Ухвала

від 10.06.2009 по справі 5/361/08-ап

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

У Х В А Л А

Іменем УКРАЇНИ

10 червня 2009р.                                                                    

Справа № 5/361/08-АП

Дніпропетровський апеляційний

адміністративний суд у складі колегії

головуючий суддя     

 Юхименко О.В.,

суддя                              Баранник Н.П.,

суддя                              Мірошниченко М.В.,

при секретарі              Галоян О.Г.,

розглянувши

у відкритому судовому засіданні              

апеляційну скаргу      Державної

податкової інспекції

                                       у

Ленінському районі м. Запоріжжя,

на постанову                господарського суду Запорізької

області від 15.07.2008р.

у справі                        №  5/361/08-АП

за позовом                     Приватного підприємства «Інтеренерго»,

                                        вул. Михайлова, 46,

м. Запоріжжя, 69095;

до відповідача             Державної податкової інспекції

                                       у

Ленінському районі м. Запоріжжя,

                                                вул. 

Бородінська, 1-А, м. Запоріжжя, 69096;

про                                   скасування актів,-

встановили:  

Приватним підприємством «Інтеренерго» подано позов до Державної

податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя про визнання

протиправним та скасування

податкового повідомлення-рішення від 15.04.2008р. №

0005952300/2/3225/10/23 на суму 54.894,13 грн.;

податкового повідомлення-рішення від 07.03.2008р. №

0005962300/2/3226/10/23 в частині визначення податкового зобов'язання за

основним платежем у розмірі 50.243,57 грн., та за штрафними (фінансовими)

санкціями на суму 25.121,79 грн.;

податкового повідомлення-рішення від 15.04.2008р. №

0000142300/2/778/3224/10/23 на суму 44.116,37 грн.

Господарський суд Запорізької області (суддя Проскуряков

К.В.) своєю постановою від 15.07.2008р. у справі № 5 /361/08-АП  позов задовольнив.

Постанова суду мотивована тим, що платник податку -

покупець товарів не несе відповідальності за збільшення валових витрат,

здійснених за датою попередньої оплати (авансування) вартості товарів (послуг)

на підставі недостовірної інформації про статус платника податку, зазначеної у

договорі.

Крім того, валові витрати в наступних податкових

періодах були зменшені, оскільки поставки товарів не відбулося. Отже, позивач

не припустився недоплати податку на прибуток.

Оскільки придбані позивачем автомобілі не включались до

складу основних фондів підприємства, були придбані з метою подальшого продажу і

в бухгалтерському обліку відображені як товар, суми податку на додану вартість

включались до складу податкового кредиту в загальному порядку.

Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим актом, у

поданій апеляційній скарзі Державна податкова інспекція у Ленінському районі м.

Запоріжжя, Відповідач, вказує на порушення норм матеріального права, що

призвело до неправильного вирішення справи.

         (Див. на звороті)

У відповідності з пп. 11.2.3 п. 11.2 ст. 11 Закону

України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28 грудня 1994 року N

334/94-ВР, в редакції Закону N 283/97-ВР від 22.05.97р. (334/94-ВР), датою

збільшення валових витрат платника податку при здійсненні ним операцій з

особами, які <…> сплачують цей податок за ставкою нижчою, ніж зазначена у

статті 10 цього Закону (крім платників податку, зазначених у пункті 7.2 статті

7 цього Закону), або сплачують цей податок у складі єдиного чи фіксованого

податку чи є звільненими від сплати цього податку або не є його суб'єктами

згідно із законодавством, - є дата оприбуткування платником податку товарів.

Підприємством завищено валові витрати за рахунок

сплаченого авансу за продукцію Приватному підприємцю ОСОБА_1., який не є

платником податку на прибуток на загальних підставах.

Окрім викладеного, в порушення пп. 7.4.2 п. 7.4 ст. 7

Закону України «Про податок на додану вартість» від 3 квітня 1997 року N

168/97-ВР (168/97-ВР) підприємством віднесено до складу податкового кредиту

суми ПДВ з придбавання легкових автомобілів.

За даними декларації з податку на прибуток за 9 місяців

2006р. вартість автомобілів не включалась до приросту балансової вартості

запасів. На легкові автомобілі марки «Nissan X-Trail» отримано постійні

реєстраційні номери. В ході проведення перевірки легкові автомобілі

використовувались ПП «Інтеренерго» як транспортні засоби за їх безпосереднім

призначенням.

Просить постанову господарського суду Запорізької

області скасувати та ухвалити нове рішення. У позові відмовити.

Приватне підприємство «Інтеренерго», Позивач, скаргу

оспорив. В запереченнях на апеляційну скаргу вказує на те, що суд першої

інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з

додержанням норм матеріального права.

Будь-яка особа, визначена абзацом "б" цього

підпункту ( 11.2.3 Закону (334/94-ВР)) , зобов'язана при укладенні договору з

платником податку за його вимогою зазначати у такому договорі про те, що така

особа має статус платника цього податку на загальних умовах, передбачених цим

Законом. Якщо особа, яка не має статусу платника цього податку на загальних

умовах, передбачених цим Законом, зазначає у договорі, що вона є таким

платником податку, то вважається, що така особа умисно ухиляється від

оподаткування у розмірі отриманого нею авансу (попереднього платежу). При цьому

платник податку - покупець товарів (послуг) не несе відповідальності за

збільшення валових витрат, здійснених за датою попередньої оплати (авансування)

вартості товарів (послуг) на підставі недостовірної інформації про статус

платника податку, зазначеної у договорі.

В договорах поставки з ФОП ОСОБА_1було зазначено, що він

має статус платника податку на прибуток на загальних підставах.

З огляду на приписи Закону України «Про оподаткування

прибутку підприємств» від 28 грудня 1994 року N 334/94-ВР, в редакції Закону N

283/97-ВР від 22.05.97р. (334/94-ВР), призначення і порядок використання

матеріальних цінностей визначається виключно платником податків.

Згадані автомобілі були придбані Позивачем з метою

убезпечити підприємство від фінансових втрат шляхом подальшого перепродажу на

тлі очікувань фінансової нестабільності, і обліковувались Позивачем на

бухгалтерському рахунку 281 «Товари на складі».

У зв'язку зі зміною призначення використання

автомобілів, ПДВ був нарахований і сплачений у повному обсязі.

Просить постанову господарського суду Запорізької

області залишити без змін.

Розпорядженням голови Дніпропетровського апеляційного

адміністративного суду від 10.06.2009р. справу передано для розгляду колегії у

іншому складі - головуючий суддя Юхименко О.В., суддів Баранник Н.П.,

Мірошниченко М.В.

Судовий розгляд адміністративної справи здійснювався з

повним фіксуванням судового засідання за допомогою звукозаписувального

технічного засобу «Камертон».

Сутність спору: 

В період з 21.08.2007р. по 11.09.2007р., уповноваженими фахівцями

держподаткінспекції проведена виїзна планова документальна перевірка

фінансово-господарської діяльності Приватного підприємства «Інтеренерго», код

за ЄДРПОУ 25214854, з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого

законодавства за період з 01.01.2005р. по 31.03.2007р.

За результатами перевірки складений Акт №

1702/23-2/25214854 від 18.09.2007р.

В Акті перевірки вчинено записи:

в порушення пп. 11.2.3 п. 11.2 ст. 11 Закону України

«Про оподаткування прибутку підприємств» від 28 грудня 1994 року N 334/94-ВР, в

редакції Закону N 283/97-ВР від 22.05.97р. (334/94-ВР), підприємством до складу

валових витрат віднесено суму попередньої оплати за продукцію приватному

підприємцю ОСОБА_1., який не є платником податку на прибуток на загальних

підставах, та поставку якої не здійснено, у розмірі 129.388,00 грн.;

в порушення пп. 7.4.2 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про

податок на додану вартість» від 3 квітня 1997 року N 168/97-ВР (168/97-ВР)

підприємством віднесено до складу податкового кредиту суми ПДВ з придбавання

легкових автомобілів, що призвело до завищення податкового кредиту за

вересень-жовтень 2006р. на загальну суму 50.243,57 грн.

На підставі Акта перевірки № 1702/23-2/25214854, та в

результаті апеляційного узгодження податкового зобов'язання, в порядку,

визначеному п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань

платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21

грудня 2000 року N 2181-III  (2181-14),

керівником Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя

прийняті податкові повідомлення-рішення від 15.04.2008р. №

0005952300/2/3225/10/23 і № 0000142300/2/778/3224/10/23, та від 07.03.2008р. №

0005962300/2/3226/10/23.

Згідно з пп. 4.2.2 б) п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про

порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними

цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року N 2181-III, відповідно до пп. 11.2.3

п. 11.2 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28

грудня 1994 року N 334/94-ВР, в редакції Закону N 283/97-ВР від 22.05.97р. (334/94-ВР),

на підставі пп. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення

зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»

від 21 грудня 2000 року N 2181-III, Приватному підприємству «Інтеренерго»

визначено суму податкового зобов'язання за платежем 11021000, податок на

прибуток, у розмірах: 54.894,13 грн., в їх числі 32.347,00 грн. основного

платежу та 22.547,13 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями; та 44.116,37

грн. штрафних (фінансових) санкцій, відповідно.       

Згідно з пп. 4.2.2 б) п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про

порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними

цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року N 2181-III, відповідно до п. 4.5 ст.

4, пп. 7.4.2, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану

вартість» від 3 квітня 1997 року N 168/97-ВР (168/97-ВР), на підставі пп.

17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань

платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21

грудня 2000 року N 2181-III, Приватному підприємству «Інтеренерго» визначено

суму податкового зобов'язання за платежем 14010100, податок на додану вартість,

у розмірі: 75.732,86 грн., в їх числі 50.488,57 грн. основного платежу та

25.244,29 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Визнання протиправними та скасування

податкового повідомлення-рішення від 15.04.2008р. №

0005952300/2/3225/10/23 на суму 54.894,13 грн.;

податкового повідомлення-рішення від 15.04.2008р. №

0000142300/2/778/3224/10/23 на суму 44.116,37 грн.

податкового повідомлення-рішення від 07.03.2008р. №

0005962300/2/3226/10/23 в частині визначення податкового зобов'язання за

основним платежем у розмірі 50.243,57 грн., та за штрафними (фінансовими)

санкціями на суму 25.121,79 грн.;

були предметом судового позову.

Колегія суддів, заслухавши представників Сторін,

проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої

інстанції норм матеріального та процесуального права при винесені оскарженої

постанови, знаходить апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню.

Стосовно фактичних обставин справи спір між сторонами

відсутній.

Згідно з 11.2.3 Закону (334/94-ВР), порушення якого

встановлено фахівцями контролюючого органу, датою збільшення валових витрат

платника податку при здійсненні ним операцій з особами, які є:

а) нерезидентами;

б) резидентами, які сплачують цей податок за ставкою

нижчою, ніж зазначена у статті 10 цього Закону (крім платників податку,

зазначених у пункті 7.2 статті 7 цього Закону), або сплачують цей податок у

складі єдиного чи фіксованого податку чи є звільненими від сплати цього податку

або не є його суб'єктами згідно із законодавством, -

є дата оприбуткування платником податку товарів (а при

їх імпорті - також робіт (послуг), супутніх чи допоміжних такому імпорту

товарів), а для робіт (послуг), - дата їх фактичного отримання від таких осіб,

незалежно від наявності їх оплати (у тому числі часткової або авансової).

Будь-яка особа, визначена абзацом "б" цього

підпункту, зобов'язана при укладенні договору з платником податку за його

вимогою зазначати у такому договорі про те, що така особа має статус платника

цього податку на загальних умовах, передбачених цим Законом. Якщо така особа не

зазначає у такому договорі про такий статус або якщо товари (послуги) надаються

без укладення письмових договорів, то з метою визначення дати збільшення

валових витрат покупця вважається, що такі товари (послуги) були надані

особами, звільненими від оподаткування цим податком. Якщо особа, яка не має

статусу платника цього податку на загальних умовах, передбачених цим Законом,

зазначає у договорі, що вона є таким платником податку, то вважається, що така

особа умисно ухиляється від оподаткування у розмірі отриманого нею авансу

(попереднього платежу). При цьому платник податку - покупець товарів (послуг)

не несе відповідальності за збільшення валових витрат, здійснених за датою

попередньої оплати (авансування) вартості товарів (послуг) на підставі

недостовірної інформації про статус платника податку, зазначеної у договорі.

Як встановлено судом першої інстанції, та

підтверджується матеріалами справи, попередня оплата на користь ПП ОСОБА_1

здійснювалась на виконання договорів поставки, укладених від 28.04.2004р. по

28.04.2005р. № 2804/04, від 26.09.2005р. по 31.12.2005р. № 2609/05, від

05.05.2006р. по 31.05.2007р. № 505/06.

ОСОБА_1 не має статусу платника податку на прибуток на

загальних умовах, передбачених Законом (334/94-ВР) .

Водночас, в договорах поставки зазначено, що ОСОБА_1має

статус платника податку на прибуток на загальних підставах.

Платник податку - покупець товарів (послуг), про що

зазначено вище, не несе відповідальності за збільшення валових витрат,

здійснених за датою попередньої оплати (авансування) вартості товарів (послуг)

на підставі недостовірної інформації про статус платника податку, зазначеної у

договорі.

Отже, визначення Приватному підприємству «Інтеренерго»

суми податкового зобов'язання з податку на прибуток є помилковим.

ПДВ з вартості придбаних автомобілів.

Як встановлено судом першої інстанції:

у вересні 2006р. Позивачем відповідно до договору

купівлі-продажу № 19/09/к-п було придбано у ТОВ «Авто-Р» легковий автомобіль

марки Nissan X-Trail вартістю 132.051,20 грн., ПДВ - 26.410,24 грн.

у жовтні 2006р. Позивачем відповідно до договору

купівлі-продажу № 19/09/к-п було придбано у ТОВ «Капітал-Авто» легковий

автомобіль марки Nissan X-Trail вартістю 143.000,00 грн., ПДВ - 28.833,33 грн.

Так, у відповідності з абз. 2 пп. 7.4.2 Закону

(168/97-ВР) не включається до складу податкового кредиту та відноситься до

складу валових витрат сума податку, сплачена платником податку при придбанні

легкового автомобіля (крім таксомоторів), що включається до складу основних

фондів.

Водночас, за змістом пп. 8.2.1 Закону (334/94-ВР) під

терміном "основні фонди" слід розуміти матеріальні цінності, що

призначаються платником податку для використання у господарській діяльності

платника податку протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів з дати

введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей, та вартість яких

перевищує 1000 гривень і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або

моральним зносом.

Тобто, порядок і призначення використання матеріальних

цінностей, що придбаваються, відноситься до компетенції платника податку.

Згадані автомобілі обліковувались Позивачем на

бухгалтерському рахунку 281 «Товари на складі», що знайшло своє підтвердження в

Акті.

За рішенням засновника і наказу директора автомобілі

були введені в експлуатацію як основні фонди групи 2. У зв'язку зі зміною

призначення використання автомобілів, ПДВ був нарахований і сплачений у повному

обсязі.

Посилання Відповідача у Акті перевірки на нормативні

акти, що регулюють порядок реєстрації та торгівлі транспортними засобами є

помилковим, оскільки виключно законами про оподаткування визначаються об'єкти,

правила оподаткування і терміни, що мають застосовуватись з метою

оподаткування.

В межах апеляційної скарги підстави для скасування або

зміни постанови місцевого господарського суду відсутні.

Керуючись ст. 195, п. 

1  ч.  1  ст.

198, ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, Дніпропетровський

апеляційний адміністративний суд, -

УХВАЛИВ

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у

Ленінському районі міста Запоріжжя залишити без задоволення.

Постанову господарського суду Запорізької області від

15.07.2008р. у справі                       

№  5/361/08-АП - без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за

наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Касаційна скарга на судові рішення

подається протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням

суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі

складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з

дня складення постанови в повному обсязі.

Ухвалу складено у повному обсязі

10.07.2009р.

                                     Головуючий

суддя                                     

О.В.Юхименко

                                     Суддя                                                           

Н.П.Баранник

                                     Суддя                                                           

М.В.Мірошниченко