Рішення

від 04.11.2014 по справі 910/14601/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/14601/14 04.11.14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нетворк 21 Україна" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Передплатна агенція "САММІТ" про стягнення 5 208,06 грн. Суддя Стасюк С.В.

Представники сторін:

від позивача Сурник В.М. (дов. б/н від 10.06.2014 року) від відповідача не з'явився

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 04 листопада 2014 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Нетворк 21 Україна" (надалі по тексту - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Передплатна агенція "САММІТ" (надалі по тесту - відповідач) про стягнення 5 208,06 грн., а також просить суд покласти на відповідача судові витрати.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.07.2014 року порушено провадження у справі № 910/14601/14, розгляд справи призначено на 19.08.2014 року.

Розпорядженням В.о. Голови Господарського суду міста Києва від 19.08.2014 року справу № 910/14601/14 передано для розгляду судді Гулевець О.В., у зв'язку з перебуванням судді Стасюка С.В. у відпустці.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.08.2014 року суддя Гулевець О.В. прийняла справу № 910/14601/14 до свого провадження, розгляд справи призначено на 02.10.2014 року.

Розпорядженням В.о. Голови Господарського суду міста Києва від 29.09.2014 року справу № 910/14601/14 передано для розгляду судді Стасюку С.В., у зв'язку з його виходом з відпустки.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.09.2014 року суддя Стасюк С.В. прийняв справу № 910/14601/14 до свого провадження, розгляд справи призначено відповідно до ухвали Господарського суду міста Києва від 19.08.2014 року.

Представник відповідача в судове засідання 02.10.2014 року не з'явився, вимоги ухвали суду від 19.08.2014 року не виконав, письмового відзиву на позов не надав, про причини своєї неявки суд не повідомив, про дату та час слухання справи повідомлявся належним чином рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

У судовому засіданні 02.10.2014 року представник позивача надав документи, на виконання вимог ухвали суду та оригінали для огляду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва розгляд справи було відкладено на 04.11.2014 року.

У судовому засіданні 04.11.2014 року представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 04.11.2014 року повторно не з'явився, вимоги ухвал суду у справі № 910/14601/14 не виконав, письмового відзиву на позов не надав, про причини своєї неявки суд не повідомив, про дату та час слухання справи повідомлявся належним чином рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Місцезнаходження відповідача за адресою: 03127, м. Київ, вул. Васильківська, буд. 55, кімн. 4, на яку було відправлено ухвали суду вказана в позові та підтверджується матеріалами справи.

Судом враховано, що відповідно до пункту 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (пункт 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Зважаючи на те, що неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Передплатна агенція "Самміт" надіслало на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Нетворк 21 Україна" рахунки на передплату і послуги із доставки періодичних видань, а саме:

- рахунок № 2032/2011 від 16.04.2013 року на суму 3 911,38 грн. на передплату видань "Баланс", "Бланки бухгалтерської звітності", "Все о бухгалтерском учете", "Податковий, банківський, митний консультант" за друге півріччя 2013 року;

- рахунок № 2014/1493 від 01.08.2013 року на суму 3 816,72 грн. на передплату видань "Баланс", "Все о бухгалтерском учете", "Податковий, банківський, митний консультант" за перше півріччя 2014 року.\

Позивач оплатив вищезазначені рахунки у повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями: № 2518 від 18.04.2013 року, № 3284 від 01.08.2013 року.

В обґрунтування позову позивач вказує на те, що відповідач здійснив лише часткову (за період з липня 2013 року по жовтень 2013 року) доставку періодичних видань, попередньо оплачених Товариством з обмеженою відповідальністю "Нетворк 21 Україна", а доставка за період з листопада по грудень 2013 року та за перше півріччя 2014 року не відбулась.

Зважаючи на вищенаведене, позивач 14.01.2014 року та 15.01.2014 року звернувся до відповідача з претензіями, в яких вимагав повернути кошти сплачені як передоплата за періодичні видання у розмірі 5 120,51 грн.

Претензію направлену позивачем 15.01.2014 року відповідач отримав 13.02.2014 року, що підтверджується підписом уповноваженої особи Товариства з обмеженою відповідальністю "Передплатна агенція "Самміт" на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення, проте, відповіді на адресу позивача не надіслав, грошові кошти у розмірі 5 120,51 грн. Товариству з обмеженою відповідальністю "Нетворк 21 Україна" не повернув.

Приймаючи до уваги вищевказане, позивач просить суд стягнути з відповідача 5 120,51 грн. вартості непоставлених періодичних видань, попередньо оплачених позивачем та 87,54 грн. три проценти річних.

Відповідач не скористувався своїм процесуальним правом, передбаченим статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, на подання відзиву на позов, жодних заперечень на спростування наведених позивачем обставин суду не надав.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Частиною 1 статті 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Правовідносини між сторонами виникли на підставі усної домовленості, за умовами якої Товариство з обмеженою відповідальністю "Передплатна агенція "Самміт" зобов'язалось здійснити доставку на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Нетворк 21 Україна" періодичних видань на підставі рахунку № 2032/2011 від 16.04.2013 року на суму 3 911,38 грн. та рахунку № 2014/1493 від 01.08.2013 року на суму 3 816,72 грн.

За загальним порядком укладання господарських договорів вони викладаються у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів (стаття 181 Господарського кодексу України).

Правочин згідно зі статтею 205 Цивільного кодексу України може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до статті 208 Цивільного кодексу України правочини між юридичними особами належить вчиняти у письмовій формі.

При цьому, відповідно до статті 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно з частиною 2 статті 180 Господарського кодексу України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Як вбачається з платіжних доручень: № 2518 від 18.04.2013 року, № 3284 від 01.08.2013 року позивач здійснив оплату вищевказаних рахунків, які були виставленні Товариством з обмеженою відповідальністю "Передплатна агенція "Самміт", у повному обсязі.

За таких обставин, слід дійти висновку, що між сторонами в цій частині мало місце укладення правочину на поставку товару у спрощений спосіб, відтак, правовідносини між сторонами підпадають під правове регулювання норм статті 712 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України. До вказаного правочину також застосовуються норми Цивільного кодексу України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 671 Цивільного кодексу України, якщо за договором купівлі-продажу переданню підлягає товар у певному співвідношенні за видами, моделями, розмірами, кольорами або іншими ознаками (асортимент), продавець зобов'язаний передати покупцеві товар в асортименті, погодженому сторонами. Якщо договором купівлі-продажу асортимент товару не встановлений або асортимент не був визначений у порядку, встановленому договором, але із суті зобов'язання випливає, що товар підлягає переданню покупцеві в асортименті, продавець має право передати покупцеві товар в асортименті виходячи з потреб покупця, які були відомі продавцеві на момент укладення договору, або відмовитися від договору.

У відповідності до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 2 статті 693 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Відповідно до частин 2, 3 статті 612 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

У зв'язку з тим, що відповідачем не було виконано свого зобов'язання з поставки періодичних видань, то вимога позивача про стягнення 5 120,51 грн. визнається обґрунтованою та такою що підлягає виконанню.

Відповідно до частини 1 статті 665 Цивільного кодексу України, у разі відмови продавця передати проданий товар покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу.

Враховуючи викладене, а також ті обставини, що з часу здійснення позивачем передплати, на суму якої відповідач не передав позивачу товар, пройшов тривалий термін, суд вважає правомірною вимогу позивача, наведену в вимогах, адресованих відповідачу, про повернення відповідачем отриманих від позивача у якості передплати грошових коштів, проти якої відповідач не заперечив, а також у зв'язку з якою як не здійснив поставку товару, так і повернення коштів.

Таким чином, враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та належних доказів на заперечення відомостей повідомлених позивачем не надав, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення вартості непоставлених періодичних видань за 2013 рік у сумі 1 302,80 грн. та вартості передплачених позивачем та недоставлених відповідачем періодичних видань за 2014 рік у сумі 3 816,72 грн. нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю в сумі у сумі 5 120,51 грн.

Також, позивач просить суд стягнути з відповідача три проценти річних на загальну суму 87,54 грн.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Приймаючи до уваги вищенаведені приписи Цивільного кодексу України щодо наявності у позивача права за порушення грошового зобов'язання відповідачем вимагати сплати останнім 3% річних від простроченої суми, перевіривши здійснений позивачем розрахунок, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог щодо стягнення з відповідача 3% річних на загальну суму 87,54 грн.

Приймаючи до уваги вищевикладене, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Нетворк 21 Україна" підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відшкодування судових витрат відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача в розмірі, визначеному чинним законодавством.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись статтями 4, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Передплатна агенція Самміт" (03127, м. Київ, вул. Васильківська, буд. 55, кімн. 4, код ЄДРПОУ 23522899) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Нетворк 21 Україна" (02090, м. Київ. вул. Азербайджанська, бул. 8-А, офіс 8, код ЄДРПОУ 32771997) 5 120 (п'ять тисяч сто двадцять) грн. 52 коп. заборгованості, 87 (вісімдесят сім) грн. 54 коп. три проценти річних, 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 10.11.2014 року

Суддя С.В. Стасюк