Рішення

від 07.11.2014 по справі 910/20772/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/20772/14 07.11.14 Суддя Отрош І.М., розглянувши матеріали справи

за позовомКомунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація" доРедакції дитячого журналу "Соняшник" провиселення та зобов'язання повернути нежилі приміщення по акту прийому-передачі Представники сторін:

від позивача: Хлівнюк М.М. - представник за довіреністю № 155/1/03-3639 від 11.09.2014;

Стукаленко В.С. - представник за довіреністю № 155/1/03-4619 від 06.11.2014;

від відповідача: не з'явились.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

30.09.2014 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація" з вимогами до Редакції дитячого журналу "Соняшник" про виселення та зобов'язання повернути нежилі приміщення по акту прийому-передачі.

Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказав на те, що відповідач в порушення норм чинного законодавства України, неправомірно (без достатніх правових підстав) користується приміщеннями №№ 20, 25, 26, загальною площею 90 кв.м., за адресою: м. Київ, вул. Б. Хмельницького, буд. 51А, які знаходяться в господарському віданні позивача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.10.2014 порушено провадження у справі № 910/20772/14 та справу призначено до розгляду на 20.10.2014.

17.10.2014 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду, які суд долучив до матеріалів справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.10.2014, відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 07.11.2014.

07.11.2014 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли додаткові документи, які суд долучив до матеріалів справи.

У судовому засіданні 07.11.2014 представник позивача подав письмові пояснення; надав усні пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача у судове засідання 07.11.2014 не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, клопотань про відкладення розгляду справи не подавав, про причини неявки у судове засідання суд не повідомив, про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином за адресою, яка вказана у спеціальному витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 19382993 від 01.10.2014, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією реєстру поштових відправлень суду.

Відповідно до абзацу 3 пункту 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», за змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувається з урахуванням положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

У судовому засіданні 07.11.2014 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників позивача, дослідивши надані суду докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.

Відповідно до п. 5 ст. 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Рішенням Київської міської ради народних депутатів № 26 від 13.01.1992 затверджений перелік комунального майна, яке перебуває у власності міста, відповідно до якого п'ятиповерховий будинок, загальною площею 2519,8 кв.м., за адресою: м. Київ, вул. Леніна, буд. 51А, переданий до комунальної власності міста.

Розпорядженням Київської міської державної адміністрації «Про створення державного комунального виробничого житлово-ремонтного об'єднання» від 29.05.1992 № 368 створено державне комунальне виробниче житлово-ремонтне об'єднання та закріплено за ним майно на правах повного господарського відання згідно з Переліком (Додаток до Розпорядження), в тому числі, і жилі будинки маневреного фонду за адресою: м. Київ, вул. Леніна, буд. 51А.

Розпорядженням Київської міської ради народних депутатів «Про повернення вулицям історичних назв, перейменування парків культури та відпочинку, станцій метро» від 02.02.1993 № 11 вулицю Леніна перейменовано на вулицю Богдана Хмельницького.

Відповідно до п. 1.1 Статуту Державного комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація", затвердженого розпорядженням голови Київської міської державної адміністрації № 1397 від 04.09.1996, Державне комунальне підприємство "Київжитлоспецексплуатація", створене на підставі Закону України «Про підприємства в Україні», є правонаступником державного комунального виробничого житлово-ремонтного об'єднання.

Відповідно до п. 1.1 Статуту Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація", затвердженого розпорядженням голови Київської міської державної адміністрації № 1397 від 04.09.1996 (в редакції розпорядження Київської міської державної адміністрації від 21.11.2000 № 2074), Комунальне підприємство "Київжитлоспецексплуатація" створене відповідно до Закону України «Про підприємства в Україні» є правонаступником Державного комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація".

Пункти 2.2.5, 2.2.8 Статуту Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація" одним з предметів діяльності позивача визначає ведення обліку нежитлового фонду, що знаходиться в господарському віданні підприємства; передачу його в користування на договірних засадах з дозволу власника або уповноваженого ним органу, здійснення контролю за виконанням договорів оренди нежилих приміщень; забезпечення контролю за виконанням орендарями умов договорів оренди, у т. ч. в частині сплати орендних платежів.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 05.02.2008 у справі № 3/223 за позовом Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація" до Пошуково-видавничого агентства «Книга пам'яті України» про виселення та повернення нежитлового приміщення позовні вимоги Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація" задоволені повністю, виселено Пошуково-видавниче агентство „Книга Пам'яті України" з не житлового приміщення в будинку № 51 літ. А на вулиці Б. Хмельницького площею 473,70 кв. м. та повернуто приміщення Комунальному підприємству «Київжитлоспецексплуатація».

На виконання рішення Господарського суду міста Києва від 05.02.2008 у справі № 3/223 видано наказ.

При проведенні виконавчих дій з виселення Пошуково-видавничого агентства «Книга пам'яті України» та повернення нежитлового приміщення в будинку № 51 літ. А на вулиці Б. Хмельницького площею 473,70 кв. м. державним виконавцем ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві Сабадаш Л.І. було встановлено, що приміщення №№20,25,26 на момент проведення виконавчих дій фактично займає Редакція дитячого журналу "Соняшник", що підтверджується актами державного виконавця від 16.04.2014.

Позивач звернувся до відповідача з вимогою вих. № 155/1/03-3461 від 27.08.2014 укласти договір оренди кімнат №№ 20, 25, 26 загальною площею 90 кв.м. за адресою: м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 51А, або звільнити вказані кімнати.

Втім на дату звернення позивача з даним позовом до суду Редакція дитячого журналу "Соняшник" відповіді на вимогу не надала, займані приміщення не звільнила.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

04.11.2014 представниками Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація" у складі начальника відділу контролю експлуатації нежилих будинків та виконання договорів оренди Литвиненка А.В., інженера-інспектора Калацюка Л.П. та інженера-інспектора Вітковської Н.П. складено акт обстеження нежилих приміщень у будинку № 51 літера А на вул. Б. Хмельницького, відповідно до якого зазначено, що між позивачем та відповідачем було укладено договір оренди № 10/3067 від 23.05.2008, відповідно до якого відповідач орендував приміщення, загальною площею 158,9 кв.м.; строк дії вказаного договору закінчився 23.08.2008. Разом з тим в ході обстеження було виявлено, що приміщення, загальною площею 90 кв.м., фактично зайняті відповідачем без дозвільної документації. Вказані приміщення зачинені, на вхідних дверях до групи приміщень загальною площею 248,9 кв.м. розміщена вивіска з назвою організації, а саме: Редакція «Сонішник».

Стаття 133 Господарського кодексу України встановлено, що основу правового режиму майна суб'єктів господарювання, на якій базується їх господарська діяльність, становлять право власності та інші речові права - право господарського відання, право оперативного управління. Держава забезпечує рівний захист майнових прав усіх суб'єктів господарювання.

Відповідно до п. 1 ст. 136 Господарського кодексу України право господарського відання є речовим правом суб'єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами.

Згідно з п. 3 ст. 136 Господарського кодексу України щодо захисту права господарського відання застосовуються положення закону, встановлені для захисту права власності.

В силу положень статті 391 Цивільного кодексу України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Суд зазначає, що право власності може бути також порушене без безпосереднього вилучення майна у власника. Власник у цьому випадку має право вимагати захисту свого права і від особи, яка перешкоджає його користуванню та розпорядженню своїм майном шляхом подачі до суду негаторного позову.

Позивачем за негаторним позовом може бути власник або титульний володілець , у якого знаходиться річ і щодо якої відповідач ускладнює здійснення повноважень користування або розпорядження, а відповідачем - лише та особа, яка перешкоджає позивачеві у здійсненні його законного права користування чи розпорядження річчю.

Підставою для подання негаторного позову є вчинення третьою особою перешкод власнику в реалізації ним повноважень розпорядження або (та) користування належним йому майном.

Предмет негаторного позову є вимога володіючого майном власника до третіх осіб про усунення порушень його права власності, що перешкоджають йому належним чином користуватися, розпоряджатися цим майном тим чи іншим способом (шляхом звільнення виробничих приміщень власника від неправомірного перебування у них майна третіх осіб, виселення громадян з неправомірно займаних жилих приміщень власника, знесення неправомірно збудованих споруд, накладення заборони на вчинення неправомірних дій щодо майна власника).

Суд зазначає, що усунення перешкод власнику в користуванні своїм майном, як спосіб захисту цивільного права чи інтересу, фактично передбачає покладення на відповідача обов'язку припинити дію, яка порушує право, та можливе лише щодо триваючого правопорушення. Якщо ж на момент подання негаторного позову вчинення перешкод у користуванні майном припинилося, то підстав для його задоволення немає.

Позивач за негаторним позовом вправі вимагати усунути існуючі перешкоди, чи зобов'язати відповідача утриматися від вчинення дій, що можуть призвести до виникнення таких перешкод (наприклад, шляхом знесення неправомірно збудованих споруд, про припинення ремонтних робіт в сусідній квартирі, виселення громадян із належних йому на праві власності приміщень тощо).

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оскільки позивачем доведено наявність у нього речових прав на майно, а саме, право повного господарського володіння на приміщення №№ 20, 25, 26, загальною площею 90 кв.м., за адресою: м. Київ, вул. Б. Хмельницького, буд. 51А, тоді як відповідачем не надано суду документів, що підтверджують наявність у нього права користування вказаним нерухомим майном, та відповідно, позивачем доведено факт порушення його права повного господарського відання, а саме - правомочності щодо користування майном, суд приходить до висновку щодо обгрунтованості позовних вимог в частині усунення перешкод в користуванні приміщеннями №№ 20, 25, 26, загальною площею 90 кв.м., за адресою: м. Київ, вул. Б. Хмельницького, буд. 51А, шляхом виселення Редакції дитячого журналу "Соняшник" із вказаних приміщень.

Таким чином, позовні вимоги Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація" в частині виселення Редакції дитячого журналу "Соняшник" з приміщень №№ 20, 25, 26, загальною площею 90 кв.м., за адресою: м. Київ, вул. Б. Хмельницького, буд. 51А, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог в частині зобов'язання повернути нежитлові приміщення №№ 20, 25, 26, загальною площею 90 кв.м., за адресою: м. Київ, вул. Б. Хмельницького, буд. 51А по акту приймання-передачі Комунальному підприємству "Київжитлоспецексплуатація", суд приходить до висновку щодо необґрунтованості вказаних вимог з огляду на наступне.

Відповідно до частин 1, 2 статті 14 Цивільного кодексу України, цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї.

Так як судом встановлено факт відсутності між позивачем та відповідачем будь-яких договірних відносин, зокрема, орендних відносин, щодо нерухомого майна: а саме, приміщення №№ 20, 25, 26, загальною площею 90 кв.м., за адресою: м. Київ, вул. Б. Хмельницького, буд. 51А, що не було спростовано відповідачем, та законодавством не передбачено обов'язку відповідача повернути майно за актом приймання-передачі у випадку відсутності, зокрема, орендних правовідносин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація" в частині зобов'язання Редакції дитячого журналу "Соняшник" повернути вказані нежитлові приміщення по акту приймання-передачі є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно з частиною 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. 43, ч. 1 ст. 49, ст. ст. 75, 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Виселити Редакцію дитячого журналу "Соняшник" (01024, м. Київ, вул. Банкова, буд. 2; ідентифікаційний код: 20016182) з нежилих приміщень № 20, № 25, № 26, загальною площею 90 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Б. Хмельницького, буд. 51 літ. А.

3. Стягнути з Редакції дитячого журналу "Соняшник" (01024, м. Київ, вул. Банкова, буд. 2; ідентифікаційний код: 20016182) на користь Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація" (01034, м. Київ, вул. Володимирська, буд. 51-А; ідентифікаційний код: 03366500) 1218 (одна тисяча двісті вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат зі сплати судового збору.

4. В іншій частині позову відмовити.

5. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Відповідно до частини 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду шляхом подання протягом 10 днів з дня складання повного рішення апеляційної скарги через Господарський суд міста Києва.

Повне рішення складено: 12.11.2014

Суддя І.М. Отрош