Ухвала

від 29.10.2014 по справі 522/6497/14-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер провадження: 22-ц/785/7439/14

Головуючий у першій інстанції Кравчук Т. С.

Доповідач Заїкін А. П.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.10.2014 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

- головуючого судді - Заїкіна А.П.,

- суддів: - Гірняк Л.А., Доценко Л.І,

за участі секретаря - Решетник М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за клопотанням товариства з обмеженою відповідальністю «СПК-СТИК» (Російська Федерація) про надання дозволу на примусове виконання рішення арбітражного суду Кемеровської області Російської Федерації від 04 жовтня 2013 р. про справі № А27-9241/2013 про стягнення з приватного підприємства «Одеська вугільна компанія» на користь товариства з обмеженою відповідальністю «СПК-СТИК» 9 363,52 долара США, за апеляційною скаргою приватного підприємства «Одеська вугільна компанія» на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 26 червня 2014 року про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду,

встановила:

26.06.14 р. Приморський районний суд м. Одеси постановив ухвалу, якою вищезазначене клопотання товариства з обмеженою відповідальністю «СПК-СТИК» (далі - ТОВ) задовольнив. Надав дозвіл на примусове виконання рішення арбітражного суду Кемеровської області Російської Федерації від 04.10.13 р. про справі № А27-9241/2013 про стягнення з приватного підприємства «Одеська вугільна компанія» (далі - приватне підприємство) на користь ТОВ заборгованості за поставлений товар у сумі еквівалентній - 9 280,00 долара США, неустойку в сумі еквівалентній - 83,52 долара США, державне мито у розмірі - 9 125,00 руб. Російської Федерації, що у гривневому еквіваленті складає - 114 578,17 грн..

Приватне підприємство в апеляційній скарзі просить ухвалу суду скасувати. Постановити нову ухвалу про відмову в наданні дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду. Посилається на те, що ухвалу постановлено з порушенням норм процесуального права.

Андрієвська О.О., представник приватного підприємства, в судовому засіданні підтримала доводи та вимоги, які викладені в апеляційній скарзі.

Золотухіна К.В., представник ТОВ, в письмових запереченнях на апеляційну скаргу вважала необхідним скаргу відхилити, ухвалу залишити без змін. Посилалася на те, що ухвала є законною та обґрунтованою. Вказала на те, що передання спору на вирішення арбітражного суду Кемеровської області Російської Федерації передбачено укладеним сторонами контрактом. Боржнику було відомо про розгляд справи, оскільки він повідомлявся не тільки через господарський суд Одеської області, а і поштою. Приватне підприємство заявляло клопотання про передачу спору на розгляд до господарського суду Одеської області, що також свідчить про освідомленість боржника про судовий розгляд спору. Крім того, просила змінити ухвалу, перерахувавши розмір боргу, виходячи з курсу НБУ на час розгляду справи в апеляційному суді. В судовому засіданні представник ТОВ підтримала доводи та вимоги, які викладені в письмових запереченнях на скаргу.

Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши пояснення осіб, які з'явилися в судове засідання, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права при постановленні ухвали, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно відхилити за таких підстав.

Постановляючи ухвалу про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду, суд першої інстанції виходив з того, що підстави для відмови у задоволенні клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду відсутні (а. с. 99 - 101).

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, цих висновків він дійшов без порушень норм процесуального права (ст. 396 ЦПК України). Доводи апелянта щодо порушення ст. 396 ЦПК України, які полягають в тому, що приватне підприємство не було належним чином сповіщене про судові засідання та, що спір між сторонами був розглянутий не передбаченим контрактом арбітражним судом є неспроможними.

За правилами, передбаченими п. 2 ч. 2 ст. 396 ЦПК України, клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду не задовольняється, зокрема, якщо сторона, стосовно якої постановлено рішення іноземного суду, була позбавлена можливості взяти участь у судовому процесі через те, що їй не було належним чином повідомлено про розгляд справи.

За змістом ч. 1 ст. 35 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж», арбітражне рішення, незалежно від того, в якій країні воно було винесено, визнається обов'язковим і про поданні до компетентного суду письмового клопотання виконується з урахування положень цієї статті та ст. 36 цього Закону. Відповідно до абзацу другого п. 1 ч. 1 ст. 36 цього Закону, у визнанні або у виконанні арбітражного рішення, незалежно від того в якій державі воно було винесено, може бути відмовлено лише на прохання сторони, проти якої воно спрямоване, якщо ця сторона подасть компетентному суду, у якого просять визнання або виконання, доказ того, що сторону, проти якої винесено рішення, не було належним чином сповіщено про призначення арбітра чи про арбітражний розгляд або з інших поважних причин вона не могла подати свої пояснення.

З матеріалів справи вбачається (а. с. 11 - 17, 19 - 21), що приватне підприємство про судове засідання призначене на 29.08.13 р. було сповіщене в господарському суді Одеської області 15.08.13 р.. Також приватне підприємство 18.09.13 р. отримало поштову кореспонденцію з арбітражного суду Кемеровської області, яке було відправлене 30.08.13 р..

Згідно п. «г» ст. 9 Угоди «Про порядок вирішення спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності» від 20.03.1992 р. у виконанні рішення може бути відмовлено на прохання сторони, проти якої воно направлене, тільки якщо ця сторона надасть компетентному суду за місцем, де виклопотується виконання рішення, докази того, що вона не була повідомлена про процес. Зі змісту даної статті випливає, що сторона повинна бути повідомлена саме про процес, а не про дату судового засідання, за результатами якого було винесено рішення у справі.

Таким чином, приватне підприємство було належним чином повідомлено про розгляд справи.

Пунктом 7.2 укладеного сторонами контракту № УКР-№ від 27.02.12 р. (а. с. 59 - 62) передбачено, що неврегульовані сторонами спори передаються на розгляд в Арібтражний Суд м. Кемерово Російської Федерації. Виходячи зі змісту вказаного пункту вбачається, що в контракті мова йде про арбітражний суд, який знаходиться в місті Кемерово, а не арбітражний суд міста Кемерова. Доказів того, що в м. Кемерово Російської Федерації знаходиться арбітражний суд інший ніж арбітражний суд Кемеровської області приватне підприємство не надало.

Виходячи з вищенаведеного, колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду постановлена без порушень діючого законодавства.

Доводи представника ТОВ про необхідність змінити ухвалу суду першої інстанції не засновані на положеннях, передбачених ч. 2 ст. 307 та ст. 312 ЦПК України.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 307, п. 1 ч. 1 ст. 312 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення ухвали без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Ураховуючи, що суд першої інстанції постановив ухвалу без порушень діючого законодавства, і підстави для її скасування, зміни в межах доводів апеляційної скарги відсутні, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а ухвала суду залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 312, 315, 317, 319 ЦПК України колегія суддів,

ухвалила :

Апеляційну скаргу приватного підприємства «Одеська вугільна компанія» - відхилити.

Ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 26 червня 2014 року про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий суддя: А. П. Заїкін

Судді: Л. А. Гірняк

Л. І. Доценко