Рішення

від 11.11.2014 по справі 910/19993/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/19993/14 11.11.14 За позовом Приватного підприємства "Корсі"

до Державного підприємства "Спортивна аптека"

про стягнення 150 243,00 грн.

Суддя Ярмак О.М.

Представники:

Від позивача: Лихвар В.А. за дов.

Від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Пред'явлені вимоги про стягнення 25 850,16 грн. основного боргу за поставлений товар, 2 278,35 грн. пені, 2 585,02 грн. штрафу, 390,94 грн. три відсотки річних, 2 921,06 грн. інфляційних втрат за договором № 05/10/12 купівлі-продажу товару від 05.10.2012р. та 116 217, 47 грн. збитків.

06.10.2014р. через канцелярію суду представник позивача подав документи по справі.

У судовому засіданні 11.11.2014р. представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач своїми правами, передбаченими ст. 22 ГПК України, не скористався, свого представника у засідання суду 21.10.2014р., 11.11.2014р. не направив, про дату та час судового розгляду повідомлявся належним чином. Ухвала суду про порушення провадження у справі від 24.09.2014р., згідно повідомлення про вручення поштового відправлення, отримана представником відповідача - 02.10.2014р., ухвала про відкладення розгляду справи від 21.10.2014р. була повернена до суду із зазначенням причини повернення: «інші причини, що не дали змоги виконати обов'язку щодо пересилання поштового відправлення».

Відповідно до пункту 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.2011р., особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідач письмового відзиву на позов не надав, тому справа розглядається за наявними у ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України .

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

05.10.2012р. між позивачем (постачальник за договором) та відповідачем (покупець за договором) був укладений договір купівлі-продажу товару № 05/10/12, відповідно до якого постачальник зобов'язався поставити (передавати) у власність покупцю біологічно-активні добавки (БАДи) та інший товар, а покупець - прийняти та оплатити товар на умовах договору.

Згідно п.1.3 договору, найменування (асортимент) і ціна кожної партії товару визначаються на підставі відповідних заявок покупця у товарно-транспортних накладних (ТТН), видаткових накладних (ВН), рахунках, рахунках-фактурах, та/або Актах, підписаних уповноваженими представниками сторін.

Умовами п.2.2 договору визначено, що приймання товару при отриманні його покупцем оформлюється документами вказаними у п. 1.3. даного договору. З дати поставки товару постачальник вважається таким, що належним чином виконав свої обов'язки перед покупцем.

Відповідно до п.4.3 договору в редакції додаткової угоди № 1 від 15.01.2013р., покупець проводить оплату у повній вартості поставленої партії товару у продовж 20 календарних днів з дати поставки товару.

Відповідно до пп. 4.4-4.5, оплата товару проводиться шляхом переказу грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника або внесенням готівкових коштів у касу постачальника (п.4.4). Датою оплати по даному договору вважається дата зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника або внесення готівки у касу постачальника (п.4.5).

Протягом лютого-травня 2013р. за видатковими накладними по договору № 05/10/12 від 05.10.2012р. позивач поставив відповідачу обумовлений договором товар на загальну суму 160 139,70 грн.

Згідно розрахунку позивача, заборгованість відповідача за отриманий товар, з урахуванням поверненого товару та здійснення часткових оплат станом на 31.01.2014р. становить 25 850,16 грн. вартості товару, що залишилась неоплаченою.

Відповідно до ст.ст.526, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається (ст. 525 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Факт наявності заборгованості відповідача підтверджується підписаними сторонами Актами звіряння взаємних розрахунків між ПП «Корсі» та ДП «Спортивна аптека», відповідно до якого станом на 31.01.2014р. та на 02.09.2014р.заборгованість відповідача становить 25 850,16 грн.

Крім того, відповідач листом № 09 від 02.09.2014р. підтвердив існуючий борг перед ПП «Корсі» за договором купівлі-продажу товару № 05/10/12 у сумі 25 850,16 грн. та зобов'язався його погасити у повній сумі найближчим часом при наявності коштів.

Доказів оплати відповідачем суми 25 850,16 грн. боргу, в тому числі в установлені строки, суду не надано.

Несплата відповідачем вартості товару по договору № 05/10/12 від 05.10.2012р. є порушенням договірних зобов'язань та вимог ст. ст. 525, 526, ч. 1 ст. 692 ЦК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 6.2 договору визначено, що постачальник у випадку порушення встановленого терміну поставки товару сплачує покупцю пеню у розмірі облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день протермінування поставки товару, крім випадків передбачених пп.5.1., 6.3 договору.

Відповідно до п.6.5 договору, яким було доповнено договір № 05/10/12 шляхом підписання сторонами додаткової угоди № 1 від 15.01.2013р., встановлено, що у випадку порушення покупцем, встановленого терміну розрахунку за поставлений товар (партію товару), що передбачений п. 4.3. даного договору, більше ніж на 21 (двадцять один) календарний день, покупець сплачує на користь постачальника, крім пені (п. 6.2. даного договору) штраф у розмірі 10% (десяти відсотків) від суми заборгованості.

У пункті 6.4 договору в редакції додаткової угоди № 1 від 15.01.2013р., сторони дійшли згоди, відповідно до ст. 259 Цивільного кодексу України, збільшити термін позовної давності, встановленої нормами чинного законодавства України, про нарахування та стягнення неустойки (пені, штрафу), передбачених умовами даного договору до 3-х років.

Позивачем нараховано та заявлено до стягнення 390,94 грн. три відсотки річних, 2 921,06 грн. інфляційних втрат за період з 12.02.2014р. по 14.08.2014р. прострочення виконання зобов'язання, та 10%штрафу у сумі 2585,02 грн., які є обґрунтованими та задовольняються судом.

Вимоги позивача про стягнення пені, нарахованої позивачем за період з 12.02.2014р. по 14.08.2014р. в сумі 2278,35 грн. задоволенню не підлягають, оскільки поставки на спріну суму відбувались протягом лютого-травня 2013р., тому позивач мав право нарахувати пеню, починаючи з дня, коли зобов'язання мало бути виконано, що ним здійснено не було. Згідно положень ч.6 ст. 232 ГК України, через шість місяців нарахування штрафних санкцій припиняється.

Заявлені позивачем 116 217,47 грн. збитків за весь період відтермінування платежу всупереч ст.ст. 33, 34 ГПК України, жодним чином не підтверджені.

Статті 224, 225 ГК України визначають порядок відшкодування збитків за порушення господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 224 ГК України. учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібно довести наявність елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, факт понесення збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вину. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором (ч. 2 ст. 623 ЦК України).

Відповідно до ст. 33 ЦК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. В даному випадку, це стосувалося позивача, який мав довести суду факт протиправної поведінки відповідача, наявності та розміру збитків, причинно - наслідкового зв'язку між порушенням та понесеними збитками.

Таких доказів суду не надано.

Судом не встановлено наявність елементів цивільної відповідальності з настанням яких чинне законодавство пов'язує можливість застосування відповідальності у вигляді стягнення збитків у сумі 116 217,47 грн.

Відповідач письмового відзиву та свого контррозрахунку суми позову не надав, стверджувань позивача не спростував.

За таких обставин, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в частині стягнення 25 850,16 грн. основного боргу, 390,94 грн. три відсотки річних, 2921,06 грн. інфляційних втрат, 2585,02 грн. штрафу. В решті позову належить відмовити.

Судові витрати, згідно ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

1. Стягнути з Державного підприємства "Спортивна аптека" (01033, м.Київ, вул.Тарасівська, 6, код ЄДРПОУ 30778189) на користь Приватного підприємства "Корсі" (04050, м.Київ, вул.Пугачова, 4, корп.11, кв.8, код ЄДРПОУ 34966542) 25 850 (двадцять п'ять тисяч вісімсот п'ятдесят) грн. 16 коп. основного боргу, 2921 (дві тисячі дев'ятсот двадцять одну) грн. 06 коп. інфляційних втрат, 390 (триста дев'яносто) грн. 94 коп. три відсотки річних, 634 (шістсот тридцять чотири) грн. 94 коп. судового збору.

2. В решті позову відмовити.

Суддя О.М.Ярмак