Рішення

від 05.11.2014 по справі 161/13449/14-ц

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа№ 161/13449/14-ц

Провадження № 2/161/3988/14

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 листопада 2014 року м. Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого судді Ковтуненка В.В.,

при секретарі Соколовій К.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Луцьк цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ПП «ВІР» про стягнення грошових коштів,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом. В обґрунтування заявленого позову посилається на те, що 14 травня 2014 року між ПП «ВІР» та ОСОБА_1 було укладено договір купівлі-продажу № р-2. Відповідно до умов укладеного між сторонами договору ОСОБА_1 зобов'язався передати будівельні та інші матеріали (товар) у власність ПП «ВІР», а ПП «ВІР» зобов'язалося прийняти товар та сплатити за нього на умовах договору. Позивачем в період з 14 по 23 травня 2008 року був переданий весь товар, вказаний в договорі за накладними, тобто виконані всі умови договору. Натомість відповідач не виконав своїх зобов'язань та не сплатив кошти в термін до 31.08.2011 року, що передбачалось п. 4.1 договору, не передав заставу та посилається на те, що переживає скрутне фінансове становище у зв'язку з загальноекономічною кризою. Борг відповідач визнав та підписав акт звірки станом на 01.07.2014 року за яким відповідач заборгував за даним договором 3 724 359,93 гривень. Просить суд стягнути з відповідача заборгованість та судові витрати по справі.

Позивач в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судового розгляду справи повідомлявсь належним чином, про причини своєї неявки до суду не повідомив, представник позивача подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримує повністю.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судового розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини своєї неявки до суду не повідомив, подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги визнає частково в сумі 2 709 219,77 гривень. Таким чином, часткове визнання відповідачем пред'явленого позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку, що заявлений позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є:

1) договори та інші правочини;

2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів

інтелектуальної, творчої діяльності;

3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі;

4) інші юридичні факти.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Судом при розгляді справи встановлено, що 14 травня 2014 року між ПП «ВІР» та ОСОБА_1 було укладено договір купівлі-продажу № р-2 (а.с. 4-5). Відповідно до умов укладеного між сторонами договору ОСОБА_1 зобов'язався передати будівельні та інші матеріали (товар) у власність ПП «ВІР», а ПП «ВІР» зобов'язалося прийняти товар та сплатити за нього на умовах договору.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Судом при розгляді справи встановлено, що ОСОБА_1 свої зобов'язання відповідно до договору купівлі-продажу № р-2 від 14.05.2008 року виконано та продано товар у відповідності до договору. Однак ПП «ВІР» не було оплачено ОСОБА_1 вартість проданого товару у встановлений строк, тобто до 31.08.2011 року. При цьому у відповідності до розрахунку сторін та акту звірки від 01 липня 2014 року розмір заборгованості становить 2 709 219,77 гривень. Оскільки договір є обов'язковим до виконання, а тому за таких обставин, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача виниклої суми боргу.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року № 3674-VІ передбачено, що при зверненні до суду із позовною заявою майнового характеру, сплачується ставка судового збору в розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,2 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 3 розмірів мінімальної заробітної плати, що в гривневому еквіваленті становить 243,60 - 3 654 гривень.

Судом при розгляді справи встановлено, що позивачем при зверненні до суду було понесено та документально підтверджено судові витрати по сплаті судового збору в сумі 3 654 гривень (а.с. 1). А тому за таких обставин, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача понесених і документально підтверджених судових витрат по сплаті судового збору в сумі 3 654 гривень.

Приймаючи до уваги викладене та враховуюч, що ПП «ВІР» належних чином взяті на себе зобов'язання з оплати придбаного товару відповідно до договору купівлі-продажу № р-2 від 14.05.2008 року не виконало. В результаті чого в нього мається заборгованість перед ОСОБА_1 на загальну суму 2 709 219,77 гривень. А також враховуючи те, що позивачем при зверненні до суду було понесено та документально підтверджено судові витрати по сплаті судового збору. А тому за таких обставин, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову.

Керуючись ст. ст. 11, 509, 526, 625, 629, 1046, 1047, 1048, 1050 ЦК України, ст. ст. 10, 57, 60, 88, 212 - 215 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ПП «ВІР» про стягнення грошових коштів - задовольнити частково.

Стягнути з ПП «ВІР», код ЄДРПОУ 13354863, юридична адреса м. Луцьк, вулиця Мамсурова, 12, на користь ОСОБА_1 - 2 709 219,77 гривень заборгованості за договором купівлі-продажу № р-2 від 14.05.2008 року.

Стягнути з ПП «ВІР», код ЄДРПОУ 13354863, юридична адреса м. Луцьк, вулиця Мамсурова, 12, на користь ОСОБА_1 понесених і документально підтверджених судових витрат зі сплати судового збору в сумі 3 654 гривень.

В решті позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Волинської області через Луцький міськрайонний суд Волинської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя В.В. Ковтуненко