Рішення

від 07.11.2014 по справі 287/364/14-ц

ОЛЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Олевський районний суд Житомирської області

Справа № 287/364/14-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 листопада 2014 року м. Олевськ

Олевський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого-судді Волощука В.В.

секретаря Федорчук О.В.

з участю:

представника позивача Васильчук С.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі судових засідань Олевського районного суду цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Олевський хлібозавод» до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди, -

В С Т А Н О В И В :

17.07.2014 року Публічне акціонерне товариство «Олевський хлібозавод» (далі Позивач), звернулись до суду із позовом до ОСОБА_2, (далі Відповідач), в якому просять суд стягнути з відповідача на їхню користь 9610.79 грн., - матеріальної шкоди, яка виникла внаслідок дій відповідача, який будучи матеріально відповідальною особою, відповідно до договору, отримав під реалізацію товарно-матеріальні цінності, виручені кошти за які не здав до каси позивача. Крім того просить стягнути з відповідача 229.40 грн., понесених витрат при сплаті судового збору.

Представник позивача у судовому засіданні 07.11.2014 року заявлені вимоги, у порядку ст.31 ЦПК України зменшила та просить суд стягнути з Відповідача на користь Позивача загальну суму заборгованості завданої матеріальної шкоди, в розмірі 7592.69 грн., та судові витрати в сумі 229.40 грн. В решті суми позовних вимог, в розмірі 2018.10 грн., (9610.79 грн., -7592.69 грн.) заявлені вимоги не підтримує.

Відповідач ОСОБА_2, та його представник 07.11.2014 року у судове засідання не з'явилися без поважних причин, будучи належним чином повідомленими про день, час та місце розгляду справи. Заяви щодо розгляду чи відкладення розгляду справи до суду не подали.

Як встановлено у судовому засіданні, ОСОБА_2 з 19.11.2009 по 09.07.2014 року, відповідно до трудового договору № 58 перебував в трудових відносинах з ПАТ «Олевський хлібозавод», де обіймав посаду водія - продавця виїзної торгівлі та 09.07.2014 року звільнений з роботи за ч.1 п.2 ст.41 КЗпП України (наказ № 119-к), (а.с.4,13).

19.11.2009 року, між Позивачем та Відповідачем укладено договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність. Строк дії договору встановлено на весь період роботи відповідача у позивача, що стверджується договором про повну індивідуальну матеріальну відповідальність від 19.11.2009 року (а.с.5). Відповідно до вказаного договору, відповідач повинен дбайливо ставитися до переданих йому на збереження або з іншою метою товарно-матеріальних цінностей Товариства і вживати заходів для попередження збитків та відвернення шкоди, своєчасно повідомляти керівництво Товариства про всі обставини, що загрожують забезпеченню збереження (схоронності) ввірених йому товарно-матеріальних цінностей, вести облік, проводити, складати й надавати у встановленому порядку товарно-грошові та інші звіти про рух, рештки і інші види операцій, з довіреними йому матеріальними цінностями.

За час роботи Відповідача у Позивача, останнім було встановлено суму нестачі грошових коштів у розмірі 14320.79 грн. Зазначена нестача грошових коштів у Відповідача виникла внаслідок не своєчасного та не в повному обсязі зданої виручки і товарно-грошових звітів, що стверджується довідкою Позивача № 251 від 15.07.2014 року (а.с.12), із якої слідує, що в травні та липні місяці 2014 року із заробітної плати ОСОБА_2, за його заявою утримано 4710.00 грн., і станом на 11.07.2014 року сума недостачі становила 9610.79 грн., але в процесі розгляду справи та перевірки доказів наданих Позивачем, їх дослідженні і проведенні Позивачем повторної перевірки наявної заборгованості Відповідача перед Позивачем, складанні зведеної по товарно-грошових звітах № 121 від 07.11.2014 року (а.с.66) встановлено розмір заборгованості Відповідача перед Позивачем, в сумі 7592.69 грн., яку і просить стягнути Позивач з Відповідача.

Так відповідно до п.1 ст.134 КЗпП України працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації у випадках коли між працівником і підприємством, установою, організацією відповідно до ст.135-1 цього Кодексу укладено письмовий договір про взяття на себе працівником повної матеріальної відповідальності за незабезпечення цілості майна та інших цінностей, переданих йому для збереження або для інших цілей. В даному випадку, під повною матеріальною відповідальністю розуміється - покладення на працівника обов'язку повністю відшкодувати заподіяну підприємству пряму дійсну шкоду без будь-яких обмежень.

Із статті 130 КЗпП України слідує, що працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду заподіяну підприємству внаслідок порушення покладених на них трудових обов'язків.

Статтею 135-1 КЗпП України передбачено, що письмовий договір про повну матеріальну відповідальність може бути укладений з працівником, який займає посаду або виконує обов'язки безпосередньо пов'язані із зберіганням, обробкою, продажем (відпуском), перевезенням або застосуванням у процесі виробництва переданих йому цінностей.

Відповідно до наказу Мінпраці України від 12.05.1996 року № 43 перелік робіт, при виконанні яких може запроваджуватися колективна (бригадна) матеріальна відповідальність; роботи пов'язанні з виконанням касових операцій, роботи пов'язанні з прийняттям від населення усіх видів платежів та виплатою грошей не через касу; роботи пов'язанні з прийманням на зберігання, обробкою, зберіганням, видачею матеріальних цінностей на складах; роботи, пов'язанні з продажем (видачею) товарів (продукції), їх підготовкою до продажу незалежно від форми торгівлі та профілю підприємства (організації), чинний на час розгляду справи, де зазначено відповідний перелік посад і робіт, які заміщуються або виконуються працівниками, з якими підприємства можуть укладати письмові договори про повну матеріальну відповідальність за незабезпечення цілості цінностей, які передані їм для зберігання, обробки, продажу (відпуску), перевезення або застосування в процесі виробництва, до якого входить і посада ОСОБА_2, яку останній обіймав у позивача у період з 19.11.2009 по 09.07.2014 року, як водій - продавець виїзної торгівлі.

В даному випадку Відповідач дійсно, фактично у період з 19.11.2009 по 09.07.2014 року перебував у трудових відносинах з Позивачем, оскільки відповідно до ч.3, 4 ст.24 КЗпП України, передбачено, що укладення трудового договору оформляється наказом чи розпорядженням власника чи уповноваженого ним органу про зарахування працівника на роботу. Трудовий договір вважається укладеним і тоді, коли наказ чи розпорядження не були видані, але працівника фактично було допущено до роботи.

Враховуючи вищезазначене, суд вважає, що завдана ОСОБА_2 сума у розміри 7592.69 грн., матеріальної шкоди (недостачі) повинна бути стягнута на користь ПАТ «Олевський хлібозавод» у примусовому порядку.

Виходячи з вищенаведеного суд, крім того вважає що у відповідності до вимог ст.88 ЦПК України на користь позивача за рахунок відповідача також повинно бути стягнуто, в межах заявлених позовних вимог 229.40 грн., витрат, понесених позивачем при зверненні до суду.

Так відповідно до ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних осіб, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст.10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених Цивільним процесуальним Кодексом України.

Статтею 60 ЦПК України крім того покладено обов'язок доказування і подання доказів сторонами. Із зазначеної статті слідує, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.3,10,11,15,31,57,60,88,212-217 ЦПК України, ст.ст.130,134,135-1,136,232,233 КЗпП України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов Публічного акціонерного товариства «Олевський хлібозавод» Житомирської області до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН: НОМЕР_1, жителя АДРЕСА_1, не працюючого на користь Публічного акціонерного товариства «Олевський хлібозавод» м.Олевськ вул.Кооперативна, 13 Житомирської області на рахунок № 26000702973605 відкритого в ЖОД АТ «Райффайзен Банк Аваль» МФО 380805 код ЄДРПОУ 00375964 кошти в сумі 7592 (сім тисяч п'ятсот дев'яносто дві) грн., 69 коп., у відшкодування матеріальної шкоди та 229 (двісті двадцять дев'ять) грн., 40 коп., понесених витрат по сплаті судового збору, а всього на загальну суму 7 822 (сім тисяч вісімсот двадцять дві) грн., 09 коп.

Рішення може бути оскарженим до Апеляційного суду Житомирської області через Олевський районний суд Житомирської області протягом 10 днів з дня його проголошення. А особами, які брали участь у справі, але не були присутніми у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: В. В. Волощук