Постанова

від 12.11.2014 по справі 802/3623/14-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

12 листопада 2014 р. Справа № 802/3623/14-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Мультян Марини Бондівни,

секретаря судового засідання: Щербацької Ольги Сергіївни

представників сторін:

позивача: Федорченко Р.О .- представник на підставі довіреності

відповідача: Саєнка М.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом: Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області

до: приватного підприємства "Самід"

про: стягнення податкового боргу

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду адміністративним позовом звернулась Вінницька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Вінницькій області (далі - Вінницька ОДПІ) до приватного підприємства "Самід" (далі - ПП "Самід") про стягнення податкового боргу в сумі 9364 грн. 18 коп.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що за відповідачем рахується заборгованість з податку на додану вартість в сумі 9634 грн. 18 коп., яка станом на момент звернення до суду не сплачена.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила позов задовольнити посилаючись на обставини викладені у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні заявлені позовні вимоги визнав у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, повно, всебічно, об'єктивно дослідивши надані у справу докази, надавши їм юридичну оцінку, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Приватне підприємство "Самід" зареєстровано Вінницьким міським управлінням юстиції 24 листопада 1998 року. На податковому обліку у Вінницькій ОДПІ перебуває з 02 грудня 1998 року. заборгованість з податку на додану вартість підтверджується розрахунком суми позову (а.с. 5).

20 грудня 2013 року Вінницькою об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Вінницькій області проведено документальну позапланову виїзну перевірку приватного підприємства "Самід" з питань достовірності нарахування від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту та бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за жовтень 2013 року. За результатами перевірки складено акт № 1278/1501/30247481 від 20 грудня 2013 року висновками якого встановлено порушення вимог п. 102.5 ст. 102, п. 200.4 а ст. 200 Податкового кодексу України приватне підприємство "Самід" завищило суму бюджетного відшкодування за жовтень 2013 року на 134837 грн.

На підставі зазначеного акту перевірки 31 грудня 2013 року Вінницькою об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Вінницькій області винесено податкове повідомлення-рішення № 0020951501, загальна сума відмови у бюджетному відшкодуванні податку на додану вартість в розмірі 134837 грн. (а.с. 10).

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно до п. 16.1.4 ст. 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до п.п 14.1.157 п. 14.1 ст. 14 ПК України податкове повідомлення-рішення це письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності .

Відповідно до п. 54.3. ст. 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством.

Пунктом 54.3.3 ст. 54 Податкового кодексу України, визначено, що згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган;

Згідно з п. 54.5. ст. 54 Податкового кодексу України якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.

Пунктом 57.3. ст. 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України визначено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 58.1 статті 58 ПК України визначено, що у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Відповідно до п. 58.3 ст. 58 ПК України, податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) юридичній особі, якщо його передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Відповідно до пункту 59.1 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може не надсилатися, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Податковим органом вживались заходи щодо погашення платником податкового боргу шляхом винесення податкової вимоги форми Ю № 2957-25 від 05 червня 2014 року (а.с. 9), яка отримана відповідачем, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 9).

Податкова заборгованість у встановлені законодавством строки сплачена не була, податкове повідомлення - рішення та вимога про сплату боргу не оскаржена.

З огляду на вищезазначене та беручи до уваги те, що заявлену до стягнення суму заборгованості по податку на додану вартість в сумі 18136 грн. 88 коп. та з податку на прибуток в сумі 335148 грн. 87 коп. у встановлені законодавством строки відповідач до бюджету не сплатив, наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується матеріалами справи, доказів її погашення станом на день розгляду цього спору не надано, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та задоволення адміністративного позову у повному обсязі.

Статтею 20 Податкового кодексу України визначено, що органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу, звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, що має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Оцінюючи визнання позову представником відповідача суд виходить з наступного.

Частиною 3 статті 136 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судове рішення у зв'язку з визнанням адміністративного позову ухвалюється за правилами, встановленими статтею 112 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини 1 статті 112 Кодексу адміністративного судочинства України відповідач може визнати адміністративний позов повністю або частково.

Суд, дослідивши матеріали справи та надані докази, дійшов висновку, що визнання позову не суперечить закону, не порушує нічиї права, свободи або інтереси, позовні вимоги підтверджуються матеріалами справи.

Відповідно до статей 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно статті 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Частиною 4 статті 94 КАС України передбачено, що у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з приватного підприємства "Самід" (вул. Островського, 6, кв. 12, м. Вінниця, код 30247481, р/р 260576332 АТ "Райффайзен банк Аваль", МФО 302247 м. Вінниця, № 26001055305127, № 26003055304698, № 26009055306009, № 26058055304762, МФО 302689, № 26000182357, № 26005182363, № 26007182361 АТ "Райффайзен банк Аваль", МФО 380805 м. Київ) податковий борг в сумі 10070 (десять тисяч сімдесят) гривень 09 копійок.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Мультян Марина Бондівна