Рішення

від 28.10.2014 по справі 910/21630/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/21630/14 28.10.14

За позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву;

до Всеукраїнської громадської організації "Українська академія архітектури";

про стягнення 2 323,27 грн.

Суддя Мандриченко О.В.

Представники:

Від позивача: Ємець Ю.В., представник, довіреність № 07 від 27.02.2014 р.;

Від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Регіональне відділення Фонду державного майна України по місту Києву звернулося до господарського суду позовною заявою, у якій просить стягнути з Всеукраїнської громадської організації "Українська академія архітектури" основної заборгованості та збитків від інфляції в розмірі 1 749,10 грн., 67,17 грн. пені, 67,17 грн. штрафу та 1 827,00 грн. витрат по сплаті судового збору з мотивів, вказаних у позовній заяві.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.10.2014 р. порушено провадження у справі № 910/21630/14, розгляд справи призначено на 28.10.2014 р.

Через відділ діловодства Господарського суду міста Києва 28.10.2014 р. представник позивача подав заяву про зменшення позовних вимог, у якій просить суд зменшити розмір позовних вимог та стягнути з відповідача 371,85 грн. основної заборгованості з урахуванням індексу інфляції, 93,27 грн. пені та 1 827,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Відповідно до п.п. 3.10., 3.11. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" передбачені частиною ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. У разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір, з обов'язковим зазначенням про це як у вступній, так і в описовій частині рішення.

Приймаючи до уваги, що вищевказана заява про зменшення позовних вимог не суперечить вимогам ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за необхідне прийняти її до розгляду та задовольнити, у зв'язку з чим спір у даній справі вирішується виходячи з нової ціни позову.

У судовому засіданні 28.10.2014 представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги, просив суд задовольнити позов з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог.

Відповідач був належним чином повідомлений про час, день і місце розгляду справи, що підтверджується поштовим повідомленням, яке повернулось на адресу суду і підтверджує факт направлення ухвали господарського суду на адресу відповідача, зазначену у витязі з ЄДРПОУ.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. Згідно статті 64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала направляється за адресою місцезнаходження сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Відповідач не направив в судове засідання своїх повноважних представників, про причини неявки суд не повідомив, не надав письмовий відзив на позовну заяву, а також не заперечив позовні вимоги по суті.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на те, що неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд-

ВСТАНОВИВ:

Між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києву (орендодавець) та Всеукраїнською громадською організацією "Українська академія архітектури" (орендар) 24 квітня 2013 року було укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №6465 (надалі-договір), відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно площею 55,70 кв. м., розміщене за адресою: м. Київ, вул. Освіти, 4, на четвертому поверсі адміністративно-лабораторного корпусу, що перебуває на балансі Київського національного університету будівництва і архітектури.

Майно передається в оренду з метою розміщення громадської організації на площі, шо не використовується для провадження підприємницької діяльності. (п. 1.2. договору)

Статтею 759 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За приписами ст. 765 Цивільного кодексу України, наймодавець зобов'язаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк встановлений договором найму.

Згідно акту приймання-передавання орендованого майна від 24.04.2013, орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування державне нерухоме майно загальною площею 55,8 кв. м., розміщене за адресою: м. Київ, вул. Освіти, 4, на четвертому поверсі адміністративно-лабораторного корпусу, що перебуває на балансі Київського національного університету будівництва і архітектури.

Між сторонами 09.09.2013р. було укладено договір №6465/01 про внесення змін до договору оренди № 6465 від 24.04.13р., яким було зменшенно розмір орендованої площі до 35, 40 кв.м. та внесенно зміни до типового договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності відповідно до наказу від 05.03.2013р. №276 Фонду державного майна України.

Пунктами 3.1., 3.2. договору передбачено, що орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої Кабінетом Міністрів України, і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку - квітень 2013р.: 619,48 грн.

Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством (п. 3.2. договору).

У п. 3.3. договору зазначено, що орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Відповідно до п. 3.6. договору, орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні 50% до 50% щомісяця не пізніше 10 числа місяця відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж.

Відповідно до ч. 1 ст. 763 Цивільного кодексу України, договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Пунктом 10.1. договору сторонами встановлено, що договір укладено строком на 1 рік з 24.04.2013 до 24.04.2014 (включно).

Згідно з п. 10.4. договору, у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором, з урахуванням змін у законодавстві на дату продовження цього договору.

Відповідно до п. 2 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Таким чином, оскільки в матеріалах справи відсутні докази, які свідчать про припинення договору оренди № 6465 від 24.04.2013 року за заявою однією із сторін, у зв'язку з закінченням строку, на який його було укладено, договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які передбачені цим договором.

Статтями 764, 785 Цивільного кодексу України визначено, що якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Спір виник у зв'язку з тим, що позивач вважає, що відповідачем в порушення умов договору не було у повному обсязі сплачено вартість наданих послуг оренди, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість перед позивачем за період лютий-липень 2014 р. в розмірі 1 749,10 грн.

Договір оренди є одним з видів зобов'язального майнового найму, правовідносини за яким регламентуються загальними нормами зобов'язального права та майнового найму.

Своєчасне внесення орендної плати за користуванням майном є одним з основних обов'язків наймача (орендаря), належне виконання якого вимагається законом.

За користування майном з наймодавця справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України).

У відповідності до приписів ст. 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", орендна плата є істотною умовою договору оренди.

Згідно п. 5. ст. 762 Цивільного кодексу України, плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Пунктом 3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" встановлено обов'язок орендаря вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Відповідно до ст. 286 Господарського кодексу України, орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Через відділ діловодства Господарського суду міста Києва 28.10.2014 р. представник позивача подав заяву про зменшення позовних вимог, у якій просить суд зменшити розмір позовних вимог та стягнути з відповідача 371,85 грн. основної заборгованості з урахуванням індексу інфляції, у зв'язку з частковим погашенням відповідачем суми заборгованості.

Відповідач жодних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем у позовній заяві, суду не надав.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до статті 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, вимога позивача про стягнення в дохід державного бюджету заборгованості по сплаті орендних платежів за договором оренди нерухомого майна №6465 від 24.04.2013 у розмірі 371,85 грн. підлягає задоволенню.

Також, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню в сумі 93,27 грн.

Відповідно до положень ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Умовами пункту 3.7. договору передбачено, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.6. співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Згідно з ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність.

Відповідно до ч. 1. ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання, згідно з ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Перевіривши розрахунок позивача щодо нарахування пені, господарський суд визнав його обґрунтованим, у зв'язку з чим позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають задоволенню в сумі 93,27 грн.

Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву підлягають задоволенню повністю, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог.

У пункті 4.7 Постанови №7 від 21.02.2013р. Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" зазначено, що ч.2 ст.49 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що в разі коли спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Зазначена норма виступає процесуальною санкцією, яка застосовується господарським судом незалежно від того, чи заявлялося відповідне клопотання заінтересованою стороною.

За таких обставин, оскільки станом на час надходження позову до суду та винесення судом ухвали про порушення провадження у справі предмет спору існував, та відповідач є винним у виникненні даного спору та зверненні позивача до суду з даним позовом, судовий збір у відповідності до ст. 49 ГПК України стягується з відповідача на користь позивача.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись 43, 49, 75, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Всеукраїнської громадської організації "Українська академія архітектури" (01133, м. Київ, бул. Лесі Українки, 26; ідентифікаційний код 00037598) до Державного бюджету України (одержувач - УДКСУ у Шевченківському районі м. Києва, код одержувача 37995466, банк одержувача - ГУ ДКСУ у м. Києві, р/р 31112093700011, МФО 820019, КЕКД 22080300, назва - плата за оренду майна бюджетних установ) 371 (триста сімдесят одну) грн. 85 коп. основного боргу та 93 (девяносто три) грн. 27 коп. пені. Видати наказ.

3. Стягнути з Всеукраїнської громадської організації "Українська академія архітектури" на користь Регіонального відділення Фонду державного майна по м.

Києву (банк одержувача ГУ ДКСУ у м. Києві, код 19030825, МФО 820019, р/р

35212001014093) 1 827 (одну тисячу двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору. Видати наказ.

4. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

5. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя О.В. Мандриченко Дата складання рішення 06.11.2014 р.