Постанова

від 11.11.2014 по справі 826/6150/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/6150/14 Головуючий у 1-й інстанції: Данилишин В.М.

Суддя-доповідач: Федотов І.В.

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 листопада 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Федотова І.В.,

суддів - Ісаєнко Ю.А. та Оксененка О.М.,

при секретарі Трегубенко Є.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду, апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «СК Джонсон» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 червня 2014 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «СК Джонсон» до Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА :

Товариство з обмеженою відповідальністю «СК Джонсон» (далі - позивач, ТОВ «СК Джонсон») звернулося до суду з позовом до Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників (далі - відповідач, Міжрегіональне ГУ Міндоходів - ЦО з обслуговування великих платників) про скасування податкового повідомлення-рішення від 20.02.2014 року №0000043710.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 червня 2014 року в задоволенні адміністративного позову було відмовлено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову про задоволення позовних вимог, вважаючи, що судом неповно з'ясовано обставини справи та неправильно застосовано норми матеріального і процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, які з'явились в судове засідання, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п.3 ч.1 ст.198, ч.1 ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення, зокрема, є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ТОВ «СК Джонсон» є юридичною особою, яка перебуває на податковому обліку Міжрегіонального ГУ Міндоходів - ЦО з обслуговування великих платників як платник податку на додану вартість (далі - ПДВ).

Відповідачем було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «СК Джонсон» з питань правомірності нарахування позивачем від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту і бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за вересень та жовтень 2013 року, за результатами якої складено акт від 17.01.2014 року №35/40-30/37-20/00146137.

Згідно з висновками вказаного акту перевірки, позивачем завищено бюджетне відшкодування за вересень 2013 року в розмірі 61507,00 грн. та за жовтень у розмірі 3024684,00 грн.

ТОВ «СК Джонсон» було оскаржено акт перевірки в адміністративному досудовому порядку. За результатами розгляду скарги позивача, податковим органом змінено суму завищення бюджетного відшкодування за вересень 2013 року з 61507,00 грн. на 60577,34 грн.

На підставі акту від 17.01.2014 року №35/40-30/37-20/00146137 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 20.02.2014 року №0000043710, яким ТОВ «СК Джонсон» було зменшено розмір бюджетного відшкодування з ПДВ на 3085261,00 грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції на суму 1542630,50 грн.

Відмовляючи в задоволенні даного адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем у ході судового розгляду справи не було надано суду доказів, спростовуючих висновки відповідача, викладені в акті перевірки.

Колегія суддів, дослідивши матеріали справи та здійснивши системний аналіз чинного законодавства, не може погодитись з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

Спірні правовідносини регулюються нормами Податкового кодексу України (далі - ПК України) та Митного кодексу України (далі - МК України).

Так, відповідно до п.198.1. ст.198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту, в силу вимог п.198.2. ст.198 ПК України, вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п.198.6. ст.198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

П.п.200.1, 200.4 ст.200 ПК України передбачено, що 200.1. сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Порядок складення платником податку-продавцем податкової накладної та надання її покупцю визначено статтею 201 ПК України.

Відповідно до п.201.1. ст.201 ПК України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

У п.201.12 ст.201 ПК України закріплено, що у разі ввезення товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку.

Згідно зі ст.297 МК України, у разі ввезення товарів на митну територію України суми митних платежів, нараховані органом доходів і зборів, підлягають сплаті до Державного бюджету України платником податків до або на день подання органу доходів і зборів митної декларації для митного оформлення, крім випадків, якщо відповідно до цього Кодексу товари ввозяться на митну територію України із звільненням від оподаткування митними платежами.

Згідно до ч.1 ст.9 Закону №996-XIV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Аналогічні правові приписи містяться у п.2.4 Положення №88.

Отже, з наведених законодавчих положень вбачається, що правильність визначення платником податків суми бюджетного відшкодування з ПДВ безпосередньо залежить від наявності в нього права на формування податкового кредиту. При цьому, підставою для виникнення права платника податків на формування податкового кредиту є наявність одночасно двох умов: 1) первинної документації, зокрема, належним чином оформлених податкових накладних; 2) наявність в осіб, які здійснюють нарахування податку та складання податкових накладних, статусу платника податку.

Колегія суддів звертає увагу на те, що правопорушення, встановлене відповідачем в акті перевірки від 17.01.2014 року №35/40-30/37-20/00146137, складається з двох епізодів: 1) завищення бюджетного відшкодування за вересень 2013 року; 2) завищення бюджетного відшкодування за жовтень 2013 року.

Разом з тим, перевіряючи правильність/помилковість висновків відповідача щодо першого епізоду, судова колегія встановила, що формування податкового кредиту, на підставі якого в наступному ТОВ «СК Джонсон» було обчислено суму бюджетного відшкодування за вересень 2013 року, було здійснено позивачем за результатами правовідносин з ТОВ «Кур. Служба «Профі Україна» за договором від 16.07.2013 року №2013-07/07 і ТОВ «Тара-Пак» від 01.03.2012 року №43/19-12.

Саме ці договори зазначені у спірних податкових накладних.

При цьому, реальність фінансово-господарських операцій за вказаними угодами, окрім податкових накладних, також підтверджується відповідною первинною документацією, складною з дотриманням вимог ст.9 Закону №996-XIV та п.2.4 Положення №88, а саме: видатковими накладними, актами наданих послуг, рахунками-фактур та платіжними документами.

Крім цього, судова колегія відзначає, що в акті перевірки, на підставі висновків якого, відповідачем було прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, не ставиться питання щодо фіктивності вказаних господарських операцій товариства.

Більш того, як вбачається зі змісту зазначеного акту від 17.01.2014 року №35/40-30/37-20/00146137, причиною завищення позивачем суми бюджетного відшкодування з ПДВ за вересень 2013 року, зокрема, є неправильне обчислення суми від'ємного значення у серпні 2013 року, яка наростаючим підсумком була перенесена позивачем на наступний місяць та складає 60577,00 грн. Такі висновки податкового органну, між іншим, засновані на даних попереднього акту перевірки від 19.11.2013 року №1386/40-30/37-20/146137. Водночас, судова колегія звертає увагу на те, що на підставі цього акту від 19.11.2013 року №1386/40-30/37-20/146137 відповідачем вже виносилося податкове повідомлення-рішення, яке за результатами судового розгляду у справі №826/1901/14 було скасовано постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 18.06.2014 року.

Перевіряючи правильність/помилковість висновків відповідача щодо другого епізоду (жовтень 2013 року), судова колегія встановила, що формування податкового кредиту, на підставі якого в наступному ТОВ «СК Джонсон» було обчислено суму бюджетного відшкодування за жовтень 2013 року, здійснено за результатами митного оформлення товарів, під час якого позивачем сплачено митні платежі, у тому числі, шляхом перерахування до бюджету ПДВ.

Разом з тим, виходячи зі змісту приписів ст.297 МК України та п.201.12 ст.201 ПК України, колегія суддів вважає, що основним документом, який підтверджує сплату суб'єктом господарювання ПДВ при митному оформленні товару, є митна декларація.

При цьому, дослідження наявних у матеріалах справи митних декларацій, платіжних доручень, копій службових записок, довідки і листів Київської міжрегіональної митниці Міндоходів дозволяє стверджувати про те, що позивачем дійсно були сплачені до бюджету суми ПДВ під час імпорту товарів у вересні 2013 року та про реальність операцій з ввезення його на територію України.

Усі зазначені вище первинні документи наявні в матеріалах справи та відповідають вимогам, які встановлені законодавством для первинної документації.

Таким чином, оскільки правильність визначення позивачем суми бюджетного відшкодування з ПДВ за вересень та жовтень 2013 року повністю підтверджується матеріалами справи, а відповідачем, у порушення приписів ч.2 ст.71 КАС України, не надано ані під час розгляду справи в суді першої інстанції, ані в ході апеляційного провадження жодних належних і допустимих, у розумінні ст.70 КАС України, доказів, які б спростовували зазначені обставини, то колегія суддів вважає оскаржуване податкове повідомлення-рішення неправомірним, що обумовлює необхідність його скасування та, відповідно, задоволення позовних вимог ТОВ «СК Джонсон».

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення було помилково не прийнято до уваги наявну у справі первинну документацію, неповно встановлено обставини справи, порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи та є підставою для його скасування.

Керуючись ст.ст. 160 , 196 , 198 , 202 , 205 , 207 , 254 КАС України , колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «СК Джонсон» задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 червня 2014 року скасувати та ухвалити нову постанову, якою адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «СК Джонсон» до Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників про скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.

Податкове повідомлення-рішення Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників від 20 лютого 2014 року №0000043710 - скасувати.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді:

Повний текст постанови виготовлено 13.11.2014 року.

Головуючий суддя Федотов І.В.

Судді: Ісаєнко Ю.А.

Оксененко О.М.