Ухвала

від 29.10.2014 по справі 709/1121/14-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/2740/14Головуючий по 1 інстанції Категорія : Левченко В. В. Доповідач в апеляційній інстанції Василенко Л. І. УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2014 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючогоВасиленко Л. І. суддівПодороги В. М. , Демченка В. А. при секретаріАнкудінові О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ПСП «Нива» на рішення Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 11 серпня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_6 до ПСП «Нива», третя особа відділ Держземагенства в Чорнобаївському районі про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння, -

в с т а н о в и л а :

17 квітня 2014 р. ОСОБА_6 звернулась в суд з позовом до ПСП «Нива» про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння.

В обґрунтування заявлених вимог вказала, що, відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом виданого 14.03.2014 р., до неї перейшла спадщина від ОСОБА_7, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 р., на земельну ділянку площею 2,6557 га.

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 14.03.2014 р. вона набула права власності на вказану ділянку.

Дана земельна ділянку перебуває в користуванні ПСП «Нива» без будь-яких правових підстав, чим порушено її право вільно використовувати своє майно.

Враховуючи зазначене, просила суд витребувати у ПСП «Нива» належну їй земельну ділянку, звільнити та передати їй, а також стягнути з відповідача судові витрати.

Рішенням Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 11 серпня 2014 р. позов ОСОБА_6 до ПСП «Нива», третя особа відділ Держземагенства в Чорнобаївському районі про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння - задоволено частково.

Витребувано у ПСП «Нива» (с.Лукашівка, Чорнобаївського району, Черкаської області, код ЄДРПОУ 03793478) належну на праві приватної власності ОСОБА_6 земельну ділянку кадастровий номер 7125185200:06:000:0472, площею 2,6557 га., розміщену на території Лукашівської сільської ради та повернуто дану земельну ділянку ОСОБА_6

Стягнуто з ПСП «Нива» (с.Лукашівка, Чорнобаївського району, Черкаської області код ЄДРПОУ 03793478) на користь ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, жительки АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1 судові витрати у сумі 243 грн. 60 коп.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ПСП «Нива» подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду, як ухвалене з порушенням норм матеріального права, скасувати та ухвалити нове яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

При цьому вказав, що п. 2.2 договору оренди укладеним між ПСП «Нива» та ОСОБА_7 було визначено, що по закінченню строку даного договору його чинність продовжується на наступний термін, якщо зацікавлена в розірванні сторона не пізніше ніж за 1 рік письмово не повідомила про це іншу сторону.

Від ОСОБА_6, як спадкоємиці, до якої, у відповідності до ст.. 1218 ЦК України, перейшли всі права та обов'язки, жодних повідомлень до ПСП «Нива» про припинення дії договору не надходило, вона визнавала існування даного договору.

Апелянт вважає, що у ПСП «Нива» є всі правові підстави для користування орендованою земельною ділянкою.

Крім того, суд першої інстанції не врахував, що відповідачем висловлювалась позиція щодо повернення земельної ділянки після збирання врожаю.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді - доповідача, представників сторін,перевіривши матеріали справи, обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне апеляційну скаргу відхилити.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що з часу отримання Державного акту на право приватної власності на землю, між сторонам, у відповідності до п. 17 Перехідних положень ЗК України та п.2.3 Типового договору оренди земельних часток (паїв) - змінились предметні відносини, а з ними і суттєві умови виконання зобов'язань, оскільки з'явився власник не якихось невизначених на місцевості земельних часток( паїв), а власник конкретної земельної ділянки.

Наявний же договір оренди земельної частки (паю) від 01.04.2000 р. автоматично припиняє свою юридичну силу та не створює з цього часу обумовлених в ньому юридичних прав і обов'язків для сторін, оскільки подальші орендні стосунки повинні регулюватись вже договором оренди земельної ділянки.

У відповідності до чинного законодавств, відповідач не звернувся до нового власника земельної ділянки з проханням переукласти договір і на час розгляду справи в суді, продовжує незаконно, без відповідної правової підстави, всупереч волі власника користуватися його земельною ділянкою та відмовляється в добровільному порядку повернути її позивачеві.

Крім того, суд прийшов до висновку, що вимога в частині звільнення земельної ділянки є передчасною, оскільки звільнення земельної ділянки, з урахуванням специфічності відносин з використання землі для сільськогосподарських потреб, що пов'язано з засіванням і збиранням урожаю, можливе після збору урожаю 2014 р.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що районний суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Порядок укладення договорів оренди земельної частки (паю) урегульовано розділом 10 «Перехідні положення» ЗК України, Указом Президента України від 3 грудня 1999 р. N 1529/99 «Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки» та постановою Кабінету Міністрів України від 24 січня 2000 р. N 119 «Про затвердження Порядку реєстрації договорів оренди земельної частки (паю)».

Згідно з п. 1 Указу Президента України від 3 грудня 1999 року «Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки» паювання земель передбачає визначення розміру земельної частки (паю) у колективній власності на землю кожного члена сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства без виділення земельних ділянок в натурі (на місцевості).

Відповідно ж до ст. 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язується за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Пунктом 17 розділу 10 «Перехідні положення» ЗК України визначено, що сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства. Сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право приватної власності на землю.

З огляду на зазначені положення законодавства з часу отримання державного акта на право приватної власності на землю власник сертифіката на право на земельну частку (пай) набуває статусу власника конкретної земельної ділянки, тобто змінюється як предмет оренди, так і статус орендодавця.

Таким чином, договір оренди земельної частки (паю) та договір оренди земельної ділянки є самостійними договорами з різним предметом і сторонами, оскільки за договором оренди земельної частки (паю) предметом договору є земельна частка (пай), а сторонами - власник сертифіката на цей пай та його орендар. За договором оренди земельної ділянки предметом є ділянка, а сторонами - власник земельної ділянки та орендар земельної ділянки.

При вирішенні спору судом першої інстанції встановлено, підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_7 була власником сертифіката на право на земельну частку (пай) серії ЧР № 0294798, розміром 2,96 умовних кадастрових гектарів.

01.04.2000 р. між ОСОБА_7 та ПСП «Нива» був укладений договір оренди вказаної земельної частки (паю), у відповідності до п. 1 договору, предметом договору була земельна частка (пай), розміром 2,96 умовних кадастрових гектарів. Даний договір був зареєстрований у Лукашівській сільській раді 03.04.2000 р. за реєстраційним номером 36 а.с.28.

Пунктом 2.2 даного договору оренди земельної ділянка (паю) від 01.04 2000 р. було визначено строк його дії, а саме з 02.04.2000 р. по 01.04.2010 р. Також, зазначено, що по закінченню даного строку чинність цього Договору продовжується на наступний термін, якщо зацікавлена в розірванні даного Договору сторона не пізніше ніж за 1 рік до закінчення строку його дії письмово не повідомила про це іншу сторону.

У відповідності до п.п. 2.3 та 2.4 приведеного договору оренди земельної частки (паю) від 01.04.2000 р., при переході права власності на земельну частку (пай) договір оренди зберігає чинність для нового власника, а отримання орендодавцем Державного акту на право власності на землю не припиняє дію даного договору.

Таким чином, за наведеним договором оренди земельної частки (паю) предметом договору була саме земельна частка (пай), а стороною ОСОБА_7, як власник сертифіката на цей пай.

ІНФОРМАЦІЯ_2 р. ОСОБА_7 померла, у момент смерті припинилась її цивільна правоздатність.

На підставі рішення Лукашівської сільської ради № 4-3 від 07.11.2002 р. на земельну частку (пай) ОСОБА_7 був виданий Державний акт на право приватної власності на землі, який був зареєстрований в книзі записів державних актів на право приватної власності за № 472 від 19.11.2002 р., кадастровий номер 7125185200:06:000:0472.

У відповідності до свідоцтва про право на спадщину за законом від 14.03.2014 р., ОСОБА_6 прийняла спадщину після ОСОБА_7 на земельну ділянку площею 2,6557 га, розташовану на території Лукашівської сільської ради, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 7125185200:06:000:0472. а. с. 5.

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 14.03.2014 р. ОСОБА_6 на праві приватної власності належить земельна ділянка розташована за адресою: Черкаська область, Чорнобаївський район, с/рада Лукашівська кадастровий номер 7125185200:06:000:0472, дата державної реєстрації земельної ділянки 07.02.2014 р. а. с. 6.

Ставши власником земельної ділянки, ОСОБА_6 листом-повідомленням від 21.03.2014 р. повідомила ПСП «Нива» про прийняття нею спадщини на земельну ділянку 14.03.2014 р. після ОСОБА_7, про державну реєстрацію її речових прав на вказане нерухоме майно та про безпідставне його використання ПСП «Нива». а. с. 81.

Проте, у продовж усього часу, а саме з моменту укладання договору оренди земельної частки (паю) та до часу звернення позивача до суду, ПСП «Нива» використовує спірну земельну ділянку, що визнається сторонами.

Договір оренди земельної ділянки між ОСОБА_6, як власником спірної земельної ділянки та ПСП «Нива» не укладався, отже сільськогосподарське підприємство без відповідної правової підстави та всупереч волі власника користується її земельною ділянкою.

Відповідно до частини другої ст. 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Такий спосіб захисту передбачений ст. 387 ЦК України, згідно з якою власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Враховуючи викладене, те, що з часу коли ОСОБА_6 стала власником спірної земельної ділянки - 14.03.2014 р., відповідач з нею договір оренди належної їй земельної ділянки не укладав, проте без будь-якої правової підстави, незаконно, без волі власника продовжує користуватися її власністю та відмовляється в добровільному порядку повернути позивачці спірну земельну ділянку, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про її витребування, задовольнивши позовні вимоги в цій частині.

Правомірно суд, на час ухвалення рішення у справі, урахував засади цивільного судочинства щодо розумності, справедливості і специфічність відносин пов'язаних з використанням землі для сільськогосподарських потреб та прийшов до вірного висновку про те, що вимога про звільнення належної ділянки є передчасною і можлива лише після збору урожаю. В даній частині рішення суду сторонами не оскаржувалось.

З висновками суду першої інстанції погоджується і судова колегія.

Доводи апеляційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і на їх правильність не впливають. Крім того вони були предметом розгляду суду першої інстанції та обґрунтовано визнані безпідставними.

Рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для його скасування та задоволення апеляційної скарги судова колегія не вбачає.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313, 314, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів , -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ПСП «Нива» - відхилити.

Рішення Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 11 серпня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ з моменту набрання нею законної сили.

Головуючий :

Судді :