Рішення

від 11.11.2014 по справі 925/1851/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 45-24-38, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2014 року Справа № 925/1851/14

Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого судді Чевгуза О.В., при секретарі судового засідання Олійник І.С., за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1. - представник за довіреністю,

від відповідача: представник не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні господарського суду Черкаської області у м. Черкаси справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЮКСУС-С», м. Київ

до приватного підприємства «АУРУМ 79», м. Сміла, Смілянський район, Черкаська область

про стягнення 26444 грн. 65 коп., -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю науково-виробничої фірми «ЛЮКСУС-С» звернулось до суду з позовною заявою, у якій просить суд стягнути з приватного підприємства «АУРУМ 79» 22863,36 грн. основного боргу за поставлений товар відповідно до умов укладеного між сторонами договору купівлі-продажу №1803/14 від 18 березня 2014 року, 1398,16 грн. інфляційних нарахувань, 253,48 грн. трьох процентів річних, 1928, 65 грн. пені, 1827,00 грн. витрат зі сплати судового збору та 4000,00 грн. витрат на послуги адвоката.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав повністю та просив його задовольнити з підстав, зазначених у позовній заяві.

Відповідач був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи за місцем його державної реєстрації, його представник без поважних причин в судове засідання не з'явився, відзив на позов не надав, що не перешкоджає розгляду справи по суті у його відсутності за наявними в справі матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

У судовому засіданні згідно з ст. 85 ГПК України було оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

Заслухавши доводи та пояснення представника позивача, дослідивши наявні у справі докази, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

18.03.2014 між товариством з обмеженою відповідальністю «ЛЮКСУС-С» (продавець за договором, позивач по справі) та приватним підприємством «АУРУМ 79» (покупець за договором, відповідач по справі) було укладено договір купівлі-продажу №1803/14 (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1. договору продавець на умовах, передбачених даним договором, передає покупцю товар партіями в асортименті та кількості згідно видаткових накладних у відповідності до замовлень покупця, а покупець зобов'язується своєчасно здійснювати оплату за товар та приймати його на умовах, в порядку та в строки, передбачені цим договором.

Ціни на товар, що поставляється за даним договором встановлюється в українських гривнях та зазначаються в накладних на отримання товару (п. 6.1. договору).

Покупець зобов'язується здійснити оплату товару протягом 45 (сорока п'яти) календарних днів з моменту отримання кожної партії товару або покупець здійснює попередню оплату до моменту поставки товару в розмірі 100% вартості товару за домовленістю сторін. В разі наявності прострочки в оплаті товару в подальшому товар не відпускається до погашення боргу покупцем (п. 6.2. договору).

На виконання договору в період з 18.03.2014 по 10.10.2014 позивач поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 43181,90 грн., що підтверджується видатковими накладними на поставку товару, які підписані уповноваженими представниками сторін договору та скріплені печатками, а саме:

видаткова накладна №162 від 24.03.2014 на суму 12814,56 грн.

видаткова накладна №212 від 11.04.2014 на суму 10735,24 грн.

видаткова накладна №247 від 22.04.2014 на суму 20317,54 грн.

Відповідач договірні зобов'язання з оплати за товар виконав частково, сплативши 20317,54 грн., що підтверджується довідкою з банку від 29.09.2014 №609/25: 14.05.2014 - 6500,00 грн., 16.05.2014 - 8000,00 грн., 27.05.2014- 5817,54 грн.

Позивачем зазначено, що відповідач визнає суму заборгованості, про що свідчить акт звірки взаєморозрахунків станом за період червень 2014 року, який підписаний уповноваженим представником відповідача та скріплений його печаткою.

Станом на 10.10.2014 сума основної заборгованості відповідача перед позивачем за поставлений товар складає розмір 22864,36 грн.

Відтак, позивач просить стягнути борг за поставлений товар у примусовому порядку.

Договірні відносини, що виникли між сторонами, по своїй суті мають ознаки договору купівлі-продажу.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 656 ЦК України предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Відповідно до частин 1, 2, 3 статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Статтями 525, 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Із зазначеною нормою кореспондується частина 1 статті 193 ГК України, відповідно до якої суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 7 статті 193 ГК України, статті 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зазначені норми узгоджуються з вимогами статті 629 ЦК України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом

Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Господарський суд відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Після передачі позивачем товару у строк, передбачений договором, відповідач обов'язок повністю оплатити товар не виконав, тобто порушив свої зобов'язання.

Відповідач в установленому законом порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, не довів суду належними і допустимими доказами належного виконання ним своїх зобов'язань.

На підставі вищевказаного, суд вважає вимоги позивача щодо стягнення з відповідача боргу за поставлений товар в розмірі 22864,36 грн. обґрунтованими, доведеними наявними в матеріалах справи доказами, а відповідно таким, що підлягають до задоволення.

Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача суми інфляційних нарахувань в розмірі 1398,16 грн., суми трьох процентів річних в розмірі 253,48 грн., суми пені в розмірі 1928,65 грн.

Статтею 218 ГК України визначено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

За змістом статей 599 та 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, яке припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Частиною 1 статті 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 6 ст. 231 ГК України передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 9.1. договору встановлено, що за порушення термінів розрахунків, передбачених п. 6.2. договору, покупець сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочення.

Пеня позивачем нарахована в межах строку передбаченого статтею 232 ГК України, з врахуванням заборгованості за період її нарахування. Позов в цій частині позовних вимог підлягає до задоволення.

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Розрахунки трьох процентів річних та інфляційних нарахувань відповідають вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам справи та вчиненні вірно, тому підлягають стягненню з відповідача у заявленому розмірі.

Також, з врахуванням клопотанням від 28.10.2014, позивач просить відшкодувати витрати, пов'язані з оплатою послуг адвоката - 5200,00 грн.

Так, 19.09.2014 між адвокатським бюро «Порхуна Сергія» та товариством з обмеженою відповідальністю «ЛЮКСУС-С» укладено договір про надання правової допомоги №31/14 (далі - договір про надання правової допомоги).

Відповідно до відомостей, які містяться у витязі з Єдиного Реєстру адвокатів України серії АА №001571 зазначено, що адвокат, ОСОБА_1, номер свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю НОМЕР_1 здійснює адвокатську діяльність в організаційній формі Адвокатського бюро «Порхуна Сергія».

Згідно з п. 1.1 договору про надання правової допомоги цей договір є домовленістю, за якою виконавець (АБ «Порхуна Сергія») зобов'язується здійснити захист, представництво та надати правову допомогу клієнту (ТОВ «ЛЮКСУС-С») на умовах і в порядку, що визначені цим договором.

Відповідно до п. 1.2 договору про надання правової допомоги предметом цього договору є надання або організація надання правової допомоги клієнту, а саме: складання документів, представництво інтересів і захист прав клієнта (участь у засіданнях) у господарському суді Черкаської області по справі за позовною заявою ТОВ «ЛЮКСУС-С» до ТОВ «АУРУМ 79» про стягнення боргу у розмірі 22864,36 грн., пені, трьох процентів річних, одного проценту за користування чужими грошовими коштами, інфляційних нарахувань, судових витрат, відповідно до Специфікації.

Згідно з п. 1 специфікації до договору про надання правової допомоги сторони погодили, що за Договором гонорар (винагорода) виконавця за здійснення захисту, представництва та надання правової допомоги клієнту є розумним з врахуванням витраченого часу виконавцем часу. Ціна договору складає 4000,00 грн., яка складається з:

гонорару (винагороди) виконавця у розмірі 3500,00 грн. за аналіз документів, копіювання та комплектування документів, складання позовної заяви, подання її до суду першої інстанції з доданими до неї документами.

Гонорару (винагороди) виконавця у розмірі 500,00 грн. за розрахунок пені, трьох процентів річних, одного проценту за користування чужими грошовими коштами, інфляційних нарахувань.

Гонорару (винагороди) виконавця у розмірі 1200,00 грн. за участь у судових засіданнях у суді першої інстанції.

У зв'язку з зазначеним ТОВ «ЛЮКСУС-С» понесло витрати на оплату послуг Адвокатського бюро «Порхуна Сергія» в розмірі 5200,00 грн.

Відповідно до ст. 44 ГПК України оплата послуг адвоката включена до складу судових витрат.

Господарські витрати підлягають розподілу між сторонами відповідно до вимог ч. 5 ст. 49 ГПК України: при задоволенні позову - на відповідача, при відмові в позові - на позивача, при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з п. 6.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 р. №7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України», - витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК України.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригінала ордеру адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

На підтвердження витрат, які були здійснені ТОВ «ЛЮКСУС-С» на оплату послуг Адвокатського бюро «Порхуна Сергія» суду надано: договір про надання правової допомоги, специфікацію від 19.09.2014 №1, виписку адвокатського бюро «Порхуна Сергія» серія АГ №636783, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №3652, довіреність від 19.09.2014 №31/14, ордер на надання правової допомоги, платіжне доручення №638 від 22.10.2014 на суму 3700,00 грн., платіжне доручення №571 від 19.09.2014 на суму 1500,00 грн.

За таких обставин, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача 5200 грн. 00 коп. витрат за надані послуги адвоката.

Відповідно до ст. 49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, понесені останнім при поданні позову, а саме: 1827 грн. 00 коп. судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з приватного підприємства «АУРУМ 79» (вул. Друкарська, буд. 11, м. Сміла, Смілянський район, Черкаська область, ідентифікаційний код 37632400) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЮКСУС-С» (вул. П.Мирного, буд. 16/13, м. Київ, ідентифікаційний код 38451661): 22864 грн. 36 коп. основного боргу за поставлений товар відповідно до договору купівлі-продажу №1803/14 від 18 березня 2014 року, 253 грн. 48 коп. трьох процентів річних, 1928 грн. 65 коп. пені, 1398 грн. 16 коп. інфляційних нарахувань, 1827 грн. 00 коп. витрат зі сплати судового збору 5200 грн. 00 коп. витрат на оплату послуг адвоката.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області.

Повне рішення складено 14 листопада 2014 року.

Суддя О.В. Чевгуз