Рішення

від 11.07.2006 по справі 4/109"нм"

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

4/109"НМ"

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "11" липня 2006 р.                                                     Справа № 4/109"НМ"

Господарський суд Житомирської області у складі:

Головуючого судді  

                         судді Лозинської І.В.

                         судді  

за участю представників сторін

від позивача не з'явився

від відповідача не з'явилися.

Розглянув справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Андрушівкацукор" (м. Андрушівка)  

до 1) Державної госпрозрахункової установи "Агентство з питань банкрутства" (м. Київ),

2) Відкритого акціонерного товариства "Андрушівський цукровий завод" (м. Андрушівка),

3) Закритого акціонерного товариства "Фактор" (м. Київ)

про визнання права власності на майно

Позивач звернувся до господарського суду м. Києва з позовом про визнання права власності на майно та обладнання Зарудинецького бурякоприймального пункту, а саме: під'їзну залізничну колію довжиною 482 п.м., приміщення з автоматичною лінією визначення забрудненості цукрових буряків "РЮПРО" (лабораторія), чотири ваги з двома ваговими приміщеннями та заборонити державній госпрозрахунковій установі "Агентству з питань банкрутства" реалізовувати на аукціоні 05.08.2005р. і на майбутнє перераховане майно та обладнання ТОВ "Андрушівкацукор" (лот 1), яке розташоване на Зарудинецькому бурякоприймальному пункту.

Ухвалою від 03.08.2005р. господарський суд м. Києва порушив провадження у справі №8/635 за позовом ТОВ "Андрушівкацукор" до державної госпрозрахункової установи "Агентство з питань банкрутства" (відповідач-1), ВАТ "Андрушівський цукровий завод" (відповідач-2) та відповідно до ст. 24 ГПК України залучив в якості третього відповідача у даній справі Закрите акціонерне товариство "Фактор" (відповідач-3).

Ухвалами від 03.08.2005р. та 22.08.2005р. господарський суд м. Києва задоволив заяви позивача щодо забезпечення позову та заборонив державній госпрозрахунковій установі "Агентству з питань банкрутства" в особі Житомирської філії проведення 05.08.2005р. аукціону з реалізації майна ВАТ "Андрушівський цукровий завод" (лот 1), ліквідатору (ліквідаційній комісії), іншим службовим особам ВАТ "Андрушівський цукровий завод" відчужувати будь-яким способом майно Зарудинецького бурякоприймального пункту до розгляду справи по суті.

На підставі положень ст. 17 ГПК України 27.12.2005р. господарський суд м. Києва ухвалив передати справу №8/635 за підсудністю до господарського суду Житомирської області, оскільки, постановою Кабінету Міністрів України №942 від 24.09.2005р. відповідача державну госпрозрахункову установу "Агентство з питань банкрутства" ліквідовано.

23.01.2006р. справа надійшла до господарського суду Житомирської області та розпорядженням голови суду від 24.01.2006р. передана для розгляду судді Лозинській.

Відповідно до ч. 4 ст. 69 ГПК України справа розглянута у більш тривалий строк, ніж передбачено ч. 1 вказаної статті.

Заслухавши представників сторін в попередніх засіданнях, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

27.02.2001р. між Українською зовнішньоекономічною нафтогазовою корпорацією "Укрзарубіжнафтогаз" та Акціонерним товариством закритого типу "Фактор" був укладений договір купівлі-продажу №8-27/108-0-2001 згідно з яким покупець (АТЗТ "Фактор") купив нерухоме майно, обладнання та устаткування промислового технологічного визначення розташоване за адресою: м. Андрушівка Житомирської області, вул. Садова, 3 (т. 1, а.с. 107).

Відповідно до п. 5.2 нової редакції Статуту Закритого акціонерного товариства "Фактор" все майно, майнові та немайнові права і обов'язки, що належали АТЗТ "Фактор" переходять до ЗАТ "Фактор" (державну реєстрацію змін до установчих документів проведено 08.04.2005р., номер запису 10741050006001055) (т. 1, а.с. 88).

05.10.2004р. позивач та відповідач-3 – ЗАТ "Фактор" уклали договір купівлі-продажу №б/н відповідно до якого позивачу передається у власність виробниче, технологічне устаткування і обладнання та інше майно, яке знаходиться за адресою: м. Андрушівка, вул. Садова, 3 (т. 1, а.с. 32-35).

Крім того, 23.02.2005р. між цими сторонами був укладений договір №23-02/05 купівлі-продажу відповідно до якого відповідач-3 зобов'язався передати у власність позивачу під'їзну залізничну колію до Зарудинецького бурякопункту довжиною 482 п.м., що знаходиться в с. Зарудинці Ружинського району Житомирської області, а позивач зобов'язується в порядку та на умовах, передбачених цим договором, прийняти зазначене майно та необхідну документацію і сплатити за нього ціну, визначену в п. 2.1 договору. Вартість залізничної колії за цим договором становить 160060грн. (т. 1, а.с. 27-29).

22.06.2005р. у газеті "Голос України" було опубліковано оголошення Житомирської філії Агентства з питань банкрутства про проведення 05.08.2005р. аукціону з реалізації майна відповідача-2 – ВАТ "Андрушівський цукровий завод", а саме: виставлено лот 1 – майно та обладнання Зарудинецького бурякоприймального пункту (т. 1, а.с. 37). У зв'язку з цим позивач звернувся до суду з позовом про визнання права власності на вказане майно, оскільки вважає, що виставлене на продаж майно він купив відповідно до вищевказаних договорів купівлі-продажу. Позивач також зазначає, що право відповідача-3 на під'їзну залізничну колію підтверджується технічним паспортом, виготовленим 29.07.2004р. технічним відділом Житомирської дистанцією колії і зареєстрованим у Козятинській дирекції залізничних перевезень Південно-Західної залізниці (т. 1, а.с. 10-25).

Відповідач-1 – Житомирська філія державної госпрозрахункової установи "Агентство з питань банкрутства" з позовом не погоджується (т. 1, а.с. 41). З відзиву, наданого відповідачем-1 вбачається, що право власності відповідача 2 на спірне майно підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно ЯЯЯ №451001 виданим 18.05.2005р. виконкомом Зарубинецької сільської ради та витягом з прав власності на нерухоме майно СВО №057831 видане 18.05.2005р. ДКП Бердичівським міжміським бюро технічної інвентаризації. Таким чином, технічний паспорт, на який посилається позивач, не є правовстановлюючим документом і не може підтверджувати право власності.

Крім того, відповідач-1 зазначає, що предметом договору № 8-27/108-0-201 від 27.02.2001р. між АТЗТ "Фактор" та Українською зовнішньоекономічною нафтогазовою корпорацією "Укрзарубіжнафтогаз" є нерухоме майно, обладнання та устаткування, що знаходиться за адресою: м. Андрушівка, вул. Садова, 3. Проте, спірне майно Зарудинецького бурякопункту знаходиться за адресою: с. Зарудинці Ружинського району Житомирської області, вул. Залізнична, 18 і в переліку (додатках, актах приймання-передачі) не значиться.

Оскільки постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2005 р. №942 державну госпрозрахункову установу "Агентство з питань банкрутства" ліквідовано і вказана постанова на даний час є чинною, господарський суд вважає за необхідне припинити провадження у справі щодо відповідача-1 – державної госпрозрахункової установи "Агентство з питань банкрутства".

З договору купівлі-продажу №23-02/05 від 23.02.2005р., укладеного між позивачем та відповідачем-3 вбачається, що вартість під'їзної залізничної колії до Зарудинецького бурякопункту довжиною 482 п.м. (с. Зарудинці Ружинського району), сторони оцінили в розмірі 160060,00грн. Крім того, в п. 6.1 вказаного договору зазначено, що відповідач-3 підтверджує, що він є власником зазначеного майна.

Відповідачем-2 була надана копія свідоцтва про право власності на нерухоме майно цілісного майнового комплексу бурякоприймального пункту ВАТ "Андрушівський цукровий завод", який знаходиться за адресою: с. Зарудинці Ружинського району, вул. Залізнична, 18 (т. 2, а.с. 103), копію витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно (т. 2, а.с. 104), копію витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно (т. 2, а.с. 102) та звіт про оцінку майна вищевказаного майнового комплексу, проведеної ТОВ "Фірма "Консул ЛТД", з яких вбачається, що загальна вартість майнового комплексу становить 136693,05грн. (т. 2, а.с. 18-121).

За таких обставин, господарський суд вважав за необхідне зобов'язати відповідача-3 надати господарському суду докази набуття права власності на майно та обладнання Зарудинецького бурякоприймального пункту, а також повідомити суд на підставі яких документів було оцінено під'їзну залізничну колію в розмірі 160060грн.

Стаття 658 ЦК України зазначає, що право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власнику товару.

Проте, на вимогу господарського суду відповідачем-3 не представлено доказів набуття права власності на майно та обладнання Зарудинецького бурякоприймального пункту, яке знаходиться за адресою: с. Зарудинці Ружинського району, вул. Залізнична, 18 та документів, на підставі яких було оцінено під'їзну залізничну колію.

04.05.2006р. позивач, відповідно до ст. 22 ГПК України, надав суду клопотання щодо уточнення позовних вимог. З наданого клопотання вбачається, що позивач, вивчивши всі обставини у справі, просить суд на підставі ч. 3 ст. 334 ЦК України визнати дійсним договір купівлі-продажу цілісного майнового комплексу Зарудинецького бурякопункту від 28.10.2005р., визнати за позивачем право власності на цей майновий комплекс, у тому числі на під'їзну залізничну колію довжиною 482 п.м. та направити копію рішення суду Державному комунальному підприємству Бердичівському міжміському бюро технічної інвентаризації для реєстрації права власності вказаного майнового комплексу за позивачем.

Відповідач проти позову не заперечує.

В засіданні суду позивач надав договір купівлі-продажу від 28.10.2005р., укладений між відповідачем-2 в особі ліквідатора Ступака О.М. та позивачем щодо продажу цілісного майнового комплексу Зарудинецького бурякоприймального пункту, до складу якого входить вже відчужена під'їзна залізнична колія. Ціна по цьому договору становить 136693,06 грн.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із ст. 657 ЦК України договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Всупереч вимогам ст. 657 ЦК України укладенні договори купівлі-продажу від 28.10.2005р. (між позивачем та відповідачем-2), від 05.10.2004р. №б/н та від 23.02.2005р. №23-02/05 (між позивачем та відповідачем-3) нотаріально посвідчені не були.

Слід зазначити, що господарським судом м. Києва винесено ухвалу від 22.08.2005р. про забезпечення позову та заборону ліквідатору (ліквідаційній комісії), іншим службовим особам відповідача-2 відчужувати будь-яким способом майно Зарудинецького бурякоприймального пункту до розгляду справи по суті.

Проте, 28.10.2005р. позивач та відповідач-2 уклали договір купівлі-продажу Зарудинецького бурякопункту не порушивши в суді питання щодо скасування забезпечення позову.

Відповідно до ст. 68 ГПК України питання про скасування забезпечення позову вирішується господарським судом, що розглядає справу, із зазначенням про це в рішенні чи ухвалі.

Враховуючи те, що договір купівлі-продажу від 28.10.2005р. укладений між сторонами по справі, господарський суд вважає за необхідне скасувати забезпечення позову, винесене ухвалами господарського суду м. Києва від 03.08.2005р. та 22.08.2005р.

З матеріалів справи вбачається, що господарським судом Житомирської області порушено провадження у справі №1/37"б" про визнання банкрутом відповідача-2 – ВАТ "Андрушівський цукровий завод" (т. 1, а.с. 52).

Арбітражний керуючий-ліквідатор відповідача-2 Ступак О.С. зазначив, що кошти, отримані від продажу майнового комплексу були направлені на погашення кредиторської заборгованості.

В засіданні господарський суд оглянув справу №1/37"б" про визнання банкрутом Відкритого акціонерного товариства "Андрушівський цукровий завод" (м. Андрушівка).

Як вбачається із матеріалів справи №1/37"б", кошти в сумі 136693,06грн. були перераховані на рахунок відповідача-2 та використані ліквідатором боржника для задоволення вимог кредиторів, насамперед, для виплати заборгованості по заробітній платі колишнім працівникам відповідача-2.

Дослідивши матеріали справи в сукупності з доводами представника позивача, суд приходить до висновку, що позов обґрунтований чинним законодавством, підтверджений належними доказами, тому підлягає задоволенню.

Задовольняючи позовні вимоги позивача господарським судом враховується наступне.

У відповідності до ст. ст. 3, 4 Закону України "Про власність" суб'єктами права власності в Україні визнаються: народ України, громадяни, юридичні особи та держава. Власник на свій розсуд володіє, користується і розпоряджається належним йому майном. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, що не суперечать закону. Він може використовувати майно для здійснення господарської та іншої, не забороненої законом, діяльності, зокрема, передавати його безоплатно або за плату у володіння і користування іншим особам. Згідно із ст. 48 вказаного Закону захист права власності здійснюється судом або третейським судом.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право. Згідно ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлено судом.

Згідно із ч. 3 ст. 334 ЦК України право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.

Судові витрати слід покласти на відповідача.

На підставі ст. 328, ч. 3 ст. ст. 334, 392 655-658 ЦК України, керуючись ст. ст. 44, 49, 68, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Андрушівкацукор" (м. Андрушівка) до Відкритого акціонерного товариства "Андрушівський цукровий завод" (м. Андрушівка) задоволити.

2. Визнати договір від 28.10.2005р. купівлі-продажу майнового комплексу Зарудинецького бурякоприймального пункту, що знаходиться за адресою: с. Зарудинці Ружинського району, вул. Залізнична, 18, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Андрушівкацукор" (м. Андрушівка) та Відкритим акціонерним товариством "Андрушівський цукровий завод" (м. Андрушівка) дійсним.

3. Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю "Андрушівкацукор" право власності на майновий комплекс Зарудинецького бурякоприймального пункту, що знаходиться за адресою: с. Зарудинці Ружинського району, вул. Залізнична, 18, у тому числі на під'їзну залізничну колію довжиною 482 п.м.

4. Скасувати забезпечення позову, винесене ухвалами господарського суду м. Києва від 03.08.2005р. та 22.08.2005р.

5. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Андрушівський цукровий завод" (м. Андрушівка, вул. Садова, 3, ідентифікаційний код 00372351) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Андрушівкацукор" (м. Андрушівка, вул. Садова, 3, ідентифікаційний код 32784393, р/р 26009055901744 в Житомирське РУ ЗАТ КБ "ПриватБанк", МФО 311744) 85грн. витрат по оплаті державного мита та 118грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду вступає в законну силу після закінчення десятиденного строку з дня його підписання (ст. ст. 82-85 ГПК України).

Суддя                                                                       Лозинська І.В.  

Дата підписання рішення      "20" липня 2006р.

Віддрукувати:

1 - 4 - т. 2, а.с. 12