Ухвала

від 15.07.2009 по справі 3/593/07-ап

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ

15 липня

2009р.                     м.

Дніпропетровськ                Справа №

3/593/07-АП

Колегія суддів

Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючий суддя       Мірошниченко М.В.,

суддя                              Баранник Н.П.

суддя                              Юхименко О.В.

при секретарі              Красота А.О.

за участю представників :

позивача:           ОСОБА_1 дов. № 4798/10/10-08 від

28.10.2008р.

відповідача:      ОСОБА_2 дов. від 09.07.2009р., ОСОБА_3

дов. від 09.07.2009р

розглянувши

у відкритому судовому засіданні              

апеляційну скаргу    Державної податкової інспекції у

Приазовському районі Запорізької

                                     області,

смт. Приазовське Запорізької області

на постанову              господарського суду Запорізької

області від 24.12.2007р.

у справі                      №  3/593/07-АП                   (категорія

статобліку - 6.6.4)  

за позовом                  Державної податкової інспекції у

Приазовському районі Запорізької

                                     області,

смт. Приазовське Запорізької області

до відповідача           Товариства з обмеженою

відповідальністю «Зоря», с. Надеждине

Приазовського району Запорізької області

про                                стягнення

податкового боргу у сумі 34 305,69 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Державною податковою інспекцією у Приазовському районі Запорізької

області заявлено позов до Товариства з обмеженою відповідальністю «Зоря» про

стягнення податкового боргу у сумі 34 305,69 грн.

Постановою

господарського суду Запорізької області від 24.12.2007р. у справі № 3/593/07-АП

в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Постанова

суду першої інстанції мотивована тим, що заборгованість в сумі 34 305,69 грн.,

про яку йдеться у довідці від 20.07.2007р. № 240/1702-03750730, не є податковим

боргом в розумінні Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників

податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181, а відноситься

до коштів бюджетного фонду.

Аналіз

чинного законодавства свідчить про те, що єдиним носієм доказової інформації

про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства

суб'єктами господарювання та єдиною підставою для прийняття податкового

повідомлення-рішення є акт невиїзної документальної або виїзної планової чи

позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта

господарювання.

 Складання довідок з окремих питань не звільняє

органи ДПС від обов'язку викласти в акті перевірки усі суттєві обставини

фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання, які мають

відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого

законодавства. Це безпосередньо випливає зі змісту п.1.5, п.1.6 п.1.7 Порядку №

327. Більш того п.1.7 Порядку № 327 вимагає від посадових осіб державної

податкової служби факти порушень податкового законодавства викладати в акті

перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або

інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що

підтверджують наявність зазначених фактів.

Вимоги

Порядку № 327 щодо виявлених порушень Декрету Кабінету міністрів України «Про

прибутковий податок з громадян» та Закону України «Про податок з доходів

фізичних осіб» податковим органом виконані не були.

Тобто, в

даному випадку довідка про результати виїзної планової перевірки TOB «Зоря» з

питань дотримання вимог Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»,

Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших

самохідних машин механізмів» з період з 01.04.2004р. по 30.03.2007р. від

20.07.2007р. №240/1702-03750730 для складання зведеного акту не

використовувалася.

Ніяка довідка не може

замінювати (підмінювати) відповідний акт перевірки.

Склавши Довідку

від 20.07.2007р. №240/1702-03750730 про результати виїзної планової перевірки

TOB «Зоря» з питань дотримання вимог Закону України «Про податок з доходів

фізичних осіб», Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та

інших самохідних машин і механізмів» з період з 01.04.2004р. по 30.03.2007р.

(замість акту), та не прийнявши за результатами розгляду відповідного документу

податкового повідомлення-рішення на стягувану суму податку з доходів фізичних

осіб в розмірі 34 305,69 грн., ДПІ у Приазовському районі Запорізької області

порушила право платника податків на захист та оскарження рішення контролюючого

органу у процедурі адміністративного оскарження та до суду.

Заявлено до

стягнення суму 34 305,69 грн. боргу, складовою частиною якого є сума 57 640,90

грн. (сальдо станом на 01.04.2004р.), сума 33,00 грн. (сальдо станом на

01.04.2004р.) та сума 1 379,49 грн. (сальдо станом на 01.04.2004р.) (а.с.32,

33, 34). Але позов про стягнення цих сум заявлений лише 21.09.2007р. При чому

поважні причини пропущення строку звернення до суду відсутні, а на застосуванні

наслідків ст.100 КАС України та ст.15 кону України «Про порядок погашення

зобов'язань платників податків перед бюджетами державними цільовими фондами»

наполягав відповідач.

Не

погодившись із постановою суду першої інстанції, Державною податковою

інспекцією у Приазовському районі Запорізької області подана апеляційна скарга,

в якій вказуються наступні обставини. Позивач вважає, що проведення акта звірки

є необхідною умовою для встановлення суми боргу на момент розгляду справи в

зв'язку з тим, що ТОВ «Зоря» не є платником податку (суб'єктом оподаткування),

а є податковим агентом згідно з ст. 1.15 Закону України «Про податок з доходів

фізичних осіб» № 889 від 02.05.2003р., 

податковий агент - юридична особа, яка зобов'язана нараховувати,

утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок

платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність

податковим органом відповідно до закону.

Під час

документальної перевірки не відбувається нарахування податку, податковий орган

не нараховує суму податкового боргу, її зобов'язаний нарахувати та утримувати

податковий агент. Під час перевірки податковий орган перевіряє лише

правильність нарахування, але не визначає податкове зобов'язання.

Щодо

порушення позивачем  відповідно до ст.

99, 100 КАС України терміну звернення до суду, та щодо  застосування судом Закону № 2181, де термін

звернення податкового органу до суду щодо стягнення податкового боргу складає

1095 днів, позивач вважає, що суд невірно застосував норми матеріального права,

відповідно до ст. 15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань

платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» бо п.п.

15.1.2 ст. 15 Закону № 2181 податкове зобов'язання може бути нараховане або

провадження у справі про стягнення такого податку може бути розпочате без

дотримання строку давності, визначеного у п.п. 15.1.1 цього пункту, у разі

коли: а) податкову декларацію за період, коли виникло податкове зобов'язання,

не було подано.

Просить

скасувати постанову господарського суду Запорізької області від 24.12.2007р. у

справі № 3/593/07-АП та прийняти рішення про задоволення позову.

Представник

позивача в судовому засіданні підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі.

Товариство з

обмеженою відповідальністю «Зоря» в письмових запереченнях на апеляційну скаргу

вказало на законність постанови суду першої інстанції; просить постанову суду

від 24.12.2007р. залишити без змін.

Представники

відповідача в судовому засіданні підтримали доводи, викладені в запереченнях на

апеляційну скаргу.

Технічне

фіксування судового процесу здійснювалось за допомогою  комплексу «Оберіг».

У

відповідності до розпорядження в.о. голови Дніпропетровського апеляційного

адміністративного суду № 458 від 15.07.2009р. справу розглянуто колегією

суддів  у складі: Мірошниченко М.В.

(головуючий суддя), Баранник Н.П. (суддя), Юхименко О.В. (суддя).

За

результатами судового розгляду справи в судовому засіданні 15.07.2009р.

колегією суддів було оголошено вступну та резолютивну частини ухвали суду

апеляційної інстанції.

Дослідивши

доводи апеляційної скарги та обставини справи, перевіривши їх доказами колегія

суддів не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги.

Як

вбачається з матеріалів справи, в липні 2007р. ДПІ у Приазовському районі

Запорізької області була проведена виїзна планова перевірка TOB «Зоря» з питань

дотримання вимог Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», Закону

України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин

і механізмів» за період з 01.04.2004р. по 30.03.2007р.

За результатами перевірки

складена Довідка від 20.07.2007р.  №

240/1702-03750730.

Перевіркою

встановлено порушення п.п.8.1.2 п.8.1 ст.8 Закону України «Про податок з

доходів фізичних осіб» - несвоєчасно та не у повному обсязі сплачувався до

бюджету утриманий податок з доходів фізичних осіб, станом на 01.04.2007

кредитове сальдо по податку з доходів фізичних осіб становить 34 305, 69 грн.

З акту

перевірки вбачається, що станом на 01.04.2004р. згідно даних головної книги TOB

«Зоря» заборгованість по утриманому та не перерахованому податку з доходів

фізичних осіб становила 59 053,39 грн. За перевіряємий період нараховано 181

953, 69 грн. податку з доходів фізичних осіб, сплачено до бюджету 158 589,50

грн., списано рішенням Приазовського відділення Якимівської МДПІ № 55 від

16.08.2004р. згідно п.п. 18.2.1 п.18.2 ст. 18 Закону України «Про порядок

погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими

фондами» суму 48 111,89 грн.

Станом на

01.04.2007р. числиться заборгованість з утриманого та не перерахованого до

бюджету податку з доходів фізичних осіб в сумі 34 305,69 грн., в т.ч. утриманий

з заробітної плати громадян - 13 717,74 грн., утриманий з орендної плати

громадян за земельні паї - 20 426,73 грн., з інших доходів громадян - 161,22

грн.

Нарахування,

перерахування до бюджету сум податку з доходів фізичних осіб по TOB «Зоря»

відображено у додатках № 2, 3, 4 до акту перевірки.

Доказів

того, що за висновками Довідки від 20.07.2007р. №240/1702-03750730 приймалося

будь-яке податкове повідомлення-рішення щодо заборгованості TOB «Зоря» перед

бюджетом по податку з доходів фізичних осіб у сумі 34 305,69 грн., не надано.

Відповідно

до п.3, 8 ст. 10 Закону України від 04.12.1990р. № 509-ХІІ «Про державну

податкову службу в Україні» державні податкові інспекції в районах, містах без

районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові

інспекції контролюють своєчасність подання платниками податків бухгалтерських

звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів,

пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів, а також перевіряють

достовірність цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування

і обчислення податків, інших платежів. Проводять перевірки фактів приховування

і заниження сум податків та зборів (обов'язкових платежів) у порядку,

встановленому цим Законом та іншими законам України.

Законом

України від 25 червня 1991 року № 1251 «Про систему оподаткування»,

визначаються принципи побудови системи оподаткування в Україні, види податків і

зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів та до державних цільових фондів, а

також права, обов'язки і відповідальність платників.

Відповідно

до ст. 1 зазначеного Закону, ставки, механізм справляння податків і зборів

(обов'язкових платежів), за винятком особливих видів мита, і пільги щодо

оподаткування не можуть встановлюватись або змінюватись іншими законами

України, крім законів про оподаткування.

Контроль за

правильністю та своєчасністю справляння податків і зборів (обов'язкових

платежів) здійснюють органи, перелік яких визначено у ст. 2 Закону України від

21 грудня 2000 року № 2181 «Про порядок погашення зобов'язань платників

податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». Відповідно до цього

Закону контролюючим органом є податкові органи - щодо справляння податків і

зборів (обов'язкових платежів), які направляються до бюджетів та державних

цільових фондів.

Питання

оподаткування доходів громадян в період 2001-2003р.р. регламентувалось нормами

Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.1992р. № 13-92 «Про прибутковий

податок з громадян».

Відповідно

до ст. 11 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з

громадян» згідно з цим розділом Декрету оподаткуванню підлягають доходи

громадян, одержувані ними від підприємств, установ, організацій і фізичних

осіб-суб'єктів підприємницької діяльності не за місцем основної роботи, в тому

числі за сумісництвом, за виконання разових та інших робіт, здійснюваних на

основі договорів підряду та інших договорів цивільно-правового характеру, та

доходи фізичних осіб-суб'єктів підприємницької діяльності, які разом з доходами

за місцем основної роботи (служби, навчання) одержують доходи від здійснення

підприємницької діяльності.

За змістом

ст.12 вказаного Декрету з доходів, зазначених у статті 11, податок обчислюється

за ставками, наведеними у пунктах 2, 3 і 4 статті 7, утримується у джерела

виплати і перераховується до бюджету в порядку, встановленому статтею 10 цього

Декрету. При визначенні оподатковуваного доходу з джерела виплати не

виключається сума встановленого чинним законодавством неоподатковуваного

мінімуму і не надаються пільги, передбачені статтею 6 цього Декрету.

Відповідно

до п.п.8.1.1, 8.1.2 п.8.1 ст.8 Закону України «Про податок з доходів фізичних

осіб», податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на

користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його

рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах статті

7 цього Закону.

Податок

підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету під час виплати оподатковуваного

доходу єдиним платіжним документом. Банки не мають права приймати платіжні

документи на виплату доходу, які не передбачають сплати (перерахування) цього

податку до бюджету. Якщо оподатковуваний дохід нараховується, але не

виплачується платнику податку особою, що його нараховує, то податок, який

підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає сплаті (перерахуванню)

до бюджету у строки, встановлені законом для місячного податкового періоду.

Відповідно

до п.1.3 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків

перед бюджетами та державними цільовими фондами» податковий борг (недоїмка) - податкове

зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно

узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому

порядку, не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму

такого податкового зобов'язання.

    Відповідно до п.п.3.2.1 п.3.2 ст.3 Закону

України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами

та державними цільовими фондами», у будь-яких випадках, коли платник податків

згідно із законами з питань оподаткування уповноважений утримувати податок,

збір (обов'язковий платіж), якими оподатковуються інші особи, у тому числі

податки на доходи фізичних осіб, дивіденди, репатріацію, додану вартість,

акцизні збори, а також будь-які інші податки, що утримуються з джерела виплати,

сума таких податків, зборів (обов'язкових платежів) вважається бюджетним

фондом, який належить державі або територіальній громаді та створюється від їх

імені.

Відповідно до п.п.3.2.2 п.3.2 ст.3 Закону України «Про порядок погашення

зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими

фондами», на кошти бюджетного фонду, визначеного підпунктом 3.2.1 цього пункту,

не може бути накладено стягнення за причинами, відмінними від стягнення такого

податку, збору (обов'язкового платежу).

Отже,

заборгованість в сумі 34 305,69 грн., про яку йдеться у довідці від

20.07.2007р. № 240/1702-03750730, не є податковим боргом, а відноситься до

коштів бюджетного фонду.

Відповідно

до вимог ст.19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на

засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не

передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого

самоврядування, посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах

повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

До

підзаконних нормативно-правових актів, що регулювали зміст і форму акта

перевірки у липні 2007 році (на дату проведення та складення Довідки від

20.07.2007р. № 240/1702-03750730), можна віднести:

- Порядок

координації проведення планових виїзних перевірок органами виконавчої влади,

уповноваженими здійснювати контроль за нарахуванням і сплатою податків та

зборів (обов'язкових платежів), затверджений постановою Кабінету Міністрів

України від 21.07.2005р. № 619 (далі - Порядок №619);

•   -    

Інструкцію про порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій

органами державної податкової служби, затверджену наказом Державної податкової

адміністрації України від 17.03.2001р. № 110;

•   -    

Порядок оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних

планових та позапланових  перевірок  з  

питань  дотримання  податкового,  

валютного  та  іншого законодавства,   затвердженого   наказом  

ДПА   України   від  

10.08.2005р.   № 327

зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.08.2005р. за № 925/11205

(далі - Порядок №327).

Відповідно

до п.7 Порядку №619, за результатами проведення планових виїзних ревізій і

перевірок службові особи кожного контролюючого органу складають акт або довідку

відповідно до компетенції, що підписуються посадовими особами суб'єкта

господарювання чи в яких ставиться відмітка про складення акта щодо відмови від

підпису, згідно з якими керівники контролюючих органів приймають відповідні

рішення здійснюють заходи в порядку, встановленому законодавством.

Наказом ДПА

України від 11.10.2005р. №441 затверджено Методичні рекомендації щодо взаємодії

між підрозділами органів державної податкової служби України при організації

документальних перевірок юридичних осіб.

Відповідно

до п.1.17, 1.18 цих рекомендацій, за результатами виїзних як планових, так і

позапланових перевірок, а також невиїзних документальних перевірок щодо

дотримання податкового та валютного законодавства складається акт перевірки  із додатками відповідно до Порядку оформлення

результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових

перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства,

затвердженого наказом ДПА України від 10.08.2005 p. N 327.

За

результатами проведених перевірок приймається податкове повідомлення рішення за

формою згідно з Порядком направлення органами державної податкової служби

України податкових повідомлень платникам податків, затвердженим наказом ДПА

України від 21.06.2001р. № 253 та зареєстрованим у Міністерстві юстиції України

06.07.2001р. за № 567/5758 (із змінами та доповненнями), протоколи про

притягнення посадових осіб до адміністративної відповідальності (крім випадків,

коли матеріали передаються до підрозділів податкової міліції для вирішення

питання згідно з кримінальним та кримінально-процесуальним законодавством).

Відповідно

до п.1.3 «Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних

планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного

та іншого законодавства» за результатами проведення невиїзних документальних,

виїзних планових та позапланових перевірок фінансово-господарської діяльності

суб'єктів господарювання оформляється акт,  а в разі відсутності порушень податкового,

валютного та іншого законодавства - довідка.

Акт -

службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної

документальної   або  

виїзної   планової   чи  

позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта

господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог

податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання.

Довідка -

службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або

виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності

суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про невстановлення

фактів порушень вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами

господарювання.

Відповідно

до п.1.4 Порядку №327, при проведенні планової    виїзної   

перевірки складається один зведений акт планової перевірки.

Зведений акт

- службовий документ, який стверджує факт проведення планової виїзної перевірки

з усіх питань за сукупними показниками фінансово-господарської діяльності

суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення

вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання.

Складовими

частинами зведеного акта планової виїзної перевірки можуть бути довідки з

окремих питань, які за необхідності складаються посадовими особами податкового

органу як з окремого питання плану перевірки, так і з декількох питань плану

перевірки.

Довідка з

окремих питань - службовий документ, який складається за рішенням керівника

перевірки в ході проведення планової виїзної перевірки фінансово-господарської

діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені

(не виявлені) порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства

суб'єктами господарювання з окремих питань плану перевірки.

Довідка з

окремих питань підписується посадовими особами податкового органу, і які

здійснили перевірку, та погоджується з посадовими особами суб'єкта

господарювання.

Довідка з

окремих питань складається у двох примірниках. Перший примірник надається

керівнику, який очолює перевірку, а другий залишається в структурному

підрозділі, працівник якого склав цю довідку. На вимогу посадових осіб

суб'єктів господарювання їм може бути надана копія довідки з окремих питань.

Довідка

складається аналогічно акту невиїзної документальної, виїзної планової чи

позапланової перевірок з урахуванням особливостей щодо відсутності порушень

(п.2.5 Порядку №327).

У разі

незгоди посадових осіб із висновками перевірки чи фактами та даними,

викладеними в акті перевірки, суб'єкт господарювання має право протягом трьох

робочих днів від дня отримання примірника акта перевірки подати до органу

державної податкової служби заперечення до акта перевірки.

При цьому у

разі незгоди із висновками акта перевірки, суб'єкт господарювання в акті

перевірки при його підписанні (чи відмові від підпису) робить відповідну

відмітку.

Органи

державної податкової служби розглядають заперечення протягом трьох робочих днів

від дня їх надходження та про результати розгляду письмово повідомляють

суб'єкта господарювання.

Акт

невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок в день

його підписання реєструється в єдиному журналі реєстрації актів, який ведеться

структурним підрозділом, до функцій якого входить реєстрація вхідної та

вихідної кореспонденції органу державної податкової служби (п.4.4, 4.5 Порядку

№327).

Податкове

повідомлення-рішення (рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій)

приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти

робочих днів від дня реєстрації акта невиїзної документальної, виїзної планової

чи позапланової перевірок або вручення його поштою суб'єкту господарювання (на

підставі відмітки на поштовому повідомленні), а за наявності заперечень

посадових осіб суб'єкта господарювання до акта перевірки - протягом трьох

робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання)

письмової відповіді суб'єкту господарювання.

У разі

невручення поштою рекомендованого листа з одним примірником акта перевірки (у

зв'язку з відсутністю суб'єкта господарювання за вказаним місцезнаходженням)

податкове повідомлення (рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій)

приймається протягом трьох робочих днів від дня повернення листа до органу

державної податкової служби (п.4.11 Порядку №327).

Відповідно

до п. 10 «Інструкції про порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій

органами державної податкової служби» від 17.03.2001р. №110 факти порушень

податкового та іншого законодавства посадова особа органу державної

податкової служби оформляє актом перевірки, в якому чітко викладається зміст

порушення з обґрунтуванням порушених норм законодавчих актів та вказуються

конкретні їх пункти і статті . Такий акт підписується посадовими особами

контролюючого органу та підприємства.

Аналіз

наведеного законодавства свідчить про те, що єдиним носієм доказової інформації

про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства

суб'єктами господарювання та єдиною підставою для прийняття податкового

повідомлення-рішення є акт невиїзної документальної або виїзної планової чи

позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта

господарювання.

Зміст п.1.4

Порядку №327 не суперечить вказаним висновками господарського суду, оскільки,

як зазначено у цьому пункті, довідка є складовою частиною  зведеного акта. Тобто, складання довідок з

окремих питань не звільняє органи ДПС від обов'язку викласти в акті перевірки

усі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності суб'єкта

господарювання, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового,

валютного та іншого законодавства. Це безпосередньо випливає зі змісту п.1.5,

п.1.6 п.1.7 Порядку № 327. Більш того п.1.7 Порядку № 327 вимагає від посадових

осіб державної податкової служби факти порушень податкового законодавства викладати

в акті перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні

або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що

підтверджують наявність зазначених фактів.

Вимоги до

змісту акту невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової

перевірок викладені у Розділі другому «Порядку оформлення результатів невиїзних

документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання

податкового, валютного та іншого законодавства».

Зокрема, встановлено, що:

Акт

невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок

складається з чотирьох частин: вступної, загальних положень, описової частини

та висновку.

2.3. Описова

частина акта невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової

перевірок складається таким чином:

2.3.1.     Результати невиїзної документальної,

виїзної планової чи позапланової

перевірок

групуються за окремими видами податків і зборів (обов'язкових платежів) та у

розрізі

податкових періодів.

2.3.2.     За кожним відображеним в акті фактом

порушення податкового законодавства

необхідно:

висвітлити

показники, які відображаються суб'єктом господарювання у податковій та іншій

звітності, та фактичні показники, виявлені у ході перевірки на підставі

первинних документів податкового та бухгалтерського обліку суб'єкта

господарювання у розрізі періодів у грошових одиницях, передбачених звітністю;

у разі

виявлення розбіжностей чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні

пункти і статті нормативно-правових актів, що порушені платником податків,

зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності

платника податків, в якому дане порушення здійснено, при цьому додати до акта

письмові пояснення посадових осіб суб'єкта господарювання щодо встановлених

порушень;

зазначити

первинний документ, на підставі якого вчинено записи у податковому та

бухгалтерському обліку (навести кореспонденцію рахунків операцій), та інші

докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення;

у разі відсутності

первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів,

що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів, При цьому до

акта перевірки додаються пояснення посадових осіб або інших працівників

суб'єкта господарювання (у межах їх компетенції), що перевіряється, щодо

відсутності первинних та інших документів;

у разі

відмови посадових осіб суб'єкта господарювання надати перевіряючим письмові

пояснення щодо встановлених порушень та/або причин ненадання первинних та інших

документів, що підтверджують встановлені порушення, факти відмови відобразити в

акті.

Вказані вимоги

Порядку №327 щодо виявлених порушень Декрету Кабінету міністрів України «Про

прибутковий податок з громадян» та Закону України «Про податок з доходів

фізичних осіб» податковим органом виконані не були.

Тобто, в

даному випадку довідка про результати виїзної планової перевірки TOB «Зоря» з

питань дотримання вимог Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»,

Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших

самохідних машин механізмів» з період з 01.04.2004р. по 30.03.2007р. від

20.07.2007р. №240/1702-03750730 для складання зведеного акту не

використовувалася.

Ніяка довідка не може

замінювати (підмінювати) відповідний акт перевірки.

Акт

державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто

офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований

на врегулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер

для суб'єктів цих відносин (п.1 роз'яснення ВГСУ №02-5/35 від 26.01.2000р. «Про

деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними

актів державних чи інших органів»).

Перевірка

правових підстав, на основі яких приймається відповідне податкове

повідомлення-рішення за порушення податкового законодавства, є суттєвою

обставиною.

В даному ж випадку ніяке

рішення податковим органом взагалі не приймалося.

Тобто, сам

по собі акт податкового органу є лише носієм доказової інформації про виявлені порушення

і може бути підставою для прийняття відповідного рішення про застосування до

платника податків відповідних санкцій.

Відповідно

до преамбули Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників

податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», цей Закон є

спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення

зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими

фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове

державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне

соціальне страхування, зарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що

застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за

порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру

оскарження дій органів стягнення.

Визначення

суми податкових зобов'язань самостійно платником податків та контролюючим

органом, порядок узгодження сум податкових зобов'язань, оскарження рішень

контролюючих органів та визначення податкового боргу, порядок направлення

податкових повідомлень і податкових вимог регламентується статтями 4-6 Закону

України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами

та державними цільовими фондами».

Колегія

суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що склавши Довідку від

20.07.2007р. №240/1702-03750730 про результати виїзної планової перевірки TOB

«Зоря» з питань дотримання вимог Закону України «Про податок з доходів фізичних

осіб», Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших

самохідних машин і механізмів» з період з 01.04.2004р. по 30.03.2007р. (замість

акту), та не прийнявши за результатами розгляду відповідного документу:

податкового повідомлення-рішення (рішення про застосування штрафних

(фінансових) санкцій) на стягувану суму податку з доходів фізичних осіб в

розмірі 34 305,69 грн., ДПІ у Приазовському районі Запорізької області порушила

право платника податків на захист та оскарження рішення контролюючого органу у

процедурі адміністративного оскарження та до суду.

При цьому

йдеться саме про позбавлення платника права на оскарження рішення контролюючого

органу, а не про узгодження відповідних сум.

Зміст

п.п.3.2.1 п.3.2 ст.3 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань

платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» не

спростовує висновки господарського суду. В указаній нормі Закону йдеться про

те, що вважається бюджетним фондом, який належить державі або територіальній

громаді та створюється від їх імені. Але цим підпунктом не передбачено

виключень щодо недотримання контролюючими органами встановленої процедури

визначення податкового зобов'язання (податкового боргу) та можливості

позбавлення платника права оскарження відповідних донарахувань чи стягнень.

До того ж,

цей бюджетний фонд, який належить державі або територіальній громаді саме і

формується з податкових зобов'язань окремих платників - в даному випадку

податкових зобов'язань TOB «Зоря».

Оскільки,

відповідно до п.1.2 ст.1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань

платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкове

зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або

державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки,

визначені цим Законом або іншими законами України.

І це

податкове зобов'язання не є податковим боргом, оскільки податковим боргом

вважається податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх

наявності), самостійно узгоджене 

платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому

порядку , але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на

суму такого податкового зобов'язання (п.1.3 Закону №2181).

Тобто, за

змістом Закону, кожний податковий борг є податковим зобов'язанням (оскільки для

цього потрібно обов'язково узгодження податкового зобов'язання), але не кожне

податкове зобов'язання може бути податковим боргом (оскільки в даному випадку

відсутній факт узгодження).

Не

спростовують висновки суду і посилання позивача на п.11 ст.10 Закону України

«Про державну податкову службу в Україні», оскільки за змістом цієї статті

податкові органи можуть подавати до суду позови про стягнення заборгованості

перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна. Тобто,

заборгованості, яка повинна бути або визначена контролюючим органом у

повідомленні-рішенні (рішенні про застосування штрафних (фінансових) санкцій),

або самостійно визначена платником податків.

Враховуючи

вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції,

що позовні вимоги заявлені безпідставно і задоволенню не підлягають.

Крім того,

необхідно зазначити, що згідно ст.99 КАС України, адміністративний позов може

бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого

цим Кодексом або іншими законами.

Для

звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи

встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з

дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав,

свобод чи інтересів.

Для захисту

прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть

встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо

не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була

дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно

до ст. 100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є

підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на

цьому наполягає одна із сторін.

Якщо суд

визнає причину пропущення строку звернення до суду поважною, адміністративна

справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому цим Кодексом.

Позовні

заяви приймаються до розгляду адміністративним судом незалежно від

закінчення   строку   звернення  

до адміністративного суду.

Відповідно

до п.п.15.1.1, 15.1.2 п.15.1 ст. 15 Закону України «Про порядок погашення

зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»

за винятком випадків, визначених підпунктом 15.1.2 цього пункту, податковий

орган має право самостійно визначити суму податкових зобов'язань платника

податків у випадках, визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня,

наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а

у разі, коли така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її

фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку податковий орган не

визначає суму податкових зобов'язань, платник податків вважається вільним від

такого податкового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації не підлягає

розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Податкове

зобов'язання може бути нараховане або провадження у справі про стягнення такого

податку може бути розпочате без дотримання строку давності, визначеного у

підпункті 15.1.1 цього пункту, у разі коли:

    а)    

податкову декларацію за період, коли виникло податкове зобов'язання, не

було подано;

б)     судом встановлено скоєння злочину

посадовими особами платника податків

або фізичною

особою - платником податків щодо умисного ухилення від сплати зазначеного

податкового

зобов'язання.

В даному

випадку обставини, зазначені у п.п.15.1.2 п.15.1 ст. 15 Закону України «Про

порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними

цільовими фондами», відсутні.

Податковим

органом пропущено строк звернення до суду, встановлений ст. 99 КАС України та

ст.15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків ред

бюджетами та державними цільовими фондами».

При чому

поважні причини пропущення строку звернення до суду відсутні, а на застосуванні

наслідків ст.100 КАС України та ст.15 кону України «Про порядок погашення

зобов'язань платників податків перед бюджетами державними цільовими фондами»

наполягав відповідач.

Доводи,

наведені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду першої інстанції,

зроблених в оскаржуваній постанові.

Фактичні

обставини справи досліджені судом першої інстанції на підставі наданих в судове

засідання сторонами доказів. Порушення або неправильного застосування норм

матеріального і процесуального права не вбачається, підстави для скасування або

зміни постанови  суду першої інстанції

відсутні.

Керуючись   ст. ст. 195, 198 п.1, 200, 205 Кодексу

адміністративного судочинства України, колегія суддів, -                                        

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Приазовському районі

Запорізької області, смт. Приазовське Запорізької області залишити без

задоволення.

Постанову

господарського суду Запорізької області від 24.12.2007р. у справі № 3/593/07-АП

залишити без змін.

Ухвала суду

апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту

проголошення, та може бути оскаржена протягом одного місяця  до адміністративного суду касаційної

інстанції.

Повний текст

ухвали виготовлено - 15.07.2009р.

Головуючий

суддя                                                           М.В.

Мірошниченко

                      Суддя                                                           

Н.П. Баранник

                      Суддя                                                            О.В.

Юхименко