Постанова

від 12.11.2014 по справі 820/17609/14

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 листопада 2014 р. № 820/17609/14

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бідонька А.В,

при секретарі судового засідання - Кульчій А.М.

за участю:

представника позивача - Савві Л.Є.,

представника відповідача - Піскун О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Промтех" до Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Промтех", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області в якому просив суд скасувати податкове повідомлення-рішення №0000122202 від 20.01.2014 р.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що висновки податкового органу, викладені у Акті перевірки №871/20-23-22-02-05/24284611 від 31.12.2013 року є необґрунтованими, а прийняте на підставі вказаного акту податкове повідомлення-рішення № 00012220 від 20.01.2014 р. є незаконним. Зазначив, що відповідачем в акті перевірки не наведено будь яких належних доказів на підтвердження того, що контрагент позивача ТОВ "Торговий дім "Укрнафтотрейд" не виконав свої податкові зобов"язання і що господарські операції між позивачем та ТОВ "Торговий дім "Укрнафтотрейд" не мають реального товарного характеру, тим самим не обґрунтовано правомірність та законність свого рішення.

Представник відповідача у судовому засіданні та письмових запереченнях наданих до суду проти позову заперечував, зазначивши, що порушення, встановлені в ході перевірки позивача, зафіксовані належним чином в акті перевірки, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято на законних підставах та відповідає чинному законодавству, у зв'язку з чим просив у задоволенні позову відмовити.

Представник позивача в судове засідання прибув, просив адміністративний позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання з'явився, проти позову заперечував та просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності встановив наступне.

Судом встановлено, що фахівцями Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області проведено документальну виїзну позапланову перевірку ТОВ "Промтех" з питань правильності обчислення та нарахування податку на додану вартість та податку на прибуток по операціям з ТОВ "Торговий дім "Укрнафтотрейд"(код ЄДРПОУ 37290423) за вересень 2011 р.

Результати перевірки оформлені Актом №871/20-23-22-02-05/24284611 від 31.12.2013 року.

Згідно висновків вказаного акту перевірки за твердженням перевіряючих в діяльності ТОВ "Промтех" встановлено порушення: п.198.1, п.198.3, п.198.6 т.198 Податкового кодексу України, в результаті чого суму податку на додану вартість занижено на 194104,0 грн. у т.ч. за вересень 2011 року.

На підставі висновків Акту перевірки №871/20-23-22-02-05/24284611 від 31.12.2013 року Харківською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Харківській області винесено податкове повідомлення - рішення №0000122202 від 20.01.2014 р.

Як свідчать матеріали справи, фактичною підставою для відображення в акті порушення п.198.1, п.198.3, п.198.6 т.198 Податкового кодексу України і винесення спірного податкового повідомлення - рішення виявився викладений в акті висновок відповідача про те, що в ході перевірки документально не підтверджено реальність здійснення господарських відносин із контрагентом, та встановлено не відповідність первинних документів нормам діючого законодавства.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, які покладені суб'єктом владних повноважень в основу спірних правових актів індивідуальної дії на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, суд виходить з наступного.

Судом встановлено, що між ТОВ "Промтех"(покупець) та ТОВ "Торговий дім "Укрнафтотрейд"(постачальник) було укладено Договір купівля-продажу нафтопродуктів на умовах поставки автомобільним транспортом №БНД-15 від 01.04.2011 року (а.с. 85-91).

На виконання умов зазначеного Договору ТОВ «Торговий дім «Укрнафтотрейд» у вересні 2011 р. було поставлено на адресу ТОВ «Промтех» продукції (бітум дорожній БНД 60/90) на суму 1164626,00 грн. в т.ч. ПДВ 194104,33 грн. за наступними видатковими накладними: № РН 0000302 від 02.09.2011 р. на суму 185745 грн., № РН 0000305 від 03.09.2011 р. на суму 177625,00 грн., № РН0000311 від 06.09.2011 р. на суму 202710 грн., № РН 0000319 від 13.09.2011 р. на суму 84525 грн., №РН0000322 від 14.09.2011 р. на суму 94375,00 грн., № РН 0000324 від 16.09.2011 р. на суму 195696,00 грн., № РН 0000331 від 23.09.2011 р. на суму 223950 грн.

За фактом поставки ТОВ «Торговий дім «Укрнафтотрейд» у вересні 2011 р. було виписано позивачу наступні податкові накладні на суму 1164626,00 грн. в т.ч. ПДВ 194104,33 грн.: № З від 02.09.2011 р. на суму 185745 грн., № 8 від 03.09.2011 р. на суму 177625,00 грн., № 13 від 06.09.2011 р. на суму 202710 грн., № 25 від 13.09.2011 р. на суму 84525 грн., № 28 від 14.09.2011 р. на суму 94375 грн.. № 30 від 16.09.2011 р. на суму 195696 грн., №37 від 23.09.2011 р. на суму 223950 грн. та податкова накладна № 49 від 30.09.2011 р. на суму 0.08 грн., яка виписана за фактом отримання переплати.

Суми податку на додану вартість по зазначених податкових накладних включено до податкового кредиту за відповідний період, відображено у реєстрі отриманих податкових накладних, які відповідають декларації з ПДВ.

Транспортування продукції здійснювалось спецтранспортом автопідприємствами ПП "Кондор", ПП "Славтрансгруп" що підтверджується товарно-транспортними накладними наявними у матеріалах справи.

Оплату за отриману продукцію позивачем було здійснено у повному обсязі грошовими коштами за безготівковим розрахунком.

Придбання вказаної продукції відповідає господарській діяльності підприємства, зокрема підприємство використовує згідно технологічних норм бітум розігрітий до 200 градусів Цельсія і має технологічні можливості для зберігання його при безпосередньому використанні у виробництві у кількості до 50 т.

Суд зазначає , що згідно з ст. 14.1.181 Податкового кодексу України, податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим законом.

Відповідно до ст. 14.1.156 Податкового кодексу України, податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Згідно з ст. 198.3. Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. При цьому в п. 187.1 ст. 187 ПК України передбачено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Аналіз наведених норм дає підстави зробити висновок, що у ПК України передбачено єдину підставу для формування податкового кредиту, а саме наявність у платника податку - покупця належним чином оформленої податкової накладної або митної декларації.

В даному випадку виконання угоди між позивачем та ТОВ «Торговий дім «Укрнафтотрейд» підтверджується видатковими накладними, податковими накладними, товарно-транспортними накладними, банківськими виписками які містяться в матеріалах справи.

Відповідно до ст. 198.2 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до ст.201.1 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Водночас, ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, виходячи із приписів вказаних норм, для підтвердження даних податкового обліку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Тобто, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. При цьому, оцінюватись при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

З огляду на встановлені обставини у справі, враховуючи індивідуальний характер юридичної відповідальності особи, встановлений статтею 61 Конституції України, суд зазначає, що у разі порушення контрагентами платника податків чинного законодавства, відповідальність та негативні наслідки настають саме щодо цих осіб. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податків права на віднесення сум до складу податкового кредиту у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови його отримання (сплатив ПДВ у ціні замовлених та фактично виконаних робіт) та має документальне підтвердження розміру податкового кредиту.

Угода, укладена між позивачем та ТОВ «Торговий дім «Укрнафтотрейд», є чинною та не визнана в установленому порядку недійсною. Придбання позивачем продукції безпосередньо пов'язано з господарською діяльністю підприємства, оскільки є складовою частиною діяльності позивача, що направлена на отримання доходу.

З огляду на викладене суд вважає, що позивачем було повністю дотримано всіх вимог ПК України з реалізації права формування податкового кредиту по операціях з ТОВ «Торговий дім «Укрнафтотрейд».

Також, суд вважає за необхідне зазначити, що однією із підстав для відображення в акті порушення п.198.1, п.198.3, п.198.6 т.198 Податкового кодексу України стала податкова інформація отримана від ДПІ в Оболонському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, а саме акт про результати перевірки ТОВ «Торговий дім «Укрнафтотрейд» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства.

Проте згідно приписів ст. 234 Цивільного кодексу України правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, є фіктивним. Фіктивний правочин визнається недійсним судом. Відповідач не навів посилання на судові рішення щодо недійсності вчинених позивачем правочинів як фіктивних або інших доказів щодо фіктивності здійснюваної позивачем діяльності. Таким чином, податковий орган, перекручуючи норми чинного законодавства України, невірно їх застосовує в частині кваліфікації вчинених позивачем правочинів. За відсутності фактів, що відповідно до законодавства свідчили б про нікчемність укладених угод, інших доказів та обґрунтувань недійсності укладених позивачем правочинів, а тим більш, їх нікчемності відповідачем не надано.

Також, суд вважає за необхідне зазначити, що обмеження права сумлінного платника податку на формування податкового кредиту у зв'язку з порушенням його контрагентами порядку обліку та звітування по податкам суперечать практиці Європейського суду з прав людини. Так, відповідно п. 57 Рішення Європейського суду з прав людини по справі «Булвес» АД проти Болгарії від 22.01.09 р судом було зазначено, що оскільки компанія-заявник у повному обсязі та вчасно виконала обов'язки з дотримання встановлених Державою-членом Конвенції норм стосовно ПДВ та не мала засобів для забезпечення виконання податкових зобов'язань постачальником і не знала про невиконання останнім своїх обов'язків, вона могла правомірно очікувати отримання вигоди від застосування одного із основних правил системи оподаткування ПДВ, а саме від визнання права на податковий кредит щодо суми ПДВ, яка була сплачена постачальнику. Більше того, лише після подачі декларації із віднесенням відповідних сум до складу податкового кредиту та проведення податковими органами зустрічної перевірки постачальника могло бути встановлено, чи виконав постачальник свій обов'язок подання звітності з ПДВ у повному обсязі. Відповідачем не доведено обізнаності позивача щодо недобросовісного декларування своїх зобов'язань його контрагентами. Отже, позивач не може нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку. Такі вимоги, на думку зазначеного рішення Європейського суду з прав людини, є надмірним тягарем для платника податку, що порушує справедливий баланс, який повинен підтримуватись між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту прав власності.

Виходячи з вищенаведеного суд доходить висновку, що фактичні обставини справи об'єктивно засвідчують реальність здійснення господарських операцій позивача з ТОВ «Торговий дім «Укрнафтотрейд» та правомірність формування податкового кредиту відповідно до первинних бухгалтерських документів складених під час здійснення таких господарських операцій.

Стаття 19 Конституції встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його висновки, і не довів правомірності прийнятого ним податкового повідомлення-рішення. За таких умов, оскаржуване позивачем податкове повідомлення-рішення №0000122202 від 20.01.2014 р. не може вважатися законним і обґрунтованим, тому, на думку суду, є правові підстави для задоволення адміністративного позову.

Відповідно до ст. 94 КАС України, враховуючи, що рішення приймається на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд дійшов висновку про необхідність стягнення сплаченого судового збору з держбюджету на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 9, 11, 71, 72, 94, 160- 163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Промтех" до Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області №0000122202 від 20.01.2014 р.

Стягнути з Державного бюджету України (р/р 31217206784011, отримувач: УДКСУ у Червонозаводському районі м. Харкова Харківської області, код 37999628, МФО 851011, банк ГУДКСУ у Харківській області) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Промтех" ( код ЄДРПОУ 24284611) судовий збір у розмірі 487,20 грн.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Суддя Бідонько А.В.

Повний текст постанови виготовлений 14.11.2014 року.