Ухвала

від 03.06.2009 по справі а23-498

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ          УКРАЇНИ

03

червня  2009 року                                                            

справа №А23/498

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду, у

складі: головуючого судді: Коршуна А.О.

             суддів: Юхименко О.В. , Баранник

Н.П.

             при секретарі : Гулая О.Г.

розглянула

у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу    

 Західно-Донбаської

об'єднаної державної податкової інспекції

на

постанову Господарського суду Дніпропетровської області  від

16.01.2008 року у справі № А23/498 

(категорія статобліку -6.6.2)

за  позовом:

Західно-Донбаської

об'єднаної державної податкової інспекції, м. Павлоград

до:    третя

особа:   про:

Малого

приватного підприємства «Учбово-виробниче підприємство «Юннер», м. Павлоград  Виконавчий

комітет Павлоградської міської ради, м. Павлоград  визнання

недійсними установчих (статутних) документів

ВСТАНОВИЛА:

28.09 .2007р. Західно-Донбаська об'єднана

державна податкова інспекція (далі Західно-Донбаська ОДПІ) звернулась до

Господарського суду Дніпропетровської області 

з позовом до Малого приватного підприємства «Учбово-виробниче

підприємство «Юннер» (далі - МПП «УВП «Юннер»), третя особа  Виконавчий комітет Павлоградської міської ради,

про визнання недійсними установчих (статутних) документів / а.с. 3-5/.

    Ухвалою Господарського суду

Дніпропетровської області від 28.09.2007р. відкрито провадження в

адміністративній справі №А23/498 за вищезазначеною позовною заявою та справа

призначена до судового розгляду / а.с. 1/.

    Посилаючись у позовній заяві на те, що

відповідача у справі зареєстровано Павлоградською міською радою 18.02.1994р., і

власником цього підприємства на момент реєстрації був ОСОБА_2, 25.06.2004р.

виконкомом Павлоградської міської ради зареєстровано зміни до статуту

відповідача згідно до яких власником цього підприємства є ОСОБА_1, власник

підприємства ОСОБА_1 документи на перереєстрацію підприємства на своє ім'я не

підписував, не мав наміру та бажання здійснювати підприємницьку діяльність,

доходів від діяльності МПП «УВП «Юннер» не отримував, тобто перереєстрація МПП

«УВП «Юннер» здійснена на підставну особу і відбулась з порушенням закону,  просить визнати недійсним статут МПП «УВП

«Юннер»  з моменту перереєстрації, а саме

з 20.06.2004р., визнати недійсним свідоцтво про державну реєстрацію юридичної

особи МПП «УВП «Юннер» з моменту перереєстрації, а саме з 20.06.2004р..

    Постановою Господарського суду

Дніпропетровської області від 16.01.2008р. у справі №А23/498 Західно-Донбаській

ОДПІ відмовлено у задоволені позовних вимог до МПП «УВП «Юннер», третя особа

Виконавчий комітет Павлоградської міської ради, про визнання недійсними

установчих (статутних) документів   (суддя

-Добродняк І.Ю.) /а.с.48-49/.

Позивач

- Західно-Донбаська ОДПІ, не погодившись з вищезазначеною постановою суду

першої інстанції у даній адміністративній справі,  подав апеляційну скаргу / а.с. 55-57/.

Посилаючись

у апеляційній скарзі на те, що судом першої інстанції під час розгляду даної

адміністративної справи зроблено висновки, які суперечать фактичним обставинам

справи, що призвело до ухвалення судом першої інстанції рішення у справі з

порушенням норм чинного матеріального та процесуального права, просить

скасувати постанову суду першої інстанції від 16.01.2008р. у даній

адміністративній справі та ухвалити нове рішення , яким задовольнити позовні

вимоги у повному обсязі.

Представник

позивача у судовому засіданні підтримав доводі викладені у апеляційній скарзі

Західно-Донбаської ОДПІ, просив суд апеляційну скаргу задовольнити, постанову

Господарського суду Дніпропетровської області від 16.01.2008р. у даній справі

скасувати та ухвалити у справі нове рішення, яким задовольнити заявлені

позивачем позовні вимоги у повному обсязі. 

Представник

відповідача, представник третьої особи у судове засідання не з'явились.

Відповідач

- МПП «УВП «Юннер», про день, годину та місце розгляду даної адміністративної

справи повідомлялось судом за відомими суду адресами - АДРЕСА_1 (яка зазначена

у позовній заяві) та АДРЕСА_2 (яка зазначена у витягах з Єдиного державного

реєстру підприємств установ та організацій України як адреса місцезнаходження

відповідача) / а.с. 79-70/, але повідомити відповідача за цими адресами про

день, годину та місце розгляду даної справи виявилось неможливим / а.с. 73-76/.

Третя

особа - виконавчий комітет Павлоградської міської ради,  про день, годину та місце розгляду даної

адміністративної справи повідомлений судом належним чином /а.с. 69, 71/, про

поважність причин не явки представника у судове засідання суд у встановленому

законом порядку не повідомив.

За

таких обставин колегія суддів вважає можливим розглянути дану адміністративну

справу у відсутність представників відповідача та третьої особи.

Заслухавши

у судовому засіданні представника позивача, перевіривши доводи апеляційної

скарги та матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не

підлягає задоволенню з наступних підстав.

Під

час розгляду даної адміністративної справи судом встановлено, що МПП «УВП

«Юннер» зареєстровано виконкомом Павлоградської міської ради 18.02.1994р.,

внесено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, код

ЄДРПОУ 20268259, місцезнаходження підприємства - АДРЕСА_1, зазначені обставини

підтверджуються наданими суду копіями свідоцтва про державну реєстрацію

юридичної особи та довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та

організацій України, копією статуту, які були досліджені судом у судовому

засіданні під час розгляду даної справи / а.с. 6-7,9,10/.

Як

вбачається з наданої суду ксерокопії статуту МПП «УВП «Юннер» засновником

підприємства є громадянин України ОСОБА_2 (п.2 статуту)  / а.с. 6-7/.

10.07.1997р.

відповідачу було видано свідоцтво про реєстрацію платником податку на додану

вартість НОМЕР_1 / а.с. 17/.

18.07.2000р.

виконавчим комітетом Павлоградської міської ради зареєстровані зімни до статуту

МПП УВП «Юннер» / а.с. 8,16/, реєстраційна картка на внесення змін до статутних

документів відповідача заповнена власником підприємства ОСОБА_2

Також

у судовому засіданні судом встановлено, що 25.06.2004р. виконавчим комітетом

Павлоградської міської ради зареєстровані зміни до статуту МПП «УВП «Юннер»,

відповідно до яких власником підприємства є ОСОБА_1, місцезнаходження

підприємства АДРЕСА_2 /а.с. 33/

Під

час розгляду даної справи встановлено, що на момент звернення до суду з позовом

відповідачем у справі до податкового органу 

подано податкову звітність за 2 квартал 2005р. / а.с. 18/, податковим

органом складено акт №230/15-013 від 31.10.2006р.  про відсутність відповідача за адресою

місцезнаходження - АДРЕСА_1 / а.с. 14/.

Як

вбачається з позовної заяви / а.с. 3-5/ 

висновок про те, що перереєстрація МПП «УВП «Юннер» 25.06.2004р.

відбулась на підставну особу, яка не мала наміру здійснювати підприємницьку

діяльність, та висновок про те, що перереєстрація установчих документів

відбулась з порушенням законодавства, яке зараз не можливо усунути, а установчі

документи відповідача не відповідають вимогам діючого законодавства зроблено

податковим органом на підставі того, що засновник МПП «УВП «Юннер» - ОСОБА_1

стосовно перереєстрації підприємства відповідача надав наступні пояснення : «..

приблизно в червні 2004р. до нього звернулись два раніше не відомих йому

молодих чоловіка, які запропонували йому роботу у м. Дніпропетровську, він

погодився, його відвезли до м. Дніпропетровська, де він мешкав у квартирі на

ж/м. Тополя, ці молоді люди забрали в нього паспорт для оформлення документів,

він з квартири нікуди не виходив, приблизно два тижні ці хлопці привозили йому

їжу, потім йому повернули паспорт та сказали їхати до дому та повідомили, що

коли буде робота йому зателефонують, після цього він повернувся до дому, йому

ніхто не телефонував, і вже у податковій міліції він дізнався, що на його ім'я

перереєстровано МПП «УВП «Юннер», та він є засновником цього підприємства.

Ніяких документів на перереєстрацію він не підписував, ніяких договорів від

імені цього підприємства я не укладав, печатки у мене не було, грошові кошти з

рахунків підприємства я не знімав….» / а.с. 12/ та на підставі акту

Західно-Донбаської ОДПІ №230/15-013 від 31.10.2006р. про відсутність МПП «УВП

«Юннер» за адресою місцезнаходження підприємства - АДРЕСА_1 /а.с. 14/.

Але

колегія суддів вважає, що пояснення засновника підприємства відповідача не

можуть бути єдиним та достатнім доказом обґрунтованості заявлених позовних

вимог, та ці пояснення не можуть бути визнані належними доказами у розумінні

ст. 70 КАС України, оскільки позивачем у справі не надано суду доказів стосовно

того при яких обставинах ОСОБА_1 було надано такі пояснення  та підпис засновника підприємства відповідача

на цих поясненнях не посвідчено. /а.с. 12/.

Також

не може бути прийнято  судом, як належний

письмовий доказ в обґрунтування правової позиції позивача, акт

Західно-Донбаської ОДПІ №230/15-013 від 31.10.2006р. про відсутність МПП «УВП

«Юннер» за адресою місцезнаходження підприємства - АДРЕСА_1 / а.с. 14/,

оскільки згідно наданих суду під час розгляду справи витягів з Єдиного

державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців адреса місцезнаходження

відповідача АДРЕСА_2 / а.с. 17,33,34/.

Тобто

позивач у порушення вимог ст.. 71 КАС України не надав суду належні письмові

докази в підтвердження заявлених ним позовних вимог.

Крім

цього, відповідно до ч. 4 ст. 50 КАС України громадянин України, іноземці чи

особи без громадянства, їх об'єднання, юридичні особи, які не є суб'єктами

владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом

суб'єкта владних повноважень:

1)

про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності

об'єднання громадян;

2)

про примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян;

3)

про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства з України;

4)

про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання (збори, мітинги, походи,

демонстрації тощо);

               5) в інших випадках,

встановлених законом.

    Як передбачено ч. 1 п. 4 ст. 10 Закону

України «Про державну податкову службу в Україні» державні податкові інспекції

в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та

об'єднанні державні податкові інспекції здійснюють у межах своїх повноважень

контроль за законністю валютних операцій, додержанням порядку проведення

готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку, за

наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької

діяльності, ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що

підлягають ліцензуванню відповідно до закону, з наступною передачею матеріалів

про виявлені порушення органам, що видають ці документи, за наявністю торгових

патентів.

    Права органів державної податкової

інспекції закріплені ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в

Україні», зокрема, п. 17 ч. 1 ст. 11 встановлює право органів державної

податкової служби звертатися у передбачених законом випадках до судових органів

із заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації суб'єкта

підприємницької діяльності .

    Відповідно до вимог  ч. 2 ст. 19 Конституції України органи

державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи

зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що

передбачені Конституцією та законами України.

    Відповідний обов'язок закріплює і ч. 1 ст.

13 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», відповідно до якої

посадові особи органів державної податкової служби зобов'язані дотримувати

Конституції і законів України, інших нормативних актів, прав та охоронюваних

законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій, забезпечувати

виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та повною

мірою використовувати надані їм права.

Аналіз

вищевикладених норм права свідчить про те, що чинним законодавством не

передбачено право органів державної податкової служби на звернення до суду з

вимогами про визнання недійсними установчих документів юридичної особи  (статуту, свідоцтва про державну реєстрацію,

довідки про включення до Єдиного державного реєстру,  визнання недійсним реєстрації платника

податку на додану вартість,  анулювання

свідоцтва платника податку на додану вартість, 

визнання недійсними всіх бухгалтерських документів та інших

фінансово-господарських документів з моменту їх складення та реєстрації).

Крім

цього, під час розгляду даної справи судом встановлено, що податковий орган в

обґрунтування позовних вимог  посилається

на те, що підставою для припинення юридичної особи - МПП «УВП «Юннер» є

недійсність запису про проведення державної реєстрації через порушення закону,

допущеного при створенні юридичної особи, які не можна усунути - проведення

перереєстрації підприємства на підставну особу, яка не мала наміру займатись

підприємницькою діяльністю.

Але

такі висновки податкового органу безпідставні та не ґрунтуються на законі з

огляду на наступне.

Частиною

1 ст. 110 Цивільного кодексу України передбачено, що юридична особа

ліквідується:

1) за рішенням її учасників або органу юридичної особи,

уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв'язку із

закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для

якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими

документами;

2) за рішенням суду про визнання судом недійсною державної

реєстрації юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які не

можна усунути, а також в інших випадках, встановлених законом.

А частиною 2 цієї

статті передбачено, що в

имога про ліквідацію юридичної особи на

підставах, зазначених у пункті 2 частини першої цієї статті, може бути

пред'явлена до суду органом, що здійснює державну реєстрацію, а також учасником

юридичної особи.

Частиною

1 ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних

осіб-підприємців» передбачено, що підставами для відмови у проведенні державної

реєстрації юридичної особи є:

?   невідповідність

відомостей, які вказані в реєстраційній картці на проведення державної

реєстрації юридичної особи, відомостям, які зазначені в документах, що подані

для проведення державної реєстрації юридичної особи;

?   невідповідність

установчих документів вимогам частини третьої статті 8 цього Закону;

?   порушення порядку

створення юридичної особи, який встановлено законом, зокрема:

- наявність обмежень на зайняття відповідних посад, встановлених законом

щодо  осіб, які зазначені як посадові

особи органу управління юридичної особи;

- невідповідність відомостей про засновників (учасників) юридичної

особи  відомостям щодо них, які містяться

в Єдиному державному реєстрі;

- наявність обмежень щодо вчинення засновниками (учасниками)

юридичної особи або уповноваженою ними особою юридичних дій, які встановлені

абзацом четвертим частини другої статті 35 цього Закону;

- наявність в Єдиному державному реєстрі найменування, яке

тотожне найменуванню юридичної особи, яка має намір зареєструватися;

- використання у найменуванні юридичної особи приватного права

повного чи скороченого найменування органу державної влади або органу місцевого

самоврядування, або похідних від цих найменувань, або історичного державного

найменування, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Частиною 2 цієї статті

передбачено, що відмова у проведенні державної реєстрації юридичної особи з

інших підстав не допускається.

Проаналізувавши

вищенаведені правові норми, колегія суддів приходить до висновку, що перелік

підстав для відмови у проведенні державної реєстрації юридичної особи є

вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає і чинним законодавством не

встановлено будь-якого обов'язку державного реєстратора засвідчуватися у

справжності наміру засновників підприємства займатися підприємницькою

діяльністю та сплачувати податки . Запис про проведення державної реєстрації

(перереєстрації) юридичної особи може бути визнаний недійсним у випадках

наступного з'ясування обставин, що згідно зі ст. 27 Закону України «Про

державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» були підставою

для відмови у державній реєстрації, тобто підстави, які унеможливлюють

засвідчення факту створення юридичної особи.

З

огляду на вищенаведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції зробив

обґрунтований висновок стосовно того, що заявлені позивачем у даній

адміністративній справі позовні вимоги безпідставні, не ґрунтуються на законі,

і  тому у задоволені заявлених позовних

вимог необхідно відмовити.

Враховуючи

вищезазначені обставини та норми чинного законодавства, колегія суддів

приходить до висновку, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи

об'єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для

вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку, застосував до

правовідносин, які виникли між сторонами у справі норми права, які регулюють

саме ці правовідносини і ухвалив законне та обґрунтоване рішення без порушень

норм матеріального та процесуального права, 

тому постанову суду від 16.01.2008р. 

у даній справі необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу позивача

залишити без задоволення, оскільки доводи апеляційної скарги спростовуються

дослідженими у справі доказами і не можуть бути підставою для скасування

постанови суду.

На

підставі викладеного, керуючись ст.ст.196,198,200,205,206 КАС України, колегія

суддів, -

У Х В А Л И Л А:

    Апеляційну скаргу Західно-Донбаської

об'єднаної державної податкової інспекції - залишити без задоволення.

Постанову

Господарського суду Дніпропетровської області від 16.01.2008 р. у справі

№А23/498 - залишити без змін.

Ухвала

суду набирає законної сили моменту її проголошення та може бути оскаржена у

місячний строк до Вищого адміністративного суду України шляхом подання

касаційної скарги.

Повний

текст виготовлено - 11.06.2009р.

Головуючий

суддя:

                            А.О. Коршун

суддя:

                            О.В. Юхименко

        суддя:                             Н.П. Баранник