Рішення

від 13.11.2014 по справі 904/8154/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

13.11.14р. Справа № 904/8154/14

За позовом Приватного акціонерного товариства "ЛАКТАЛІС-МИКОЛАЇВ", м. Миколаїв

до Товариства з обмеженою відповідальністю "БІОМАШ", м. Дніпропетровськ

про стягнення 41 681,58 грн.

Суддя Рудовська І.А.

Представники:

від позивача: Стукаленко Д.С., довіреність б/н від 01.11.2014 р.

від відповідача: не з'явився

Суть спору:

Приватне акціонерне товариство "ЛАКТАЛІС-МИКОЛАЇВ" (далі - позивач) звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "БІОМАШ" (далі - відповідач) про стягнення 41 681,58 грн. - заборгованості та витрат по сплаті судового збору.

Обґрунтовуючи позовні вимоги тим, що позивач сплатив передоплату в розмірі 41 681,58 грн., а відповідач не поставив товар та грошові кошти не повернув.

Представник позивача у судовому засіданні наполягав на задоволенні позовних вимог у повному обсязі, просив суд її задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, вимог суду, викладених в ухвалі про порушення провадження у справі не виконав, письмовий відзив на позов не надав.

З матеріалів справи вбачається, що ухвала господарського суду Дніпропетровської області від 21.10.2014 р., була надіслані на адресу відповідача, що зазначена у Спеціальному витязі з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (49051, м. Дніпропетровськ, вул. Журналістів, буд. 13, ідентифікаційний код 32388563) на яку насамперед і було направлено кореспонденцію господарського суду. Згідно з довідкою поштової установи поштові відправлення на адресу відповідача повернуті до суду з позначкою: "за закінченням терміну зберігання".

У п. 4 інформаційного листа ВГСУ від 02.06.2006р. № 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" зазначається, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "за закінченням терміну зберігання", "адресат відсутній" і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

За таких обставин, господарський суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на участь представника у судовому засіданні.

Згідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

При розгляді справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 21.10.2014 р. по справі № 904/8154/14 порушено провадження і розгляд справи призначено до розгляду у судовому засіданні на 13.11.2014 р.

В порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 13.11.2014 р. оголошені вступна та резолютивна частини судового рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

12.08.2014 р. між Приватним акціонерним товариством "ЛАКТАЛІС-МИКОЛАЇВ" (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "БІОМАШ" (постачальник) укладений Договір поставки (далі - Договір), відповідно до умов п. 1.1. якого постачальник продає, а покупець отримує товар, вказаний в Специфікаціях (які є невід'ємною частиною даного Договору) та оплачує його в порядку та на умовах, обумовлених в даному Договорі.

Асортимент придбаного товару та його кількість визначаються в Специфікації на кожну партію окремо, яка являється невід'ємною частиною даного Договору (п. 2.1. Договору).

Відповідно до п. 3.3. Договору загальна сума Договору складає із загальної вартості товару, поставленого в період дії даного Договору на підставі Специфікацій.

Згідно п. 4.2. Договору оплата по даному Договору здійснюється шляхом перерахування безготівкових грошових коштів на рахунок постачальника, вказаний в даному Договорі або в виставленому рахунку-фактури.

Пунктом 5.3. Договору передбачено, що строки відвантаження товару узгоджуються сторонами на кожну партію окремо в Специфікаціях. Постачальник зобов'язується відвантажити партію товару в узгодженні з покупцем строки.

Відповідно до Специфікації № 12 умови оплати: 100 % передоплата; строк поставки: до 20.08.2011 р.

28.11.2014 року позивач, на виконання своїх договірних зобов'язань та на підставі рахунку № 32 від 23.06.2011 року, перерахував відповідачу 41 681,58 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 6438 (а.с. 15).

Таким чином, відповідач свої зобов'язання за Договором в частині поставки товару не виконав, внаслідок чого у нього утворилася заборгованість перед позивачем на суму 41 681,58 грн., що і є причиною виникнення спору.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

В силу статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 3 ст. 612 Цивільного кодексу України якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Відповідно до ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

На момент розгляду справи заборгованість відповідача складає 41 681,58 грн., докази погашення якої в матеріалах справи відсутні, відповідачем не спростовано.

Відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно з пунктом 4 частини третьої ст. 129 Конституції України та ст. 33, ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на викладене та з урахуванням встановлених обставин справи, суд вважає, що вимоги позивача до відповідача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у розмірі: 41 681,58 грн. - заборгованості.

Відповідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору у справі покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 36, 49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "БІОМАШ" (49051, м. Дніпропетровськ, вул. Журналістів, 13; код ЄДРПОУ 32388563) на користь Приватного акціонерного товариства "ЛАКТАЛІС-МИКОЛАЇВ" (54018, м. Миколаїв, вул. Виноградна, 2; код ЄДРПОУ 23624594) 41 681,58 грн. (сорок одна тисяча шістсот вісімдесят одна грн. 58 коп.), 1 827,00 грн. (одна тисяча вісімсот двадцять сім грн. 00 коп.) - судового збору, про що видати наказ.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя І.А. Рудовська

Дата підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України "13" листопада 2014 р. .