cpg1251
ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 819/2426/14-a
14 листопада 2014 р. м. Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Чепенюк О.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Тернополі адміністративну справу за позовом Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Тернопільській області до товариства з обмеженою відповідальністю «Тернопільська експедиція» про стягнення податкового боргу,
ВСТАНОВИВ:
Тернопільська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Тернопільській області (далі - Тернопільська ОДПІ ГУ Міндоходів у Тернопільській області, позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Тернопільська експедиція» (далі - ТзОВ «Тернопільська експедиція», відповідач) про стягнення коштів з рахунків у банках, обслуговуючих відповідача, та готівки, що належить платнику податків, у рахунок погашення податкового боргу у розмірі 4879 грн. 80 коп.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач зареєстрований суб'єктом господарювання, взятий на облік як платник податків у Тернопільській ОДПІ ГУ Міндоходів у Тернопільській області, зобов'язаний сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законом строки. Станом на 13.10.2014 року за відповідачем рахується податковий борг по податку на додану вартість у розмірі 4879 грн. 80 коп. (4774 грн. 27 коп. - основний платіж, 105 грн. 53 коп. - штрафні санкції), який виник по узгоджених грошових зобов'язаннях визначених самостійно платником податків у податкових деклараціях та донарахованих податковим органом за результатом перевірки.
Позивач відповідно до пункту 20.1 статті 20, пунктів 95.1, 95.3, 95.4 статті 95 Податкового кодексу України просить стягнути з ТзОВ «Тернопільська експедиція» податковий борг по податку на додану вартість у розмірі 4879 грн. 80 коп. з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків, та за рахунок готівки, що належить відповідачу.
Представник позивача у судове засідання не прибула, проте подала до суду клопотання від 14.11.2014 року про розгляд справи за її відсутності (а. с. 46).
Представник відповідача у судове засідання не прибув, хоча в розумінні статей 33, 35 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, причини неприбуття до суду представника не повідомив, заперечення проти позову не подав.
Відповідно до частини четвертої статті 122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Згідно із частиною четвертою статті 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Відповідно до частини шостої статті 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Як передбачено частиною першою статті 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Таким чином, судовий розгляд даної справи здійснено в порядку письмового провадження на підставі наявних у ній доказів, без фіксування адміністративного процесу технічними засобами.
Дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити повністю з наступних підстав.
Судом встановлено, що ТзОВ «Тернопільська експедиція» 04.07.2013 року зареєстроване як юридична особа, що підтверджується копією витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 06.10.2014 року (а. с. 4-8). Відповідач перебуває на обліку як платник податків у Тернопільській ОДПІ ГУ Міндоходів у Тернопільській області, має відкриті рахунки в банківських установах.
Відповідно до довідки Тернопільської ОДПІ Головного управління Міндоходів у Тернопільській області та розрахунку суми позовних вимог станом на 13.10.2014 року за ТзОВ «Тернопільська експедиція» рахується податковий борг у розмірі 4879 грн. 80 коп., у тому числі 4774 грн. 27 коп. - основний платіж, 105 грн. 53 коп. - штрафні санкції (а. с. 9, 10). На дату розгляду справи у суді заборгованість не погашена.
Податковий борг по податку на додану вартість виник через несплату відповідачем узгоджених сум грошових зобов'язань, визначених платником податків самостійно у податкових деклараціях з податку на додану вартість № 9014840224 від 20.03.2014 року (а. с. 23-26), № 9022384121 від 22.04.2014 року (а. с. 27-30), № 9035618817 від 20.06.2014 року (а. с. 31-34) та несплатою узгоджених сум грошових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні Тернопільської ОДПІ ГУ Міндоходів у Тернопільській області № 0007001501 від 28.03.2014 року, прийнятому на підставі акту перевірки № 875/7/15-01/38795201 від 17.02.2014 року (а. с. 20). Зазначене податкове повідомлення-рішення направлялось ТзОВ «Тернопільська експедиція» поштовим зв'язком листом з повідомленням про вручення та отримано відповідачем 02.04.2014 року (а. с. 22), у встановленому законом порядку оскаржене не було.
Податковий борг по податку на додану вартість відображений по особовому рахунку облікової картки платника податку по даному платежу (а. с. 13-19). Узгодженні суми грошових зобов'язань ТзОВ «Тернопільська експедиція» своєчасно не сплачені та набули статусу податкового боргу. З метою погашення податкового боргу Тернопільською ОДПІ ГУ Міндоходів у Тернопільській області надіслана ТзОВ «Тернопільська експедиція» податкова вимога № 3238-25 від 15.05.2014 року (а. с. 11), проте вжиті заходи не призвели до сплати податкового боргу відповідачем. При цьому з моменту надіслання податкової вимоги податковий борг платника податків не переривався.
До спірних правовідносин суд застосовує наступні правові норми.
Пунктом 16.1 статті 16, пунктом 36.1 статті 36, пунктом 38.1 статті 38 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI, чинного з 01.01.2011 року, з змінами і доповненнями (далі - ПК України), передбачено, що платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом; податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом; виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Відповідно до пункту 54.1 статті 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
В силу приписів пунктів 57.1, 57.3 статті 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом; у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Відповідно до пункту 58.3 статті 58 ПК України податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.
Судом встановлено, що податковий борг відповідача виник внаслідок несплати платником податків сум грошових зобов'язань, визначених самостійно платником податку у поданих ним податкових деклараціях та донарахованих за результатом перевірки податковим органом, які є узгодженими та підлягали до сплати у відповідні строки, встановлені пунктами 57.1, 57.3 статті 57 ПК України.
Пункт 59.1 статті 59 ПК України передбачає, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до пункту 95.1 статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини (пункти 95.2, 95.3 статті 95 ПК України).
Згідно з пунктом 95.4 статті 95 ПК України контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Згідно із підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Відтак, позивач обґрунтовано, в межах своїх повноважень звернувся до суду з даними позовними вимогами та надав належні та допустимі докази щодо наявності податкового боргу у платника податків ТзОВ «Тернопільська експедиція».
Статтею 11 КАС України встановлено принцип змагальності сторін, відповідно до якого розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідач не спростував доводи адміністративного позову, не надав доказів про сплату податкового боргу, вжиті податковим органом заходи не призвели до його погашення, тому позовні вимоги підлягають до задоволення шляхом прийняття постанови про стягнення з рахунків ТзОВ «Тернопільська експедиція» у банках, обслуговуючих платника податків, та за рахунок готівки, що належить відповідачу, коштів у розмірі податкового боргу в сумі 4879 грн. 80 коп.
Керуючись статтями 11, 86, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з рахунків товариства з обмеженою відповідальністю «Тернопільська експедиція» (46010, Тернопільська область, місто Тернопіль, вулиця Текстильна, будинок 28, код ЄДРПОУ 38795201) у банках, обслуговуючих платника податків, та за рахунок готівки, що належить товариству з обмеженою відповідальністю «Тернопільська експедиція», кошти у розмірі податкового боргу по податку на додану вартість в сумі 4879 (чотири тисячі вісімсот сімдесят дев'ять) гривень 80 (вісімдесят) копійок.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Головуючий суддя Чепенюк О.В.
копія вірна:
Суддя Чепенюк О.В.
Суд | Тернопільський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 14.11.2014 |
Оприлюднено | 19.11.2014 |
Номер документу | 41367680 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Тернопільський окружний адміністративний суд
Чепенюк О.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні