Рішення

від 27.10.2014 по справі 910/20263/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/20263/14 27.10.14 Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу

за позовом публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Хрещатик"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Отрада-СД»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

товариство з обмеженою відповідальністю "Проект К"

про звернення стягнення на майно

Представники сторін:

від позивача: Домащук Ю.А. - представник за довіреністю № 3356 від 28.08.2013 року;

від відповідача: Іванова А.В. - представник за довіреністю № 21-1 від 22.10.2014 року;

від третьої особи: Іванова А.В. - представник за довіреністю 22-10/14 від 22.10.2014 року.

ВСТАНОВИВ:

На розгляд господарського суду м. Києва передані позовні вимоги публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Хрещатик" до товариства з обмеженою відповідальністю "Отрада-СД» про звернення стягнення на майно.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 18 вересня 2008 року між відкритим акціонерним товариством Комерційний банк «Хрещатик правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Хрещатик» та закритим акціонерним товариством «Форум-ДС» було укладено кредитний договір № 38-47/1-08, відповідно до умов якого кредитор відкриває позичальнику відновлювальну кредитну лінію з лімітом кредитування в сумі 4 000 000,00 грн., строком до 18 вересня 2009 року зі сплатою за користування кредитом 25 % річних.

Факт видачі кредиту підтверджується банківськими виписками з позичкового рахунку.

15 грудня 2011 року між публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Хрещатик», закритим акціонерним товариством «Форум-ДС» та товариством з обмеженою відповідальністю «Проект К» укладено договір про переведення боргу № 38-47/1-08/ПБ, відповідно до якого первісний боржник переводить на нового боржника кредитну заборгованість в сумі 5163 000,00 грн. та з усіма належними відсотками, штрафами, пенями і всіма іншими зобов'язаннями первісного боржника (грошове зобов'язання), що виникають на підставі основного договору, а новий боржник приймає на себе зобов'язання за основним договором.

Додатковим договором № 12 від 15 грудня 2011 року до кредитного договору змінено позичальника закритого акціонерного товариства «Форум-ДС» на товариство з обмеженою відповідальністю «Проект К» у зв'язку з чим пункт 1.1. кредитного договору викладено в наступній редакції: «Кредитор надає позичальнику кредит в сумі 5 163 000, 00 гривень, строком до 25 грудня 2012 року зі сплатою за користування кредитом у розмірі 21 % до 28 лютого 2011 року включно, 18 % річних починаючи з 01 березня 2011 року».

Договором № 34 від 29 квітня 2014 року про внесення змін до кредитного договору № 38-47/1-08 від 18.09.2008 року до пункту 1.1 кредитного договору внесено зміни в частині суми кредитування, строку користування та відсоткової ставки за користування кредитними коштами, а саме: «Кредитор відкриває позичальнику відновлювальну кредитну лінію з відкличним лімітом кредитування в сумі 1 821 487, 48 гривень, строком на 2111 день, терміном повернення до 30 червня 2014 року, зі сплатою відсотків за користування кредитом із розрахунку 8 % річних».

Станом на 8 вересня 2014 року заборгованість товариства з обмеженою відповідальністю «Проект К» становить за кредитом в розмірі 1 821 487, 48 грн. та відсотки за період з січня 2014 року по 07 вересня 2014 року (включно) в сумі 91 922,14 грн., за пенею за прострочення сплати кредиту за період з 01.07.2014 року по 07.09.2014 року (включно) в сумі 81 293,24 грн., за пенею за простроченням сплати відсотків за період з 01.07.2014 року по 07.09.2014 року (включно) в сумі 3 254,54 грн. та за 3 % річних в розмірі 10 301,86 грн.

З метою забезпечення виконання позичальником кредитних договорів, позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю "Отрада-СД» укладено договір № 38-47/1-08/оз застави основних засобів від 01.12.2011 року, згідно якого заставодавець передає, а заставодержатель приймає в заставу основні засоби, - КПП з автомобільними вагами, що обліковується на балансі заставодавця на рахунку № 001, а розташовані за адресою м. Київ, вул. Жмеринська, 1.

Оскільки, позичальник належним чином не виконує умови кредитного договору, банк на адресу товариства з обмеженою відповідальністю «Проект К» та товариства з обмеженою відповідальністю «Отрада-СД направлені претензія вих. № 47/2-24/788 від 17.02.2014 року та повідомлення про порушення кредитних зобов'язань вих. № 47/2-24/789 від 17.02.2014 року, отримані останніми 19.02.2014 року, проте позичальник та заставодавець не виконують належним чином свої зобов'язання, тому публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Хрещатик» звернулося до суду, з вимогою про звернення стягнення на заставлене майно в рахунок погашення заборгованості товариства з обмеженою відповідальністю "Проект К" за кредитним договором № 38-47/1-08 від 18 вересня 2008 року та договором про переведення боргу №38-47/1-08/ПБ від 15 грудня 2011 року.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 29.09.2014 року порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 13.10.2014 року.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 13.10.2014 року розгляд справи відкладено на 27.10.2014 року.

20.10.2014 року до загального відділу діловодства господарського суду міста Києва позивач подав документи на виконання вимог ухвали суду від 29.09.2014 року.

23.10.2014 року до загального відділу діловодства господарського суду міста Києва позивач подав заяву про зменшення розміру позовних вимог.

В судовому засіданні 27.10.2014 року представника позивача позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити позов, з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог.

Представник відповідача та третя особа визнав позовні вимоги.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч. 1 статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 2 статті 509 ЦК України, зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

18 вересня 2008 року між відкритим акціонерним товариством Комерційний банк «Хрещатик правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Хрещатик» та закритим акціонерним товариством «Форум-ДС» було укладено кредитний договір № 38-47/1-08, відповідно до умов якого кредитор відкриває позичальнику відновлювальну кредитну лінію з лімітом кредитування в сумі 4 000 000,00 грн., строком до 18 вересня 2009 року зі сплатою за користування кредитом 25 % річних.

Відповідно до п. 1.2. кредитного договору, позичальник зобов'язаний використати кредитні кошти, які надаються в межах цього договору для поповнення обігових коштів.

Згідно з п. 1.3. кредитного договору, позичальник зобов'язується сплатити кредитору відсотки за користування кредитними коштами, комісії, штрафні санкції (неустойку) та інші видатки у розмірі та порядку, передбачених цим договором, та повернути кредитору суму кредиту в порядку і строки, передбачені цим договором.

На виконання умов кредитного договору банк надав закритому акціонерному товаристві «Форум-ДС» кредит, що підтверджується банківськими виписками по особовому позичальника.

Відповідно до п.п. 5.3.1. п. 5.3. позичальник зобов'язаний використовувати кредитні кошти на цілі, передбачені цим договором, сплатити кредитору відсотки за користування кредитними коштами, комісії, штрафні санкції (неустойку) у розмірі, порядку та на рахунки, передбачені цим договором, та повернути кредитору кредитні кошти (їх частину) в порядку, строки та на рахунки, передбачені цим договором.

В силу положень ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Про виконання договору свідчать надані до справи виписки, що підтверджують рух коштів, зарахування по винесенню простроченої заборгованості та інше.

15 грудня 2011 року між публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Хрещатик», закритим акціонерним товариством «Форум-ДС» та товариством з обмеженою відповідальністю «Проект К» укладено договір про переведення боргу № 38-47/1-08/ПБ, відповідно до якого цим договором регулюються відносини, пов'язані із зміною зобов'язаної сторони (первісного боржника) у зобов'язанні, що виникає з кредитного договору № 38-47/1-08 від 18 вересня 2008 року з усіма змінами та доповненнями до нього, укладеного між первісним боржником та кредитом.

Згідно з п. 1.2. договору про переведення боргу, первісний боржник переводить на нового боржника кредитну заборгованість в сумі 5163 000,00 грн. та з усіма належними відсотками, штрафами, пенями і всіма іншими зобов'язаннями первісного боржника (грошове зобов'язання), що виникають на підставі основного договору, а новий боржник приймає на себе зобов'язання за основним договором.

Пунктом 1.3. даного договору, кредитор не заперечує проти заміни первісного боржника новим боржником в основному договорі і, підписуючи зі своєї сторони цей договір, дає згоду на відповідне переведення боргу в порядку та на умовах, визначених цим договором.

Відповідно до п.п. 1.2. додаткового договору № 12 до кредитного договору від 15 грудня 2011 року сторони домовились здійснити заміну первісного позичальника за кредитним договором шляхом заміни первісного позичальника позичальником та переведення на позичальника усіх прав та обов'язків первісного позичальника за кредитним договором з урахуванням фактично виконаних зобов'язань первісним позичальником за кредитним договором на момент набрання чинним даним додатковим договором.

Згідно з п. 1.3. додаткового договору № 12 вважати товариство з обмеженою відповідальністю «Проект К» позичальником за кредитним договором.

Договором № 34 від 29 квітня 2014 року про внесення змін до кредитного договору № 38-47/1-08 від 18.09.2008 року до пункту 1.1 кредитного договору внесено зміни в частині суми кредитування, а саме сторони домовились реструктуризувати прострочену заборгованість за кредитним договором № 38-47/1-08 від 18 вересня 2008 року та викласти пункт 1.1. кредитного договору в наступній редакції: «Кредитор відкриває позичальнику відновлювальну кредитну лінію з відкличним лімітом кредитування в сумі 1 821 487, 48 гривень, строком на 2111 день, терміном повернення до 30 червня 2014 року, зі сплатою відсотків за користування кредитом із розрахунку 8 % річних. Зобов'язання кредитора щодо надання кредитних коштів є відкличними».

У відповідності до положень ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст. 525, 526 ЦК України відповідно до яких, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

У зв'язку із невиконанням позичальником кредитного договору в нього виникла заборгованість, яка станом на 8 вересня 2014 року становить:

- за кредитом в розмірі 1 821 487, 48 грн.;

- за відсотками за період з січня 2014 року по 07 вересня 2014 року (включно) в сумі 91 922,14 грн.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст. 525, 526 ЦК України, відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Враховуючи вищезазначене, станом на 8 вересня 2014 року, заборгованість по кредиту в розмірі 1 821 487,48 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом за період з січня 2014 року по вересень 2014 року (включно) в розмірі 91 922,14 грн.позичальником перед банком належним чином доведена, документально підтверджена та клієнтом не спростована.

У зв'язку з неналежним виконанням грошових зобов'язань за договором позивач нарахував відповідачу пеню за прострочення сплати кредиту за період з 01.07.2014 року по 07.09.2014 року (включно) в сумі 81 293,34 грн. та пеню за прострочення сплати відсотків за період з 01.07.2014 року по 07.09.2014 року (включно) в сумі 3 254,54 грн.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст. 230 ГК України).

Згідно ч. 1-2 статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частина 6 статті 232 ГК України передбачає, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п.п. 6.1.2. п. 6.1. кредитного договору, за невиконання або неналежне виконання взятих на себе зобов'язань за цим договором, сторони несуть відповідальність в порядку та на умовах, визначених чинним законодавством України та цим договору, а саме за невиконання або неналежне виконання взятих на себе зобов'язань з повернення кредитних коштів, своєчасної сплати відсотків за користування кредитними коштами позичальник зобов'язаний сплатити кредитору штрафні санкції (неустойку) в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який сплачуються штрафні санкції (неустойка), обчисленої від суми простроченого платежу за кожен день прострочки виконання зобов'язань від дня виникнення відповідної прострочки до повного її погашення, але в межах строків позовної давності, визначеної цим договором.

Дії відповідача є порушенням вимог договору, тому є підстави для застосування відповідальності за умовами Цивільного кодексу України та Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань.

З огляду на вищенаведене, суд задовольняє позовні вимоги щодо стягнення з відповідача пені за прострочення сплати кредиту за період з 01.07.2014 року по 07.09.2014 року (включно) в сумі 81 293,34 грн. та пені за прострочення сплати відсотків за період з 01.07.2014 року по 07.09.2014 року (включно) в сумі 3 254,54 грн.

У зв'язку з неналежним виконання відповідачем зобов'язань за договором позивач просить суд стягнути 3% річних в розмірі 10 301,86 грн.

Статтею 1050 ЦК України встановлено, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549 - 552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, передбачене законом право кредитора вимагати спати боргу з урахуванням, процентів річних та процентів за користування чужими грошовими коштами є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утриманими ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Таким чином, інфляційні нарахування на суму боргу та проценти річних входять до складу грошового зобов'язання і не ототожнюються із санкціями за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань.

Дії відповідача є порушенням вимог договору, тому є підстави для застосування відповідальності за умовами договору та положень статті 625 Цивільного кодексу України.

Вимога позивача щодо стягнення 3% річних в розмірі 10 301,86 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Частиною 1 статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

З метою забезпечення виконання зобов'язань позичальника за кредитним договором № 38-47/1-08 від 18 вересня 2008 року між публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Хрещатик» та товариством з обмеженою відповідальністю "Отрада-СД» укладено договір № 38-47/1-08/оз застави основних засобів від 01.12.2011 року, згідно якого заставодавець передає, а заставодержатель приймає в заставу основні засоби, - КПП з автомобільними вагами, що обліковується на балансі заставодавця на рахунку № 001, та розташовані за адресою м. Київ, вул. Жмеринська, 1, що складаються з:

1. Фундаменти приямку: - 2.:

- розміром 4200x18970 мм.;

- глибина 2 200 мм.;

- товщина подовжніх стін приямку - 400 мм.;

- товщина поперечних стін приямку - 450 мм.;

- товщина дна приямку 600 мм.;

2. Фундаменти під опори колон з закладними деталями - 8 шт.:

- розмір 2400x975x800 мм.;

3.Фундаменти під диспетчерську із закладними деталями:

- 6700x3100x400 - 2 шт.;

- 5300x3100x400 - 1 шт.;

4. Фундаменти колон під тензодатчики - 8 шт.:

- розміри 900x900x1168 мм.;

5. Фундаменти колон під тензодатчики - 4 шт.:

- розміри 3400x900x1168 мм.;

6. Плита платформи - 2 шт.:

- розмір 18024x3350x160 мм.;

7. Навіс з прокатної сталі загальною вагою 24, 51 т.;

8. Ворота двосекційні - 3 шт.;

9. Шлагбаум - 4 шт.;

10.Диспетчерська розміром 18000x2500x2450 мм., вироблена з металевого каркасу, стіни та стеля обкладена профнастилом оцинкованим, утеплені утеплювачем «ізовер» КТ 40x50.

Згідно довідки № 9/12 від 01 грудня 2011 року балансова вартість заставленого майна - 2 167 31 9, 00 грн.

Відповідно до п. 1.2. договору застави основних засобів, заставлене майно належить застадавцю на підставі протоколу № 234 загальних зборів акціонерів ЗАТ «Форум-ДС» від 10 листопада 2011 року, протоколу № 4 загальних зборів учасників ТОВ «Отрада-СД» від 10 листопада 2011 року та акту оцінки та передачі майна до статутного капіталу ТОВ «Отрада-СД» від 10 листопада 2011 року.

Згідно з п.п. 1.3., 1.4. зазначеного договору, за домовленістю сторін заставна вартість предмета застави становить 1 288 000,00 грн. З описом та оцінкою предмету застави сторони згодні.

На вищевказане майно було зареєстровано обтяження, згідно Витягу про реєстрацію в державному реєстрі обтяжень рухомого майна від 16.12.2011 року № 34282449.

Згідно з п. 3.6. договору застави, заставодержатель має право у випадку невиконання позичальником зобов'язань, забезпечених цією заставою, на свій розсуд звернути стягнення на предмет застави в порядку, передбаченому законом та цим договором.

Відповідно до ст. 589 ЦК України, у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Згідно статті 19 ЗУ "Про заставу", за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, - неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави.

Положеннями ч. 1 ст. 20 ЗУ "Про заставу" та ч. 2 ст. 590 ЦК України передбачено, що заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.

Нормами ч. 6 ст. 20 ЗУ "Про заставу" визначено, що звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачене законом або договором застави. Звернення стягнення на заставлене майно державного підприємства (підприємства, не менше п'ятдесяти відсотків акцій (часток, паїв) якого є у державній власності) здійснюється за рішенням суду.

У відповідності умовам ч. 7 ст. 20 ЗУ "Про заставу", реалізація заставленого майна, на яке звернено стягнення, провадиться державним виконавцем на підставі виконавчого листа, суду або наказу господарського суду, або виконавчого напису нотаріусів у встановленому порядку, якщо інше не передбачено цим Законом чи договором.

Відповідно до ст. 24 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно із цим Законом.

Відповідно до ст. 25 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрації обтяжень", обтяжувач, який звертається до суду з вимогою звернути стягнення на предмет забезпечувального обтяження, зобов'язаний до моменту подання відповідного позову до суду письмово повідомити всіх обтяжувачів, на користь яких встановлено зареєстроване обтяження цього ж рухомого майна, про початок судового провадження у справі про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження.

У разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження в рішенні суду зазначаються:

1) загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті обтяжувачу з вартості предмета забезпечувального обтяження;

2) опис рухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги обтяжувача;

3) заходи щодо забезпечення збереження предмета забезпечувального обтяження або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні;

4) спосіб реалізації предмета забезпечувального обтяження шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням однієї з процедур, передбачених статтею 26 цього Закону;

5) пріоритет та розмір вимог інших обтяжувачів, на користь яких встановлено зареєстроване обтяження, які підлягають задоволенню з вартості предмета забезпечувального обтяження;

6) початкова ціна предмета забезпечувального обтяження для його подальшої реалізації на публічних торгах у порядку виконавчого провадження.

Якщо інше не передбачено рішенням суду, реалізація предмета забезпечувального обтяження проводиться шляхом його продажу на публічних торгах у порядку, встановленому законом.

Згідно з п. 2 ч. 1 статті 26 ЗУ "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", продаж обтяжувачем предмета забезпечувального обтяження шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем або на публічних торгах.

Загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті обтяжувачу з вартості предмета забезпечувального обтяження, відповідно до договору № 38-47/1-08/оз застави 01 грудня 2011 року, складає 2 008 259,26 грн.

Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Хрещатик" направило товариству з обмеженою відповідальністю «Проект К» та товариству з обмеженою відповідальністю «Отрада-СД претензії вих. № 47/2-24/788 від 17.02.2014 року та повідомлення про порушення кредитних зобов'язань вих. № 47/2-24/789 від 17.02.2014 року з розрахунком суми заборгованості, отримані останніми 19.02.2014 року, що підтверджується рекомендованими повідомленням про вручення поштового відправлення № 01001 13699161, № 01030 13699188 відповідно.

Позичальником та заставодавцем вказані вимоги не виконані.

Враховуючи вищезазначене, факт наявності у товариства з обмеженою відповідальністю "Проект-К" заборгованості за кредитним договором № 38-47/1-08 від 18.09.2008 року (із змінами та доповненнями) за кредитом в розмірі 1 821 487, 48 грн., за відсотками за період з січня 2014 року по 07 вересня 2014 року (включно) в сумі 91 922,14 грн., за пенею за прострочення сплати кредиту за період з 01.07.2014 року по 07.09.2014 року (включно) в сумі 81 293,24 грн., за пенею за простроченням сплати відсотків за період з 01.07.2014 року по 07.09.2014 року (включно) в сумі 3 254,54 грн. та 3 % річних в розмірі 10 301,86 грн., позичальника перед банком належним чином доведений, документально підтверджений та позичальником та заставодавецем визнаний.

Відповідно до ч.1 статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ч.1 статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно до ч. 5 статті 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 44, ч. 5 ст. 49, ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Звернути стягнення на предмет застави за договором № 38-47/1-08/оз застави основних засобів від 01 грудня 2011 року, та зареєстрований відповідно до витягу про реєстрацію в державному реєстрі обтяжень рухомого майна № 34282449, укладеним між публічним акціонерним товариством "Комерційний банк «Хрещатик" (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 8-а, код ЄДРПОУ 19364259) та товариством з обмеженою відповідальністю "ОТРАДА СД" (03148, м. Київ, вул. Жмеринська, 1, код ЄДРПОУ 35755543), предметом застави за яким є рухоме майно, а саме:

Фундаменти приямку: - 2.:

- розміром 4200x18970 мм.;

- глибина 2 200 мм.;

- товщина подовжніх стін приямку - 400 мм.;

- товщина поперечних стін приямку - 450 мм.;

- товщина дна приямку 600 мм.;

Фундаменти під опори колон з закладними деталями - 8 шт.:

- розмір 2400x975x800 мм.;

Фундаменти під диспетчерську із закладними деталями:

- 6700x3100x400 - 2 шт.;

- 5300x3100x400 - 1 шт.;

Фундаменти колон під тензодатчики - 8 шт.:

- розміри 900x900x1168 мм.;

Фундаменти колон під тензодатчики - 4 шт.:

- розміри 3400x900x1168 мм.;

Плита платформи - 2 шт.:

- розмір 18024x3350x160 мм.;

Навіс з прокатної сталі загальною вагою 24, 51 т.;

Ворота двосекційні - 3 шт.;

Шлагбаум - 4 шт.;

Диспетчерська розміром 18000x2500x2450 мм., вироблена з металевого каркасу, стіни та стеля обкладена профнастилом оцинкованим, утеплені утеплювачем «ізовер» КТ 40x50.

для задоволення грошових вимог публічного акціонерного товариства "Комерційний банк «Хрещатик" (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 8-а, код ЄДРПОУ 19364259) за кредитним договором № 38-47/1-08 від 18 вересня 2008 року, укладеним між публічного акціонерного товариства "Комерційний банк «Хрещатик" (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 8-а, код ЄДРПОУ 19364259) та товариством з обмеженою відповідальністю «ОТРАДА СД» (новий боржник) (03148, м. Київ, вул.. Жмеринська, буд. 1, код ЄДРПОУ 35755543) в загальному розмірі 2 008 259 (два мільйони вісім тисяч двісті п'ятдесят дев'ять) грн. 26 коп., з яких заборгованість за кредитом в розмірі 1 821 487 (один мільйон вісімсот двадцять одна тисяча чотириста вісімдесят сім) грн. 48 коп., за відсотками в сумі 91 922 (дев'яносто одна тисяча дев'ятсот двадцять дві) грн. 14 коп., за пенею за прострочення сплати кредиту в сумі 81 293 (вісімдесят одна тисяча двісті дев'яносто три) грн. 24 коп., за пенею за простроченням сплати відсотків в сумі 3 254 (три тисячі двісті п'ятдесят чотири) 54 грн. та 3 % річних в розмірі 10 301 (десять тисяч триста одна) грн. 86 коп.

Встановити спосіб реалізації предмета застави шляхом проведення прилюдних торгів в межах процедури виконавчого провадження за початковою ціною реалізації, визначеної в ході виконавчого провадження суб'єктом оціночної діяльності відповідно до чинного законодавства.

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ОТРАДА СД» (03148, м. Київ, вул.. Жмеринська, буд. 1, код ЄДРПОУ 35755543) на користь публічного акціонерного товариства "Комерційний банк «Хрещатик" (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 8-а, код ЄДРПОУ 19364259) судовий збір в розмірі 40 165 (сорок тисяч сто шістдесят п'ять) грн. 19 коп.

4. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення: 13.11.2014 року.

Суддя С.М.Мудрий