Постанова

від 07.11.2014 по справі 804/16458/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

копія ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2014 р. Справа № 804/16458/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Рябчук Олену Сергіївну розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр високих технологій 2010" про накладення арешту на кошти та інші цінності платника податків, що знаходяться у банках, -

ВСТАНОВИВ :

07 жовтня 2014 р. Дніпродзержинська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - позивач) звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр високих технологій 2010» (далі - відповідач) з вимогою про накладення арешту на кошти та інші цінності платника податків Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр високих технологій 2010», код ЄДРПОУ 37236869, що знаходяться у банку.

Представник позивача в судове засідання не з'явився з урахуванням належного повідомлення про розгляд справи. В обґрунтування позовних вимог в позовній заяві зазначено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Центр високих технологій 2010» станом на 15.09.2014 року має заборгованість з податку на прибуток приватних підприємству розмірі 7 151грн. та 527,00грн. - з податку на додану вартість. Наведена сума боргу утворилась внаслідок несплати самостійно задекларованих податкових зобов'язань по граничному строку сплати, а саме згідно податкової декларації з податку на прибуток від 08.02.2014 р. №9090090067 (термін сплати 11.03.2014 р.) та податкової декларації з ПДВ від 19.08.2014 р. №9048263085 (термін сплати -30.08.2014 р.). На виконання ст.59 Податкового кодексу України було сформовано податкову вимогу №410-25 від 19.03.2014 р. на суму 7 151грн., яка направлена відповідачу, проте сума боргу не погашена. 25.05.2014 р. прийнято рішення №61 про опис майна в податкову заставу. Згідно з відомостями з Держземагентства у м. Дніпродзержинську, Центру послуг, пов'язаних з використанням автотранспортних засобів, підпорядкового УДАІ ГУМВС України та з Державної інспекції сільського господарства Дніпропетровської області у відповідача відсутнє зареєстроване майно. Накладення арешту на кошти платника податків, що знаходяться у банках, є передбаченим Податковим кодексом України заходом, спрямованим на стягнення податкового боргу, який є доцільним в зв'язку з відсутністю у відповідача іншого майна, на яке може бути звернуто стягнення.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України якщо не має перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, якіберуть участь у справі, хоча і були належним чином повідомленні про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Центр високих технологій 2010» зареєстроване юридичною особою 08.11.2010 р., про що внесено запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців 1 223 102 0000 004448; ідентифікаційний код юридичної особи 37236869.

Згідно з Витягом з ЄДР, сформованого 22.08.2014 р., місцезнаходження юридичної особи: 51931, Дніпропетровська область, місто Дніпродзержинськ, Заводський район, вулиця Галини Романової, будинок 3, квартира 5 (а.с.7).

Відповідач узятий на облік в органи державної податкової служби як платник податків, зборів та інших обов'язкових платежів 09.11.2010 р. (а.с.8 зворотній бік).

Згідно з довідкою Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про час виникнення заборгованості по ТОВ «Центр високих технологій 2010» (код ЄДРПОУ 37236869) станом на 15.09.2014 р. за відповідачем рахується недоїмка у розмірі всього 7 678грн., з них: 7 151грн. - з податку на прибуток приватних підприємств та 527,00грн. - з податку на додану вартість.

Заборгованість виникла внаслідок несплати по строкам сплати самостійно задекларованих податкових зобов'язань.

Так, 08.02.2014 р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Центр високих технологій 2010» подало до Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області податкову декларацію з податку на прибуток підприємств №9090090067 за звітний 2013 рік, в якій самостійно задекларував 7 151,00грн. податку (рядок 14 декларації, а.с.13).

Термін сплати задекларованого податкового зобов'язання згідно декларації №9090090067 - 11.03.2014 р.

19.08.2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Центр високих технологій 2010» подало до Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області податкову декларацію з ПДВ №9048263085 за звітний липень 2014 року, в якій самостійно задекларував 1 147грн. податку (а.с.15).

Термін сплати задекларованого податкового зобов'язання згідно декларації з ПДВ №9048263085 - 30.08.2014 р.

Відповідно до довідки податковий борг Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр високих технологій 2010» станом на 15.09.2014 р. не погашений по строкам сплати, заборгованість з ПДВ зменшена за рахунок існуючої переплати в розмірі 620,00грн.

На виконання вимог ст. 59 Податкового кодексу України Дніпродзержинською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області направлено на адресу відповідача податкову вимогу № 410-25 від 19.03.2014 р. на суму 7151,00 грн. Зазначена податкова вимога направлена відповідачу рекомендованим поштовим відправленням, проте конверт з вмістом вказаного поштового відправлення повернувся відправнику з відміткою пошти «за закінченням терміну зберігання».

25.05.2014 року позивачем прийнято рішення №61 про опис майна у податкову заставу.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем вживалися заходи щодо розшуку майна, яке належить відповідачу, для погашення податкової заборгованості, але було встановлено, що будь-якого рухомого або нерухомого майна за відповідачем не зареєстровано.

На підтвердження відсутності у відповідача майна, на яке може бути звернено стягнення, позивачем надано: лист відділу Держземагентства у м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області від 02.06.2014 р. №1/04-2065, інформація Державної інспекції сільського господарства в Дніпропетровській області від 27.05.2014 р. №07.2/13-26/2877, лист Центру послуг, пов'язаних з використанням автотранспортних засобів, підпорядкового УДАІ ГУМВС України в Дніпропетровській області від 21.05.2014 р. №16382 (а.с.11-12)..

Відповідно до витягу з АІС «Податковий блок» Товариство з обмеженою відповідальністю «Центр високих технологій 2010» має розрахункові рахунки в установах банків.

Згідно до ст.67 КонституціїУкраїни, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно з п. 14.1.175 ст. 14 Податкового кодексу України податковим боргом вважається сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до п. 41.2 ст. 41 Податкового кодексу України органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень.

Відповідно до п. 49.1 ст. 49 Податкового кодексу України, податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.

Відповідно до ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до п. 59.4 ст. 59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно до вимог п. 58.3 ст. 58, п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо його передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Згідно п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до пп. 20.1.33 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право: звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Згідноіз п. 94.4. ст. 94 Податкового кодексу України арешт може бути накладено контролюючим органом на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків.

Відповідно до пп. 94.6.2 п. 94.6. ст. 94 Податкового кодексу України арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду.

Відповідно до п. 94.1 ст. 94 Податкового кодексу України адміністративний арешт майна платника податків (далі арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

Відповідно до п. 1.3 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Національного Банку України № 22 від 21.01.2004 р. вимоги цієї Інструкції поширюються на всіх учасників безготівкових розрахунків, а також на стягувачів та обов'язкові для виконання ними.

Згідно до п.п. 10.1-10.3, 10.6 Інструкції виконання банком арешту коштів, що зберігаються на рахунку клієнта, здійснюється за постановою державного виконавця чи рішенням суду (у тому числі ухвалою, постановою, наказом, виконавчим листом суду) про стягнення коштів або про накладення арешту в порядку, установленому законом.

Арешт за постановою державного виконавця або за рішенням суду (далі - документ про арешт коштів) накладається на кошти, що обліковуються за рахунками, відкритими клієнтами в банку, відповідно до нормативно-правових актів Національного банку, що регулюють порядок відкриття та використання рахунків.

Арешт на підставі документа про арешт коштів може бути накладений на всі кошти, що є на всіх рахунках клієнта банку, без зазначення конкретної суми, або на суму, що конкретно визначена в цьому документі. Якщо в документі про арешт коштів не зазначений конкретний номер рахунку клієнта, на кошти якого накладений арешт, але обумовлено, що арешт накладено на кошти, що є на всіх рахунках, то для забезпечення суми, визначеної цим документом, арешт залежно від наявної суми накладається на кошти, що обліковуються на всіх рахунках клієнта, які відкриті в банку, або на кошти на одному/кількохрахунку/ах.

Залежно від наявності/відсутності коштів на рахунку клієнта, на кошти якого накладено арешт, банк здійснює такі дії: якщо на рахунку є кошти в сумі, що визначена документом про арешт коштів, то банк арештовує їх на цьому рахунку та продовжує виконання операцій за рахунком клієнта. Документ про арешт коштів банк обліковує на відповідному позабалансовому рахунку; якщо на рахунку клієнта недостатньо визначеної документом про арешт коштів суми коштів, то банк арештовує на цьому рахунку наявну суму коштів, обліковує цей документ на відповідному позабалансовому рахунку і не пізніше ніж наступного робочого дня письмово повідомляє орган, який надіслав документ про арешт коштів, про недостатність коштів для його виконання; якщо на рахунку клієнта немає коштів для забезпечення виконання документа про арешт коштів, то банк обліковує його на відповідному позабалансовому рахунку і не пізніше ніж наступного робочого дня письмово повідомляє орган, який надіслав документ про арешт коштів, про відсутність коштів для його виконання.

Під час дії документа про арешт коштів банк протягом операційного дня відповідно до статті 59 Закону України "Про банки і банківську діяльність" зупиняє видаткові операції за рахунком клієнта та здійснює арешт усіх надходжень на рахунок клієнта до забезпечення суми коштів, що зазначена в документі про арешт коштів, або до отримання передбачених законодавством документів про зняття арешту з коштів.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Оцінюючи усі докази, надані суду, у їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Право податкового органу на звернення до суду з вимогою про накладення арешту на кошти та інші цінності платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу, передбачено пп.20.1.33 п.20.1 ст.20 Податкового Кодексу України.

Наведена законодавча норма встановлює одночасно як право податкового органу на звернення до суду з вимогою про накладення арешту на кошти платника податків, так і підстави для реалізації цього повноваження. Такими підставами є: 1) відсутність майна, за рахунок якого може бути погашений податковий борг; 2) недостатність такого майна для погашення суми податкового боргу через те, що балансова вартість цього майна менша за відповідну суму податкового боргу; 3) майно не може бути джерелом погашення податкового боргу у відповідній сумі.

З матеріалів адміністративної справи вбачається, що позивачем з метою встановлення наявності активів у відповідача направленні запити до державних органів реєстрації та на підставі отриманих відповідей встановлено, що будь-якого рухомого або нерухомого майна за відповідачем не зареєстровано.

Проте, інформаційні довідки відділу Держземагентства у м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області від 02.06.2014 р. №1/04-2065, Державної інспекції сільського господарства в Дніпропетровській області від 27.05.2014 р. №07.2/13-26/2877 та Центру послуг, пов'язаної з використанням автотранспортних засобів, підпорядкового УДАІ ГУМВС України в Дніпропетровській області від 21.05.2014 р. №16382, отримані податковим органом на початку червня 2014 року. При цьому, з відповідним позовом позивач звернувся до суду лише 07.10.2014 року.

Таким чином, позивачем не надано належних доказів відсутності у відповідача майна, на яке може бути звернуто стягнення, та/або його балансова вартість меншасуми податкового боргу, та/аботакемайно не може бути джерелом погашення податкового боргу станом на дату звернення до суду.

Податкове зобов'язання відповідача є узгодженим, але Дніпродзержинською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області не здійснені всі передбачені чинним законодавством заходи, котрі передують зверненню з позовом до суду.

Позивачем не доведено наявності обставин, встановлених пп. 20.1.33 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України для звернення до суду з позовом про накладення арешту на кошти та інші цінності платника податків, що знаходяться у банках, на суму податкового боргу.

Крім того, позивачем заявлено вимогу про накладення арешту на кошти та інші цінності платника податків, що знаходяться у банку без визначення суми коштів, на які має бути накладений арешт. При цьому, з положень Податкового кодексу України вбачається, що арешт на кошти та інші цінності платника податків, що знаходяться у банку, може бути накладений не на всі кошти та інші цінності, а на кошти та інші цінності в межах суми заборгованості платника податків.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр високих технологій 2010» про накладення арешту на кошти та інші цінності платника податків, що знаходяться у банку, є не обґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 9, 11, 17, 69-72, 86, 158-163, 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр високих технологій 2010» про накладення арешту на кошти та інші цінності платника податків, що знаходяться у банку, - відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя (підпис) Постанова не набрала законної сили станом на 07.11.14 Суддя З оригіналом згідно Помічник судді О.С. Рябчук О.С.Рябчук М.М.Бухтіярова