, що проведена без належних підстав та з перевищенням службових повноважень податкового органу.

2. Щодо податкового повідомлення-рішення від 11.01.2014 №0001182205

При проведенні перевірки перевіряючими встановлено, що за період з 01.07.2012 по 31.12.2012 ТОВ "РУ НВП "Агрінол" задекларовано податкових зобов'язань по податку на додану вартість у сумі 71810516 грн.

Проведеною перевіркою визначення податкових зобов'язань за вказаний період встановлено їх заниження на загальну суму 151638 грн., в т.ч. 93958 грн. за липень 2012 року, 39991 грн. за вересень 2012 року, 176689 грн. за жовтень 2012 року.

При цьому, перевіркою отриманих бухгалтерських документів та регістрів бухгалтерського обліку встановлено, що при виробництві олії марки М-14В2 собівартість перевищує отриманий дохід від реалізації.

Разом з тим, при перевірці матеріалів в розрізі правомірності нарахування відповідачем позивачу податкового зобов'язання з податку на прибуток, судом було встановлено, що Бердянською ОДПІ не було враховано підстави для реалізації підприємством вказаної продукції за заниженими цінами, зумовлені господарчою необхідністю та особливістю монополій на ринку мастильних матеріалів.

Таким чином, суд не погоджується із висновком відповідача про те, що позивачем було занижено суму податкових зобов'язань на загальну суму 151638грн.

Також у ході перевірки встановлено, що ТОВ "РУ НВП "Агрінол" до складу податкового кредиту було зараховано ПДВ в сумі 156450 грн., нараховану вартість придбаних товарів та послуг від контрагентів.

В бухгалтерському обліку операцію з відображення податкового кредиту з ПДВ по придбанню товарів/послуг здійснено за рахунками: Дт 64 - Кт 631.

Судом були досліджені податкові накладні , надані позивачем у справу.

В акті перевірки зазначено, що згідно результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів встановлено, що вказані постачальники ТОВ НВП "Агрінол" не сформували податкові зобов'язання в повному обсязі по реалізованим перевіряємому підприємству товарно-матеріальних цінностях/послугах. Станом на дату підписання акту перевірки рахувалася розбіжність в частині завищення податкового кредиту всього на суму 156450 грн. та у відповідних сумах по кожному контрагенту.

Крім того, згідно відомостей автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів також встановлено, що за результатами перевірок контрагентів-постачальників матеріалі та послуг знято суми податкових зобов'язань по взаємовідносинах з ТОВ НВП "Агрінол", а саме:

- ТОВ "МЕТАЛЕЛЕКТРОМАШ" - акт перевірки ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві №1232/22.9/38104548 від 03.04.2013 знято суму податкових зобов'язань за листопад 2012 року у розмірі 28667 грн.

- ТОВ "ІНТЕР СТІЛ КОРПОРЕЙШН" - акт перевірки ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів Дніпропетровської області №108/1503/37148977 від 30.01.2013 знято суму податкових зобов'язань за грудень 2012 року у розмірі 16995 грн.

- ПП "РЕАГЕНТСНАБ-Д" акт перевірки Лівобережної ОДПІ м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів Дніпропетровської області №859/22-4/35042458 від 25.203.2013 знято суму податкових зобов'язань за листопад 2012 року у розмірі 8322 грн.

- ПП УПТК "ГРСТ" - акт перевірки Стаханівської ОДПІ Міндоходів у Луганській області №88 від 12.03.2013 знято суму податкових зобов'язань за вересень 2012 року у розмірі 780 грн. та за листопад 2012 року у розмірі 1820 грн.

- ТОВ "ІНДЕПЕНДЕНТ ГРУП" - акт перевірки ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві №2224/2220/36050449 від 20.12.2012 знято суму податкових зобов'язань за серпень 2012 року у розмірі 533 грн.

При цьому, перевіряючими було зроблено висновок про те, що підприємством не доведено правомірність формування податкового кредиту на суму 156450 грн., у зв'язку з чим, безпідставно завищено податковий кредит на суму 156450 грн., в т.ч. за липень 2012 року на 14221 грн., за серпень 2012 року на 6083 грн., за вересень 2012 року на 27730 грн., за жовтень 2012 року на 1820 грн., за листопад 2012 року на 47821 грн., за грудень 2012 року на 58775 грн., чим порушено п.198.6 ст198 Податкового кодексу України.

Приведені податковим органом в акті перевірки доводи неправомірності формування позивачем податкового кредиту суд оцінює з точки зору їх узгодженості з положеннями податкового законодавства та відповідності фактичним обставинам справи.

Відповідно до п.14.1.181 ст.14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу;

Згідно п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п.201.11 ст.201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу (п.198.6 ст.198 ПК України).

В акті перевірки Бердянська ОДПІ не заперечує, що фактичне здійснення господарських операцій з придбання позивачем товарів/послуг у контрагентів ТОВ "МЕТАЛЕЛЕКТРОМАШ", ТОВ "ІНТЕР СТІЛ КОРПОРЕЙШН", ПП "РЕАГЕНТСНАБ-Д", ПП УПТК "ГРСТ", а також КТ "Донтехгума і Ко", ТОВ "А-Еліт Сервіс", підтверджує, що вказані господарські операції оформлені відповідними первинними документами.

ДПІ не посилається на недоліки складання вказаних податкових накладних.

Отже, спеціальні вимоги щодо документального підтвердження сум податкового кредиту із вищезазначеними контрагентами по операціям позивачем дотримані.

Стосовно наведених в акті перевірки обставин діяльності ТОВ "МЕТАЛЕЛЕКТРОМАШ", ТОВ "ІНТЕР СТІЛ КОРПОРЕЙШН", ПП "РЕАГЕНТСНАБ-Д", ПП УПТК "ГРСТ", позивач зазначає, що діюче законодавство не покладає на нього відповідальності за невиконання або не належне виконання контрагентами своїх податкових зобов'язань.

Суд погоджується, що податкове законодавство України не містить норм, які б ставили в залежність право платника податку на формування податкового кредиту від можливих порушень податкової дисципліни з боку його контрагентів, або зобов'язували б платників податків контролювати дотримання своїми контрагентами норм законодавства. Можливі порушення контрагентами платника податків податкової дисципліни не є достатньою підставою для позбавлення платника податків права на податковий кредит з ПДВ по операціям з такими контрагентами.

Крім цього, наведені в акті перевірки обставині діяльності контрагентів ТОВ "МЕТАЛЕЛЕКТРОМАШ", ТОВ "ІНТЕР СТІЛ КОРПОРЕЙШН", ПП "РЕАГЕНТСНАБ-Д", ПП УПТК "ГРСТ", з якими Бердянська ОДПІ пов'язує право позивача на податковий кредит, були виявлені податковим органом вже після проведених позивачем з ними операцій.

Стосовно механізму підтвердження платниками податків реальності тих господарських операцій, по яким були сформовані валові витрати та податковий кредит з ПДВ, слід зазначити, що Податковий кодекс України встановлює вимоги лише щодо документального підтвердження задекларованих господарських операцій, а як вже зазначено вище, ці вимоги позивачем дотримані. Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про відсутність порушень приписів податкового законодавства України встановлених перевірками та відсутність підстав для проведення позапланової документальної перевірки, за результатами якої був складений акт №081/08-22-22-05-06/32365441 від 13.12.2013.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку (ч.3 ст.2 КАС України).

Частиною 1 ст. 11 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд оцінивши докази, які є у справі, в їх сукупності приходить до висновку, що відповідачем не доведено обставини встановлені в актах перевірок, докази позивача не спростовані.

Таким чином, суд вважає що оспорювані податкові повідомлення-рішення прийняті відповідачем необґрунтовано, тобто без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, не розсудливо.

Підсумовуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Російсько-Українське спільне науково-виробниче підприємство "Агрінол" підлягають задоволенню у повному обсязі. Доводи відповідача не приймаються судом до уваги виходячи з вище зазначеного.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст. ст. 94, 158, 160, 162, 163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області від 11.01.2014 №0001182205, яким позивачу нараховано грошове зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 189559,00 грн. та застосовано штрафні санкції у розмірі 94949,50 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області від 18.10.2013 № 0001242211, в частині донарахування позивачу грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 387445,50 грн. та застосування штрафних санкцій у розмірі 129148,50 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Російсько-Українське спільне науково-виробниче підприємство "Агрінол" (код ЄДРПОУ 32365441) судові витрати у розмірі 487,20 грн. (чотириста вісімдесят сім гривень 20 коп.)

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції

Постанова в повному обсязі у відповідності до вимог ст. 160 КАС України оформлена і підписана 07.11.2014.

Суддя О.М. Нечипуренко