Рішення

від 06.11.2014 по справі 910/13107/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/13107/14 06.11.14 За позовом ТОВ "Агротехніка-Поділля"

до ТОВ НДП "Євроекологія"

про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину та про стягнення коштів 245 248,58 грн.

Головуючий суддя: Головатюк Л.Д.

Суддя Грєхова О.А.

Суддя Ковтун С.А.

Представники сторін:

Від позивача Гноянко А.В. (дов. № 9 від 08.10.14)

Від відповідача Пінчук Є.В.(директор)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Позивач звернувся до господарського суду м. Києва з позовною заявою до відповідача про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину та про стягнення кошів у розмірі 245 248, 58 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 07.07.2014 порушено провадження у справі №910/13107/14 та призначено до розгляду на 22.07.2014.

Представник позивача з'явився в судове засідання 22.07.2014, надав пояснення по суті справи та подав додаткові докази по справі.

Представник відповідача в судове засідання 22.07.2014 не з'явився, причин не явки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи, був належним чином повідомлений.

Розгляд справи відкладено на 21.08.2014.

21.08.2014 в судовому засіданні оголошено перерву на 08.09.2014 для подання додаткових доказів по справі.

Представники позивача та відповідача з'явилися в судове засідання 08.09.2014, надали пояснення по суті справи та подали додаткові докази по справі.

Представник відповідача подав суду клопотання про відкладення розгляду справи та про продовження строку розгляду справи. Суд задовольнив дані клопотання.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 08.09.2014 продовжено строк розгляду справи № 910/13107/14 на п`ятнадцять днів, розгляд справи відкладено на 23.09.2014.

В судове засідання 23.09.2014 прибув представник позивача, надав пояснення по справі та подав додаткові пояснення по справі.

Представник відповідача в судове засідання 23.09.2014 не прибув, причин неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Ухвалою від 23.09.2014 вирішено здійснити розгляд справи колегіально у складі трьох суддів.

Розпорядженням заступника голови господарського суду міста Києва від 23.09.2013 для здійснення колегіального розгляду справи №910/13107/14 визначено колегію суддів: Головатюк Л.Д. (головуючий), суддя Грєхова О.А., суддя Ковтун С.А.

Ухвалою суду від 23.09.2014 колегією суддів у складі: Головатюк Л.Д. (головуючий), суддя Грєхова О.А., суддя Ковтун С.А. прийнято до провадження справу № 910/13107/14 за позовом ТОВ "Агротехніка-Поділля" до ТОВ НДП "Єврокологія" про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину та про стягнення коштів 245 248, 58 грн.

Розгляд справи призначено на 09.10.2014.

Представник відповідача в судове засідання 09.10.2014 не з'явився, витребувані судом докази не подав, причин неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

В судове засідання 09.10.2014 прибув представник позивача та дав пояснення по справі, розгляд справи відкладено на 23.10.2014.

В судове засідання 23.10.2014 прибув представник позивача та дав пояснення по справі.

Представник відповідача в судове засідання 23.10.2014 не з'явився, витребувані судом докази не подав, причин неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Розгляд справи відкладено на 06.11.2014.

Представник позивача з'явився в судове засідання 06.11.2014, надав пояснення по суті справи, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача з'явився в судове засідання 06.11.2014, проти позову заперечував.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судовому засіданні складався протокол згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

По платіжному дорученню №5 від 24.02.2011 товариством з обмеженою відповідальністю «Агротехніка-Поділля» (далі - Позивачем) було перераховано товариству з обмеженою відповідальністю «Науково-дослідне підприємство «Євроекологія» (далі - Відповідачу) 100 000 гривень, по платіжному дорученню №103 від 21.04.2011 - 50 000 грн. та по платіжному дорученню №427 від 15.09.2011 - 50 000 грн., а всього 200 000 грн.

Підставами перерахування коштів став укладений між сторонами попередній договір від 14.02.2011, відповідно до якого відповідач зобов'язався продати позивачу за 240 000 грн. дві земельні ділянки площею 0,12 га кожна, а саме земельні ділянки за №19 та №23 генерального плану садового товариства «Михайлівський сад», що розташовані за адресою: Україна, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, Михайлівсько-Рубежівська сільська рада. Для оформлення купівлі-продажу земельних ділянок згідно умов попереднього договору мав бути укладений основний договір купівлі-продажу.

З часу підписання попереднього договору, відповідач неодноразово обіцяв укласти основний договір купівлі-продажу земельних ділянок, та навіть передав представнику позивача оригінали державних актів про право власності на земельні ділянки. Надалі відповідач відмовився від продажу земельних ділянок та оформлення договору їх купівлі-продажу, а отримані кошти позивачеві не повернув.

Отримані відповідачем від позивача кошти є майном, набутим і збереженим відповідачем без достатньої правової підстави.

Отже, відповідач земельні ділянки позивачу не продав та грошові кошти не повернув.

Таким чином, починаючи з 15.09.2011 відповідач безпідставно використовує грошові кошти позивача у сумі 200 000,00 грн.

Отже, судом встановлено факт наявності порушень відповідачем взятих на себе господарських зобов'язань.

Внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 ЦК України, виникли цивільні права та обов'язки. Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення ГК України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Статтею 626 ЦК України визначено поняття договору, яким є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором. Зміст договору становлять умови (пункти) визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦКУ) Відповідно до ст.629 ЦКУ договір є обов'язковим до виконання сторонами, а отже умови договору, укладеного між сторонами є юридично обов'язковими.

Згідно ст. 173 ГК України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ст.ст. 202, 203, 205, 206 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України, відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги , якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

У відповідності до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

На підставі ст. 3 ЦК України, яка закріплює свободу договору, сторони мають право як врегулювати у договорі свої відносини, які не врегульовані цими актами, так і відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Відповідно до ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається у випадках і на умовах, встановлених договором.

Згідно ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати всій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Відповідно до ст.688 ЦК України покупець зобов'язаний повідомити продавця про порушення умов договору купівлі-продажу щодо кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або) упаковки товару у строк, встановлений договором або актами цивільного законодавства, а якщо такий строк не встановлений, - в розумний строк після того, як порушення могло бути виявлене відповідно до характеру і призначення товару.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Пунктами 1-3 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача та підтверджували заперечення проти позовних вимог про стягнення основного боргу.

Пленумом Вищого господарського суду роз'яснено, що під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Необхідно звернути увагу на те, що підставою позову є безпідставне набуття майна відповідачем, збереження його у себе за рахунок позивача без достатньої правової підстави та користування цими коштами.

Предметом позову є повернення безпідставно набутого та збереженого майна відповідачем та сплата процентів за користування коштами.

Зазначені взаємовідносини регулюються главою 83 Цивільного кодексу України (ст. 1212 - 1215) і належать до недоговірних зобов'язань. Ст. 1212 ЦК України передбачено:

- Особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

- Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

- Положення цієї глави застосовуються також до вимог про:

1) повернення виконаного за недійсним правочином;

2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;

3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні;

4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Відносини з приводу безпідставного набуття та збереження майна (не договірні) відрізняються за правовою природою від відносин з приводу виконання договору (договірних) і регулюються різними правовими нормами.

Набуття, збереження майна без достатньої правової підстави регулюється Главою 83 ЦК України.

Відповідно до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Зобов'язання із набуття або збереження майна без достатньої правової підстави має місце за наявності таких умов:

По-перше, є набуття або збереження майна. Це означає, що особа набуває нові цінності, збільшує кількість та вартість належного їй майна або зберігає майно, яке неминуче мало б вибути із її володіння.

По-друге, мало місце набуття або збереження майна за рахунок іншої особи. Тобто збільшення або збереження майна у особи є наслідком втрати або недоотримання цього майна іншою особою.

По-третє, обов'язково має бути відсутність правової підстави для набуття або збереження майна за рахунок іншої особи. Тобто мала місце помилка, обман, випадковість або інші підстави набуття або збереження майна, які не можна віднести до підстав виникнення цивільних прав та обов'язків.

Таким чином, суд вважає доведеним факт користування відповідачем коштами позивача без достатніх на те підстав, а отже, суд вважає, що факт наявності основного боргу у відповідача перед позивачем в сумі 200 000,00 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем належним чином не спростований, а відтак, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 200 000,00 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім цього суд зазначає, що позивач зобов"язаний повернути відповідачу оригінали державних актів про право власності на земельні ділянки, так як вони отримані безпідставно і за відсутності основного договору купівлі-продажу земельних ділянок. На думку суду оригінали даних державних актів повинні знаходитись у відповідача і їх відсутність порушує права власника щодо вільного володіння, користування та розпорядження землею.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних в сумі 18 895,88 грн. та інфляційні збитки в сумі 26 352,70 грн. Суд відмовив в задоволенні даних позовних вимог у зв'язку з їх недоведеністю.

Відповідно до ст. ст. 33, 43, 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог частково.

Відповідно до ст. 49 ГПК України з відповідача на користь позивача стягуються понесені позивачем витрати по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись Цивільним Кодексом України, ст.ст. 33, 34, 49, 64, 75, 82, 83, 84, 85 ГПК України, суд-

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Агротехніка-Поділля" задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю НДП "Євроекологія" (02088, м. Київ, вул. Леніна, буд. 23 А, код ЄДРПОУ 33307417) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Агротехніка-Поділля" (31400, Хмельницька обл., Старосинявський район, смт. Стара Синява, вул. Грушевського, буд. 54, код ЄДРПОУ 35836040) основний борг в сумі 200 000 (двісті тисяч) грн. 00 коп., судовий збір в розмірі 4000 (чотири тисячі) грн. 00 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

6. Копію рішення розіслати сторонам.

Головуючий суддя: Головатюк Л.Д.

Суддя Грєхова О.А.

Суддя Ковтун С.А.

Дата підписання повного тексту рішення - 12.11.2014