Постанова

від 13.11.2014 по справі 809/3474/14

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" листопада 2014 р. Справа № 809/3474/14

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Главача І.А.

за участю секретаря судового засідання - Мельничука Є.С.,

представника позивача - Іванишина Р.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом: Управління Пенсійного фонду України в Тлумацькому районі Івано - Франківської області

до відповідача: Тлумацького автотранспортного підприємства

про стягнення заборгованості у сумі 2 106,32 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

29.10.2014 управління Пенсійного фонду України в Тлумацькому районі Івано-Франківської області (надалі - позивач, УПФ України в Тлумацькому районі) звернулося до суду з адміністративним позовом до Тлумацького автотранспортного підприємства (надалі - відповідач, Тлумацьке АТП) про стягнення заборгованості у сумі 2 106,32 грн. Позовні вимоги мотивувало тим, що відповідач у порушення Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, допустив заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсії, призначеної на пільгових умовах відповідно до пункту "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" громадянину ОСОБА_2 за період з 01.07.2014 року по 31.10.2014 року у загальній сумі 2 106,32 грн.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала з підстав, викладених у позовній заяві. Просила позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, кореспонденція, направлена відповідачу за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, повернулася на адресу суду з відміткою працівника поштового зв'язку «за закінченням терміну зберігання».

Відповідно до частини 4 статті 33 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

Згідно частини 11 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

За таких обставин, суд приходить висновку, що відповідач повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи.

Статтею 128 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час та місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів (частина 4).

За таких обставин, суд вбачає за можливе розглянути справу на підставі наявних у ній доказів за відсутності представника відповідача.

Вислухавши представника позивача, розглянувши матеріали адміністративної справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши і оцінивши докази, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що 05.08.1997 року Тлумацьке АТП зареєстроване виконавчим комітетом Тлумацької міської ради Івано-Франківської області як юридична особа (код ЄДРПОУ - 01739256), що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.7-8).

Судом також з'ясовано, що Тлумацьке АТП відповідно до пункту 1 частини 1 статті 14 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" являється страхувальником, який згідно частини 1 статті 15 вказаного Закону є платником страхових внесків.

Згідно частини 1 статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Виключно Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначаються: принципи та структура системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню; перелік платників страхових внесків, їх права та обов'язки; порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків; стягнення заборгованості за цими внесками.

Згідно статті 1 вказаного Закону страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Статтею 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" встановлено, платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Пунктом 1 статті 2 вказаного Закону визначено, що для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Згідно абзацу 1 частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсій призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення".

При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України врегульовано Інструкцією, затвердженою Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року за № 21-1, зареєстрованою у Міністерстві юстиції України № 64/8663 від 16.01.2004 року, яка розроблена відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування".

Таким чином, частиною 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та розділом 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, встановлено обов'язок підприємств відшкодовувати витрати органу Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, особам, що здобули стаж, який дає право на даний вид пенсії на цьому підприємстві.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 у період з 17.03.1976 року по 01.08.1983 року працював повний робочий день на підприємстві відповідача на посаді газоелектрозварювальника, що передбачена Списком № 2, затвердженим постановою РМ СРСР від 22.08.1956 року за № 1173. Дана обставина підтверджується наявною у матеріалах справи довідкою про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, що видана Тлумацьким АТП 26.02.2010 року за № 1 ОСОБА_2 (а.с.9).

З урахуванням здобутого пільгового стажу УПФ України в Тлумацькому районі призначено ОСОБА_2 пенсію за віком на пільгових умовах згідно пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", виплата та доставка якої здійснена позивачем за період з 01.07.2014 року по 31.10.2014 року за списком № 2 у загальній сумі 2 106,32 грн.

За таких обставин, суд зазначає, що відповідач зобов'язаний здійснювати відшкодування витрат Пенсійного фонду на виплату і доставку пенсії, призначеної ОСОБА_2 на пільгових умовах за Списком № 2.

Згідно пункту 6.2 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи з урахуванням вимог абзацу третього підпункту 1 пункту 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". При цьому стаж роботи на останньому підприємстві враховується у повному розмірі, а з попередніх місць роботи осіб він додається до стажу, необхідного для призначення пенсій на пільгових умовах.

Пунктом 6.4 Інструкції встановлено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Відповідно пункту 6.5 даної Інструкції розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 та додатком 8а до 1 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії.

У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та ін.), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин (абзац 2 пункту 6.7 Інструкції).

З матеріалів справи вбачається, що УПФ України в Тлумацькому районі у зв'язку із зміною суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, що підлягає відшкодуванню відповідачем, 12.02.2014 року та 10.10.2014 року надіслано Тлумацькому АТП розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з лютого 2014 року та з жовтня 2014 року.

Згідно вказаних розрахунків місячний розмір фактичних витрат на виплату та доставку пенсії, призначеної на пільгових умовах громадянину ОСОБА_2 за списком № 2, з лютого 2014 року становив 544,40 грн. та 474,15 грн. - з жовтня 2014 року (а.с.10-13).

Відповідно до пункту 6.7 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах (абзац 1).

Однак, відповідачем, визначений Законом та даною Інструкцією обов'язок по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсії, призначеної на пільгових умовах громадянину ОСОБА_2 за списком № 2 за період з 01.07.2014 року по 31.10.2014 року не виконано, внаслідок чого виникла заборгованість по сплаті вказаних виплат у загальній сумі 2 106,32 грн.

Наявність заборгованості підтверджується довідкою-розрахунком УПФ України в Тлумацькому районі та іншими матеріалами справи (а.с.14).

Доказів сплати вищевказаної заборгованості суду не представлено. Обставин, які б були підставою для звільнення Тлумацького АТП від сплати вищевказаних коштів, судом не встановлено.

За таких обставин, позовні вимоги підлягають до задоволення.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Тлумацького автотранспортного підприємства (78000, Івано - Франківська область, Тлумацький район, м. Тлумач, вул. Грушевського, 64 А, код ЄДРПОУ- 01739256 ) на користь Управління Пенсійного фонду України в Тлумацькому районі Івано - Франківської області заборгованість по фактичних витратах на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за період з 01 липня по 31 жовтня 2014 року у сумі 2 106 ( дві тисячі сто шість) гривень 32 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Главач І.А.

Постанова складена в повному обсязі 14.11.2014 року.